Засніжений Луцьк з його середньовічними стінами...
🔎 Архітектура Середньовіччя
📷 Andriy Pavlyashyk
#Україна
🔎 Архітектура Середньовіччя
📷 Andriy Pavlyashyk
#Україна
❤38👍12⚡6😁1
На Івано-Франківщині археологічна експедиція національного заповідника "Давній Галич" зайшла в один зі склепів в'їзної вежі Галицького замку.
За словами Юрія Лукомського, це — один із шести склепів, згаданих у так званому переписі замку за 1582 рік.
"Це — досить красиве приміщення. Вікно, через яке ми потрапили, завглибшки чотири метри. З нього, можливо, могли й стріляти у часи військових дій. Але основне призначення цього вікна — давати світло", — каже Юрій Лукомський.
Це приміщення було недоступним приблизно 230 років. На землі працівники "Давнього Галича" побачили сліди від брусів, які призначалися для того, щоб тримати дерев'яну підлогу.
"Від підлоги залишився лише дерев'яний тлін. Від дерева — пустоти. Але для археологів побачити це було дуже важливо, щоб ми змогли реконструювати склеп", — пояснює консультант археологічних досліджень замку.
З його слів, у переписі Галицького замку за 1582 написано, що у склепі зберігалися актові книги, зброя та скрині з майном місцевих можновладців.
"Колись життя було небезпечне, щоб тримати це вдома. Люди платили гроші, аби зберігати свої коштовності у підземеллях замку. Залишки ми не змогли знайти, бо це приміщення було законсервованим у XVIII столітті. Зі склепу все повиносили перш ніж засипати", — пояснює Юрій Лукомський.
Розкопки в'їзної вежі Галицького замку розпочалися у травні 2022 року.
🔎 Архітектура Середньовіччя
📷 Галицький замок
#Україна
За словами Юрія Лукомського, це — один із шести склепів, згаданих у так званому переписі замку за 1582 рік.
"Це — досить красиве приміщення. Вікно, через яке ми потрапили, завглибшки чотири метри. З нього, можливо, могли й стріляти у часи військових дій. Але основне призначення цього вікна — давати світло", — каже Юрій Лукомський.
Це приміщення було недоступним приблизно 230 років. На землі працівники "Давнього Галича" побачили сліди від брусів, які призначалися для того, щоб тримати дерев'яну підлогу.
"Від підлоги залишився лише дерев'яний тлін. Від дерева — пустоти. Але для археологів побачити це було дуже важливо, щоб ми змогли реконструювати склеп", — пояснює консультант археологічних досліджень замку.
З його слів, у переписі Галицького замку за 1582 написано, що у склепі зберігалися актові книги, зброя та скрині з майном місцевих можновладців.
"Колись життя було небезпечне, щоб тримати це вдома. Люди платили гроші, аби зберігати свої коштовності у підземеллях замку. Залишки ми не змогли знайти, бо це приміщення було законсервованим у XVIII столітті. Зі склепу все повиносили перш ніж засипати", — пояснює Юрій Лукомський.
Розкопки в'їзної вежі Галицького замку розпочалися у травні 2022 року.
🔎 Архітектура Середньовіччя
📷 Галицький замок
#Україна
👍32❤12🔥1
Збірку художнього металу закладено на початкових етапах створення Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Її основу становлять пам’ятки сакрального мистецтва, які хронологічно охоплюють ХІ–ХІХ ст. Сьогодні фонд налічує понад дві тисячі творів. Найціннішою з історико-мистецького погляду є пластика Княжої доби. До її найчисельнішої групи належать хрести-енколпіони.
🔎 Архітектура Середньовіччя
📷 Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького
#Україна
🔎 Архітектура Середньовіччя
📷 Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького
#Україна
👍20❤11🔥2
Цікавий факт: слова «лорд» та «леді» походять від давньоанглійських слів, що означаються буквально наступне — «той, що охороняє хліб» та «той, що місить хліб».
🔎 Архітектура Середньовіччя
📷 olivia m. swarthout
#етимологія
🔎 Архітектура Середньовіччя
📷 olivia m. swarthout
#етимологія
👍57😁7
Велика Палата Верховного Суду прийняла прецедентне рішення щодо правового статусу памʼяток археології
Офіс Генерального прокурора виграв справу щодо захисту памʼятки археології — прадавніх курганів ІІ-І тис. до н.е. та ІІІ-V ст. н.е. поблизу с. Плиски (Чернігівської області). Попри охоронний статус, місцева сільська рада передала кургани під оранку (фото 1, 2).
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», пам’ятки археології можуть перебувати виключно в державній власності. Попри це, часто територіальні громади зловживали правом і передавали такі ділянки приватним особам. Якщо в ОТГ це стосувалося здебільшого оранки, то в Києві такі цінні клаптики землі віддавались під забудову.
Часто — як допоміжний інструмент — використовували невизначення території таких памʼяток в натурі, на що, зокрема, і посилалась і сільська рада. Справа в тому, що памʼятки археології можуть складати цілий комплекс цінних історичних об’єктів, розсосереджених на площині. Тож, іноді межі не визначають через складність. Іноді — це робиться умисно, щоб передати ділянки в обхід Закону.
У своїй правовій позиції суд зауважив, що невизначення меж памятки на місцевості не побавляє ії правового захисту визначеного Законом. Водночас, територіальна громада не може розпоряджатися землями памʼяток археології, оскільки вони належать державі.
🔎 Архітектура Середньовіччя
📷 Дмитро Перов
#Україна
Офіс Генерального прокурора виграв справу щодо захисту памʼятки археології — прадавніх курганів ІІ-І тис. до н.е. та ІІІ-V ст. н.е. поблизу с. Плиски (Чернігівської області). Попри охоронний статус, місцева сільська рада передала кургани під оранку (фото 1, 2).
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», пам’ятки археології можуть перебувати виключно в державній власності. Попри це, часто територіальні громади зловживали правом і передавали такі ділянки приватним особам. Якщо в ОТГ це стосувалося здебільшого оранки, то в Києві такі цінні клаптики землі віддавались під забудову.
Часто — як допоміжний інструмент — використовували невизначення території таких памʼяток в натурі, на що, зокрема, і посилалась і сільська рада. Справа в тому, що памʼятки археології можуть складати цілий комплекс цінних історичних об’єктів, розсосереджених на площині. Тож, іноді межі не визначають через складність. Іноді — це робиться умисно, щоб передати ділянки в обхід Закону.
У своїй правовій позиції суд зауважив, що невизначення меж памятки на місцевості не побавляє ії правового захисту визначеного Законом. Водночас, територіальна громада не може розпоряджатися землями памʼяток археології, оскільки вони належать державі.
🔎 Архітектура Середньовіччя
📷 Дмитро Перов
#Україна
👍25❤2🔥2