Будинок Київського повітового земства потребує вашої допомоги!

Залишилось 15 днів, щоб зібрати необхідну кількість голосів для розгляду петиції з вимогою відновити 110-річну пам'ятку на Рейтарській, 37А’. Просимо підтримати петицію!

Підписати через Київцифровий
Підписати через портал КМДА

🏡 Що це за пам'ятка?

Будинок Київського повітового земства було зведено в 1913 році за проєктом архітектора Івана Бєляєва. Тоді на території садиби розміщувалось дві будівлі: головна Г-подібна 37 та флігель 37Б. Тут жив громадський діяч і письменник Микола Шаповал.

🌀 Що з нею сталось?

У 2011 році дивним чином флігель 37Б втрачає свій охоронний статус. Згодом головну будівлю де-юре розділяють на дві окремі – 37А та 37А'. При тому, друга вже не має охоронного статусу. У 2016 році зруйнували флігель 37Б. А демонтаж 37А' почався у квітні 2023. Роботи вдалось тимчасово зупинити, проте вони продовжились у вересні. Завдяки розголосу та активним діям громади вже 26 вересня Міністерство культури визнало пам'яткою місцевого значення як головну будівлю, так і її ліве крило, що раніше були де-юре розділені. А 6 вересня суд наклав арешт на ділянку з забороною проведення будь-яких будівельних робіт.

⚖️ Що далі?

Далі – ще один суд. 23 листопада забудовник буде намагатись оскаржити арешт у Київському апеляційному суді. Як і коли саме можна буде долучитись до засідання – згодом розповімо в соцмережах.

🚀 Прискорте відновлення пам'ятки – підпишіть петицію!

Якщо петиція про відновлення пам'ятки набере необхідні 6000 голосів – міська влада буде зобов'язана її розглянути. Ми віримо, що це створить додатковий тиск на забудовника, й пожвавить дискусію щодо збереження будівлі в публічному просторі.

Закликаємо підтримати петицію! Поширення допису, коментарі та вподобайки – дуже вітаються :)

Підписати через Київцифровий
Підписати через портал КМДА

Макрон підтвердив дату відкриття Нотр-Даму: на церемонію запросять Папу Римського

Президент прибув на майданчик Нотр-Даму разом зі своєю дружиною, першою леді Франції Бріджит Макрон. Посадовець оглянув роботу над нефами та хором собору й обговорив майбутні проєкти.

"З квітня 2019 року вся нація перебудовується, — сказав Макрон у коментарях журналістам. — І це дуже зворушливо бути тут за рік до цього [імовірного відкриття]. Ви можете побачити надзвичайний прогрес роботи над цим нефом, хором, рамами та шпилем".

В інтерв’ю телеканалу France 2 Макрон сказав, що запросить Папу Франциска відвідати відкриття собору 8 грудня 2024 року.

Президент також анонсував створення музею для увічнення періоду реставрації.

🔎 Архітектура Середньовіччя

📷 Sarah Meyssonnier, Pool via AP

#Франція

В Дубні знайшли одну з найдавніших писанок України. Вона знахдилась в частково дослідженій ямі з фрагментами посуду кінця ХІ — початку ХІІ ст., що перерізала об'єкт Х століття.

На основі аналогій оздоблення та кольористики використаних полив, виріб належав до продукції київських ремісників. На думку дослідників, такі писанки виготовлялись у майстернях, що спеціалізувалися на виготовленні керамічних полив'яних плиток на підлогу — дорогому і престижному елементі оздоблення багатих садиб і палаців Київської Русі.

У системі дохристиянського світогляду давніх слов'ян яйце втілювало образ джерела народження та оновлення світу. З розквітом давньоруського ремесла багато прикрашені яєчка набули значення оберега від злих духів, своєрідного сувеніра чи й, можливо, іграшки, що притягує добробут і достаток у дім. Для цього, зокрема, у порожнисту середину писанки клали маленьке калатальце, тому вона видавала характерний звук. Зі зміцненням християнства в середині ХІІ століття писанки перестають виготовляти.

Писанка, знайдена в Дубенському замку, пов'язана з періодом літописної історії міста Дубен. У той час територію, на якій було збудовано бастіонний замок, займало довкола місто, де стояли заможні двори бояр, купців та ремісників, наближених до княжих посадників Дубна чи й самого князя. Шляхом торговельних та культурних зв'язків із Києвом писанка потрапила до когось із цих мешканців.

🔎 Архітектура Середньовіччя

📷 Скріншот із 3D-моделі писанки Максима Мельничука

#Україна

Минулого місяця Детективи БЕБ заблокували тендер з проекту реставрації винного льоху в Ужгороді.

Виконавчий комітет Ужгородської міської ради за сприяння Бюро економічної безпеки на Закарпатті розірвав угоду на проектні роботи з реставрації винного льоху XVIII століття в Ужгороді, що на вулиці Ракоці, 2. Винний льох є пам'яткою архітектури національного значення. На сайті державних закупівель Prozorro йдеться, що вартість проектних робіт мала становити 1 млн 448 тис. грн. У прес-службі БЕБ у середу, 8 листопада, повідомили, що це нецільове використання коштів місцевого бюджету.

«Виконком уклав договір з товариством з обмеженою відповідальністю без проведення тендерних процедур та без аналізу ринку для визначення очікуваної вартості послуг. Вартість проектних робіт визначалась додатком до основного договору у вигляді кошторису виконаного ТОВ. Дослідивши кошторис, аналітики встановили невідповідність вимогам чинному законодавству у визначенні вартості робіт», – йдеться у повідомленні БЕБ.

🔎 Архітектура Середньовіччя

📷 Klymenkoy

#Україна

А чи знали ви, що церква в Сутківцях Хмельницької області насправді могла виглядати зовсім по-іншому? Існує теорія, що спочатку вона мала вигляд типової базиліки з однією апсидою, а лише потім до основного об'єму добудували напівкруглі завершення.

Насправді, це не одна з теорії. Існує вірогідність того, що будівельних етапів було дещо більше, і окрім цих напівкруглих добудов — були і інші.

🔎 Архітектура Середньовіччя

📷 Гавриленко Филипп

#Україна