Два роки тому російська ракета обірвала життя 46 людей на Перемозі, 118. Десятки людей отримали поранення. Ворог поцілив по житловому будинку, завдавши удару по мирним людям. І це був удар у серця всіх українців.

Ця трагедія, цей терористичний акт, вчинений росіянами, назавжди залишиться болючим нагадуванням про ціну, яку платить Україна за своє право на свободу.

Але разом із болем є й інша історія. Історія мужності, людяності та незламності. Це сотні рятувальників, медиків, волонтерів, сусідів, які серед морозу й жаху витягали постраждалих з-під руїн. Це тисячі українців, які об’єдналися, щоб допомогти одне одному.

Це історія всіх нас. Бо ми не зламалися, не зупинилися. І не зупинимося, поки ворог не буде покараний.

Світла пам’ять усім, кого ми втратили.

Честь і слава тим, хто рятував, допомагав, підтримував.
Ми сильніші разом.