НБУ | Знати. Розуміти ✔

​​Монетарна політика, економічні й фінансові процеси часто бувають складними для розуміння. А там, де щось не зрозуміло, виникає поле для маніпуляцій.

💡Вирішили додатково роз’яснити політику НБУ в окремій серії дописів за тегом #нам_є_що_сказати.

📈 Почнемо з нещодавніх рішень стосовно підвищення облікової ставки. Нагадаємо, що в грудні вона зросла до 13,5%, а в січні – до 14,5%.

1️⃣ На що вплинуть рішення?

Це спонукатиме банки збільшити ставки за гривневими депозитами для населення, що забезпечить кращий захист гривневих заощаджень від інфляції. Це також допоможе зберегти контроль за інфляційними очікуваннями та частково переорієнтує витрати населення зі споживання та купівлі валюти на заощадження в гривні. Таким чином, знизиться тиск на валютний ринок і ціни.

Ми вже побачили першу реакцію ставок за гривневими депозитами на грудневе збільшення облікової ставки – низка приватних банків їх підвищила. Поки реакція є незначною, однак за такий короткий проміжок часу еквівалентного зростання годі й було очікувати, ураховуючи суттєві “вливання” ліквідності в систему наприкінці року через значні видатки бюджету.

До того ж облікова ставка не впливає на ставки за депозитами миттєво, банкам потрібен певний час, щоб оновити процентну політику, і не лише в Україні.

2️⃣ Як облікова ставка може вплинути на інфляцію, якщо вона прискорилася через гірші врожаї?

Облікова ставка не може збільшити врожайність чи змінити погодні умови. Натомість вона прямо впливає на очікування та певним чином на рішення про заощадження та споживання.

Наприклад, якщо відбувається інфляційний сплеск, а центробанк на нього не реагує, то формуються очікування, що ціни і далі зростатимуть швидше. Ці очікування закладаються в рівні зарплат, обсяги споживання, прагнення купити іноземну валюту та в ціни. Зрештою інфляція починає сама себе підживлювати через вищі виробничі витрати бізнесу та тиск на обмінний курс. А це створює ризик тривалого збереження високої інфляції.

Яскравий приклад – післяковідне зростання інфляції у світі, коли пасивна реакція центробанків призвела до тривалого сплеску цін. Недавній приклад – кейс Туреччини, в якій інфляція без війни у 2023 році перевищувала 50%. З наслідками інфляційного сплеску довелося боротися значним підвищенням ставки, що зрештою вартувало значно більших втрат для економіки, ніж у випадку своєчасної реакції.

3️⃣ Чи призведе підвищення облікової ставки до втрат бюджету?

Вища ставка означає більші витрати НБУ за депозитними сертифікатами, адже ставки за цим традиційним монетарним інструментом до неї прив’язані. Але причиною зростання таких витрат є не бажання НБУ витрачати більше, а необхідність зберегти контроль за очікуваннями та стримати інфляцію. По суті, витрати за інструментами абсорбції ліквідності (в Україні це депозитні сертифікати) є ціною, яку сплачують центробанки, щоб забезпечити цінову та фінансову стабільність у державі.

До того ж зменшення або взагалі відсутність таких витрат не можна ототожнювати з доходами країни. Скоріш за все, за пасивної реакції центробанку на сплеск інфляції збитки і для економіки, і для держави будуть набагато більшими, оскільки ціна вчасної реакції є нижчою за вартість подолання криз.

Для державного бюджету показник інфляції теж важливий. Якщо інфляція закріпиться на високому рівні, це зменшить попит на гривневі ОВДП. Уряд не зможе залучати достатньо ресурсів на внутрішньому борговому ринку для покриття оборонних видатків, на якому від початку великої війни він акумулював 1,5 трлн грн. Якщо цих коштів не буде, то їх доведеться займати деінде (ймовірно, за вищими ставками) або ж підіймати ставки за ОВДП (що і є додатковими витратами бюджету).

Якщо українці не вкладатимуть кошти в гривневі депозити та ОВДП, то вони опиняться на валютному ринку, куди ж підуть гривневі кошти з поточних рахунків. Це виснажуватиме міжнародні резерви, завдяки яким НБУ не лише втримує стійкість валютного ринку, а й покриває різницю між експортом та імпортом, у тому числі для оборонних потреб.

(продовження)⤵️

www.tgoop.com/nbu_ua/2910

2.2K viewsedited  Feb 10 at 07:39

​​Монетарна політика, економічні й фінансові процеси часто бувають складними для розуміння. А там, де щось не зрозуміло, виникає поле для маніпуляцій.

💡Вирішили додатково роз’яснити політику НБУ в окремій серії дописів за тегом #нам_є_що_сказати.

📈 Почнемо з нещодавніх рішень стосовно підвищення облікової ставки. Нагадаємо, що в грудні вона зросла до 13,5%, а в січні – до 14,5%.

1️⃣ На що вплинуть рішення?

Це спонукатиме банки збільшити ставки за гривневими депозитами для населення, що забезпечить кращий захист гривневих заощаджень від інфляції. Це також допоможе зберегти контроль за інфляційними очікуваннями та частково переорієнтує витрати населення зі споживання та купівлі валюти на заощадження в гривні. Таким чином, знизиться тиск на валютний ринок і ціни.

Ми вже побачили першу реакцію ставок за гривневими депозитами на грудневе збільшення облікової ставки – низка приватних банків їх підвищила. Поки реакція є незначною, однак за такий короткий проміжок часу еквівалентного зростання годі й було очікувати, ураховуючи суттєві “вливання” ліквідності в систему наприкінці року через значні видатки бюджету.

До того ж облікова ставка не впливає на ставки за депозитами миттєво, банкам потрібен певний час, щоб оновити процентну політику, і не лише в Україні.

2️⃣ Як облікова ставка може вплинути на інфляцію, якщо вона прискорилася через гірші врожаї?

Облікова ставка не може збільшити врожайність чи змінити погодні умови. Натомість вона прямо впливає на очікування та певним чином на рішення про заощадження та споживання.

Наприклад, якщо відбувається інфляційний сплеск, а центробанк на нього не реагує, то формуються очікування, що ціни і далі зростатимуть швидше. Ці очікування закладаються в рівні зарплат, обсяги споживання, прагнення купити іноземну валюту та в ціни. Зрештою інфляція починає сама себе підживлювати через вищі виробничі витрати бізнесу та тиск на обмінний курс. А це створює ризик тривалого збереження високої інфляції.

Яскравий приклад – післяковідне зростання інфляції у світі, коли пасивна реакція центробанків призвела до тривалого сплеску цін. Недавній приклад – кейс Туреччини, в якій інфляція без війни у 2023 році перевищувала 50%. З наслідками інфляційного сплеску довелося боротися значним підвищенням ставки, що зрештою вартувало значно більших втрат для економіки, ніж у випадку своєчасної реакції.

3️⃣ Чи призведе підвищення облікової ставки до втрат бюджету?

Вища ставка означає більші витрати НБУ за депозитними сертифікатами, адже ставки за цим традиційним монетарним інструментом до неї прив’язані. Але причиною зростання таких витрат є не бажання НБУ витрачати більше, а необхідність зберегти контроль за очікуваннями та стримати інфляцію. По суті, витрати за інструментами абсорбції ліквідності (в Україні це депозитні сертифікати) є ціною, яку сплачують центробанки, щоб забезпечити цінову та фінансову стабільність у державі.

До того ж зменшення або взагалі відсутність таких витрат не можна ототожнювати з доходами країни. Скоріш за все, за пасивної реакції центробанку на сплеск інфляції збитки і для економіки, і для держави будуть набагато більшими, оскільки ціна вчасної реакції є нижчою за вартість подолання криз.

Для державного бюджету показник інфляції теж важливий. Якщо інфляція закріпиться на високому рівні, це зменшить попит на гривневі ОВДП. Уряд не зможе залучати достатньо ресурсів на внутрішньому борговому ринку для покриття оборонних видатків, на якому від початку великої війни він акумулював 1,5 трлн грн. Якщо цих коштів не буде, то їх доведеться займати деінде (ймовірно, за вищими ставками) або ж підіймати ставки за ОВДП (що і є додатковими витратами бюджету).

Якщо українці не вкладатимуть кошти в гривневі депозити та ОВДП, то вони опиняться на валютному ринку, куди ж підуть гривневі кошти з поточних рахунків. Це виснажуватиме міжнародні резерви, завдяки яким НБУ не лише втримує стійкість валютного ринку, а й покриває різницю між експортом та імпортом, у тому числі для оборонних потреб.

(продовження)⤵️

BY НБУ | Знати. Розуміти