​​📊 Статистика Депозитарію НБУ щодо продажу та погашення ОВДП.

З початку 2025 року уряд залучив від продажу / обміну ОВДП на аукціонах майже 240 млрд грн, а загалом упродовж воєнного стану – майже 1 698 млрд грн.

✅️ Упродовж січня – червня 2025 року Міністерство фінансів:
▪️залучило від розміщення ОВДП на аукціонах 194 794,6 млн грн, 647,8 млн дол. США та 393,8 млн євро.;
▪️спрямувало на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 190 838,0 млн грн, 952,8 млн дол. США та 475,7 млн євро.

Максимальна дохідність ОВДП, що розміщувалися на аукціонах у червні, становила в гривні 17,80% річних. ОВДП, номіновані в доларах США та євро, у червні не розміщувалися.

🪖 Портфель військових облігацій у власності фізичних та юридичних осіб станом на 1 липня 2025 року становив 196,5 млрд грн в еквіваленті порівняно з 114,2 млрд грн в еквіваленті станом на 1 липня 2024 року. За останній рік він зріс більше ніж в 1,7 раза.

📍 Детальна статистика.

​​​​Проблематику масштабної міграції українців Національний банк вивчає від початку повномасштабного вторгнення.

☝️Наразі маємо результати нового дослідження.

❓️Як почуваються українські вимушені мігранти за кордоном?

❓️Чи прилаштувалися вони до нових обставин і яку роль відіграють в економіках країн-реципієнтів?

📰 Відповіді на ці та інші запитання – знайдете у колонці Голови НБУ Андрія Пишного для "Економічної правди" та статті фахівців Департаменту монетарної політики і економічного аналізу НБУ Ольги Тучі, Інни Співак та Олександра Жолудя для видання "Vox Ukraine".

Наведемо кілька важливих фактів:

🟢 Про кількість мігрантів.

За межами України через війну станом на кінець травня 2025 року перебуває 5.6 млн українських мігрантів (без урахування тих, хто знаходиться в рф). Із них 4.2 млн мають статус тимчасового захисту в ЄС.

🟢 Про працевлаштування.

Рівень зайнятості українських мігрантів значно виріс порівняно з 2023 роком у більшості країн, підвищившись на 9 в. п. на регіональному рівні до 64%. Це лише на 7 в. п. нижче від еквівалентно зваженого середнього значення для населення приймаючих країн.

Найнижчі рівні зайнятості фіксуються в країнах, які забезпечують високі соціальні виплати, а більшість людей з тимчасовим захистом досі працюють на низькокваліфікованих посадах.

Ускладнюють інтеграцію українців на ринку праці мовний бар'єр і невідповідність кваліфікацій.

🟢 Про витрати.

Зростаючий рівень зайнятості українських мігрантів зумовлює скорочення їхніх витрат з українських карток за кордоном: середньомісячні обсяги операцій у торговельних мережах у І кварталі 2025 року скоротилися з 550 млн дол у 2024 році до 485 млн дол. у І кварталі 2025 року.

На обсяги витрат у різних країнах впливають відмінності в рівні соціальних виплат та зайнятості українців. Наприклад, у Німеччині перебувають 20% українських мігрантів, водночас на них припадає лише 10% від усіх розрахунків українськими платіжними картками за кордоном. Близько 20% загальних витрат здійснюється в Польщі, 8% – в Іспанії.

Обсяги зняття готівки за кордоном перебувають на стабільному рівні з липня 2023 року. Цьому посприяли як заходи фінансового моніторингу та валютного нагляду, так і звуження різниці між офіційним та готівковим курсами, що звело нанівець "картковий туризм".

🟢 Про вплив на економіку країн-партнерів.

Зростання зайнятості українських мігрантів з одного боку забезпечує відновлення їхніх доходів майже до рівня до повномасштабного вторгнення, а з іншого – позитивно впливає на ВВП та бюджет країн-реципієнтів. Ба більше, роль мігрантів в економіках цих країн зростає як завдяки активній участі в місцевих ринках праці, так і через високі обсяги споживчих витрат.

​​🌐 IX Щорічна дослідницька конференція центробанків України та Польщі завершилася, але дискусії, які вона згенерувала, точно матимуть продовження.

Говорили про найактуальніше – переосмислення ролі центральних банків у новій глобальній системі координат.

У центрі уваги – довіра до інституцій, незалежність, здатність бути опорою в час невизначеності, санкційна політика, еволюція монетарних режимів.

🇺🇦 І – Україна як приклад стійкості та джерело оновлення ЄС.

Як сказав Голова НБУ Андрій Пишний на відкритті:

💬 «Україна – не лише об’єкт інтеграції. Україна – джерело оновлення Європейського Союзу. Я вірю в те, що ми не створюємо стратегічних викликів для Європи. Навпаки, ми зменшуємо їх. Ми – відповідь, а не питання».

Читайте коротке резюме двох днів конференції.

📰 Ділимося цікавими цитатами ще з одного Інтерв’ю в кулуарах IX щорічної дослідницької конференції центробанків України та Польщі.

Цього разу співрозмовником порталу Delo.ua був соціолог, ректор Київської школи економіки Тимофій Брік.

➡️ У фокусі уваги – демографічні та міграційні тренди та їх вплив на економіку.

🟢 Про цінність людського капіталу.

💬 Наразі Україна втрачає людський капітал, зокрема, через те, що частина носіїв навичок переїхала за кордон. Також є проблема, яку в економіці називають «структурними прогалинами», коли ви маєте людський капітал, але не знаєте як його застосувати.

Майбутні покоління – діти та підлітки – вибиратимуть місце проживання за критерієм, де вони зможуть більше розвиватися. Відповідно, представники українського бізнес-середовища, громадянського суспільства, політики мають створювати для дітей в Україні такі можливості.

🟢 Про повернення біженців в Україну.

💬 У перший рік вторгнення приблизно 60-70% респондентів казали, що вони хочуть повернутися додому за першої можливості. Зараз так відповідають 30-40%.

Які фактори на це впливають? В першу чергу це безпека. На другому місці – відчуття, чи буде у них в Україні робота. І третє – люди все ж таки залежать від своїх сімей. Тобто якщо ви декілька років живете в умовній Польщі, Німеччині чи Нідерландах, і ваші діти пішли в дитячий садочок чи школу, а ваші літні родичі вже отримують якусь пенсію, то скоріше за все ви не покинете своїх рідних і заради них залишатиметеся за кордоном.

З тієї кількості українців, які виїхали з країни протягом останніх пари років, реально повернутися можуть відсотків 15. Думаю, це будуть люди віком 30-40 років, а також молоді романтики, які щиро вірять в Україну. Це повернення затягнеться на наступні три-п’ять років. Ця оцінка не дуже оптимістична, але реалістична.

Україні вигідно не тільки щоб українці поверталися, але й щоб частина з них залишалася за кордоном, щоб вони були успішні, щасливі, успішно інтегрованими в західні суспільства. І щоб вони потім могли представляти Україну як амбасадори.

Окрім інформаційної політики, людям постійно потрібно давати якісь інструменти, щоб вони знали, що вони можуть або повертатися в Україну, або мати підтримку від України. Це робота і держави, і бізнесу, і громадянського суспільства.

📍 Повний текст інтерв’ю.

​​"Національна поліція України" – нова обігова пам’ятна монета, присвячена українським поліцейським, які щоденно стоять на сторожі безпеки громадян.

Її презентація відбулася за участі заступника Голови НБУ Олексія Шабана та Голови Нацполіції Івана Вигівського саме сьогодні, 4 липня, у День Національної поліції України.

💬 "Десять років тому на українські вулиці вийшли перші патрулі принципово нової Національної поліції, відкриваючи особливу сторінку в історії української державності. Це стало втіленням справжньої філософії служіння, де закон, справедливість і людяність є головним дороговказом.

Сьогодні Національна поліція України – надійний щит та опора для країни, на фронті і в тилу. Саме тому наша нова обігова пам’ятна монета – не просто грошовий знак, а символ пошани та вдячності українським поліцейським", – сказав Олексій Шабан.

🟢 Про дизайн монети

➡️ Аверс монети – ідентичний з аверсом обігової монети номіналом 10 гривень зразка 2018 року.

➡️ Реверс – тематичний: на ньому зображено композицію, що демонструє представників різних підрозділів поліції, які уособлюють професійність, мужність і відданість службі. Над композицією розміщена емблема Національної поліції України – восьмикутна зірка з малим Державним Гербом України в центрі.

По колу монети зазначено написи: угорі – НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ, внизу – СЛУЖИТИ ТА ЗАХИЩАТИ – гасло, що відображає основну місію цього правоохоронного органу.

📍 Детальніше.

​​📊 Про найсвіжіші події в економіці України та світу – у Макроекономічному та монетарному огляді НБУ. Наводимо ключові висновки.

🌐 Світ

Економічне зростання країн – основних торговельних партнерів (ОТП) України залишається нестійким. Світові ціни на енергоносії залишалися волатильними через зростання напруженості на Близькому Сході.

Інфляційний тиск з боку країн – ОТП України стабілізувався. Водночас інфляція в більшості країн – ОТП перевищує цільові рівні центробанків. Висока невизначеність зумовлює їх обережний підхід до ухвалення монетарних рішень.

🇺🇦 Україна

Показники економічної активності та ділові очікування підприємств у травні-червні мали різноспрямовану динаміку. Діяльність у низці напрямів промисловості та транспорті сповільнилася, водночас потреби сектору безпеки та оборони підтримували пожвавлення будівництва, а торгівля і споживчий попит надалі стійко зростали.

Інфляція у травні досягла піку поточного року та, за оцінками НБУ, повернулася до зниження в червні за рахунок зниження адміністративної складової. Проте зниження інфляції, імовірно, було повільнішим, ніж передбачалося квітневим прогнозом НБУ, через збереження високих темпів зростання цін на продукти харчування.

У червні зростання пропозиції праці пожвавилося – зростання кількості резюме випереджає зростання кількості вакансій, що сприяє полегшенню пошуку працівників. Водночас дефіцит робочої сили залишається високим. Це становить суттєву проблему для підприємств та стимулює подальше підвищення зарплат.

У травні зовнішньоторговельний дефіцит залишився майже на рівні квітня. Проте обсяги міжнародної фінансової допомоги значно зменшилися, що зумовило зниження міжнародних резервів. У червні завдяки значним надходженням від міжнародних партнерів зростання резервів відновилося.

✅️ Попередні заходи НБУ з посилення монетарної політики та збереження у червні облікової ставки на рівні 15,5% підтримують інтерес до строкових гривневих активів. Це посприяло збереженню стійкої ситуації на валютному ринку: чистий попит на іноземну валюту залишався стриманим, а курсові коливання – помірними.

📍 Деталі – за посиланням.

​​🎙Про що говорили топові світові експерти в Києві?

📰 Зібрали для вас дайджест матеріалів у медіа за підсумками IX Щорічної дослідницької конференції центробанків України та Польщі.

🟢 За виступом Крістін Лагард, Президентки Європейського центрального банку:

▪️поради для України та роздуми про майбутнє євро;

▪️як збільшення торгівлі в середині Європи може компенсувати глобальні втрати;

▪️можливості, що відкриває євроінтеграція України;

▪️огляд виступу пані Лагард від Bloomberg;

▪️промова Крістін Лагард українською мовою.

🟢 За лекцією професора Гарварда Кеннета Рогоффа "Чи стане втрата для долара виграшем для євро?":

▪️ключове з виступу.

🟢 За зверненням Голови Банку Англії Ендрю Бейлі:

▪️про важливість підтримки цінової стабільності в Україні;

▪️роздуми про доцільність упровадження цифрового фунта;

▪️про цінність досвіду НБУ для Банку Англії.

▪️Пан Бейлі також поспілкувався з телеканалом "Ми – Україна" – інтерв'ю доступне за посиланням.

​​#ГолосНБУ

Суботня добірка коментарів та виступів наших спікерів – за розкладом!

🚩 Що вже зараз потрібно робити центробанкам для ефективного впровадження штучного інтелекту у власні процеси? Читайте колонку Голови НБУ Андрія Пишного за підсумками семінару Інноваційного хабу BIS, що відбувся в Базелі під час Щорічних загальних зборів Банку міжнародних розрахунків (BIS).

🚩 Застосовані Україною та партнерами санкції до росії, зокрема до фінансового сектору, мають суттєвий вплив на її економіку, однак через спроби обходу цих санкцій їх потрібно постійно адаптовувати та оновлювати. На цьому наголосив заступник Голови НБУ Дмитро Олійник під час виступу на конференції Fair Play. Більше про санкційний тиск на рф тут.


🚩 Фахівці НБУ провели нове дослідження на тему «Українські мігранти: витрати, працевлаштування та вплив на економіки країн-реципієнтів». Читайте про останні міграційні тренди: від мотивації вибору країни проживання до внеску мігрантів в економіку країн-партнерів:

▪️у колонці Голови НБУ Андрія Пишного для видання «Економічна правда»;

▪️у статті фахівців Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Ольги Тучі, Інни Співак та Олександра Жолудя для видання «Vox Ukraine».

🚩 Наскільки своєчасним є розширення ЄС та який вплив на нього матиме вступ України? Голова НБУ Андрій Пишний поділився враженнями від панельної дискусії «Розширення ЄС та економічна трансформація», у якій взяв участь під час Щорічних зборів Регіональної групи МВФ та Світового банку.

🚩 НБУ налаштований запобігати свідомій або несвідомій участі банків у незаконних схемах тіньового бізнесу із застосуванням механізмів "дроблення бізнесу" із залученням фізичних осіб-підприємців (ФОП). Про це заявив заступник Голови НБУ Дмитро Олійник під час зустрічі з представниками бізнесу. Детальніше тут.

🚩 Офіс Президента України провів нараду щодо гуманітарного реагування під головуванням Ірини Верещук за участю понад 160 представників громадських організацій і волонтерів. Директор Департаменту інтегрованого нагляду за банками НБУ приєднався до зустрічі й роз’яснив заходи банків і небанківських фінустанов у межах реалізації Меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг. Подробиці тут.

​​✅️ Станом на 1 липня 2025 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 45,1 млрд дол. США.

⬆️ У червні вони збільшилися на 1,2%.

📈 Така динаміка зумовлена, зокрема, значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів.

🌍 Так, у червні на валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 4 087,3 млн дол. США в межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA).

З цієї суми:
▪️1 689,6 млн дол. США – від Уряду Канади;
▪️1 247,0 млн дол. США – через рахунки Світового банку;
▪️1 150,7 млн. дол. США – від Євросоюзу.

Обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,6 місяця майбутнього імпорту та є достатнім для збереження стійкості валютного ринку.

📍Детальніше – за посиланням.

​​🇺🇦 Продовжуємо вшановувати на монетах українську зброю та її творців.

Сьогодні в обіг вийшла нова монета з серії “Збройні Сили України”, що логічно продовжує цей тематичний напрям.

Це – пам’ятна монета «Українська бавовна. БПЛА “Vampire”», присвячена потужному багатоцільовому дрону Vampire.

Vampire – високоточний безпілотний літальний апарат нового покоління, розроблений українською компанією SkyFall у 2022 році для забезпечення потреб Сил безпеки й оборони у відсічі повномасштабної російської агресії проти України.

Перший такий дрон піднявся у повітря рівно три роки тому, 06 липня 2022 року. Він має шість гвинтів, може нести 15 кг боєзаряду чи іншого вантажу, підніматися на висоту до 500 метрів і має рекомендовану дальність польоту до 15 км.

Цей український гексакоптер зарекомендував себе як високоефективний засіб ураження, дистанційного мінування та гуманітарної допомоги. Від противника він отримав прізвисько “Баба Яга” – через нищівну силу ударів.

Завдяки універсальності, технологічності та бойовій надійності його активно використовують підрозділи Сил безпеки й оборони України, а понад мільйон проведених бойових операцій засвідчують його ефективність та надійність.

🟢 Як виглядає пам’ятна монета?

На її аверсі зображено понівечену поверхню землі з характерними кратерами від вибухів. У лівій частині композиції розміщено шанці, що підкреслює оборонний характер спротиву. Праворуч – підбитий ворожий танк, який палає, символізуючи успішне знищення ворожої техніки. Над цією динамічною картиною поля бою в польоті завис силует дрона Vampire.

На реверсі монети зображено гексакоптер Vampire у ключовий момент виконання бойового завдання – у польоті під час скидання боєприпасу. Фоном слугує стилізована хмара з блискавками, що символізують міць, швидкість та невідворотність ударів, завдаваних цим безпілотником. У верхній частині монети – напис VAMPIRE.

Дизайн монети створили художники Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук.

Номінал монети – 5 гривень, тираж – до 75 000 штук (у сувенірному пакованні).

🟢 Як її можна придбати?

З 08 липня 2025 року пам’ятну монету «Українська бавовна. БПЛА “Vampire”» можна буде придбати в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ.

➡️ Реалізація цієї монети банками-дистриб’юторами (перелік яких зазначено на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку) здійснюватиметься поступово, у міру її відвантаження Банкнотно-монетним двором НБУ.

ℹ️ Детальнішу інформацію про початок реалізації та точки продажу можна дізнатися на їхніх офіційних сайтах.