Отже, 🟰популістичне роздавання владою усім однієї тисячі гривень («Зимова підтримка» ) та не менш популістичний «кешбек» у 2024 році здійснювались за рахунок: ℹ️

📍3 млрд. грн, передбачених Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на програму «Підтримка внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги»,

📍5 млрд. 740 млн. грн, що були перекинуті на цю програму за рахунок зменшення:

➖на 99 млн. 830 тис. гривень – за програмою «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва»;
➖на 2 млрд. 763 млн. гривень – за програмою «Забезпечення державної підтримки реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями» (інвестняні);
➖на 312 млн. 110 тис. грн - за програмою “Державне стимулювання створення індустріальних парків”;
➖на 2 млрд. 566 млн. гривень – за програмою «Компенсація витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення».

У 2025 році коши на цю та інші програми МАЛИ бути ВИДІЛЕНІ Кабміном за рахунок залишку коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що утворився в нього на початок року за рахунок надходжень частини ЄСВ.

 Скільки на яку програму – не знаю, розподілу поки не бачила, але при прийнятті держбюджету мова йшла про 5 млрд. грн на усі програми.

🚨Але ось ці 5 млрд. за рахунок резервного фонду-це нонсенс.

За повідомленнями влади заявок на отримання тисячі вже 11,4 мільйони. І пройшло тільки пів зими (заявки можна подати до кінця лютого).

Звідки далі будуть забирати кошти?

Як можна довіряти цій владі? Як???

АРМА розшукало активи на 3 МІЛЬЯРДИ ГРИВЕНЬ у 🚨справі про РОЗКРАДАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ на будівництві.
 
Ці активи належать фігурантам кримінального провадження щодо привласнення бюджетних коштів під час виконання будівельних робіт.
 
За результатами розшуку АРМА встановлено майно та кошти загальною вартістю понад 3 млрд грн, зокрема: 
💳💰💶грошові кошти на банківських рахунках у різних валютах на суму понад 2,8 млрд грн;
📃📊цінні папери вартістю понад 50 млн грн;
📀внески до статутних капіталів компаній на суму близько 5 млн грн;
🛻🚖понад 100 одиниць автомобільного транспорту;
⚙️🚜понад 280 одиниць будівельної та спеціальної техніки;
🏚️декілька об'єктів житлової та нежитлової нерухомості.
 

«Обсяг виявлених активів свідчать про масштаб злочинноі схеми з розкрадання бюджетних коштів. Кожен, хто незаконно збагатився за рахунок держави, має понести економічну відповідальність»

, зазначив заступник Голови АРМА.
 
Ого!, якби так всі назвали речі своїми іменами🤔

🆘 Експорт українських товарів в країни ЄС під загрозою зупинки, а імпортні товари з ЄС обкладають ввізним митом.
 
Чергова «управлінська штанга»🫣 влади, про яку намагаються «тихо промовчати», але яка потребує негайного реагування.

ℹ️1 січня 2025 року набрала чинності нова редакція Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження товарів, (так званої Пан Євро Мед або ПЄМ), що регламентує використання сертифікату походження товарів форми EUR1.

Нагадаю, що цей сертифікат походження товарів використовується Україною та країнами ЄС для взаємної безмитної торгівлі товарами.  
 
Проте, з подачі Мінекономіки та Кабміну, у грудні 2024 року Україна з незрозумілих причин ратифікувала 🙈ЛИШЕ основний документ, тобто Конвенцію, без ратифікації перехідних положень, які затверджені окремим документом. Це фактично УНЕМОЖЛИВЛЮЄ визнання сертифікатів походження товарів форми EUR1, виданих до 1 січня 2025 року.
 
І що тепер⁉️👇

Що тепер? Пояснюю простою мовою⬇️

Українські імпортери змушені сплачувати ввізне мито на товари з ЄС, оскільки документи про походження, видані стороною ЄС до 1 січня 2025 року, не можуть бути прийняті митними органами України як підтвердження преференційного походження.

Українські експортери, що використовують для виробництва товарів сировину з ЄС, не можуть отримати EUR1 на вже вироблені товари для їх подальшого експорту до ЄС, оскільки документи про походження на сировину, видані стороною ЄС до 1 січня 2025 року, не визнаються для цих цілей без ратифікації перехідних положень. 
 
А митниця, яка за Митним кодексом контролює використання сертифікатів про походження товарів, нажаль, не є головним органом в процесі підготовки проектів подібних ратифікаційних законів.
 
Профільні асоціації та українські виробники 🆘 б’ють на сполох.
 
А де ж Уряд? Де Мінекономіки?
 
Уряд займається "Зимовою е-Підтримкою"🔎
Мінекономіки займається "Кешбеком"🔎
 
Колективна бездіяльність та безвідповідальність.🙅‍♀️
 
П.С. Ось і перший системний та масштабний митний кейс, завалений за каденції Урядового уповноваженого (гендиректора "Укрпошти", який присвячує свій час продажу марок). Що далі…

🔈З року в рік єдиний податок має все більшу вагу у місцевих бюджетах.

Так,ℹ️ якщо у 2018 році єдиний податок забезпечував тільки 5,25% усіх доходів місцевого бюджету, то у 2024 році доля цього податку вже наближається до 10%.

Попри велику нелюбов влади до ФОП, вони є основними платниками єдиного податку.

І👨‍💻 КОЖЕН закритий ФОП – це зменшення надходжень єдиного податку.

А якщо такий ФОП мав найманих працівників, то і ПДФО.

Проте, схоже, НІХТО НЕ ЗБИРАЄТЬСЯ АНАЛІЗУВАТИ РЕКОРДНУ КІЛЬКІСТЬ ЗАКРИТИХ ФОПів ЗА ОСТАННІ П'ЯТЬ РОКІВ.

Чому владу надходження місцевих бюджетів мало хвилюють⁉️

Мінфін 📣повідомляє про ефективне управління банками державного сектору!

За січень-листопад 2024 року банки державного сектору отримали 107,7 млрд грн прибутку до оподаткування (+12,6 млрд грн до аналогічного періоду 2023 року) АБО 61,33% прибутку до оподаткування всього банківського сектору🔔

Сплатили 81,6 млрд грн податків зборів і платежів, це + 51,2 млрд грн🟡 до відповідного періоду минулого року, (всіх податків і зборів, тобто не лише податку на прибуток) 😮

А ще, попри значні економічні потрясіння через російську збройну агресію продовжує знижуватись рівень непрацюючих кредитів (#NPL) банків державного сектору - за 11 місяців 2024 року рівень частки непрацюючих кредитів банків державного сектору вдалося знизити на 5%: з 51,0% – до 46,0%.

Це схоже на успіх?, що думаєте⁉️

Сьогодні ℹ️на черговому пленарному засіданні ВР, практично в час його завершення перейшли до розгляду в другому читанні проєкту закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України.

Нагадаю, що БК визначає ОСНОВИ БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ. Це фундамент побудови щорічних бюджетів країни.

Звісно, на такі фундаментальні речі наразі НЕ ЗВАЖАЮТЬ, навіть Міністерство фінансів, для яких даний документ – це «буквар»🙇‍♀️

Таблиця для розгляду в залі була розміщена на сайті ВР 13 січня, час не зможу уточнити, бо лише 14 січня народні депутати дізналися, що вона (а це текст запропонованого для голосування) вже Є.

Звісно, 262 сторінки 🙆‍♀️ ніхто не встиг прочитати і віднайти логіку цього проєкту, але, КОЛИ НАРОДНИХ ОБРАНЦІВ В ЗАЛІ СТАЛО НЕ ВИСТАЧАТИ ДЛЯ ГОЛОСУВАННЯ (менше 226 потрібних голосів безумовно відданих владі), голова ВР починає розгляд поправок до цього проєктузакону.

І все, як завжди... «Втомлені» нардепи вийшли із зали і залишилось 50-60 тих, хто хотів донести зміст своїх поправок, подискутувати і переконати в необхідності врахування думки.

Не так сталося, як бажалося.
Дивно було чути коментарі Голови ВР після виступів нардепів по поправкам. На всю люту критику цього проєкту, дій влади, безладу/неподобства  в роботі ВР – відповідь «дякую».

Про що ж цей проєкт «на виході» і чи можна за нього голосувати і хто буде за нього голосувати і які поправки НЕ враховують слуги?!⬇️

Насамперед варто зазначити, що зміни до Бюджетного кодексу потрібні владі для того, щоб «унормувати відносини у сфері державної інвестиційної політики».

Нагадаю!-МОВА ЙДЕ ПРО 25 МІЛЬЯРДІВ ГРИВЕНЬ, ЯКІ «РОЗПИСАНІ» В БЮДЖЕТІ НА 2025 РІК.

Про них писала на всіх етапах розгляду бюджетного розпису на поточний рік.

Тепер про зауваження  🙅Головного юридичного управління ВР до тексту проєкту закону (226 сторінок в таблиці до другого читання) 🤦‍♀️:

❌зміна понять і термінів, які ВЖЕ унормовані низкою законів України;

❌запропоновані зміни РОЗБАЛАНСУЮТЬ систему, ВИНИКНУТЬ ПРОТИРІЧЧЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ;

❌процедури планування, підготовки та реалізації публічних інвестпроєктів, розподіл коштів міжвідомчою комісією і т д  і т д (великий перелік процедур) НЕ МОЖУТЬ здійснюватися за рішенням і в порядку, встановлених Кабміном – ЦІ ПИТАННЯ Є ВИКЛЮЧНО 🔥ПОВНОВАЖЕННЯМИ ПАРЛАМЕНТУ, встановлюються виключно законом про Державний бюджет.

ТОБТО, ПРИСКІПЛИВА НАША УВАГА ДО 25 МІЛЬЯРДІВ, які з самого початку призначені для НЕ прозорих/ НЕ першочергових «потреб», змусила владу вносити зміни до законодавства, щоби хоч якось прикрити 🙈свій срам⁉️, чи для того щоб ловити рибку в мутній воді⁉️
І це ще не все‼️

ℹ️Майже 450 тисяч українців НЕ повернулись з-за кордону у 2024 році.

Це у 3,3 раза більше, аніж у 2023 році — тоді різниця між виїхавшими та тими, хто повернувся, склала лише 134 тис.

Загалом 30,11 млн разів громадяни перетнули кордони держави:

‼️15,28 млн. разів – з України;

‼️14,83 млн. разів – в Україну.

Варто зауважити, що дані Прикордонної служби України відбивають лише інформацію щодо громадян, які виїжджали на офіційний пунктах пропуску.

Достовірних даних щодо українців, які залишили ТОТ або виїхали нелегально, наразі немає😶‍🌫️

За даними МЗС  близько 🥁7,5 мільйона українців перебувають за кордоном.

4,2 мільйони українців мали статус тимчасового захисту в країнах Євросоюзу станом на 31 серпня 2024 року, за офіційними даними ЄС.

За оцінками міністра національної єдності(писала про це ) за кордоном перебувають 20−25 мільйонів українців.

Тож бачимо, що війна вичавлює людей з України і перспектив на повернення їх додому стає все менше 😞

У 2024 році загальна сума КАСОВИХ видатків загального фонду державного бюджету ℹ️становить 3,5 трлн грн, що на 456,5 млрд грн, або на 15% більше проти аналогічного періоду минулого року.
 
У структурі видатків найбільше спрямовано:
 
- 1 трлн 300 млрд грн – на оплату праці або 37% від загального обсягу видатків (+68 млрд грн до минулого року). Зокрема, на грошове утримання військовослужбовців спрямовано 973,3 млрд грнабо 75% від всієї суми на оплату праці ;
 
- 587,1 млрд грн – на оплату використання товарів і послуг або 16,8% від загального обсягу видатків. У тому числі:
• 340 млрд грн або 60% – для підтримки ЗСУ/правоохоронних органів;
• 157,3 млрд грн – перераховано НСЗУ на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення;
1/3👇

ℹ️НБУ погодив кандидатуру шведського банкіра Мікаеля Бьоркнерта на посаду голови правління державного ПриватБанку (Київ), офіційно до виконання обов'язків у новій ролі він розпочне з 20 січня.
 
Бьоркнерт має понад 25 років досвіду роботи у фінансовому секторі, до цього він обіймав посаду керівника напряму банківського бізнесу Swedbank, де відповідав за весь спектр банківських послуг, від роздрібного та корпоративного банкінгу до операційних питань і цифрової трансформації.

За даними НБУ на 1 грудня 2024 року за розміром загальних активів ПриватБанк посідав перше місце (942,2 млрд грн) серед 62 банків в країні.
 
💰Чистий прибуток фінустанови за 11 місяців минулого року становив 56,31 млрд грн.