6 грудня – пам’ять святого благовірного Київського князя Олександра Невського
☘️Воїн Христовий народився і жив у ХІІІ столітті. Він був великим князем Київським, Новгородським, а згодом — Володимирським. Святий прославився як ревний захисник Православної віри від зазіхань іновірців, а також — як поборник рідних земель від монголо-татарської навали.
☘️«Немає більшої від тієї любові, як хто душу свою покладе за близьких своїх» (Ін. 15:13). Угодник Божий підпорядкував своє земне життя вічним євангельським істинам і приніс значні плоди на благо християнського народу.
☘️У 1240 році блаженний Олександр очолив невелике військо, з яким здобув доленосну перемогу біля річки Нева над армією іновірних шведів, які прагнули підкорити православні території. «Не в силі Бог, а в правді» — неодноразово він надихав воїнів, із іменем Ісуса Христа на вустах, боронити Батьківщину від ворогів.
☘️Під час однієї зі своїх подорожей благовірний правитель занедужав і, прийнявши постриг у велику схиму, відійшов до Господа восени 1263 року.
☘️Воїн Христовий народився і жив у ХІІІ столітті. Він був великим князем Київським, Новгородським, а згодом — Володимирським. Святий прославився як ревний захисник Православної віри від зазіхань іновірців, а також — як поборник рідних земель від монголо-татарської навали.
☘️«Немає більшої від тієї любові, як хто душу свою покладе за близьких своїх» (Ін. 15:13). Угодник Божий підпорядкував своє земне життя вічним євангельським істинам і приніс значні плоди на благо християнського народу.
☘️У 1240 році блаженний Олександр очолив невелике військо, з яким здобув доленосну перемогу біля річки Нева над армією іновірних шведів, які прагнули підкорити православні території. «Не в силі Бог, а в правді» — неодноразово він надихав воїнів, із іменем Ісуса Христа на вустах, боронити Батьківщину від ворогів.
☘️Під час однієї зі своїх подорожей благовірний правитель занедужав і, прийнявши постриг у велику схиму, відійшов до Господа восени 1263 року.
Ніжинська єпархія молитовного відзначила день небесного Покровителя правлячого архієрея митрополита Климента
8 грудня 2024 року, у день, коли свята Церква молитовно вшановує пам'ять священномученика Климента, єпископа Римського, у древньому Свято-Троїцькому Густинському жіночому монастирі відбулась святкова Божественна літургія.
Богослужіння очолив митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент
Владиці співслужили: митрополит Конотопський і Глухівський Роман, митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський Віктор, архієпископ Городницький Олександр, Ректор КДАіС архієпископ Білогородський Сильвестр, архієпископ Згурівський Амвросій, архієпископ Любецький Никодим, єпископ Бишівський Кирил та єпископ Ладанський Феодосій, а також викладачі Київської духовної академії, насельники Благовіщенського чоловічого монастиря м. Ніжина та собор духовенства Київської, Ніжинської, Чернігівської та Конотопської єпархій Української Православної Церкви.
За богослужінням молились настоятельки та насельниці жіночіх монастирів єпархії, паломники та парафіяни.
Після прочитання Слова Божого до присутніх зі словом проповіді звернувся архієпископ Сильвестр.
За святковою службою усі разом молились про настання миру в Україні, перед Престолом Божим архієреї просили у Бога милості народу України, воїнам, котрі боронять нашу Батьківщину на полі бою, волонтерам, та всім, хто страждає від війни.
Під час Літургії було звершено дияконську хіротонію студента КДАіС Павла Дребота.
Наприкінці Божественної літургії було звершено святковий молебень, після чого митрополит Роман від імені всіх присутніх на богослужінні, привітав владику Климента з днем Ангела.
Свого архіпастиря вітали також священнослужителі, чернецтво та парафіяни Ніжинської єпархії.
Ніжинська єпархія УПЦ
8 грудня 2024 року, у день, коли свята Церква молитовно вшановує пам'ять священномученика Климента, єпископа Римського, у древньому Свято-Троїцькому Густинському жіночому монастирі відбулась святкова Божественна літургія.
Богослужіння очолив митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент
Владиці співслужили: митрополит Конотопський і Глухівський Роман, митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський Віктор, архієпископ Городницький Олександр, Ректор КДАіС архієпископ Білогородський Сильвестр, архієпископ Згурівський Амвросій, архієпископ Любецький Никодим, єпископ Бишівський Кирил та єпископ Ладанський Феодосій, а також викладачі Київської духовної академії, насельники Благовіщенського чоловічого монастиря м. Ніжина та собор духовенства Київської, Ніжинської, Чернігівської та Конотопської єпархій Української Православної Церкви.
За богослужінням молились настоятельки та насельниці жіночіх монастирів єпархії, паломники та парафіяни.
Після прочитання Слова Божого до присутніх зі словом проповіді звернувся архієпископ Сильвестр.
За святковою службою усі разом молились про настання миру в Україні, перед Престолом Божим архієреї просили у Бога милості народу України, воїнам, котрі боронять нашу Батьківщину на полі бою, волонтерам, та всім, хто страждає від війни.
Під час Літургії було звершено дияконську хіротонію студента КДАіС Павла Дребота.
Наприкінці Божественної літургії було звершено святковий молебень, після чого митрополит Роман від імені всіх присутніх на богослужінні, привітав владику Климента з днем Ангела.
Свого архіпастиря вітали також священнослужителі, чернецтво та парафіяни Ніжинської єпархії.
Ніжинська єпархія УПЦ
Митрополит Климент та єпископ Феодосій від імені духовенства та вірян Ніжинської єпархії привітали Предстоятеля УПЦ з 34-ю річницею архієрейської хіротонії
9 грудня 2024 року, у 34-ту річницю своєї архієрейської хіротонії Блаженніший Митрополит Онуфрій очолив Божественну літургію у Феофанії.
За богослужінням у Предстоятелю співслужили постійні члени Священного Синоду УПЦ: митрополит Тернопільський і Кременецький Сергій, голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ митрополит Чернівецький і Буковинський Мелетій, керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, голова Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент; митрополити, архієпископи і єпископи УПЦ, духовенство Києва та гості з інших єпархій у священному сані.
За Літургією помолились про мир на українській землі.
Після відпусту митрополит Тернопільський і Кременецький Сергій від імені Священного Синоду виголосив вітальне слово Блаженнішому владиці. Предстоятель подякував за привітання та попросив у пастви молитися за нього.
Потім архіпастиря вітали представники чернецтва та усі віряни, які молились за богослужінням.
Пресслужба
9 грудня 2024 року, у 34-ту річницю своєї архієрейської хіротонії Блаженніший Митрополит Онуфрій очолив Божественну літургію у Феофанії.
За богослужінням у Предстоятелю співслужили постійні члени Священного Синоду УПЦ: митрополит Тернопільський і Кременецький Сергій, голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ митрополит Чернівецький і Буковинський Мелетій, керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, голова Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент; митрополити, архієпископи і єпископи УПЦ, духовенство Києва та гості з інших єпархій у священному сані.
За Літургією помолились про мир на українській землі.
Після відпусту митрополит Тернопільський і Кременецький Сергій від імені Священного Синоду виголосив вітальне слово Блаженнішому владиці. Предстоятель подякував за привітання та попросив у пастви молитися за нього.
Потім архіпастиря вітали представники чернецтва та усі віряни, які молились за богослужінням.
Пресслужба
10 грудня – вшанування ікони Божої Матері, йменованої «Знамення»
☘️За своєю іконографією ікона належить до типу зображення Пречистої Богоматері «Оранта» (з латинської мови – «Та, Котра молиться»). Такий спосіб зображення Пресвятої Діви трапляється ще в древньо-римських катакомбах, у яких перші християни в епоху гонінь підносили молитви до Бога і шанували Божу Матір, на Котрій здійснилося біблійне пророцтво: «Господь Сам дасть вам знамення: Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і дадуть ім'я Йому: Еммануїл (Бог із нами)» (Іс. 7:14).
☘️Ікони Приснодіви Марії, відомі під назвою «Знамення», з’явились на території Київської Русі ще у XI-XIІ стт. — у період постіної міжусобної боротьби за владу. Під час однієї з таких битв Новгородське князівство опинилося в облозі суздальського війська, і врятувати їх могло лише диво.
☘️На третю ніч, після невпинної молитви всіх містян, місцевий архієрей побачив видіння, у якому йому дано було повеління взяти шанований лик Богородиці з храму, та пройти хресною ходою вулицями міста. Одна з ворожих стріл потрапила в ікону Владичиці, і з Її очей полилися сльози, У цю мить загарбників полонив невимовний жах, душа їх прийшла в глибокий трепет, руки опустились. Страдницький народ сприйняв це знамення Цариці Небесної і здолав армію ворога.
☘️«О, Всеблагая Заступнице! Спаси и сохрани под покровом милости Твоея Церковь Святую, всю страну нашу православную и всех нас, молящихся Тебе».
☘️За своєю іконографією ікона належить до типу зображення Пречистої Богоматері «Оранта» (з латинської мови – «Та, Котра молиться»). Такий спосіб зображення Пресвятої Діви трапляється ще в древньо-римських катакомбах, у яких перші християни в епоху гонінь підносили молитви до Бога і шанували Божу Матір, на Котрій здійснилося біблійне пророцтво: «Господь Сам дасть вам знамення: Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і дадуть ім'я Йому: Еммануїл (Бог із нами)» (Іс. 7:14).
☘️Ікони Приснодіви Марії, відомі під назвою «Знамення», з’явились на території Київської Русі ще у XI-XIІ стт. — у період постіної міжусобної боротьби за владу. Під час однієї з таких битв Новгородське князівство опинилося в облозі суздальського війська, і врятувати їх могло лише диво.
☘️На третю ніч, після невпинної молитви всіх містян, місцевий архієрей побачив видіння, у якому йому дано було повеління взяти шанований лик Богородиці з храму, та пройти хресною ходою вулицями міста. Одна з ворожих стріл потрапила в ікону Владичиці, і з Її очей полилися сльози, У цю мить загарбників полонив невимовний жах, душа їх прийшла в глибокий трепет, руки опустились. Страдницький народ сприйняв це знамення Цариці Небесної і здолав армію ворога.
☘️«О, Всеблагая Заступнице! Спаси и сохрани под покровом милости Твоея Церковь Святую, всю страну нашу православную и всех нас, молящихся Тебе».
10 грудня – пам’ять святої покровительки Херсонщини - блаженної Домніки Олешківської
☘️Праведниця народилася у 1881 році на Херсонщині. Після паломництва до Києво-Печерської лаври, ще в юному віці дівчинка вирішила присвятити своє земне життя Господу і жити в монастирі.
☘️У 15 років угодниця Божа прийшла в Успенську Олешківську жіночу обитель, де поповнила число сестер у Христі. Монахиня Домніка, люблячи в самоті віддаватися читанню Слова Божого і молитві, мала ще й важкий послух пастуха монастирської череди. Господь наділив праведницю дарами прозорливості і пророцтва.
☘️Після 1917 року безбожна радянська влада почала підступати до Олешок. Свята Домніка стала роздавати черницям монастиря якісь дивні речі. Кому шматочок ганчірки, кому недогарки свічок, кому камінчики, а кому розсаду.
☘️Революційні активісти монастир закрили, а черниць розігнали. Але ось що цікаво. Ті, хто отримав від блаженної ганчірочку - влаштувалися працювати на фабрику, хто камінчик – на будівництво, хто розсаду – у колгосп, а хто огарки свічок – у свічну лавку при храмі.
☘️У церкві Домніка могла підійти до людей і щось сунути в руку або в кишеню. Потім виявлялося, що той, кому вона сунула червоний гіркий перець, був таким чином попереджений про прийдешню серйозну хворобу, кому копієчку – той виходив із фінансової кризи, хто отримував яблуко – видужував від мучительної хвороби.
☘️Таких свідчень із життя преподобної Домніки зібралося безліч. З кожним роком її ім'я ставало все більш відомим. З різних куточків країни до праведниці приїжджали тисячі людей, котрі шукали її чудодійних святих молитов.
☘️Одного разу, ідучи на престольне свято вздовж узбережжя Дніпра, стариця Домніка передбачила своїм сподвижницям про затоплення цих місць. Здивовані жінки не розуміли пророцтва, а преподобна вже йшла по дну Каховського водосховища.
☘️Блаженна Домніка прожила 86 років і відійшла в Небесні обителі 10 червня. Зараз мощі угодниці Божої спочивають у храмі рівноапостольної Ніни м. Олешки.
☘️Свята блаженна мати Домніко, Моли Бога за нас!
☘️Праведниця народилася у 1881 році на Херсонщині. Після паломництва до Києво-Печерської лаври, ще в юному віці дівчинка вирішила присвятити своє земне життя Господу і жити в монастирі.
☘️У 15 років угодниця Божа прийшла в Успенську Олешківську жіночу обитель, де поповнила число сестер у Христі. Монахиня Домніка, люблячи в самоті віддаватися читанню Слова Божого і молитві, мала ще й важкий послух пастуха монастирської череди. Господь наділив праведницю дарами прозорливості і пророцтва.
☘️Після 1917 року безбожна радянська влада почала підступати до Олешок. Свята Домніка стала роздавати черницям монастиря якісь дивні речі. Кому шматочок ганчірки, кому недогарки свічок, кому камінчики, а кому розсаду.
☘️Революційні активісти монастир закрили, а черниць розігнали. Але ось що цікаво. Ті, хто отримав від блаженної ганчірочку - влаштувалися працювати на фабрику, хто камінчик – на будівництво, хто розсаду – у колгосп, а хто огарки свічок – у свічну лавку при храмі.
☘️У церкві Домніка могла підійти до людей і щось сунути в руку або в кишеню. Потім виявлялося, що той, кому вона сунула червоний гіркий перець, був таким чином попереджений про прийдешню серйозну хворобу, кому копієчку – той виходив із фінансової кризи, хто отримував яблуко – видужував від мучительної хвороби.
☘️Таких свідчень із життя преподобної Домніки зібралося безліч. З кожним роком її ім'я ставало все більш відомим. З різних куточків країни до праведниці приїжджали тисячі людей, котрі шукали її чудодійних святих молитов.
☘️Одного разу, ідучи на престольне свято вздовж узбережжя Дніпра, стариця Домніка передбачила своїм сподвижницям про затоплення цих місць. Здивовані жінки не розуміли пророцтва, а преподобна вже йшла по дну Каховського водосховища.
☘️Блаженна Домніка прожила 86 років і відійшла в Небесні обителі 10 червня. Зараз мощі угодниці Божої спочивають у храмі рівноапостольної Ніни м. Олешки.
☘️Свята блаженна мати Домніко, Моли Бога за нас!
Голова Учбового комітету взяв участь у роботі атестаційної комісії на захисті магістерських дисертацій студентів заочного відділення КДА
10 грудня 2024 року в Київських духовних школах відбувся захист випускних магістерських робіт студентів ІII курсу заочного відділення Київської духовної академії.
Випускні кваліфікаційні роботи відповідно до тематики були розподілені для захисту на 3-х атестаційних комісіях. До складу Комісій увійшли професорсько-викладацька корпорація Київських духовних шкіл. Голова 1-ї атестаційної комісії — викладач архімандрит Пантелеімон (Мельник), 2-ї — доцент Олег Оттович Надь та 3-ї — проректор з науково-богословської роботи професор Володимир Вікторович Бурега.
До захисту магістерських робіт було допущено 24 студенти.
Пресслужба
10 грудня 2024 року в Київських духовних школах відбувся захист випускних магістерських робіт студентів ІII курсу заочного відділення Київської духовної академії.
Випускні кваліфікаційні роботи відповідно до тематики були розподілені для захисту на 3-х атестаційних комісіях. До складу Комісій увійшли професорсько-викладацька корпорація Київських духовних шкіл. Голова 1-ї атестаційної комісії — викладач архімандрит Пантелеімон (Мельник), 2-ї — доцент Олег Оттович Надь та 3-ї — проректор з науково-богословської роботи професор Володимир Вікторович Бурега.
До захисту магістерських робіт було допущено 24 студенти.
Пресслужба
Митрополит Климент взяв участь у засіданні Вченої ради КДАіС
10 грудня 2024 року, після завершення роботи атестаційних комісій, під головуванням ректора Київської духовної академії і семінарії архієпископа Білогородського Сильвестра, в Київських духовних школах відбулося засідання Вченої ради Академії.
У засіданні взяли участь Голова Учбового комітету, професор митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент, а також члени професорсько-викладацької корпорації КДАіС.
Пресслужба
10 грудня 2024 року, після завершення роботи атестаційних комісій, під головуванням ректора Київської духовної академії і семінарії архієпископа Білогородського Сильвестра, в Київських духовних школах відбулося засідання Вченої ради Академії.
У засіданні взяли участь Голова Учбового комітету, професор митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент, а також члени професорсько-викладацької корпорації КДАіС.
Пресслужба
11 грудня – пам’ять мученика Іринарха та святих семи жон, які з ним постраждали
☘️Початок IV століття був неспокійним для Церкви Господньої — злочестивий імператор розпочав великі гоніння на християн. У 303 році у Вірменському місті Севастія сім праведниць були приведені на язичницький суд. Їх звинуватили в наверненні своїх чоловіків до істинної віри.
☘️Споглядаючи за тортурами святих жон, котрі хоробро сповідали Єдиного Бога, один із мучителів, на ім’я Іринарх, увірував у Христа і оголосив про готовність також прийняти мученицьку кончину.
☘️Коли страждалиць усікли мечем, праведного Іринарха почали змушувати принести жертву ідолам, але він був непохитним і доручив себе волі Спасителя. Тоді безбожники зв’язали його і вкинули в глибоке озеро, проте вода чудесним чином перетворилася на суходіл. Вони намагалися схопити угодника Божого, який стояв посеред озера, проте ідолопоклонників одразу поглинула вода.
☘️Блаженний прославляючи Царя Небесного, повернувся на берег. Нехристі знову схопили його і вкинули у вогняну піч. Однак Ангел Господній оберігав святого Іринарха, який невдовзі вийшов неушкодженим.
☘️Багато іновірних споглядаючи дива, увірувало у Вседержителя. Зрештою, мученик смиренно схилив голову під меч і відійшов у Вічні обителі Творця.
☘️Початок IV століття був неспокійним для Церкви Господньої — злочестивий імператор розпочав великі гоніння на християн. У 303 році у Вірменському місті Севастія сім праведниць були приведені на язичницький суд. Їх звинуватили в наверненні своїх чоловіків до істинної віри.
☘️Споглядаючи за тортурами святих жон, котрі хоробро сповідали Єдиного Бога, один із мучителів, на ім’я Іринарх, увірував у Христа і оголосив про готовність також прийняти мученицьку кончину.
☘️Коли страждалиць усікли мечем, праведного Іринарха почали змушувати принести жертву ідолам, але він був непохитним і доручив себе волі Спасителя. Тоді безбожники зв’язали його і вкинули в глибоке озеро, проте вода чудесним чином перетворилася на суходіл. Вони намагалися схопити угодника Божого, який стояв посеред озера, проте ідолопоклонників одразу поглинула вода.
☘️Блаженний прославляючи Царя Небесного, повернувся на берег. Нехристі знову схопили його і вкинули у вогняну піч. Однак Ангел Господній оберігав святого Іринарха, який невдовзі вийшов неушкодженим.
☘️Багато іновірних споглядаючи дива, увірувало у Вседержителя. Зрештою, мученик смиренно схилив голову під меч і відійшов у Вічні обителі Творця.