"Книжка, після якої ви точно підете шукати інші відгуки, щоб зрозуміти, що це було, чи правильно ви зрозуміли, і чого не помітили", - варто було б написати в анотації до "Пантери" Брехта Евенса.
Я на неї давно задивлялася, а потім знижка 50% у Видавництва, і ще й ваші коменти - ну і ось, вчора приїхала, сьогодні вже прочитана.
Довелося ховати її від дитини, бо "Пантеру" легко сплутати з дитячою, а я б не хотіла, щоб моя донька в 4,5 років таке дивилася. Текст вона ще не зрозуміє, але навіть на рівні малюнку це настільки химерно, дискомфортно і моторошно, що діти можуть травмуватися і погано спати.
Про сюжет ви, напевно, чули. Дівчина Христина живе з батьком, її котик помирає, а коли вона горює, з шафи раптом вилазить різнокольорова пантера. Діти не очікують поганого, тому ця тварина сприймається дівчинкою наче як новий друг, вона розказує казочки, робить масажі і заколисує перед сном. Але ще на рівні малюнку стає зрозуміло, що добра тут краще не чекати, а далі йдуть численні 🚩🚩🚩, типу "не кажи про мене батьку", а ще брехня, порушення кордонів, інтимні доторки, зникнення іграшки тощо.
Найпопулярніше слово у відгуках до "Пантери" - "дискомфортна". Це справді так: книжка робить максимально неприємно на рівні почуттів, причому робить це дуже поступово, ніби підкрадаючись, ти постійно чекаєш якогось підвоху, нібито дружня поведінка Пантери розходиться з тим, що говорить інтуїція. Це прямо фізично боляче читати, хоча на перший погляд, на рівні слів, нічого катастрофічного й не відбувається. Це все десь всередині, на підсвідомому рівні, на рівні натяків та відтінків.
Що насправді відбувалося - нам так і не пояснять. Сексуальне насильство щодо дитини? Аб'юз? Чи грав в цьому роль батько? (це вже зовсім моя інтерпретація, але чому б ні?). Химерні фантазії? Переживання горя дитиною? Графічне відображення тривожності за дітей і їхньої вразливості? У різних відгуках є дуже багато різних варіантів - але всім очевидно, що нічого хорошого з дитиною не відбувалося.
Попри все, добре, що ця книжка зі мною трапилася. Це справді особливий графічний роман, з дахорозривним артом, дуже непрямолінійний і несподіваний. Навіть не уявляла, що графічні зображення з таким, здавалося б, нескладним текстом можуть давати такий емоційний ефект.
А ще я в захваті від мистецького рішення, як зміна зовнішнього вигляду пантери підкреслює її нещирість та фактично передає інтонації. Ми відчуваємо її підступність на рівні зображення - і від цього аж вивертає, бо відчуваєш небезпеку, але нічого не можеш з цим зробити, не можеш допомогти. З точки зору того, як це "технічно" зроблено - повний захват.
Втім, якщо вам і так погано, краще, звісно, почитати щось добріше. Бо наслідки читання цієї книжки можуть бути непередбачувані - особливо якщо перечитати її кілька разів поспіль (як роблять багато читачів, судячи з відгуків).
В разі чого, у Видавництва ще протягом двох днів діятиме знижка 50% на цю "Пантеру" (виходить 260 грн, бо звичайна ціна - 520). Але за наслідки я не відповідаю )
#непозбувний_відгук
Я на неї давно задивлялася, а потім знижка 50% у Видавництва, і ще й ваші коменти - ну і ось, вчора приїхала, сьогодні вже прочитана.
Довелося ховати її від дитини, бо "Пантеру" легко сплутати з дитячою, а я б не хотіла, щоб моя донька в 4,5 років таке дивилася. Текст вона ще не зрозуміє, але навіть на рівні малюнку це настільки химерно, дискомфортно і моторошно, що діти можуть травмуватися і погано спати.
Про сюжет ви, напевно, чули. Дівчина Христина живе з батьком, її котик помирає, а коли вона горює, з шафи раптом вилазить різнокольорова пантера. Діти не очікують поганого, тому ця тварина сприймається дівчинкою наче як новий друг, вона розказує казочки, робить масажі і заколисує перед сном. Але ще на рівні малюнку стає зрозуміло, що добра тут краще не чекати, а далі йдуть численні 🚩🚩🚩, типу "не кажи про мене батьку", а ще брехня, порушення кордонів, інтимні доторки, зникнення іграшки тощо.
Найпопулярніше слово у відгуках до "Пантери" - "дискомфортна". Це справді так: книжка робить максимально неприємно на рівні почуттів, причому робить це дуже поступово, ніби підкрадаючись, ти постійно чекаєш якогось підвоху, нібито дружня поведінка Пантери розходиться з тим, що говорить інтуїція. Це прямо фізично боляче читати, хоча на перший погляд, на рівні слів, нічого катастрофічного й не відбувається. Це все десь всередині, на підсвідомому рівні, на рівні натяків та відтінків.
Що насправді відбувалося - нам так і не пояснять. Сексуальне насильство щодо дитини? Аб'юз? Чи грав в цьому роль батько? (це вже зовсім моя інтерпретація, але чому б ні?). Химерні фантазії? Переживання горя дитиною? Графічне відображення тривожності за дітей і їхньої вразливості? У різних відгуках є дуже багато різних варіантів - але всім очевидно, що нічого хорошого з дитиною не відбувалося.
Попри все, добре, що ця книжка зі мною трапилася. Це справді особливий графічний роман, з дахорозривним артом, дуже непрямолінійний і несподіваний. Навіть не уявляла, що графічні зображення з таким, здавалося б, нескладним текстом можуть давати такий емоційний ефект.
А ще я в захваті від мистецького рішення, як зміна зовнішнього вигляду пантери підкреслює її нещирість та фактично передає інтонації. Ми відчуваємо її підступність на рівні зображення - і від цього аж вивертає, бо відчуваєш небезпеку, але нічого не можеш з цим зробити, не можеш допомогти. З точки зору того, як це "технічно" зроблено - повний захват.
Втім, якщо вам і так погано, краще, звісно, почитати щось добріше. Бо наслідки читання цієї книжки можуть бути непередбачувані - особливо якщо перечитати її кілька разів поспіль (як роблять багато читачів, судячи з відгуків).
В разі чого, у Видавництва ще протягом двох днів діятиме знижка 50% на цю "Пантеру" (виходить 260 грн, бо звичайна ціна - 520). Але за наслідки я не відповідаю )
#непозбувний_відгук
tgoop.com/npzbvnkngchtn/12144
Create:
Last Update:
Last Update:
"Книжка, після якої ви точно підете шукати інші відгуки, щоб зрозуміти, що це було, чи правильно ви зрозуміли, і чого не помітили", - варто було б написати в анотації до "Пантери" Брехта Евенса.
Я на неї давно задивлялася, а потім знижка 50% у Видавництва, і ще й ваші коменти - ну і ось, вчора приїхала, сьогодні вже прочитана.
Довелося ховати її від дитини, бо "Пантеру" легко сплутати з дитячою, а я б не хотіла, щоб моя донька в 4,5 років таке дивилася. Текст вона ще не зрозуміє, але навіть на рівні малюнку це настільки химерно, дискомфортно і моторошно, що діти можуть травмуватися і погано спати.
Про сюжет ви, напевно, чули. Дівчина Христина живе з батьком, її котик помирає, а коли вона горює, з шафи раптом вилазить різнокольорова пантера. Діти не очікують поганого, тому ця тварина сприймається дівчинкою наче як новий друг, вона розказує казочки, робить масажі і заколисує перед сном. Але ще на рівні малюнку стає зрозуміло, що добра тут краще не чекати, а далі йдуть численні 🚩🚩🚩, типу "не кажи про мене батьку", а ще брехня, порушення кордонів, інтимні доторки, зникнення іграшки тощо.
Найпопулярніше слово у відгуках до "Пантери" - "дискомфортна". Це справді так: книжка робить максимально неприємно на рівні почуттів, причому робить це дуже поступово, ніби підкрадаючись, ти постійно чекаєш якогось підвоху, нібито дружня поведінка Пантери розходиться з тим, що говорить інтуїція. Це прямо фізично боляче читати, хоча на перший погляд, на рівні слів, нічого катастрофічного й не відбувається. Це все десь всередині, на підсвідомому рівні, на рівні натяків та відтінків.
Що насправді відбувалося - нам так і не пояснять. Сексуальне насильство щодо дитини? Аб'юз? Чи грав в цьому роль батько? (це вже зовсім моя інтерпретація, але чому б ні?). Химерні фантазії? Переживання горя дитиною? Графічне відображення тривожності за дітей і їхньої вразливості? У різних відгуках є дуже багато різних варіантів - але всім очевидно, що нічого хорошого з дитиною не відбувалося.
Попри все, добре, що ця книжка зі мною трапилася. Це справді особливий графічний роман, з дахорозривним артом, дуже непрямолінійний і несподіваний. Навіть не уявляла, що графічні зображення з таким, здавалося б, нескладним текстом можуть давати такий емоційний ефект.
А ще я в захваті від мистецького рішення, як зміна зовнішнього вигляду пантери підкреслює її нещирість та фактично передає інтонації. Ми відчуваємо її підступність на рівні зображення - і від цього аж вивертає, бо відчуваєш небезпеку, але нічого не можеш з цим зробити, не можеш допомогти. З точки зору того, як це "технічно" зроблено - повний захват.
Втім, якщо вам і так погано, краще, звісно, почитати щось добріше. Бо наслідки читання цієї книжки можуть бути непередбачувані - особливо якщо перечитати її кілька разів поспіль (як роблять багато читачів, судячи з відгуків).
В разі чого, у Видавництва ще протягом двох днів діятиме знижка 50% на цю "Пантеру" (виходить 260 грн, бо звичайна ціна - 520). Але за наслідки я не відповідаю )
#непозбувний_відгук
Я на неї давно задивлялася, а потім знижка 50% у Видавництва, і ще й ваші коменти - ну і ось, вчора приїхала, сьогодні вже прочитана.
Довелося ховати її від дитини, бо "Пантеру" легко сплутати з дитячою, а я б не хотіла, щоб моя донька в 4,5 років таке дивилася. Текст вона ще не зрозуміє, але навіть на рівні малюнку це настільки химерно, дискомфортно і моторошно, що діти можуть травмуватися і погано спати.
Про сюжет ви, напевно, чули. Дівчина Христина живе з батьком, її котик помирає, а коли вона горює, з шафи раптом вилазить різнокольорова пантера. Діти не очікують поганого, тому ця тварина сприймається дівчинкою наче як новий друг, вона розказує казочки, робить масажі і заколисує перед сном. Але ще на рівні малюнку стає зрозуміло, що добра тут краще не чекати, а далі йдуть численні 🚩🚩🚩, типу "не кажи про мене батьку", а ще брехня, порушення кордонів, інтимні доторки, зникнення іграшки тощо.
Найпопулярніше слово у відгуках до "Пантери" - "дискомфортна". Це справді так: книжка робить максимально неприємно на рівні почуттів, причому робить це дуже поступово, ніби підкрадаючись, ти постійно чекаєш якогось підвоху, нібито дружня поведінка Пантери розходиться з тим, що говорить інтуїція. Це прямо фізично боляче читати, хоча на перший погляд, на рівні слів, нічого катастрофічного й не відбувається. Це все десь всередині, на підсвідомому рівні, на рівні натяків та відтінків.
Що насправді відбувалося - нам так і не пояснять. Сексуальне насильство щодо дитини? Аб'юз? Чи грав в цьому роль батько? (це вже зовсім моя інтерпретація, але чому б ні?). Химерні фантазії? Переживання горя дитиною? Графічне відображення тривожності за дітей і їхньої вразливості? У різних відгуках є дуже багато різних варіантів - але всім очевидно, що нічого хорошого з дитиною не відбувалося.
Попри все, добре, що ця книжка зі мною трапилася. Це справді особливий графічний роман, з дахорозривним артом, дуже непрямолінійний і несподіваний. Навіть не уявляла, що графічні зображення з таким, здавалося б, нескладним текстом можуть давати такий емоційний ефект.
А ще я в захваті від мистецького рішення, як зміна зовнішнього вигляду пантери підкреслює її нещирість та фактично передає інтонації. Ми відчуваємо її підступність на рівні зображення - і від цього аж вивертає, бо відчуваєш небезпеку, але нічого не можеш з цим зробити, не можеш допомогти. З точки зору того, як це "технічно" зроблено - повний захват.
Втім, якщо вам і так погано, краще, звісно, почитати щось добріше. Бо наслідки читання цієї книжки можуть бути непередбачувані - особливо якщо перечитати її кілька разів поспіль (як роблять багато читачів, судячи з відгуків).
В разі чого, у Видавництва ще протягом двох днів діятиме знижка 50% на цю "Пантеру" (виходить 260 грн, бо звичайна ціна - 520). Але за наслідки я не відповідаю )
#непозбувний_відгук
BY 📚 Непозбувний книгочитун
Share with your friend now:
tgoop.com/npzbvnkngchtn/12144