tgoop.com/npzbvnkngchtn/8936
Last Update:
Так от про "Припини свої вигадки" Філіппа Бессона, через яку я сьогодні цілий день хочу спати.
Доволі хітова, дуже тоненька книжка на тему ЛГБТ, що вперше вийшла у 2017-му. Автобіографічна повість з чудовим рейтингом на Гудрідс (4,26 на основі понад 36 тисяч оцінок), від французького автора, який до цього видав кілька не надто популярних книжок - а ця прямо вистрілила.
Історія доволі проста (коротко передам суть, без спойлерів). Двоє хлопців-підлітків закохуються і починають зустрічатися, проходячи через повний набір звичних проблем, з якими стикаються геї. Таємні зустрічі, страх комусь розказати, криза самоідентифікації, нерозуміння "а що далі" тощо.
Потім їхні шляхи розходяться. Один приймає свою суть і стає відкритим геєм, та ще й письменником - і в інтерв'ю відкрито говорить про те, що він гей.
Інший через сім'ю, свої страхи, відчуття обов'язку та інші життєві обставини вирішує засунути свою суть подалі і прикинутися гетеросексуалом.
Закінчується все це для нього так собі.
Не сказати, що ця книжка перевертає свідомість, що вона якась несподівана й демонструє новий погляд на ЛГБТ-стосунки. Загалом книжок зі схожим сюжетом нині дуже багато. Але я цілком розумію, чому вона так вистрілила.
1) Вона дуже концентрована. Тут фактично немає розкачки і зайвого. Все відбувається дуже стрімко (і саме тому я читала її майже до 2 ночі, бо важко знайти точку "ну все, отут можна зробити паузу").
2) У автора прекрасний стиль. "Стоїть зима. Це видно з голих гілок дерева. Це середина вісімдесятих років. Про це ми здогадуємося з одягу". Він пише ніби від себе, і водночас він - сторонній спостерігач. Тут немає нагромадження метафор, і водночас це дуже чуттєво і тонко.
3) Автор пише про себе. І те, що це реальна історія, яка аж настільки відверто написана - підкуповує. Пробачаєш їй відсутність зайвих сюжетних викрутасів - бо писав же про реальні події, питань немає.
4) Багато відвертих сексуальних сцен (дивно, що немає відмітки про віковий ценз). І водночас зрозуміло, що йдеться не лише про сексуальний потяг, а про кохання.
5) Наявність двох антагоністів, які пішли протилежними шляхами: прийняття себе й відторгнення себе. І чим це закінчилося. І зрозумілий висновок: намагання сховати свою суть ні до чого хорошого не призводить: ані для самої людини, ані для усіх оточуючих. Тому "перевиховувати" когось немає жодного сенсу. Так, очевидна штука, але тут це подано без моралізаторства, а на такому рівні, що висновок приходить сам собою.
6) А ще наче й коротко, але дуже точно пояснені причини, чому другий герой потрапив в цю пастку і не зміг піти шляхом відкритості. Абсолютно зрозуміла мотивація - поволі думаєш, що теж, можливо, зробила би так само. І це ще більше розбиває серце.
Коротше, наче й коротка, але справді класна книжка, яку хочеться обговорювати на книжкових клубах (бо там є що обговорити). І це притому, що я не зовсім її "цільова аудиторія". Для підлітків, що опинилися в ситуації головних героїв, це взагалі має бути потужною програмною історією, щоб розібратися в собі і визначитися, яким шляхом йти далі.
Круто, що такі книжки перекладають. Чи раджу я її читати? Так, раджу.
#непозбувний_відгук
BY 📚 Непозбувний книгочитун
Share with your friend now:
tgoop.com/npzbvnkngchtn/8936