tgoop.com/npzbvnkngchtn/9061
Last Update:
Напишу трохи про "Поворот ключа", яку дочитала в суботу. Загалом книжка не краще і не гірше, ніж уся інша Рут Веа. Тобто мені зайшло.
Це роман про няню, яка потрапила працювати у багатий модний хайтек-будинок, де холодильники розмовляють і попереджають про закінчення продуктів, світло вмикається через телефон, скрізь встановлені камери і оце от все.
Власниця в перший день навішує на героїню-няню трьох дітей і валить працювати. А в будинку незрозумілі звуки, кроки, отруйні рослини, та ще й з технікою фіг розберешся 🤯. Спойлер: містики тут не буде, Рут Веа загалом не по ній. Але місцями це прям щось типу горора.
Що мене трошки підбішувало:
1) Це нелогічно за формою. Вся книжка - це типу листи головної героїні відомому адвокату. Вона сидить в тюрмі за вбивство дитини (так, тут буде смерть дитини - враховуйте, якщо когось може тригернути). Вона переконує, що цього не робила. І сідає описувати йому в листах усе, що трапилося - щоб він взявся її захищати.
Але по-перше, листи до адвокатів блін не виглядають так художньо. Нафіга в листі до адвоката писати "я дивилася, як рухаються його м'язи під футболкою, коли він йшов сходами". Або "я зітхнула і обернулася, щоб піти на кухню і поставити собі чайник"?
Ти чітко усвідомлюєш в самих же листах, що у відомого адвоката мало часу на читання, і водночас пишеш йому талмуд з усіма зітханнями, чайниками і дрібними закоханостями. Нафіга йому це?
Я вже мовчу про те, що головну фішку вона розповідає наприкінці оцих 300+ сторінок листів. Якби це був справжній лист до адвоката, вона б з цього почала.
Але менш з тим - я розумію, що це таке собі неправдоподібне припущення для красивості. Щоб не просто оповідати історію, а запакувати її у більш вигадливу форму. Хай буде.
2) Дуже важко читати художні книжки довкола виховання дітей. Бо по-перше, це як оці дурні анекдоти про гінекологів. Живеш вся в дітях, занурюєшся в книжку, а там знову діти ))
По-друге, мені місцями хотілося бахнути героїню чимось важким за її методи виховання. Бо вона ж типу няня, а робить всяку дурню - наприклад, хейтить півторарічну дитину, яка вилізла на стільчик для годування: "Неслухняна, неслухняна дівчина!". А ви точно няня?
3) Ну і загалом героїня якась трохи дурнувата - але це характерна риса творчості Рут Веа )
Але в кінці все перевертається з ніг на голову, і навіть чисто через фінал книжку можна хвалити.
Та й загалом мені зайшло, я готова пробачати цій авторці багато: за динаміку, за легкість читання, за те, що рідко вгадую вбивць, напружену атмосферу і майстерні інтриги. Для мене це ідеальні книжки для відпочинку, які не бісять. Ну, хіба що зовсім трошечки. Але це не рахується 😁
Лишається дочитати ще "Смерть місіс Вестевей", а потім чекатиму наступні книжки Рут Веа від РМ - обіцяли ще, як мінімум, три.
#непозбувний_відгук
BY 📚 Непозбувний книгочитун
Share with your friend now:
tgoop.com/npzbvnkngchtn/9061