tgoop.com/npzbvnkngchtn/9161
Last Update:
"Мемуари лісу" читаються за 2-3 години, і ця історія нищить та гріє одночасно. Але в кінці все-таки гріє. А десь посередині - все-таки нищить.
Отже, дитячо-доросла книжка про літнього крота, який почав хворіти на Непам'ять (або ж деменцію) і забув, куди поділася його кохана кротиха. У нього лишається 5 світлин, і вони разом з Лисом вирушають по сфотографованих місцях, щоб знайти кохану (або зрозуміти, куди вона ділася).
Історія, що спочатку здавалася максимально простою казкою-подорожжю, десь після третини починає робити несподівані повороти: і за формою, і за сюжетом. Місцями перетворюється на драму-трагедію (трилер?), і навіть трііішечки на детектив. Розбиває серце на шматочки і потім потроху його зшиває назад.
Додаємо до цього ще й заборонений прийом: сюжет книжки крутиться довкола книжок. Наприклад, у лиса - книгарня, що складається з рукописів усіх звірят лісу. Тобто книжки в одному екземплярі: і лис нікому не відмовляє в продажі їхньої графоманії творчості. Кріт намагається відновити свою пам'ять по власнолапно написаних мемуарах. А ще у нього вдома бібліотека. Ну ви зрозуміли: автор не лишає шансів не полюбити цю книжку.
Через антропоморфних звірят та цілком собі інтригуючу історію автор розповідає про деменцію, і як з нею бути. Робить це поетично і співчутливо: це як "мандрівка залізницею, станції на якій зникають після того, як ви їх проминаєте". Або ось "Непам'ять робить з тебе квітку з обірваними пелюстками". Ми прямо відчуваємо, як це: забувати щось відразу після того, як про це подумав, та переставати розпізнавати своїх близьких. І водночас вчимося приймати цю хворобу і не дратуватися. Бо Лис з теплотою і розумінням ставиться до такої особливості пана Крота і робить усе, щоб тому було якнайлегше.
Додаємо ще до цього мову (переклад): "Твою черешню!", "Хрустику мій", "Це ж елеменкрітно", "Ох я і каструлька!", "Клянуся черешнею".
Додаємо кількох побічних персонажів, з дуже яскравими характерами та емоціями: на книжкових клубах цю книжку можна обговорювати й обговорювати.
В підсумку отримуємо дуже просту та дуже складну й багатошарову історію, яка, чесно кажучи, ні разу не для дітей. А може й для дітей: зможу точно сказати років через 6-7, коли випробую на своїй 😄
Але мені здається, що книжка скоріше доросла: трошки ностальгічна, трошки батьківська, трошки про старіння й дуже про прийняття. Навряд діти повною мірою зрозуміють усі відтінки. Втім, якщо брати чистий сюжет без оцього всього - він сам по собі цікавий, тож може бути.
А ще видання дууууже красиве. Зараз в коментарях покажу ілюстрації. Одним словом, дуже сподобалося - може б навіть перечитала повільніше, щоб ще більше у ній побачити. І ще більше радує, що це серія: чекаємо від видавництва Nasna Idea ще три книжки. Читатиму!
#непозбувний_відгук
BY 📚 Непозбувний книгочитун
Share with your friend now:
tgoop.com/npzbvnkngchtn/9161