Нотатки Никодима

​Мт 24:1-13
Захоплені храмом учні приводять Христа до храму, щоб Він теж ним захопився. А Христос, замість захоплення храмом, прорікає його цілковите зруйнування - не залишиться жодного каменю,який би не було перевернено. Дуже цікавий образ релігійності і духовності. Храм, який виник, як наслідок захоплення Богом, сам стає предметом захоплення. І саме такий храм мусить бути зруйнований. В релігійному і духовному житті не може бути нічого, жодного каменя, який міг би бути сам по собі. Якщо щось не вказує на Бога, на те, що воно - наслідок захоплення Ним, таке має бути перевернено, поставлено з голови на ноги.
В духовному житті людини часто саме це і стається. Храм, улюблений священник, церковний хор, піснеспіви, кадило, друзі по спільноті якось непомітно стають осердям віри і духовності. Ми приводимо людей 'до церкви', бо там гарний храм, проповіді, спільнота, тощо. А Христос ставить питання рубом - це причина чи наслідок? І поки не дав собі відповіді не заспокоюйся, перевертай каміння своєї релігійності і духовності.
А що, якщо храм буде зруйновано, проповідників переслідувано, віру осміяно, духовність спаплюжено? Чи буде тоді захоплення Богом? Коли вірити буде немодно, ісповідувати - небезпечно, співати неможливо, подивляти красу храму і Літургії - каригідно? Чи буде і тоді захоплення релігією і вірою, наслідком якої є уся ця культура?
Чи може лжепророк буде істинним лише тому, що він гарний, сучасний, перспективний, збирає найбільше вподобайок, але трошки не істинний? Чи готові ми будемо відмовитись від Христа традиції/передання заради іншого 'Христа' - сучаснішого, комфортнішого, загальновизнанішого, середньостатистичного, за євангелієм перекладеним сучасною мовою для сучасної людини з вулиці?
Храм існує лише як преображення - не заради себе, не для того, щоб ми ним захоплювались, а для того, щоб могли вистояти в час, коли його зруйнують, коли Бог залишиться як Христос на хресті - поза законом, поза храмом, поза містом, у підвішеному стані між землею і небом.

www.tgoop.com/nykodymus/1347

577 viewsOct 5, 2024 at 15:18

​Мт 24:1-13
Захоплені храмом учні приводять Христа до храму, щоб Він теж ним захопився. А Христос, замість захоплення храмом, прорікає його цілковите зруйнування - не залишиться жодного каменю,який би не було перевернено. Дуже цікавий образ релігійності і духовності. Храм, який виник, як наслідок захоплення Богом, сам стає предметом захоплення. І саме такий храм мусить бути зруйнований. В релігійному і духовному житті не може бути нічого, жодного каменя, який міг би бути сам по собі. Якщо щось не вказує на Бога, на те, що воно - наслідок захоплення Ним, таке має бути перевернено, поставлено з голови на ноги.
В духовному житті людини часто саме це і стається. Храм, улюблений священник, церковний хор, піснеспіви, кадило, друзі по спільноті якось непомітно стають осердям віри і духовності. Ми приводимо людей 'до церкви', бо там гарний храм, проповіді, спільнота, тощо. А Христос ставить питання рубом - це причина чи наслідок? І поки не дав собі відповіді не заспокоюйся, перевертай каміння своєї релігійності і духовності.
А що, якщо храм буде зруйновано, проповідників переслідувано, віру осміяно, духовність спаплюжено? Чи буде тоді захоплення Богом? Коли вірити буде немодно, ісповідувати - небезпечно, співати неможливо, подивляти красу храму і Літургії - каригідно? Чи буде і тоді захоплення релігією і вірою, наслідком якої є уся ця культура?
Чи може лжепророк буде істинним лише тому, що він гарний, сучасний, перспективний, збирає найбільше вподобайок, але трошки не істинний? Чи готові ми будемо відмовитись від Христа традиції/передання заради іншого 'Христа' - сучаснішого, комфортнішого, загальновизнанішого, середньостатистичного, за євангелієм перекладеним сучасною мовою для сучасної людини з вулиці?
Храм існує лише як преображення - не заради себе, не для того, щоб ми ним захоплювались, а для того, щоб могли вистояти в час, коли його зруйнують, коли Бог залишиться як Христос на хресті - поза законом, поза храмом, поза містом, у підвішеному стані між землею і небом.

BY Нотатки Никодима