tgoop.com/nykodymus/1377
Last Update:
ДО МАМИ
На! Квітів, там, з-над річки...
Такий Ти тут самотній у павутинні, а там весна на полі, бідний Ісусику...
Дорогий, дорогий Христе!
Не сумуй так неперервно, не страждай уже більше...
Хочеш? Я візьму Тебе звідси на берег струмка за селом, обмию кров із Твого обличчя, попещу Тебе, притулю.
Ти побачиш наше село, і хату, і сонечко, бо тут Ти його ніколи не бачиш.
Потім я покажу Тобі Марисю, і Зосю, і Стася, і того Яся, що має білих голубів, і ми віддамо Тобі всі наші млинці, бо Ти, певно, голодний, правда ж, голодний?
Дорогий, я б хотів віднести Тебе туди до мами. Вона така добра скупає Тебе, пригорне, перев'яже Твої рани, нагодує.
На! Ручку, ходімо до мами, ходімо...
А ти що тут робиш, шалапуте? — раптом крикнув йому над голівкою паламар, хочеш Бога стягнути зі стіни?
От же ледащо - маєш - маєш - маєш!..
Обличчя дитини зблідло, як лілея, стята градом, опустила ручки:
Я Його до мами хотів тільки узяти до мами...
Ян Андрушевський
BY Нотатки Никодима
Share with your friend now:
tgoop.com/nykodymus/1377