Ще кілька гарних роздумів над забутою традицією християнської молитви.

Надходить свято святого Димитрія і багато вірних в Україні відвідуватимуть своїх усопших на цвинтарях і молитимуться за їх душі у храмах. Але ця нова традиція прийшла до нас з московщини. Дехто, переймаючи звичай римської церкви, приходить на цвинтар на початку листопада. З огляду на це слід нагадати собі коли саме, відповідно до нашого обряду творять поминання усопших і слідувати нашим власним традиціям.

Святий апостол і євангелист Лука, пам'ять якого днесь світло звершуємо, виявляється, був дуже метким хлопцем. Окрім того, що 'докладно все розвідавши', написав євангеліє і діяння апостолів, він за традицією написав ще й перші ікони і, як виявилось, ще й текст святої Літургії. І не для кого небудь, а для цілого апостольського собору.

Не дуже добре зрозуміло, де вони ту Літургію всі разом служили, але в сирійських церквах її, здається, звершують донині :)

А ось і її текст, яким, правдоподібно, надихався св.Йоан Золотоустий при укладанні свого тексту Божественної Літургії, яка, завдяки його імені і імператорському статусу Константинополя, стала найбільш відомою східною Літургією взагалі :)

​Тропар мученику Уару, глас 4-й:
Воїнства святих мучеників бачачи страждаючих, показав ти мужньо свою міць. І волею озброївся проти пристрастей, і померти бажаючи за Христа, Який прийняв почесть перемоги твого страждання, Уаре, моли, щоб спаслися душі наші.

Кондак мученику Уару, глас 4:
Наслідуючи Христа, мучениче Уаре, і випивши чашу Його, вінцем мук увінчався єси, і з Ангелами радуючись, моли неустанно за душі наші.

Молитва до мученика Уара

О, святий мучениче Уаре предивний, ревністю за Владику Христа опалений, Небесного Царя ти перед мучителем визнавав, і за Нього охоче ти постраждав, і нині стоїш перед Ним разом з ангелами, і у вишніх радуєшся, і бачиш ясно Святу Тройцю, і світлом Безначального Сяйва насолоджуєшся, згадай і наших родичів (імена), які померли неохрещеними, прийми наше прохання, і як невірний рід Клеопатри молитвами своїми від вічних мук ти звільнив, так згадай усіх тих, які поховані без молитви церкви, бо померли нехрещеними, поспіши випросити їм ізбавління від вічної темряви, щоб всі ми єдиними устами і єдиним серцем величали Премилосердного Творця на віки віків. Амінь.

Серед багатьох євхаристійних Літургій християнства, особливе місце належить Літургії, авторство якої приписують апостолові Якову, брату Господньому. Літургію з такою назвою звершують (звершували) багато різних церков (грецька, сирійська, етіопська, грузинська, вірменська, тощо), тому існує також багато її формулярів (інколи по кілька в одній церкві), кожен з яких має свої цікаві особливості.
Особливе місце серед них займає вірменська версія цієї Літургії, чин якої зберіг певні молитви і священнодії, які згодом були втрачені. Серед іншого у ній збережено молитву-містагогію про значення євхаристійної жертви, а також отримання священником відпущення гріхів від зібраної спільноти перед тим, як звершувати Таїнство святої Євхаристі.
Слова молитов і священнодії, вказують на свідомість того, що священник є не лише звершувачем таїнства для спільноти, але радше її устами, тим, хто спільнотою уповноважується для стояння перед Господом разом з нею, в її імені і як її частина.
А ось і сам текст вірменського чину Літургії святого Якова, його молитвами Господи, спаси душі наші.

Нині Асирійська Церква Сходу святкує пам'ять святого Несторія, архієпископа Константинопольського, який залишив їй цю Літургію.

Хоча більшість людей сприймає християнство як релігію миру, це жодним чином не означає, що християни прагнуть миру будь-якою ціною. Відстоювання істини та справедливості і навіть благословення покарання злочинців для християн є такою ж чеснотою як і прагнення миру і любові. Саме це дуже добре розкрите у святкуванні пам'яті святого великомученика Димитрія Солунського. Він благословляє Нестора не на умиротворення зла, а на перемогу над ним.

Христос кличе своїх учнів іти шляхом світла і глибини. Не покладатися на хитрощі світу, а довіряти Його присутності серед них. Не збирати скарби глибин для себе, а кликати інших, ділитися досвідом зловленого в глибинах 'на слово Господа'.

​До суботнього євангелія
Йо 15:17-16:2
Посилаючи своїх учнів у світ, Христос дає їм заповідь любові - 'оце заповідаю вам: щоб ви любили один одного!'
Заповідь любові - небесна. Вона є протилежністю до того, що учні Христа зустрінуть у світі, позначеному гріхом. Христос не тішить своїх учнів утопічними ідеями про те, що їх проповідь буде успішною, що християнство переможно і радісно ширитиметься світом. Цього не сталося з Ним і нема жодної причини, щоб це мало статися з Його учнями. Їх будуть переслідувати і вбивати за те, що вони християни (за ім'я Христа).
Єдиний спосіб врятуватися у світі, позначеному гріхом - проповідувати слово і любити одне одного. Христос не наївний. Він знає, що добрі ідеї (як, наприклад, ідея братньої любові) не обов'язково автоматично сприймається світом. Саме тому він дає заповідь любові не всім, а передусім своїм учням.
Цю заповідь нелегко зберегти перед лицем ненависті світу, тому Христос озброює своїх учнів двома дієвими інструментами - Словом і Духом. Слово Христа - слово істини. І, як таке, воно є осудом світу за його рабство омані диявола, але, водночас, воно є словом надії - воно може стати виправданням для світу, якщо світ через учнівство Христові відкине ненависть і прийме закон любові.
Але Слово, саме як Христове Слово, може бути сприйнятим лише через свідчення Духом Святим. Тому і Його Христос дарує своїм учням для того, щоб Словом і Духом (а не передусім людськими зусиллями) Його спільнота могла жити заповіддю любові і свідчити її в світі ненависті.
Саме це - свідчення Слова і причастя Духа є основною ціллю Божественної Літургії, та й будь-якої літургії церкви. Готовність слухання Слова і відкритість на сопричастя Духа є основною передумовою плідної участі у молитовному житті церкви.
Оце заповідаю вам: любіть один одного слідуючи Слову і сповняючись Духом не зважаючи на ненависть світу, бо Я переміг світ.

​Надибав в німецькомовному збірнику молитов таку от цікавезну вечірню молитву невідомого авторства. Переклав на скору руку. Може комусь зайде так як ото мені нині:

В цей вечір, Господи, складаєм благодарення Тобі за те, що під покровом Твоїм сподобив Єси нас день цей завершити, що силу нам для наших діл подав і милістю Твоєю зволив підтримку для нас явити. Тебе благаєм, Господи: все, що тривожить і тяжить на нас, благословенням заміни. Як польові плоди під сонцем, хмарами і вітром зріють, так зволь дозріти й нам у пору жнив Твоїх. Благаємо, небесний Отче, світлом Лику Твого ясним сяй над любленими нами і над тими, кого нам нелегко зносити. Тобі належимо в часи як світла так і тьми, благословиш Ти входи наші і ісходи на віки. Амінь.

​Ще одна прекрасна молитва, щоб починати нею день:

Одвічним Словом Твоїм проречи в нас, Господи, і удостой нас Його чути!
У душах наших Світлом Твоїм возсіяй і удостой нас Його зріти!
Знамення Образу Свого вкарбуй у нас і удостой завжди Його глядіти!
Свій Промисел на нас зверши і удостой нас чуйними до нього бути! Амінь.

Автор, на жаль, невідомий

​Молитва посвяти:

Не знаю, Господи, чого просити в Тебе. Єдин Єси, що відаєш мої потреби. Любов Твоя до мене краща від моєї. Даруй Своїй дитині, Отче, теє, про що вона й не знає навіть, як Тебе просити.
Не прошу про хрести, ні про розради; у простоті приношу Тобі своє серце, відкриваюсь радо.
Глянь на мої потреби, ті, яких я сам не знаю; споглянь, по милості Твоїй благій зі мною учини.
Удар або зціли, упокори чи піднеси мене; я перед кожним таїнственним присудом Твоїм вклоняюсь.
Мовчу... Тобі я жертвую себе; руці Твоїй себе я увіряю. Сповнити Твою волю - ось, єдине що бажаю.
Навчи мене молитись. Сам молись в мені... Амінь.

François Fénelon

​Творче благий, хай мирним серцем й духом люблячим Тебе хвалить людина, вона бо світу цього не найменша є частина. 
Творче святий, вона лише Твій образ носить преблаженний, якщо живе благоговійно, з чистим серцем, з духом утвердженним. 
Боже і Світло, Твоє славослов’я хай повсякчас і серце, і уста утішить, щоби завжди лише Тебе любити, Найсвятіший.

Alcuin

​Господи, Благо незбагненне, що наповнює і небо, і землю: схились до мене милостиво днесь і сотворінням своїм вбогим не зневаж! Хоча й не гідний я Тебе, все ж Ти - моя Потреба. Чи не єдиним словом небо й землю, Господи, створив Єси? Тож тим одним єдиним словом й душу мою визволити владен. Люблячий Господи, по милості Твоїй, за незбагненним милосердям учини зі мною, а не по моїх 'заслугах'! Бо Агнець непорочний Ти, Який приноситься у  жертву за гріхи усіх людей.
О вічна Мудросте, днесь душу мою посіти із силою такою, щоб вигнати всіх ворогів моїх, недуги всі мої зцілити і простити всі мої гріхи. Мій розум світлом істинної віри просвіти. Любов'ю щирою своєю мою волю запали. Присутністю своєю радісною дух мій звесели. Всім моїм силам свіжість і довершеність подай, і, наостанок, в смерті мене зберігай, щоби відкрито міг Тебе я споглядати і в вічному блаженстві в Тобі насолоду мати. Амінь.
Heinrich Seuse

Роздуми над третьою молитвою Вечірні ...

​О Господи, не гідний я, щоб Ти простив мене; та ради благості Твоєї всі мої гріхи прости! 
О Господи, не гідний я, щоб милість свою Ти явив мені; та ради Твого милосердя благодатію мене прийми! 
О Господи, не гідний я, щоб Ти мене блаженним учинив; але до вічного блаженства заслугами Твоїми запровадь мене!
Martin von Cochem

Роздуми до четвертої молитви Вечірні...

​Перед Господньою трапезою:

Отче Небесний! Добре знаємо, що саме Ти даєш бажання, а також й здатність діяти. Від Тебе і саме жадання - оновлювати з Спасом нашим й Примирителем Завіт. Коли ж жадання це охопить нас, дай нам спроможність його триматись міцно; коли воно захоче понести нас, дай спроможність віддатися йому; коли Ти наближаєшся до нас із покликом своїм, дай нам тривати поряд із Тобою у молитві нашій; коли жаданню нашому найвище пропонуєш, дай піймати мить сприятливу, утримати його, серйозними думками й намірами благочесними в годину тиху освятити, так щоби сильним, добре випробуваним явилось прагненням, що подобає тим, хто хоче взяти участь у цій святій трапезі! Отче Небесний, прагнення є Твоїм даром; ніхто не може сам собі його подати; якщо воно не буде дано, не спроможеться ніхто його здобути, навіть якщо все віддасть. Якщо ж Ти подаєш його, людина може все продати, щоби його здобути. Тому благаємо Тебе за всіх присутніх, щоби кожен з щирим прагненням до трапези Господньої прийшов, і щоб від неї відійшов з ще більшим прагненням до Нього, Спаса нашого і Примирителя. Амінь.

Sören Kierkegaard

​Вечірня молитва:

Будь з нами, Господи, бо вечір близиться і день вже похилився. Будь з нами й з усією Церквою Твоєю. Будь з нами в вечір цього дня, в вечір життя і в вечір світу. Будь з нами благодаттю й благістю Твоєю, із Словом Твоїм й Таїнством, з утішеннямм Твоїм й благословенням.
Будь з нами як огорне ніч скорботи нас і страху, ніч сумніву й спокуси, ніч гіркої смерті. Будь з нами, з вірними всіми Твоїми будь у час цей і навіки. Амінь.

Wilhelm Löhe

​Молитва ранньої зорі:

Із ночі лине дух наш до Тебе, Боже, бо світло – повеління Твої. Навчи нас, Боже, правди Твоєї, заповідей Твоїх і уставів Твоїх. Просвіти очі умів наших, щоб ми не заснули у гріхах на смерть. Віджени всякий морок від сердець наших, даруй нам Сонце Правди і неушкодженим життя наше збережи печаттю Святого Твого Духа. Спрямуй стопи наші на путь миру, дай нам бачити ранок і день у радості, щоб ми Тобі вранішні возсилали молитви.
Бо Твоя – влада, і Твоє єсть Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Візантійська утреня