Нарешті знайшов трохи часу перечитати кілька своїх нещодавніх покупок. Давно у списку пріоритетів був роман «Бірманські будні» (1934) Джорджа Орвелла:

📚В основу роману "Бірманські будні" (1934) Джорджа Орвелла покладений особистий досвід письменника. Окрім того, що він народився в Індії, у 19 років він вступив на службу до імперської поліції колонізованої Бірми. Батько Еріка Блера (справжнє ім'я Орвелла) був збирачем опійного податку в Індії, а мати належала до заможної родини підприємців та торговців деревиною. Соціальне становище молодого хлопця обіцяло йому гідне життя й карє'ру в колонії. Але після 5 років служби відбувся перелам у його світогляді: образи екзотичних магараджів та тріумфів британського війська вивітрились після споглядання наслідків "темної сторони" імперської політики. У "Бірманських буднях" можна побачити прояви тих рис і відчуттів, які виразно упізнаються в знаменитих "1984" та "Колгоспі тварин". Зневіра, розчарування і самотність людини, яка опинилась у чужому туземному середовищі, ставши водночас частиною ненависної для себе управлінської системи. "Бірманські будні" Орвелла нагадують, що колоніальний досвід рано чи пізно повертається до колоніста у найрізноманітніших проявах та наслідках...
✍Цей твір містить дуже цікавий діалог між головним героєм Флорі, який до глибини душі розчарований колоніальною політикою своєї вітчизни, та туземним лікарем Верасвамі, вірним підданим Корони, який захоплюється позитивними впливами Битанії в Бірмі. Два полярні погляди на колоніалізм на його наслідки:
📌«…Ще жодного індійця не навчено справді корисного ремесла. Ми не наважуємося на це з огляду породження конкуренції в галузі. Деякі галузі ми навіть знищили. От скажіть мені, куди дівся індійський муслін? Якщо не помиляюся, ще в 40-х роках індійці будували морехідні човни й навіть спромогалися добирати до них екіпажі. Нині ж ви не здатні склепати навіть нещасної рибальської шлюпки… У 18 столітті індійці виливали гармати, які цілком відповідали євопейським стандартам. Однак відтоді, як ми (британці – авт.) припхались сюди, на всьому континенті не знайдеться жодного ремісника, спроможного виготовити нікчемну латунну гільзу. З усіх східних народів розвинутися вдалось лише тим, хто зберіг незалежність. Не буду ставити у приклад японців, але візьміть хоча б Сіам… Правда в тому, що перш ніж ми доведемо все (модернізацію – авт.) до логічного завершення, зруйнуємо всю бірманську національну культуру… Куди приведе вас цей семимильний прогрес? До нашого доброго старого свинюшника, напханого грамофонами й капелюхами-котелками…».
📌«…Ах, містаре Флорі, на жаль ні! Ви не можете збагнути однієї речі: навіть у найгіршому її вияві, ваша цивілізація для нас – велике досягнення. Грамофони, котелки, «Події у світі» (газета – авт.) – усе ліпше за страшне байдикування азійців. Як на мене, навіть найменш завзяті британці це… факелоносці, які осяюють шлях прогресу…».
#колоніалізм #Індія #Бірма #книга #текст

Сюжет про кавову традицію кримських татар на Укрінформі переклали японською мовою. Щиро дякую п. Хірано Такаші за старання😊. "Кавова традиція кримських татар" була внесена до національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини за ініціативи ГО "Алем". У статті йде мова про соціальний контекст цієї традиції, яка у різні часи допомагала кримськотатарському народу зберігати власну ідентичність і культуру.
#текст #кава #Крим #кримські_татари
https://www.ukrinform.jp/rubric-society/3862105-kurimiatataru-renga-yuan-zuwo-duanru-jino-yan-xinikohi.html

🎥Чудовий випуск на проєкті "Історія без міфів", з істориком Олександром Середою, присвячений османській спадщині на Півдні України та її переосмисленню. Дослідник розповідає багато цікавого, в тому числі й про "Ханську Україну".
#відео #Україна #Османська_імперія
https://www.youtube.com/watch?v=VmtF9OYWWy0&t=3912s

⚡Ще трохи цікавих анонсів. Сьогодні у Києво-Могилянській бізнес-школі відбудеться презентація цікавої збірки інтерв'ю та дописів українського сходознавця Омеляна Пріцака, оприлюднені у ЗМІ від часу його повернення до України на початку 1990-х років.
✍"Висловлені 30 років тому погляди й роздуми вченого про проблеми української та світової науки, роль науки і вченого у суспільстві, взаємовідносини українців із сусідніми народами не втратили своєї актуальності й сьогодні. Особливістю цього видання є не лише сама книга, а й запис аудіофрагментів з неї, що дозволить вам почути думки Омеляна Пріцака...".
📌Київ, вул. Волоська, 8/5 (Києво-Могилянська бізнес школа);
📌13 травня о 18.30;
Деталі та реєстрація за посиланням:
https://www.facebook.com/events/s/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8-%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD-%D0%BF%D1%80%D1%96%D1%86%D0%B0/981623273566582/
#анонс #книга #офлайн

У 80-ті роковини геноциду кримськотатарського народу запрошую на кураторську екскурсію виставкою «MİRAS. Спадщина», в #Скарбниця_НМІУ. Будемо говорити про місце спадщини у збереженні ідентичності кримських татар, а також про те, що музейні предмети - це не лише про "речі та обряди", але й про людські долі. Поки виставка ще діє - раджу завітати.
https://facebook.com/events/s/%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F-%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE/852511186714983/
#анонс #музей #виставка #Крим #кримські_татари

У ці травневі дні багато пишуть і говорять про 80-і роковини депортації кримських татар радянською владою. У цьому випуску проговорено багато важливих тем. Раджу до перегляду.
#відео #Крим #кримські_татари
https://www.youtube.com/watch?v=Y41y0mLiPfQ