Удручає не стільки начебто неможливість демобілізації. А небажання політичного класу (за окремими винятками) навіть рухатись у цьому напрямку, розробляти якісь напівміри.

Найтяжче, найсутужніше піхотинцям. Хоча ворогів кожен з них нащолкає і не найбільшу кількість. Їм потрібно надавати усі соціальні плюшки в першу чергу і вони повинні бути вищими, ніж у інших. Про шану і глорифікацію я вже казав. Нагороди для піхоти повинні відрізнятись від нагород іншим бійцям і тиловикам.

Але є один дуже важливий і конкретний крок. Департаменти і відділи мали б його розглянути і подумати про технічні моменти, виключення, правила і т.д. ВСТАНОВЛЕННЯ ГРАНИЧНОГО СТРОКУ СЛУЖБИ У ПІХОТІ. Після цього людина, звісно, могла б написати рапорт і залишитись. А могла б піти на додаткове навчання і нову спеціалізацію. З таким досвідом ми б отримували дуже толкових спеціалістів.

Соціальна справедливість потрібна не (тільки) тому, що про це каже християнство, іслам, соціалізм, лібералізм, націоналізм. А тому, що від її рівня залежить стабільність системи.

Трамп заявив, що України вже немає і наголосив, що слід було раніше укласти угоду з путіним
(c) Volodymyr Krekotin

@memargam

Людина, яка, попри колір паспорту, десятиліттями була послідовно ворожою до всього політичного змісту, що ми вкладаємо в поняття "росіянин". Познайомився з Ільдаром минулого року в Фейсбуці, аби висловити своє захоплення та запросити в гості за першої-ліпшої нагоди. Вічна пам'ять

https://espreso.tv/viyna-z-rosiyeyu-na-fronti-zaginuv-rosiyskiy-opozitsioner-dadin-yakiy-voyuvav-na-botsi-ukraini-zmi

Божевільний полковник КДБ, погрожуючи НАТО червоною кнопкою, веде наступ на європейську демократію за допомогою північнокорейських спецпризначенців і іранських дронів. Я ще пам'ятаю благословенні часи, коли прийти в кіно або літературу з подібним сценарієм означало затаврувати себе автором категорії "г" на весь залишок творчого життя.

Останній рік був не надто багатий миттєвостями, котрі прийнятно без обмовок і уточнень описати як щасливі. Звільнення Макса - одна з них. Коли ж на власні очі бачиш, що з мордорського полону можливо повернутися у настільки ясному розумі та з чітким усвідомленням історичного моменту, по шкірі повзуть мурахи від захоплення нашими людьми!

https://youtube.com/watch?v=Bcqo1jderKw&pp=ygUQ0JHRg9GC0LrQtdCy0LjRhw%3D%3D

Декілька днів тому знайома поцікавилась, як можна одним реченням пояснити цивільному, що таке ПТСР. Відповісти відразу я не спромігся. Натомість в наступні три доби ледь не зламав собі об питання голову, аж доки не вимучив формулу, яка мене відносно задовольнила: посттравма - це втрата відчуття затишку у світі. На жаль, судячи з сучасного стану досліджень, у значній кількості випадків незворотна.

Застосунок "Дія" визнали одним із найкращих винаходів світу, за версією TIME.

Нагороду отримали за перший у світі "Шлюб онлайн"

Зберігаємо спокій і продовжуємо своє робить )

Україна може розробити найпростішу ядерну бомбу протягом декількох місяців, якщо Дональд Трамп припинить військову допомогу — The Times з посиланням на аналітичну записку для Міноборони України

Можна очікувати, що внутрішньополітичний спротив у США в наступні чотири роки ставатиме чимраз ліворадикальнішим. Бо ж наголосували собі на картинку немов з червоних плакатів початку минулого століття: розбещений правий консерватор з диктаторськими амбіціями на посаді президента в обіймах одного з найбагатших капіталістів планети, що вогнем і мечем нищить будь-який натяк на профспілкову діяльність. Трамп звик таврувати своїх опонентів комуністами. З високою ймовірністю друга його каденція зробить це пророцтво самоздійснювальним. Радіти тут, утім, нема чому: по результатах світ стане ще менш передбачуваним і безпечним місцем. Хоча, здавалося б, куди далі.

1000 днів триває триденна операція з захоплення Києва.

1000 днів та 1000 ночей Україну атакує ядерна держава із, здається, безкінечним запасом заліза та безкінечно безвольним народом.

1000 днів росія атакує Україну балістичними, крилатими та гіперзвуковими ракетами. КАБами та дронами. Атакує стратегічною авіацією, кораблями та підводними човнами. Рівняє із землею міста, підриває дамби та знищує енергетику.

Щоб атакувати Україну ядерній державі допомагають інші ядерні держави: вони діляться із нею ударними БпЛА, технологіями, чіпами, артилерією, снарядами, та живою силою.

Ще одна країна люб'язно надає росії свою територію, щоб їй було простіше атакувати Україну.

А ще у ядерної держави, яка 1000 днів атакує Україну, є чіт на гроші, який дозволяє їй простіше заганяти свій нікчемний народ на війну.

У цьому тексті немає жодної гіперболізації, скоріше навпаки. Це те із чим стикнулися українці за минулі 1000 днів. І знаєте шо?

Попри 1000 днів атак від божевільного сусіда-терориста, Україна стоїть! Стоїть із високо піднятою головою!

Україна дає гідну відсіч, попри усі занепокоєння Заходу. І архітектором цієї відсічі є Збройні Сили України.

Завдяки винахідливості, сміливості та мужності українського солдата, країна тримається вже 1000 днів.

При чому тримається настільки впевнено, що українці ходять на роботу, відвідують заклади, ходять на концерти, знімають на вулицях ТікТоки, грають у футбол та роблять меми.

Україна тримається завдяки людям, які просто люблять свою країну. Людям, які працюють, людям які допомагають та, звісно, військовим, які знищують!

Вічна слава усім, хто віддав життя за Україну. Слава Збройним Силам України! Слава людям, які залишаються поруч! Слава Україні!

Зараз вже можна сказати, що 24 лютого зрозуміло-якого-року я думав лише про те, як би пошвидше оформитися у військкоматі, аби зустріти смерть зі зброєю в руках. Ну ОК, гадалося мені, за найоптимістичнішого сценарію нам вдасться призупинити їх по Дніпрі, що дасть час на евакуацію центрів прийняття рішень і боєздатних залишків ЗСУ за Збруч, де вже можна буде сяк-так окопуватися - з Божою поміччю та молитвою до польських миротворців. Те, що ми, як держава та армія, триматимемося у прямому повномасштабному зіткненні з РФ 1000 діб, примудряючись при тім наносити завойовникам фантастичної вишуканості поразки, які увійдуть (вже увійшли) у підручники воєнного мистецтва, тоді здалося би мені в кращому разі наївною патріотичною казочкою для підняття бойового духу. Та це не казка і не диво. Це - залізобетонне спростування нашого багатовікового національного комплексу меншовартості, яке вже ніхто й ніколи не зможе вимарати з історії, щоб там далі не трапилося. Я до біса пишаюся дихати з вами одним повітрям і шкандибати по одній землі, дорогі співвітчизники!

Важливий для мене текст. Можна сказати, десять років збирався з силами, аби нарешті сісти його писати ) Вийшов лонгрід: декілька тез до теоретичного осмислення історичної події й водночас спроба рефлексії на тему того, що і в який спосіб ця подія зробила з тобою персонально та з усіма без винятку близькими тобі людьми.

Пам’яті Миколи Гаєвого, українського історика, добровольця 95-ї ОДШБр ЗСУ.

Читати на Українській правді: https://www.pravda.com.ua/columns/2024/11/21/7483933/