Padre Poltava

Комуняки обіцяли рай без метафізики.
Сучасні ліваки роблять те саме.
Для багатьох українців жити в Європі - це бути ситим, їздити по гарним дорогам та отримувати нормальну пенсію. Таке собі звичайнісіньке лівацько-комуняцьке гімно загального задоволення на фоні гасла "какая разніца".
Християнин принципово відрізняється від інших осіб однією рисою: нам завжди всього недостатньо. Ні, ми дякуємо Богові за те, що є, але наше серце завжди неспокійно, завжди повстає проти цього світу поки не отримає Царства.
Та ж сама Європа ніколи не ставила собі за мету тихе, комфортне, спокійне життя, соціальні гарантії та затишні готелі. Європа хотіла світового панування, не менше: звідси хрестові походи, сторічні війни, просвітницькі костри інквізиції, філософські спори до члєноврєдітельства, криваві розборки між монастирями, колонізація решти світу тощо. Романтика...
Ні, Господь Бог завжди сміється з наших бажань. Так Колумб шукав Індію, а відкрив Америку. Хоче, насправді, це не принципово важливо що ми відкриємо. Важливо прагнення світового панування, а не дороги. Дороги - це побочний продукт правильно побудованої логістики. Соціальні гарантії - засіб, щоби тил не бунтував, коли цар вирушив в похід з армією.
Так, ми маємо бути вдячні за мале, але єдиний вихід стати справжньою Європою - це думати про світове панування, це штурмувати небеса, це розривати реальність власною філософією та стверджувати себе.
Комфорт - то лише засіб. Життя - воно набагато бентежніше, а значить краще.
Царство Небесне береться лише силою.

www.tgoop.com/padrePoltava/4378

2.7K viewsOct 9 at 07:46

Комуняки обіцяли рай без метафізики.
Сучасні ліваки роблять те саме.
Для багатьох українців жити в Європі - це бути ситим, їздити по гарним дорогам та отримувати нормальну пенсію. Таке собі звичайнісіньке лівацько-комуняцьке гімно загального задоволення на фоні гасла "какая разніца".
Християнин принципово відрізняється від інших осіб однією рисою: нам завжди всього недостатньо. Ні, ми дякуємо Богові за те, що є, але наше серце завжди неспокійно, завжди повстає проти цього світу поки не отримає Царства.
Та ж сама Європа ніколи не ставила собі за мету тихе, комфортне, спокійне життя, соціальні гарантії та затишні готелі. Європа хотіла світового панування, не менше: звідси хрестові походи, сторічні війни, просвітницькі костри інквізиції, філософські спори до члєноврєдітельства, криваві розборки між монастирями, колонізація решти світу тощо. Романтика...
Ні, Господь Бог завжди сміється з наших бажань. Так Колумб шукав Індію, а відкрив Америку. Хоче, насправді, це не принципово важливо що ми відкриємо. Важливо прагнення світового панування, а не дороги. Дороги - це побочний продукт правильно побудованої логістики. Соціальні гарантії - засіб, щоби тил не бунтував, коли цар вирушив в похід з армією.
Так, ми маємо бути вдячні за мале, але єдиний вихід стати справжньою Європою - це думати про світове панування, це штурмувати небеса, це розривати реальність власною філософією та стверджувати себе.
Комфорт - то лише засіб. Життя - воно набагато бентежніше, а значить краще.
Царство Небесне береться лише силою.

BY Padre Poltava