Вимбачте, але навіть якщо я дочитаю її сьогодні, я поняття не маю, як на неї писати відгук 🥺

Сьогодні вийшла одна з моїх довгоочікуваних книжок, «A Treachery of Swans», сапфічний ретелінг Лебединого озера 🦢

І я вже бачу її в своїй підписці в аудіо, та не знаю, чи дочекаюсь, коли зможу купити в папері, бо заглянула в уривок, і початок дуже заманює 💔

Вони розповідатимуть цю історію пізніше, про білого лебедя та чорного, але вони розповідатимуть її неправильно.
....
Принц з’явиться згодом, буде й бал, і кохання, зруйноване зрадою. А зараз — лише театр, вистава — і є дівчина-лиходійка, чию історію ніколи не розповідали.

Маю хороші очікування щодо цієї історії, і дуже сподіваюсь, що вони всі справдяться🥰

🎨 Обкладинка від audreybenjaminsenart, персонажки від mangomangoj

«Та, що стала сонцем» Шеллі Паркер-Чан

⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️

Давно мені не було аж так складно писати відгук на книжку.

☀️Коротко кажучи, вона неймовірна. Якщо порівнювати з її сестрою по вайбам, «Маковою війною», «Та, що стала сонцем» поступається в емоційній залученості в історію, оскільки її мета — показати сходження героїні з маленької, безіменної дівчинки, якій пророкують «небуття» до слави та величі.

Однак саме цей шлях мене так захоплював, що я не помічала, наскільки довгі розділи. Стиль написання авторів і метафоричність змушували вчитуватися в кожне речення, щоб ненароком не пропустити важливий поворот або рішення — іноді герої робили якісь висновки, і тобі доводилося перечитувати абзац, щоб зрозуміти, чи ті ж висновки зробила ти…

☀️Джу, як головна героїня, складна і багатогранна. Вона справжня бійчиня, яка вигризає своє право на життя з кожним подихом, з кожним прожитим роком, починаючи з народження. Її трансформація і зростання хвилювали мене до самого фіналу, і тепер я ще більше переживаю за неї, щоб кінець, який вона бачить, був їй під силу.

☀️ Мені менше сподобалася лінія оповіді другого героя, полоненого, генерала, євнуха, який зі своїми амбіціями й планами опинився замкнений в тому тілі, яке зневажає, але більше за те, яким його приймають інші в його оточенні — слабким, нікчемним, придатним для замку гарему.

☀️ Попри те, що його лінію я читала не з таким інтересом, як з Джу, як герой Ов'ян неймовірний. Його доля, його поведінка і характер, його реакція на провали — все побудовано так гармонійно і по-людськи, що я щиро хвилювалась за нього, хоча розуміла, до чого все йде.

І емоційний фінал, початок його складного, самотнього шляху, вивернув мене навиворіт, довелося зупинитися, щоб подихати та усвідомити всю красу і біль сцени, яка щойно стала останнім акордом в його мученицькому минулому.

🌟 «Та, що стала сонцем» — не проста історія про становлення персонажа. Вона про прийняття себе, про поняття слова «доля», про рішення, які впливають на твоє життя, і про людей, які намагаються вижити в складні, воєнні часи.

Дуже хочу почати другу частину, щоб подивитися, до чого в підсумку призведуть вибори головних героїв і чим все закінчиться, проте точно потрібно зробити перерву, щоб перепочити перед важкими (а вони точно будуть не легкими!) подіями.

P.S. Оффтоп, але чомусь в «Подяках» РМ переклали Шелі Паркер-Чан в жіночому роді, хоча автори використовують займенники they/them 🤔
#книговідгук

Книжковий котик Аня вирішила, що вона недостатньо чудова, тому подарувала мені мою любу Шваб — її новинку 🥹

Прекрасне видання, я дуже чекаю наш переклад (бо пані Вікторія ще не піддається моєму англійському), і я так рада мати цей легендарний підпис!

В мене вже є автограф авторки, але цей, коли вона замахнулась на підпис всієї (!!) першої партії її вампірок, найбільш цінний ❤️‍🩹
Тепер буду думати, що те фото, де вона лежить на коробках з підписаними листами, десь там є й мій листочок ☺️