🍿Принесла вам дві хороші рекомендації до перегляду.

🖋Аніме «Дзеншю: переробити все» – несподівано дуже цікавий і нетиповий ісекай, за який не раз запитаєш себе «А це точно був мультфільм для дітей?».
Мені не зовсім сподобався фінал (він реалістичний, але я хотіла в’їдко-солодкий), проте за таку приємну любовну лінію та героїню я від усього серця поставила йому 10 із 10 🌟

І тепер одразу ж найкраща дорама цього року, й одна з найкращих за все моє життя:
🍊 «Гарна робота / Коли життя дає тобі мандарини» через глибокий зв’язок трьох поколінь, розповідає історію сильних жінок, які, всупереч стереотипам та злидням, намагаються змінити життя на краще.

Мене немов холодною водою облили.

Здавалося б, нічого нового: це дорама, яка розповідає про звичайне життя звичайної сім'ї в різні історичні періоди, проте настільки грамотно побудована розповідь, настільки тонко передані емоції та почуття, сімейні зв'язки й важливість любові в нашому житті, що моє серце не витримало.

Окреме дякую за колупання рани на тему «батько-донька». Ніколи не заздрила людям, у яких є хороший тато, як після цієї історії 👍

Англійська назва дорами «Коли життя дає тобі мандарини» – це перефразована приказка «Коли життя дає тобі лимони, зроби лимонад». Заміна сталася через відсилання до культури Чеджу: на острові вирощується майже весь урожай мандаринів у Південній Кореї.

Однак оригінальна корейська назва на діалекті Чеджу перекладається приблизно як «Ти старанно працювала» або «Дякую за твою наполегливу працю», що має глибший сенс для сюжету дорами.

Я хочу, щоб кожен подивився цю історію, бо, попри різницю культур, у нас насправді є багато чого спільного 😪

Захотілось чогось більш світлого поставити, не губіть 🏷

Якщо побачите це в Аврорі, не ставайте жертвами маркетингу, як я, бо це дуже і дуже не смачно 🥲

🗺 «All That's Left in the World» Erik J. Brown

⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️

Після вірусу, що знищив майже все людство, Ендрю знаходить притулок у домі Джеймі. Обоє пережили втрати, бояться довіряти, але між ними несподівано виникає зв’язок. Утім, світ надто небезпечний, і коли їхній сховок більше не гарантує захисту, хлопці вирушають у дорогу, повну загроз, недомовок і почуттів, які лякають не менше за кінець світу.

🚙 Це не така темно-песимістична постапокаліптична історія, до якої ми звикли в книгах чи серіалах на кшталт «Останні з нас».

Тут вірус, який знищує людство та його наслідки сприймаються вже більш повсякденно, відчувається, що «All That's Left in the World» була написана через кілька років після початку ковіду.

Та й сам по собі настрій книжки та героїв оптимістичний, аніж трагічний, попри те, що обидва хлопчики мають моменти в минулому, через які травмовані.

Мені сподобався гумор автора, над яким і справді можна щиро посміятися, а не впадати в іспанський сором.

🚙 Особливу увагу хочеться приділити розвитку стосунків між героями.
Якщо спочатку мене трохи коробила така швидка прив'язаність один до одного (без романтичного підтексту), то пізніше вона почала виглядати цілком логічною, адже як для Ендрю, так і для Джеймі не було близьких людей поруч уже певний час, і «голод» за банальною людською присутністю дався взнаки – і трохи згодом, вже без страху бути зрадженим, він поступово вилився в дружбу, симпатію й кохання.

🚙 У книзі зчитується агресивний і неприкритий осуд політики США щодо карантинних заходів під час ковіду, і мене це, на тлі сучасних подій, дещо бентежило. Однак саме по собі це ніяк не вплинуло на мої враження про цю історію.

Всупереч тому, що мені хотілося більше крові та жахів від зруйнованого світу (а особливо беззаконня, якщо вже немає мутацій), я залишилася задоволена книжкою, бо як постапокаліптичний YA вона повністю виконала свою місію.

🚙 Також є продовження у вигляді сиквела «The Only Light Left Burning» (хоча фінал цієї книги цілком логічний та завершений для того всесвіту, в котрому перебувають герої), але я із задоволенням продовжу знайомство з творчістю автора.

[Обкладинка авторства Libra Summers підготовлена до спеціального видання від Dazzling Bookish Shop]

#книговідгук

💜 Підсумки квітня 💜

Начитано (для мене) добру кількість книжок, але мені сумно, що жодна з них не була достатньо вау, щоб на 5 зірочок та щоб у захваті розповідати вам, яка це неймовірна історія. Сподіваюсь, що травень буде якіснішим!

💫Книжкою місяця обрала «Те, що тривожить мерців» Т. Кінгфішер, і вона ж мені найбільш сподобалась в оформлені в читацькому щоденнику.

💫Пишаюсь собою за дві прослухані аудіокниги (одна з них ще й 12 годин! а я швидко впадаю у відчай, коли бачу, як багато треба слухать), і беру себе в лапки, щоб не збавляти темп.

А тепер розкажіть мені, чи була у вас у квітні книжка на 5 зірочок? 💜