Спростовуємо один із найпопулярніших кавових міфів: чи справді Кульчицький став для європейців провідником у світ кави?

Іван Кульчицький — шляхтич із Речі Посполитої, який деякий час жив в Османській імперії. Прославився тим, що під час Віденської облоги 1683 року був звʼязковим між обложеними гарнізонами Відня і союзницькими арміями.

За однією із легенд, саме завдяки Кульчицькому кава потрапила до Європи. Після перемоги над османами спритний шляхтич привіз каву до Відня і відкрив там першу кав’ярню. З того часу напій почав набирати популярності серед європейців.

За чутками Кульчицький мав галицьке походження, тож недивно, що легенда про нього особливо поширювалася саме на Галичині, зокрема у Львові.
Однак є важливий нюанс: кавова традиція на українських землях існувала ще в першій половині XVII століття, як мінімум на 60-70 років раніше до подій у Відні. І прийшла до нас не з Заходу, а зі Сходу, через Османську імперію та Крим.

«Так в середині XVIII століття вже згадуються шинки в Чернігові, де не лише готували їжу, а й варили «каґве». Цікаво, що у староукраїнській мові для позначення кави використовувалась арабська огласовка «каґве» (не «кава»), що вказує на східне походження слова», — розповідає Олексій Сокирко – кандидат історичних наук, доцент історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, автор книг “Кулінарна мандрівка в Гетьманщину” і “Козацький Марс”.
Також згадується, що в цьому шинку була окрема піч для варіння кави — те саме, що кавомашина в кавʼярнях сьогодні.

Справжні історії кави, кальянів та тютюну в українській, зокрема козацькій, культурі чекають на вас у новому епізоді «Козацька люлька, османська кава. Культура вживання стимуляторів у мирний та воєнний час».

Переглянути епізод на Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=SnwpBBXe_FU

Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

Як святкують Різдво в Карпатах? А на Бойківщині? Що такого особливого в бойківських зимових традиціях?

Ми запросили до нас в гості Наталю Громову – етнологиню, кандидатку історичних наук, доцентку кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету. Пані Наталя вже 20 років досліджує бойківську різдвяну обрядовість і готова поділитися з нами своїми знаннями.

✨ Як готуються до Святвечора?
✨ З яких обрядів починається свято?
✨ Якими є традиційні різдвяні страви бойків?
✨ Чому не можна говорити слово “мак”?
✨ Навіщо класти сокиру під стіл та обв’язувати його ніжки?
✨ Без чого ще не обходиться бойківське традиційне святкування?
✨ Як змінюються й переосмислюються обряди під впливом церкви й глобалізаційних процесів?
Вмикайте черговий епізод “Пороблено”, щоб знайти відповіді на ці та інші питання.

Переглянути епізод на Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=K6uyGN7lcEw

Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

🎄✨ Запрошуємо на зустріч зі авторкою книги «Під подушку чи під ялинку: антропологічне дослідження свят» і співавторкою подкасту "Пороблено"! ✍️📖

Друзі, святковий сезон у розпалі, і це ідеальний час для обговорення того, що робить наші зимові традиції особливими. Чому ми святкуємо саме так? Які глибокі сенси ховаються за звичаями дарувати подарунки, прикрашати ялинку чи чекати святого Миколая (і чи тільки його)?

🌟 Дата: 21 Грудня, Субота
🕰 Час: Початок о 13:00
📍 Місце події: Книгарня-кав’ярня «Моя Книжкова Полиця» на вул. Чикаленка 7 (м. Театральна)

На вас чекає:
📚 Зустріч-обговорення з авторкою Дарʼєю Анцибор – обговорення її унікальної книги, що розкриває антропологічні аспекти зимових свят. Ви дізнаєтеся про походження традицій, їхні значення та трансформації у сучасному світі
✍️ Автограф-сесія – У вас буде можливість отримати персональний підпис на своєму примірнику
☕️ Тепла атмосфера книгарні-кав’ярні із смачними напоями, що створять ідеальний настрій для дискусії

❄️Ця подія – чудова нагода подивитися на улюблені свята з нового, несподіваного кута зору. Ви дізнаєтесь, як наші традиції впливають на культуру та суспільство, а також отримаєте відповіді на питання, які завжди цікавили, але які не було нагоди обговорити.

Посилання на реєстрацію:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScmB_vW0gauiOc2IUc911Pb3KUrYM0KavIUBpA3o9Dl9zKyhA/viewform

А ви кладете сокиру під стіл на Святвечір? Чи, можливо, обвʼязуєте ніжки ланцюгом?

Ці незвичні різдвяні звичаї побутують серед бойків. Сокира під столом — більш поширений, в той час, як ланцюги побачити складніше.

Наталя Громова, етнологиня, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету, зазначає: «Ніколи не зустрічала вживу, але чула від людей та бачила фотографію якогось чеського чи німецького дослідника, де зображений обряд обвʼязування ніжок ланцюгом. Тобто до Другої Світової це робили масово, а коли прийшли "совєти", то почали викорінювати».

Навіщо класти під святковий стіл металевий ланцюг чи сокиру? Що символізує метал на Святвечір?

🌟Силу та здоровʼя: щоб ноги були міцними, як залізо, а зуби – здоровими.
🌟Захист: метал вважається потужним оберегом від усього злого.
🌟Родинну єдність: як ланцюг зв’язує ніжки столу, так і сім’я має завжди триматися разом.

Як бойки святкують Різдво?
Чому «лякають» дерева сокирою, а кутю підкидають до стелі?
Чому цілий день уникають слова «мак», а гриби шукають у соломі?

Зануртеся в обряди, які живуть століттями у випуску з Анною Ніколаєвою та Наталею Громовою «Традиційне Різдво у бойків: підкидання куті, походи на цвинтар, лякання дерев, годування померлих».

Переглянути епізод на Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=K6uyGN7lcEw

Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

Дідух є одним із ключових символів традиційного українського Різдва. Сьогодні дедалі більше людей купують або навіть вчаться плести декоративні дідухи та різдвяні прикраси з соломи. Про те, як насправді відбувалася підготовка до зимових свят, розпитали в етнологині й популяризаторки науки Марії Курячої @bez_verby_i_kalyny

Вмикайте 90-й епізод “Пороблено”, щоб дізнатися:
✨ Коли починали заготовлювати сіно й солому?
✨ Як обирали матеріали для дідуха?
✨ Хто цим займався?
✨ Що з ним робили після закінчення свят?
✨ У яких обрядах фігурувало сіно?
✨ Наскільки давні різдвяні павуки?

Переглянути епізод на Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=IoLaJdenAwY

Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

Чому різдвяний павук не міг бути настільки поширеним явищем в українській традиції, як це подають зараз?

Традиційно павуки (та й витинанки), не були таким масовим явищем, як може здатися сьогодні. Ці прикраси почали з'являтися в оселях українців завдяки модним віянням, що переймалися від інших культур, зокрема від польської інтелігенції.

Насправді виготовлення подібного декору потребувало чимало вільного часу й відповідних матеріалів. Приміром, для витинанок треба папір, який в той час був справжньою розкішшю для багатьох селян.

Марія Куряча, етнологиня й популяризаторка науки, авторка @bez_verby_i_kalyny, розповідає: «Ситуація з різдвяними павуками схожа. Попри доступність матеріалу — соломи, у сільському побуті можливості для їх виготовлення були обмеженими. Бракувало часу, адже плетіння павука — це довгий і кропіткий процес. Крім того, в хатах через недостатнє освітлення складно було навіть побачити, куди вставляти ту нитку».

Як виготовляли дідух?
Чому його плели ще влітку, і що з ним робили після свят?
Що означало сіно на різдвяному столі?
Як ці традиції з’явилися, трансформувалися й чому вони важливі навіть сьогодні?

Відповіді на ці та багато інших питань ви знайдете у нашому випуску «Солом’яні символи Різдва. Як і коли насправді робили дідухи та павуки?».

Переглянути епізод на Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=IoLaJdenAwY

Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

Традиційно українці колядують до Водохреща, а подекуди до Стрітення. Тож ми продовжуємо тему різдвяних обходів.

У новому епізоді розбираємося з етнологинею, кандидаткою історичних наук Наталею Громовою, що таке сучасний вертеп та як колядують на Бойківщині й Гуцульщині.

Вмикайте, щоб дізнатися:
✨ Як готувалися до колядування,
✨ Чи можна за ніч обійти все село з колядками,
✨ Як виглядає бойківський вертеп і без яких персонажів його неможливо уявити,
✨ Що не так з традиційними пригощаннями і збитками ватаг,
✨ Як війна впливає на вертеп.

Серед найцікавіших коментарів про ваш досвід колядування й вертепів ми виберемо один і подаруємо звичаєвий календар Марисі Рудської, до створення якого “Пороблено” долучилося консультаціями.

Переглянути епізод на Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=o3QdtO-UOlY

Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

Чому образ єврея в українському вертепі настільки ексцентричний та яскраво карикатурний?

У вертепі кожна деталь зовнішності Єврея «кричить» про стереотипність. Костюм навмисно зношений, на голові — високий, обірваний капелюх, а в руках — максимально негарна, пошарпана валіза.

В деяких селах можна побачити, як заходячи до хати, Мошко має перечепитися через поріг і впасти, розпластатися на підлозі, щоб всі сміялися. Також він шепелявить, а ще говорить про себе в середньому роді, наприклад: «Я гнало, попихало».

Звідки таке досить негативне ставлення?
Українці, як гноблений народ, спрямовували накопичений негатив на євреїв, які були на той час ще більш пригніченими. Крім того, заздрили їхньому вмінню займатися торгівлею. Тому за сценарієм, Мошко завжди намагається щось продати або обміняти, чим викликає водночас і сміх, і осуд.

«Друга причина в тому, що євреїв не люблять у християнському світі, бо вони не прийняли Ісуса Христа. І не просто не прийняли, а ще й віддали на розпʼяття. Тому в образі єврея присутні горб та вигнута палиця, які символізують "покручену" віру», — розповідає етнологиня, кандидатка історичних наук Наталя Громова.

✨ Як готуються вертепи та хто створює їхні яскраві костюми?
✨ Що робить український вертеп особливим?
✨ Чому господарі розвертають холодильники до стіни перед приходом вертепу?
✨ Хто важливіший: колядники чи вертеп?
✨ Як війна вплинула на звичаї?

Зазирніть за лаштунки традиції різдвяних обходів разом з Наталею Громовою та Дарʼєю Анцибор у випуску «Як колядують і водять вертепи: підготовка ватаг, нічні обходи, образ єврея, алкоголь і збитки».

Переглянути епізод на Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=o3QdtO-UOlY

Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

З Білоруссю Україна має понад тисячу кілометрів спільного кордону та стільки ж років тісних культурно-історичних зв’язків. Білоруси – також заручники ідеї про триєдність народів і старшого російського брата. Утім, ми все одно вкрай мало знаємо одне про одного. У гості до “Пороблено” завітав історик, кандидат політичних наук і директор Інституту світової політики Євген Магда, щоб розповісти, що ж насправді спільного й відмінного між українцями та білорусами.

Вмикайте випуск для того, щоб дізнатися:
🧷 Чому ми нічого не знаємо про сусідню Білорусь?
🧷 Якими були рухи білорусів за свою незалежність раніше?
🧷 Що відбувається з білоруською мовою?
🧷 Яка специфіка боротьби проти Лукашенка зараз є і якою вона могла би бути?
🧷 Як українці можуть підтримати сусідів і для чого це робити?
🧷 Чого ми можемо повчитися в білорусів?

Дивитися епізод на YouTube:
https://youtu.be/hSFWjpt5_Sg

Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

Лукашенко якось заявив: «Білоруси — це росіяни зі знаком якості».

Євген Магда, історик, кандидат політичних наук та директор Інституту світової політики в новому випуску Пороблено розповідає «Це неправда. Насправді білоруси — це європейці, які живуть у державі з глибокими європейськими традиціями. Їхня історія тісно пов’язана з європейськими процесами та культурою».

Наприклад, чи доводилось вам чути про білоруських магнатів Радзивілів та Сапег? Колись їхні імена асоціювалися з впливом, розкішшю та політичною вагою в Європі. Вони були не просто багатими родинами, а справжніми творцями історії.

Томаш Радзивіл, ймовірний сучасний представник історичної династії, нині є польським політиком і підтримує білоруські демократичні сили.
Чому без демократичної Білорусі немає безпечної Європи? Як змінювалося ставлення українців до білорусів? Чому білоруські добровольці ризикують життям заради України?

Більше про європейську сторону Білорусі, революції, Лукашенка, мову, культуру та нашу спільну історію — у новому випуску з Анною Ніколаєвою та істориком, кандидатом політичних наук і директором Інституту світової політики Євгеном Магдою «Така близька й така далека Білорусь: хто такі білоруси?».

А в коментарях напишіть, як ви сприймаєте білорусів після повномасштабного вторгнення?

Переглянути епізод на Youtube: https://youtu.be/hSFWjpt5_Sg

Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

Чи памʼятаєте колискові, що співали вам у дитинстві? А що співали чи співаєте ви своїм своїм дітям?

На жаль, тема першої пісні є малодослідженою, проте надзвичайно цікавою в музичній фольклористиці. Для того, щоб поринути у світ традиційних колискових ми запросили в гості до «Пороблено» етномузикологиню та кандидатку музикознавства Маргариту Скаженик і фольклориста й засновника Музею колискової @kolyskovamuseum Олега Коробова.

Вмикайте новий епізод і дізнавайтеся:

🛌Що таке колискова та до чого тут гіпноз?
🛌Що несуть мелодії та тексти першої пісні малюка?
🛌Чи існують їхні регіональні особливості?
🛌Навіщо нам Музей колискової і чому він на часі?
🛌Чому коти так часто фігурують у текстах цих пісень?

А ще розберемося, що ж таке смертельні колискові та які незвичайні тексти можуть ставати колисковими.

Переглянути епізод на Youtube: https://www.youtube.com/watch?v=AMoEHvOLCpI

Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

Що роблять котик сіренький та гулі в колискових? Чому саме ці тварини так часто фігурують у текстах?

Колискові — це не лише спосіб заспокоїти дитину перед сном, а й особливий пласт народної творчості, наповнений символами та глибоким значенням.

«Часто доводиться чути, що в колискових якби гукають тварин або птахів на поміч, щоб вони опікувалися дитиною», — розповідає етномузикологиня та кандидатка музикознавства Маргарита Скаженик.

Наприклад, голуби в колискових можуть не тільки заколисувати, а й годувати та охороняти:

"Сіли гулі на люлі, в червоних чоботях,
Стали думати-гадать, чим дитину годувать".

Натомість коти настільки часто згадуються в текстах, що іноді на колискові навіть можуть казати «співати кота». Нерідко їх запрошують до колиски, щоб заколисувати дитину.

"Киця сірий, киця білий, киця волохатий,
Не ходи по хаті, а ходи до нас,
Будеш Ганю колихать, будеш пісеньку співать".

Коти в українській традиції здавна уособлюють домашній затишок, тепло та безпеку. Вони також мають особливе значення в інших сімейних звичаях: наприклад, котів першими запускають у нову домівку, щоб принести гармонію та добробут.

Чи знали ви, що колискові можуть бути як замовляннями на щастя та здоровʼя дитини, так і на смерть? Що спільного між посмертними голосіннями та колисковими? Як колискові допомагають мамам? Як звучать і чим відрізняються колискові різних регіонів України?

Більше про магію колискових — у нашому випуску«"Ой ходить сон коло вікон": українські колискові».

Переглянути епізод на Youtube: https://www.youtube.com/watch?v=AMoEHvOLCpI

Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

Ми часто чуємо метафору, що живемо у страшному затяжному сні. Для багатьох лютий триває досі, ми потрапили у позачасся, породжене війною. Як у цьому стані нам допомагають сни? Як і навіщо їх досліджувати фольклористам?

Гостя нового епізоду “Пороблено” – Оксана Кузьменко, докторка філологічних наук, провідна наукова співробітниця відділу соціальної антропології Інституту народознавства, дійсна членкиня Наукового товариства імені Шевченка.

З нею поговоримо про те:

Коли антропологи й фольклористи почали звертати увагу на сни?
Чому такий особливий інтерес до снів з’являється саме в кризові часи?
Які образи характерні для снів у часи великої війни та чи є паралелі з текстами столітньої давнини?

Переглянути епізод на Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=xlJv3AVcGRw

Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

Чому антропологи досліджують сни під час війни?

Сновидіння — це не лише про особисті переживання. Вони часто відображають спільний досвід суспільства, особливо під час криз, як-от війна.

За словами докторки філологічних наук Оксани Кузьменко, зараз людям часто сняться такі образи, як сире м’ясо, кров, зруйновані будівлі, чорні хмари чи брудна вода. Ці символи пов’язані з хаосом і небезпекою. Але є й позитивні образи: світанки, веселки, сади чи молоді дівчата. Вони говорять про прагнення до миру, відновлення та надію на перемогу.

Німецький історик Райнхарт Козеллек зазначав, що сни — це не лише про емоції, а й про історію та культуру. Вони відображають досвід цілого покоління. Саме тому антропологи зараз вивчають сучасні сновидіння українців, а також порівнюють їх зі снами часів Першої світової війни.

Що ж спільного між снами про війну столітньої давнини та сучасними сновидіннями? Виявляється, набагато більше, ніж ми думаємо.

Детальніше про це — у випуску «Сновидіння про війни: фольклорні образи, віщі символи, трактування, паралелі з Першою світовою» з Оксаною Кузьменко та Дарʼєю Анцибор.

Переглянути епізод на Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=xlJv3AVcGRw

Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

Коли й навіщо людина почала ходити у паломництво? Які в Україні найбільш знані місця серед прочан? Звідки взялося таке популярне сьогодні поняття “місце сили”? Де в Україні з’явився Шлях Якова і чому це важливо? Для того, розібратися у цих та інших питаннях ми запросили релігієзнавця, кандидата філософських наук і автора @obranciduchiv Віталія Щепанського.

Анна Ніколаєва розпитала пана Віталія про християнські, хасидські, мусульманські, а також про нью-ейдж паломницькі місця.

Вмикайте наш новий випуск, щоб дізнатися:
🧷 Як місця чудес стають місцями паломництва?
🧷 Звідки прийшов термін “місце сили” і до чого тут кедри Сибіру?
🧷 Навіщо ходити до мавзолеїв і чи це теж паломництво?
🧷 Що роблять паломники на могилі Оскара Вальда?

Переглянути епізод на Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=lC0vv_oKyWk

Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

Чи задумувалися ви колись, як дослідити історію власної родини? Сьогодні знайомимо вас з авторкою Лабораторії, яка допоможе це зробити🧡

Анна Ніколаєва — етнологиня, кандидатка історичних наук та співавторка подкасту й ютуб-каналу «Пороблено». Її захоплення історією власної родини стало основою для створення книжки-путівника про дослідження минулого свого роду. Як зазначає сама авторка: «Вивчення сімейної історії може стати чудовим інструментом для самопізнання, терапії або рефлексії. Розповідаючи у своїй книжці про різні історичні періоди, я намагалася занурити читача у різні досвіди, провести паралелі з нашою сучасністю й надихнути на повноцінне дослідження себе через історію своєї родини».

📙 «А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?» стане справжнім дороговказом у світ сімейної історії. Книжка дасть покрокову інструкцію, з чого почати, де шукати інформацію, як працювати з архівами та родинними таємницями, а головне — чому варто почати вже зараз. Анна зазначає: «Ми часто усвідомлюємо значення історії нашої родини, коли вже нікого не залишилося, щоб розпитати. Ця книжка — нагадування про те, що варто встигнути почати вчасно».

Незабаром ми розкажемо більше про цю унікальну книжку та відкриємо передпродаж🙌