Telegram Web
Вітаємо з Днем Незалежності!

Окрім тематичного випуску про те, як українці чинили спротив радянській системі, наближчаючи цей надважливий день, тримайте підбірку пам'ятних фотографій.

1. Після прийняття у Верховній Раді Акту проголошення незалежності України, Левко Лук’яненко. 24 серпня 1991 рік. Фото: Павло Пащенко.

2. Проголошення Незалежності - момент голосування. Джерело: Ukrinform.

3. Мітинг біля будівлі парламенту в Києві 24 серпня 1991 року. Фото Олександра Клименка

4. Віче під оперним театром у Львові 25 серпня 1991 року. Фото: Любомир Криса з архіву Юлії Осим та Анни Чистякової.

5. Урочиста хода із майбутнім Державним Прапором, що вперше з часів Української революції був повернений в громадський простір Вінниці. З фотоархіву Івана Волошенюка. Джерело: Музей Вінниці. 21 жовтня 1990 року.

Дякуємо всім захисниками і захисницям, які виборюють нашу свободу. Пам'ятаємо про ціну.
Найрадикальніший спосіб спротиву проти радянської влади — акт самоспалення. Відомо про кілька таких випадків в Україні.

Першими були Микола Дядик і Йосип Куцяба (1966-68-й роки). Через нестачу інформації про мотиви самоспалення конкретно ці епізоди не можна впевнено назвати політичними.

Перше самоспалення з суто політичних мотивів в Україні вчинив Василь Макух. Це була людина з антирадянським бекграундом, що належала до УПА.

В умовах тоталітарної держави, коли людину просто не чують, самоспалення стало крайнім способом донести якісь свої ідеї.

Які події довели Василя Макуха до самоспалення. Хто ще обирав такий радикальний шлях. Як чинили супротив в таборах в умовах повної ізоляції. Як боролись з тоталітарним режимом на різних рівнях: листи-маніфести, надписи в трамваях, агітаційні листівки, підпільний самовидав, підпал портрета Брежнєва тощо.

Про все це — у випуску з Едуардом Андрющенком @kgbfiles – кандидатом історичних наук та автором книжки “Архіви КГБ: невигадані історії” та Дарʼєю Анцибор «Виборюючи незалежність: український опір в СРСР від символічних листівок до жертвенного самоспалення».

Переглянути епізод на Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=oMhsm43AuGo

Слухати у форматі подкасту та підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
Сьогодні День пам'яті захисників і захисниць України, які загинули, виборюючи нашу незалежність, суверенітет і територіальну цілісність.

10 років тому росіяни підступно розстріляли військових ЗСУ, які виходили з Іловайського оточення за домовленим зеленим коридором.

Тоді загинули 366 воїнів, сотні потрапили у полон чи зникли безвісти.

Пам’ятаємо ціну. Пам'ятаємо і шануємо кожного і кожну, хто віддав життя за нашу свободу. Підтримуємо їхніх близьких.

Героям слава!
Цьогоріч 27 серпня справляли 168 років з дня народження Івана Франка. Про те, як жила ця по-справжньому культова особистість та яким загалом був побут української інтелігенції на межі ХІХ–ХХ століть, ми вирішили поговорити з Наталею Тихолоз, кандидаткою філологічних наук, директоркою Інституту франкознавства ЛНУ імені Івана Франка.

✍️Як організовували розпорядок дня у родині письменника?
✍️Що пили, чим снідали й обідали?
✍️Які традиції були принесені дружиною Ольгою, а які Іваном?
✍️Як і де відпочивали Франки та як взагалі раніше відбувалося планування подорожей?

Вмикайте новий епізод і дізнавайтеся багато цікавого про справжнє життя нашої інтелігенції:

https://youtu.be/j9nYMxXMFUA?si=trBDt5gvM0kBB4MH

До слова, не забудьте потім зазирнути на сторінку Наталиного проєкту “Франко: Наживо”
https://frankolive.wordpress.com/
Попри те, як почався сьогоднішній ранок, а це таки День знань.

Вітаємо всіх, хто почувається причетним! Хай бажання навчатися, ділитися якісними знаннями, досліджувати себе і світ довкола не минають.

А ще це привід нагадати, що рік тому в нас вийшов тематичний подкаст, який привідкривав тему студентства.

Ми згадували про традицію посвяти у студенти, різні ситуації з приманюванням гарних оцінок, Шару, святкування Дня студента та інші цікавинки. Раптом тоді ви ще були не з нами, запрошуємо до перегляду👨🏻‍🎓

https://youtu.be/6Jxz02fjx8c?si=MxFvSwUXKDKQcnHK
Дружину Франка Ольгу називали поганою хазяйкою, а дітей вважали «неблаговоспитанными».

Чи це правда? Відповіді знає наша гостя Наталя Тихолоз, кандидатка філологічних наук, директорка Інституту франкознавства ЛНУ імені Івана Франка.

«Галичанки, бувало, закидали Ользі, що вона була недоброю господинею. Але це було не так. Ольга була вихована в інституті благородних дівиць, де дівчат фактично готували бути гарними дружинами. Але це були дівчата дворянського походження. Передбачалось, що у них буде служниця, яка виконуватиме більшість роботи».

До речі, у Франків служниця була. Ще у передшлюбному листі до Ольги Франко писав: «Допоки мої руки будуть писати, а голова здатна буде скласти дві думки докупи, я не дам вам бідувати».

Так і сталося. Фактично одразу після приїзду Ольги до Львова у Франків зʼявилася служниця. Іван Якович постійно закладав це в сімейний бюджет.

Ольга ж принесла у сім'ю власні традиції, наприклад, чаювання, заготівлі всяких конфітюрів, джемів, варень, вин, наливок та настоянок. Вона в цьому неймовірно зналась і кохалася.

В листах, які син Тарас пише до батька, є згадки, що «мама варить варення, а Петро то все їсть. Мама варить варення, а Петро то все їсть». Тобто це все настільки смакувало дітям.

Про те, чому дітей Франка вважали «неблаговоспитанными», яким був розпорядок дня Івана Яковича та загалом як був організований побут сім’ї дивіться або слухайте в «Повсякдення української інтелігенції: як і чим жила родина Івана Франка» з Наталею Тихолоз та Дарʼєю Анцибор.

Переглянути епізод на Youtube:
https://youtu.be/j9nYMxXMFUA?si=trBDt5gvM0kBB4MH

Слухати у форматі подкасту та підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
Сьогодні приурочуємо випуск до річниці укладання документу, що назавжди змінив етнічну й етнографічну картину України.

9 вересня 1944 року було підписано Люблінську угоду про українсько-польське територіальне розмежування. Це поклало початок примусовій депортації, внаслідок якої сотні тисяч українців втратили свої домівки назавжди.

Поговорити на таку складну, але важливу тему ми запросили Романа Кабачія, кандидата історичних наук і старшого наукового співробітника Національного музею історії України у Другій світовій війні.

Анна Ніколаєва розпитала Романа про те, що таке Закерзоння, за яких умов вимальовувалася ця сумнозвісна лінія Керзона і що таке операція “Вісла”.

Як лемки, бойки, холмщаки, підляшуки переживали депортацію?
Куди були переселені чи адаптовувалися до незвичного клімату і як проявлялися їхні культурні особливості на нових місцях?

Вмикайте новий випуск подкасту “Пороблено”, щоб дізнатися, як лінія Керзона розділила життя багатьох українців на до та після, та як нащадки депортованих змушені знову переживати травму переселення зараз.

https://youtu.be/0l5uM1_G7u8?si=Wr9-PxR6gqQGAYtk

Слухати у форматі подкасту та підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
Під переселення з Закерзоння з осені 1944 до червня 1946 року потрапили різні етнографічні й регіональні групи.

З півночі Люблінського воєводства депортували південних підляшуків. Навколо Холма, історичного центру де був похований Данило Галицький, проживало близько 50 000 українців — це були холмщаки. В регіоні Надсяння, де під час Другої світової війни досить активно діяла УПА, жили галичани. Західні бойки ж були депортованими спочатку в 44-46 роках згідно з Люблінською угодою, а також пізніше в 1951 році. На чехословацькому, зараз словацькому кордоні, тягнеться Лемківщина, і там проживала етнографічна група лемків, яких теж переселили.

«Тобто це дуже різні люди з різними говірками. Православні й греко-католики. І коли після депортації вони опинялися на спільних територіях, їм доводилося вчитися порозуміватися один з одним. Бо для місцевих, українців в Україні, всі вони були чужими, з Польщі», — розповідає історик Роман Кабачій.

Чому польська комуністична влада налаштовувала поляків проти українців.
Як різні рухи польського підпілля тероризували Закерзоння.
Чому радянська влада всіляко намагалась розпорошити депортованих з Польщі.
Як лемки, бойки, холмщаки, підляшуки переживали депортацію та як їх приймали на землях України.

У новому випуску Пороблено Роман Кабачій, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні, та Анна Ніколаєва обговорили сумнозвісну операцію «Вісла», а також можливі причини цього обміну населення, яке влаштувала радянська та польська комуністична влада.

Переглянути епізод «Вирвані з корінням лемки, бойки, холмщаки та підляшуки. Депортація українців Закерзоння» можна на нашому ютуб-каналі або ж слухати на будь-якій зручній для вас подкаст-платформі.

Переглянути епізод на Youtube: https://youtu.be/0l5uM1_G7u8?si=Wr9-PxR6gqQGAYtk

Слухати у форматі подкасту та підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
До свята Здвиження команда “Пороблено” підготувала випуск про змій. Анна та Дар’я від походження свята заглибилися у міфологічні мотиви і традиційні вірування. Хочете дізнатися,о як змій пов’язаний з ініціацією? Що міг насправді символізувати мотив змієборства, такий відомий нам за іконами з Юрієм Побідоносцем? Як змій представлений у казках і який зв’язок він досі має з померлими? Вмикайте новий (уже 75-й!) епізод нашого подкасту:

https://youtu.be/KidGmp4-_fg?si=wq4ABwvw954-f2wi

Буде цікаво.
Сьогодні День народження в натхненниці, засновниці й співавторки "Пороблено" Анни Ніколаєвої.
Вітаємо іменинницю разом і бажаємо ще більше цікавіших відкриттів, підкорення нових висот, яскравих вражень, енергії та звісно ж, "поробленого" процвітання

На честь своїх іменин Анна відкрила банку, щоб підтримати бригаду рідного брата. Якщо маєте змогу, будемо дуже вдячні за ваш подарунковий донат:

На потреби 53 ОМБР імені князя Володимира Мономаха, в якій служить Анін брат 💪

🎯Ціль: 70 000.00 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/4HDgymsoRD

💳Номер картки банки
5375 4112 2223 3251

Дякуємо! Пропонуємо також долучитися до привітань у коментарях і поділитися, який Ваш улюблений випуск з Анною🥰
А чи знаєте ви, як насправді виглядав змій з дитячих українських казок?

Згадаймо улюблені народні казки, де фігурував образ змія. В уяві більшості людей він матиме вигляд дракона.

Але, якщо розібратися, то в жодній казці немає конкретного опису. А популярний «драконоподібний» образ — це вже пізніші уявлення, які були зображені в манустриптах, книжках, мультфільмах тощо.

Що ми можемо знайти в казках?

«Це те, що змій багатоголовий. Може мати 3, 6, 9 чи 12 голів. Його неодноразово називають Змієм Гориничем. Тобто він живе десь в горах. Також те, що він прилітає, але при цьому незрозуміло як саме. Бо «крила» ніде не фігурують, принаймні в ранніх казках. Ще є історія, що змій з'являється, як вершник на коні — літає, але з конем.

Однак точного опису змія, щоб зрозуміти, яким його уявляли, немає», — розповідає Дарʼя Анцибор. Натомість є функцій, які відрізняються залежно від того, коли була створена казка.

Повну версію випуску «Образ змій у наших казках і віруваннях та до чого тут Здвиження Чесного Хреста» з Дарʼєю Анцибор та Анною Ніколаєвою дивіться за посиланням в шапці профілю.

Переглянути епізод на Youtube: https://youtu.be/KidGmp4-_fg?si=wq4ABwvw954-f2wi

Слухати у форматі подкасту та підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
Сьогоднішній епізод присвячений темі, яка часто табуюється у суспільстві. Про історію українського жебрацтва ми запросили поговорити етнологиню і кандидатку історичних наук Наталю Жмуд.

Жебрацтво – це бізнес, шахрайство чи реальна потреба? У новому випуску подкасту “Пороблено” Анна розпитала пані Наталю про те, як раніше виглядало жебрацтво, які були правила в цій спільноті, хто ставав жебраками і що з тих часів змінилося.

Вмикайте епізод і дізнавайтеся також:
- яким було питоме українське жебрацтво,
- кого з жебраків можна вважати представниками субкультури,
- якою є християнська етика та її вплив на це явище.

Пані Наталя поділилася своїми дослідженнями вінницького жебрацтва, а також розповіла, чому у Вінниці немає відомих жебраків.

Переглянути епізод на Youtube: https://youtu.be/PU4h21sP_eE

Слухати у форматі подкасту та підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
Лірник Захарко Головатий з Мостів жив на межі 19-20 століть.

Його змалював Юліуш Макаревич (перше зображення), а також маємо кілька фотокарток, де він сидить біля хреста на роздоріжжі.
Фотографії були зроблені під час Галицької крайової виставки – найбільшого ярмарку в історії Галичини та Володимирії, що відбувався з 5 червня до 10 жовтня 1894 року.

Більше про спосіб життя лірників і кобзарів ви можете почути в нашому новому випуску про жебрацтво з Анною Ніколаєвою і Наталею Жмуд:

https://youtu.be/PU4h21sP_eE

А хто вже подивився, розповідайте, що вразило:)
Хто такі компрачикоси?

З іспанської це слово перекладається як «скупник дітей». Так називали людей, які у XIII-XVII ст. викрадали, продавали дітей, калічили та спотворювали їх, щоб використовувати для заробітку. Ви могли читати детальніше про це явище у творі «Людина яка сміється» Віктора Гюго.

Однак не тільки в Європі були компрачикоси.

«Про подібні практики в Україні згадує Анатоль Свидницький  (український письменник, громадський діяч і фольклорист) у творі "Жебраки" з оповідання "Очерк из быта подольских компрачикосов". Він писав про Поділля, але є ще письменники, які згадують в цьому контексті інші території України», — зазначає Наталя Жмуд, етнологиня і кандидатка історичних наук у випуску «Подайте - не минайте! Історія українського жебрацтва: мандрівні старці, студенти та шахраї».

- Які форми жебрацтва виділяють в українській традиції: стихійне, старці, спудеї та жертви компрачикосів.
- Як церква толерує жебрацтво.
- Які обставини приводять до жебрацтва.
- Залаштунки жебрацтва, як бізнесу.
- Професійні жебраки за радянських часів та сучасні інтернет-жебраки.

Про все це і більше — за посиланнями.

Переглянути епізод на Youtube: https://youtu.be/PU4h21sP_eE
Слухати у форматі подкасту: https://linktr.ee/porobleno

А в коментарях діліться, чи доводилося вам особисто зустрічати або ж чути про випадки викрадання, каліцтва дітей для жебрацького бізнесу.
Ми продовжуємо розповідати про народну медицину, адже ця тема приховує ще дуже багато цікавого й неочікуваного. Сьогоднішній випуск присвячено епілепсії – одній з найзагадковіших і найбільш стигматизованих хвороб у традиційній культурі.

🧷 Як пояснювали причини появи цієї хвороби?
🧷 Які найпоширеніші й найнезвичайніші народні методи лікування епілепсії були і досі побутують?
🧷 Чому її називають чорною хворобою?

Якщо вам цікаво дізнатися, до чого тут серце їжака, кров бобра і оголений зад, вмикайте новий епізод подкасту “Пороблено”:

https://youtu.be/a4tAVQIrcr8?si=TVPg5Cy_mdAyROR5

Слухати у форматі подкасту та підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
2024/09/26 18:21:32
Back to Top
HTML Embed Code: