Дорогі друзі!

У нас є дуже приємна новина. Ми долучитися до створення унікального календаря на 2025 рік разом з талановитою Марисею Рудською.

Календар про українські свята і традиції. Він вам нагадає, коли починати готуватися до Великодня, на яку дату перенесли андріївські вечорниці й коли перевіряти подушку на Миколая.

Ми ретельно обговорили кожен місяць, кожну деталь, кожен символ, щоб календар створював затишну атмосферу до особливих дат і пригадав цікавинки їхнього традиційного святкування.

Ціна 750 грн.
Для ранніх пташок – 650 грн до 11 листопада.

Замовляйте за посиланням.

Відправка з 12 листопада до 18 грудня. Потім різдвяні канікули і на початку січня зможемо дослати тим, хто забарився.

Тим, хто за кордоном і хоче отримати календар до Різдва, бажано встигнути до 20 листопада.

Доставка можлива Новою поштою та Укрпоштою.

Формат ближче до А3 (240х420мм) на цупкому папері. Кожен місяць має фольклорний текст, який можна прослухати через к’юар.

П. С. Вгадали, який місяць зобразила Марися?

На світлині наречена з дружками підв'язані кролевецькими рушниками. Село Шабалинів (нині Коропський район, Чернігівська область). Ймовірно 1957 рік. Фото з колекції Олени Тахтай.


Переглянути наш епізод «Високосний рік, "будеш маятися" і підпал фати: весільні прикмети та заборони» на Youtube: https://www.youtube.com/watch?v=cW8SzgLp15A

Наречені з села Позняки, нині Київ.
Орієнтовно 1950-ті.

Не такий страшний чорт 😈, як його малюють!

Напередодні Геловіну хочеться поговорити про різну чортівню та розібратися, чим українські чорти відрізняються від інших колег. Аби це з’ясувати, ми запросили Володимира Галайчука – знаного дослідника української демонології, доктора історичних наук, професора кафедри етнології ЛНУ імені Івана Франка.

У новому випуску пан Володимир розповів, чому нечистий отримав такі назви, яку участь чорт брав у створенні світу, та які найбільш поширені обереги від нечисті застосовували.

Дивитися епізод на YouTube:
https://youtu.be/jqfDZHfHigs?si=gFDTErbqMTj0nX-k

Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

Що робити, якщо зустріли чорта? Гайд від наших предків

В українській культурі існує безліч історій про зустрічі з бісом. Деякі з них звучать лячно, інші — навіть комічно. Хай там як, але наші прапрапра дійсно вірили, що можна перестрітись з нечистим у звичному житті: на вечорницях, у лісі чи навіть вдома.

Тому українці мали перевірені способи, як уберегтися від чорта і навіть його позбутися. Зібрали для вас топ-5:

Якщо ви відчуваєте, що заблукали, то переверніть одяг навиворіт — це один із найпростіших і найефективніших способів захисту від чорта, який намагається завести у блуд.

Перехрестіть себе і те, що навколо. Наші пращури завжди перед сном перехрещували вікна та двері, щоб лихий не зміг пробратися до оселі.

Чорти бояться заліза. Тому обов’язково тримайте напохваті, наприклад, залізний ніж, голку чи інший предмет. І що гостріший він буде, то краще відлякає нечисть.

Полин або мак як оберіг від дідька. Розсипте мак навколо себе або тримайте полин — і лукавий не зможе наблизитися. До речі, зовсім не обовʼязково, щоб зілля було освяченим.
.
Лайтеся і багато. Якщо молитва не допомагає, наші пращури вважали, що найкраще відганяти біса лайкою.

Якщо вам цікаво, як наші предки уявляли собі чорта, хочете почути неймовірні історії про зустрічі з нечистим, а також дізнатися чим саме українські чорти відрізняються від інших демонів, то якнайшвидше дивіться випуск «Дідько лисий, куций, біс, антипко, люцик: яким є чорт в українській культурі».

Переглянути епізод на Youtube: https://youtu.be/jqfDZHfHigs?si=gFDTErbqMTj0nX-k

Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

Харківський художник Гамлет Зіньківський зробив у 2022 році графіті, де зображена гойдалка. На одній стороні напис «Війна краде краде багато часу та можливостей», на іншій – «Війна дає багато часу та можливостей».

У цьому епізоді Анна і Дар’я вирішили поговорити про вплив Другої світової та російсько-української війн на культурні явища. Війна дає поштовх для обміну досвідом, знайомством з іншими культурами, під її впливом виникають як негативні, так і позитивні феномени.

Вмикайте наш новий випуск, щоб дізнатися:
🧷 з чого почалася сексуалізація чоловічого тіла у кіно?
🧷 як книга вцілілого з Освенціма поклала початок сталаг-фікшн?
🧷 коли і чому виникло Голокост-порно?
🧷 як трофейне кіно впливало на молодь у СРСР?
🧷 хто відшивав форму для СС і чому вона стала культовою?
🧷 як естетика війни впливала на субкультури?

Переглянути епізод на YouTube:
https://youtu.be/IJ8bNgpF45g?si=dCu9Uv6SlE5gDPd5

Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

Сексуалізація військової форми: як це сталося і чому образ есесівців перетворився на символ привабливості та справжньої маскулінності?

Третій Рейх всіляко намагався створити образ ідеального чоловіка: «обличчям» есесівців спеціально обирали найкращих, а їхня форма вирізнялася строгістю, чіткими лініями та бездоганним кроєм. Такий продуманий стиль був повноцінним інструментом пропаганди, який мав на меті продемонструвати перевагу «арійської раси».

Цікаво, що сексуалізація військових продовжилась і у післявоєнному світі. Нацистська форма припала до душі представникам субкультур, наприклад панкам. Крім того, образ есесівця досі з'являється у кіно і навіть у моді, його можна побачити в сучасних фільмах, кліпах. Посідає він вагоме місце і в гей-культурі.

У нашому новому випуску Анна Ніколаєва та Дарʼя Анцибор розібрали, як війна створила культурні феномени, як-от Голокост-порно, трофейне кіно, жанр сталаг-фікшн та чому вони викликають інтерес наперекір своїй темній історії. Також обговорили, як гумор став частиною символічного спротиву під час повномаштабного вторгнення.

Дивіться епізод «Сексуалізація військової форми, голокост-порно, трофейне кіно і символічні форми спротиву» на ютуб, або слухайте у форматі подкасту на будь-якій зручній платформі.

Переглянути епізод на YouTube:
https://youtu.be/IJ8bNgpF45g?si=dCu9Uv6SlE5gDPd5

Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

Любі наші підписники й підписниці!
Нагадуємо, що лишається 2,5 години, щоб замовити звичаєвий календар Марисі Рудської, до створення якого долучилася наша пороблена команда.


Сьогодні ціна ще 650 грн, а від завтра 750.

Показуємо вам ілюстрацію, яка буде прикрашати наступний листопад. Тут добре вгадується калита та підказки з найпопулярнішими ворожіннями.

Замовляйте собі примірничок і на подарунки тут:
https://shop.marysya.com/products/2025-zvichaievii-kalendar-406/

Хто такі антропологи і чим вони займаються? У цьому випуску ми нарешті відповіли на це запитання, а допомогла нам антропологиня, кандидатка історичних наук і викладачка Київської школи економіки Тіна Полек.

З нашою гостею ми поговорили про те, чим антропологічні дослідження можуть бути корисні державі, а чим – бізнесу. Як антропологія вивчає та покращує наші міста та про що насправді нам говорять такі, здавалося б, дрібниці, як балконний простір чи вхід у під’їзд.

Вмикайте 84-й епізод “Пороблено” і дізнавайтеся багато цікавого:
https://www.youtube.com/watch?v=MyEby84OLEA

Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

А також підписуйтеся на телеграм-канал Тіни Полек @anthropologynka

Антропологи нарахували понад 20 функцій українських балконів: від місця вигулу песиків та сушіння білизни до робочого простору чи тренажерного залу.

Коли антропологи вивчають міста, то дивляться не лише на архітектуру, але й на те, як люди взаємодіють із кожним елементом простору.

Тіна Полек, антропологиня, кандидатка історичних наук, викладачка Київської школи економікита авторка тг-каналу @anthropologynka розповідає: «Ми з соціологинею Аллою Петренко-Лисак робили дослідження про балкони. Виявилось, що балкон — це не про естетику, а про функціональність. Так, українці використовують простір балконів найрізноманітнішим чином: починаючи, наприклад, від вигулу тварин, закінчуючи масажним кабінетом, майстернею чи тренажерним залом. Часто це може бути місце для сну дитини, куди вивозять візочок. Маломобільні люди використовують балкон як простір, де можна погуляти чи поспостерігати за сусідами. Це також місце, де люди проводять час наодинці, коли дуже мало житлової площі».

У нашому новому випуску Анна Ніколаєва разом з Тіною Полек поговорили про балконну культуру та феномен балконів як багатофункціонального простору в контексті урбаністичної антропології.

А також про те:
Чи є різниця між балконами у Львові та Києві.
Що українські підʼїзди розповідають про нашу культуру.
Хто такі антропологи та чому у нашій культурі їх часто плутають з етнографами.
Як компанії використовують знання антропологів для покращення сервісів і створення продуктів.
Як соцмережі впливають на стосунки з іншими людьми, змінюють наші звички та уявлення про себе.

Переглянути епізод на Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=MyEby84OLEA

Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

Сьогодні в Україні відзначають День Гідності та Свободи. Саме 21 листопада в 2004 році розпочалася Помаранчева революція, 2013-го — Революція Гідності.
За цей час виросло нове покоління, яке в 2013-му було школярами, а нині виборює нашу соборність і незалежність на війні з Росією.

До “Пороблено” завітав Євгеній Сафар’янс – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник "Музею Вінниці", учасник протестів на Майдані, який кілька років працював у Національному музеї Революції Гідності.

У цьому випуску ми згадуємо, як починався Євромайдан, які вимоги були у мітингувальників і які стадії проходила революція з листопада 2013 до лютого 2014 років.

Чи було вже тоді відчуття історичності процесу в мітингувальників?
Як простір впливав на Помаранчеву революцію та Революцію Гідності?
Які позитивні трансформації приніс Майдан?
Що відповідати тим, хто вважає, що якби не Майдан, війни б не сталося?

Вмикайте новий епізод “Пороблено”, щоб пригадати, як все було, і проаналізувати ці події разом з нами:

https://www.youtube.com/watch?v=RbrrAqWS9XA

Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

Чи знали ви, що під час Майдану 2013-2014 років було кілька спроб до перемирʼя?

21 листопада ми відзначали День Гідності та Свободи та 11-ту річницю Революції Гідності.

Протягом місяців протестів майданівці та влада мали низку спроб мирного вирішення конфлікту. Проте кожного разу це закінчувалося новою хвилею ескалації.

Чому перемир’я не спрацьовувало? Бо режим Януковича не був готовий поступитися владою і банально не дотримувався умов переговорів.
Так наприкінці січня влада, злякавшись сили Майдану, уряд укладає перемир'я з мітингувальниками. Обіцяє звільнити затриманих активістів, скасувати закони 16 січня. Насправді ж використовує час затишшя, щоб перегрупувати свої сили й завдавати вирішального удару по майданівцях.

Ще одна спроба стабілізувати ситуацію через переговори у лютому також закінчується хвилею насильства зі сторони влади — розстріли на Інститутській 18–20 лютого 2014 року. Тоді загинуло понад 100 людей, яких сьогодні ми називаємо Небесною Сотнею.

📎Що насправді відбувалося на Майдані 2013–2014 років.
📎Хто і чому вийшов на мітинги у 2013 році.
📎Як жорстокість влади перетворила мирні протести на справжню революцію.
📎Як Революція Гідності вплинула на нас як націю.
📎Яка доля чекала б на Україну, якби не Майдан.

Про все це — у випуску «Уроки Євромайдану та Революції Гідності: як боротися, писати історію і вирватися з чорної діри Росії» з Євгенієм Сафар'янсом, кандидатом історичних наук, старшим науковим співробітником "Музею Вінниці", учасником протестів на Майдані, який кілька років працював у Національному музеї Революції Гідності.

Переглянути епізод на Youtube: https://www.youtube.com/watch?v=RbrrAqWS9XA

Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

Кінець листопада традиційно для української молоді ставав часом ворожінь на долю. Особливо активно неодружена молодь ворожила на Андрія.

Сьогодні до нас завітала Олена Серебрякова – кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту народознавства НАН України, авторка монографії про шлюбні ворожіння українців.

Анна Ніколаєва поговорила з Оленою про найбільш популярні способи молодіжних ворожінь. Розпитала дослідницю, чому та як саме ворожать у цей час ворожать і чи ворожили лише дівчата.

За вашу найцікавішу історію про способи дізнатися майбутнє ми подаруємо книжку Олени Серебрякової “Шлюбні ворожіння в календарній обрядовості українців” з підписом авторки.

Дивитися відео тут:
https://youtu.be/YQWhZj0wORA?si=frVNCuB-Yz92COX4

Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

Парубочі ворожіння: чи намагалися хлопці дізнатися свою долю?

Так-так, ворожіння були не лише жіночою забавою. Парубки також прагнули довідатися, якою буде їхня суджена. Гарно зафіксованою була традиція гадання серед хлопців на Слобожанщині.

«Так з етнографічної літератури другої половини X — початку XX століття відомо, що найцікавіші локальні способи гадань серед хлопців побутували, власне, на теренах Слобожанщини», — розповідає Олена Серебрякова, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту народознавства НАН України, авторка монографії про шлюбні ворожіння українців.

Тож зібрали для вас найкращі ворожіння від слобожанських парубків.
Вірили, якщо на Новий рік парубок посіє по снігу зерно, а тоді заборонує його ложкою, якою вечеряв, то йому присниться наречена. Так можна було дізнатися зовнішність майбутньої судженої, а деколи й вік.

Ще один популярний варіант — гадання з гілочками вишні. На свято Катерини, парубки мали вранці, ще до сходу сонця зірвати гілочки вишні, принести їх до хати й покласти у воду. Тлумачили це так: якщо гілочка швидко розцвіте, то хлопець одружиться з гарною, розумною, моторною дівчиною, яка його кохатиме. Якщо розцвіте так собі, то й майбутня дружина буде посередньою. А якщо не розів'ється — парубок побереться з негарною, дурною і неповороткою дівчиною.

Хочете дізнатися більше про парубочі та дівочі ворожіння?

Як дівчата підслуховували під вікнами, крали штани в хлопців та носили воду у роті. Анна Ніколаєва та Олена Серебрякова, кандидатка історичних наук та авторка монографії про шлюбні ворожіння українців зібрали найкращі традиції шлюбних ворожінь в епізоді «Віск, коноплі, крадені штани: шлюбні ворожіння на Андрія». За найцікавіший коментар під відео Олена подарує свою книгу.

Переглянути епізод на Youtube:
https://youtu.be/YQWhZj0wORA?si=frVNCuB-Yz92COX4

Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

🌟Zagoriy Foundation випустили 3-й путівник “Витоки” – українські звичаї зимового циклу свят, до створення якого радо долучилася й наша команда "Пороблено".

Це посібник, який складається з 3-х розділів:
1) Есеї дослідників про зимові свята та традиції
2) Сценарії для бізнесу (і не лише)
3) Рекомендації з посиланнями українських брендів, майстрів та проєктів.

Тренд на українське — це вже не просто тренд. Інтегрувати українські традиції в бізнес — це шукати опору в кризовий час, це гуртуватися у спільноти та віднаходити звʼязок з самістю, що дає силу жити.

Путівник спокійно можна використати і для домашнього вжитку, читаючи про традиції дітям, проводячи час з друзями за запропонованими сценаріями чи переглядаючи рекомендовані матеріали за обідом.

Путівник вже доступний за посиланням:
https://vytoky.com/series/vytoky-putivnyk-ukrayinskymy-zvychaya/.

Автори: ДАРʼЯ АНЦИБОР, ІРИНА БАРАМБА, ОЛЕНА БРАЙЧЕНКО, АННА НІКОЛАЄВА, ЯРИНА ЗАКАЛЬСЬКА, НАТАЛІЯ ХОМЕНКО, ВОЛОДИМИР ЩИБРЯ, ЯРИНА СІЗИК, АЛІНА БОЖНЮК, ХРИСТИНА ЧУБРЕЙ, АНДРІЙ МІЩЕНКО

Проєктний менеджмент: ЮЛІЯ НАКАЛЮЖНА
Ідея та супервізія: ОКСАНА ЛИХОЖОН
Ілюстрації: МАРГАРИТА ЯКИМЕНКО та ДАРИНА ПАВЛЮК
Верстка та дизайн: ЯНА ПІЯВСЬКА
Редагування та копірайтинг: ІННА КІСКА

✨ Ой хто, хто Миколая любить? Ми дуже любимо, і тому вирішили присвятити цьому святому окремий випуск.
Будемо розбиратися, ким він був, що сталося з його мощами, яка специфіка його культу в християнстві та в нашій народній культурі.

Вмикайте наш епізод, щоб дізнатися більше про те, які чудеса творив у Києві, чому став покровителем пивоварів і як він став дарувальником:

https://youtu.be/hpwUIHZ3R4o?si=xaYEQ8o_iipB0RWN

✨ І, про подарунки. Цей випуск “Пороблено” виходить у співпраці з брендом “Катря”.
Це магазин реплік традиційного одягу із сучасних тканин. Купуючи їхні відтворені речі, ви не просто продовжуєте традицію, але й робите це етично, долучаючись до руху за збереження автентики.

Замовляйте собі та на подарунок близьким одяг від бренду “Катря” з нашою знижкою ПОРОБЛЕНО15 на katrya.com.ua

Вітаємо з Днем святого Миколая і Днем Збройних Сил України, які щодня дарують і виборюють найбільше диво – незалежність України.

Не дарма так сталося, що найважливіші свята нашого війська у ці часи тісно сплелися з Покровою і Миколаєм.

Сьогодні ми хочемо розповісти про особливий статус Миколая як небесного покровителя запорозького війська.

Провідну роль захисту козаків брала на себе місце Богородиця (згадайте про свято Покрови), далі за поширеністю були святий Миколай та архангел Михаїл.

За час існування Січі було 13 богородичних церков, 13 – архистратига Михаїла, 8 – Миколая.

Українське храмове будівництво ввібрало в себе традиції січогово козацтва. Прикладом є церква святого "Миколая Козацького" в Путивлі на Сумщині (1735–1737).

Миколай, як ви могли переконатися з нашого випуску, є заступником на воді. Тож, збираючись у морські походи, козаки звично ставили ікону Миколая на бойових човнах, а на флагманській чайці — корогви з його зображенням 

Прикметно також, що запорожці облаштовували козацькі монастирі з церквою св. Миколи, де доживали свої дні поранені в битвах воїни.

Так на початку XVI ст. під Києвом заснували Межигірський Спаський Миколаївський монастир.

Таким відомим місцем також був Самарський Пустинно-Миколаївський монастир (Дніпропетровська область), знаний у народі як
Запорозька Палестина.

Часи йдуть, і історія сама виставляє все на свої місця. Так сталося і з датою вшанування наших Збройних Сил України, яка тепер міцно пов'язана з Миколаєм – небесним покровителем захисників наших земель ще з XVI ст.

Джерело: монографія Надії Верещагіної "Християнські культи та реліквії давнього Києва (к. Х–перша третина ХІІІ ст.)"

🍻Що пили й курили козаки?
🚬Чи знали про кальян?
💨 Від кого запозичували питні та курильні традиції та чи відрізнялися вони від сучасних?

На ці та інші запитання знає відповідь гість нашого нового випуску Олексій Сокирко – кандидат історичних наук, доцент історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, автор книг “Кулінарна мандрівка в Гетьманщину” і “Козацький Марс”.

Вмикайте наш випуск і дізнайтеся:
🚬 коли та як тютюн з’явився в козацькому вжитку,
💨 чи були відомі козакам опіати,
☕️ чи дійсно Іван Кульчицький познайомив Європу з кавою,
🍻 які функції виконує алкоголь у військових субкультурах
та багато інших цікавинок.

Не забувайте ставити вподобайки і писати коментарі в підтримку якісного україномовного контенту ❤️:

https://www.youtube.com/watch?v=SnwpBBXe_FU

Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno