Forwarded from Вільна Школа
«Вільна школа» оголошує набір учасників!
Цей проєкт ініційований студентами вищих навчальних закладів Львова та спрямований на обмін знаннями та обговорення актуальних питань науки та мистецтва. Ми проводимо наші заняття на волонтерських засадах та вони є повністю вільними для відвідування зареєстрованих учасників.
Всі заняття будуть відбуватись вживу у Львові з 29 липня по 8 серпня!
В програмі школи:
• Література: огляд сучасних тенденцій
• Філософія: Жижек, Бадью, Альтюссер
• Політика: актуальні проблеми
• Творча майстерня: створення зіна та мистецька теорія
• Історія: світ-системний аналіз
• Інформатика: теорія формальних мов та аналіз комп'ютерних ігор
• Психологія
Бажаєте долучитись? Реєструйтесь за посиланням:
Посилання
Отримати відповіді на запитання можна за посиланням:
Посилання
Не пропустіть можливість поглибити свої знання в різних галузях та розширити коло знайомств!
Цей проєкт ініційований студентами вищих навчальних закладів Львова та спрямований на обмін знаннями та обговорення актуальних питань науки та мистецтва. Ми проводимо наші заняття на волонтерських засадах та вони є повністю вільними для відвідування зареєстрованих учасників.
Всі заняття будуть відбуватись вживу у Львові з 29 липня по 8 серпня!
В програмі школи:
• Література: огляд сучасних тенденцій
• Філософія: Жижек, Бадью, Альтюссер
• Політика: актуальні проблеми
• Творча майстерня: створення зіна та мистецька теорія
• Історія: світ-системний аналіз
• Інформатика: теорія формальних мов та аналіз комп'ютерних ігор
• Психологія
Бажаєте долучитись? Реєструйтесь за посиланням:
Посилання
Отримати відповіді на запитання можна за посиланням:
Посилання
Не пропустіть можливість поглибити свої знання в різних галузях та розширити коло знайомств!
Як в університетах боряться з гомофобією
На жаль, гомофобія та трансфобія досі вдосталь поширені явища у багатьох країнах. Зустрічаються вони й в університетах, що створює токсичні умови навчання для ЛҐБТК+ студентів і негативно впливає на їхній емоційний стан. Проте багато університетів показали чудовий приклад для наслідування, успішно відреагувавши на гомофобні висловлювання та поведінку, демонструючи, що такі дії не залишаються без наслідків.
Один із таких випадків відбувся в жовтні 2021 року у США, коли Софія Нельсон, на той момент тимчасова викладачка в Університеті Крістофера Ньюпорта, опублікувала твіт, в якому розкритикувала новини про те, що син Супермена в "Супермен: Син Кал-Ела" є бісексуальним чоловіком. У відповідь на це відкрита бісексуальна студентка Ебіґейл Ганікатт створила петицію щодо зняття Нельсон з позиції, яку підтримали багато студентів в кампусі, а пізніше було організовано серію протестів щодо відсутності її звільнення. Незважаючи на два вибачення, видалення твіту та власні пропозиції створити відкриту дискусію для обговорення питання, Софія Нельсон відмовилася взяти участь у самій дискусії. Врешті-решт адміністрація університету сказала Софії, що після закінчення терміну її позиції на неї не чекатимуть.
Іще один гучний випадок стався в Польщі в 2019 році. Професор Сілезького Медичного Університету провів гомофобну лекцію "Гомосексуальність та здоров'я", де пролунали тези на кшталт: "Так було, є та буде, і ніхто цього факту не змінить, що тільки жінка та чоловік сумісні фізично та психологічно", а також те, що двоє людей однієї статі "просто не здатні створити такого самого зв'язку", що й гетеросексуальні пари, тому гомосексуальні стосунки "не є довговічними". У списках використаної літератури до презентації не було наведено жодного академічного джерела, лише католицькі і квірфобні сайти. Після публікацій фотографій презентації та великої кількості запитань до адміністрації, професора звільнили. Представниця університету в своїй відповіді до запитань від TVP (Telewizja Polska, польська суспільна телекомпанія) заявила, що "гомофобія не толерується та не буде підтриманою".
А студенти Сіракузького Університету у США провели акцію протесту проти гомофобних виступів на кампусі. Все почалось з того, що Джим Деферіо, житель американських Сіракуз та ревний християнин, зайшов на територію кампусу з великим триметровим транспарантом, на якому було написано гомофобне повідомлення: «Тисячі колишніх гомосексуалістів відчули любов Ісуса Христа, яка змінила життя». Це побачила студентка університету Брейді Таннехіл, яка виходила на обід. У цей же день, за її словами, вона отримала повідомлення від своєї подруги, студентки Саффолського Університету, яка була засмучена тим, що інші студенти кілька разів вживали щодо неї гомофобний слюр. У відповідь на дії Джима Деферіо Брейді Таннехіл взяла маркер та лист паперу, на якому написала «Тисячі гомосексуалів задоволенні бути тими, ким вони є» і стала навпроти чоловіка. З часом до неї приєдналися і інші студенти, вони мали при собі транспаранти, зроблені з використаних картонних коробок сусідньої кав’ярні. Після п’яти годин чоловік згорнув транспарант і пішов, проте деякі студенти залишились протестувати. «Ми хочемо, щоб кожен знав, що позиція цього чоловіка не є позицією Сіракузького Університету. Ми хочемо, щоб кожен тут почувався гостинно і не боявся знаходитись на кампусі», — заявили студенти.
Ці історії дають чітко зрозуміти: гомофобії, як і будь-яким іншим мракобісним ксенофобним поглядам, не місце у стінах навчальних закладів. Лише студентська солідарність у спротиві гомофобії може сприяти розбудові інклюзивного середовища для кожного.
Долучайтеся до Прямої Дії!
На жаль, гомофобія та трансфобія досі вдосталь поширені явища у багатьох країнах. Зустрічаються вони й в університетах, що створює токсичні умови навчання для ЛҐБТК+ студентів і негативно впливає на їхній емоційний стан. Проте багато університетів показали чудовий приклад для наслідування, успішно відреагувавши на гомофобні висловлювання та поведінку, демонструючи, що такі дії не залишаються без наслідків.
Один із таких випадків відбувся в жовтні 2021 року у США, коли Софія Нельсон, на той момент тимчасова викладачка в Університеті Крістофера Ньюпорта, опублікувала твіт, в якому розкритикувала новини про те, що син Супермена в "Супермен: Син Кал-Ела" є бісексуальним чоловіком. У відповідь на це відкрита бісексуальна студентка Ебіґейл Ганікатт створила петицію щодо зняття Нельсон з позиції, яку підтримали багато студентів в кампусі, а пізніше було організовано серію протестів щодо відсутності її звільнення. Незважаючи на два вибачення, видалення твіту та власні пропозиції створити відкриту дискусію для обговорення питання, Софія Нельсон відмовилася взяти участь у самій дискусії. Врешті-решт адміністрація університету сказала Софії, що після закінчення терміну її позиції на неї не чекатимуть.
Іще один гучний випадок стався в Польщі в 2019 році. Професор Сілезького Медичного Університету провів гомофобну лекцію "Гомосексуальність та здоров'я", де пролунали тези на кшталт: "Так було, є та буде, і ніхто цього факту не змінить, що тільки жінка та чоловік сумісні фізично та психологічно", а також те, що двоє людей однієї статі "просто не здатні створити такого самого зв'язку", що й гетеросексуальні пари, тому гомосексуальні стосунки "не є довговічними". У списках використаної літератури до презентації не було наведено жодного академічного джерела, лише католицькі і квірфобні сайти. Після публікацій фотографій презентації та великої кількості запитань до адміністрації, професора звільнили. Представниця університету в своїй відповіді до запитань від TVP (Telewizja Polska, польська суспільна телекомпанія) заявила, що "гомофобія не толерується та не буде підтриманою".
А студенти Сіракузького Університету у США провели акцію протесту проти гомофобних виступів на кампусі. Все почалось з того, що Джим Деферіо, житель американських Сіракуз та ревний християнин, зайшов на територію кампусу з великим триметровим транспарантом, на якому було написано гомофобне повідомлення: «Тисячі колишніх гомосексуалістів відчули любов Ісуса Христа, яка змінила життя». Це побачила студентка університету Брейді Таннехіл, яка виходила на обід. У цей же день, за її словами, вона отримала повідомлення від своєї подруги, студентки Саффолського Університету, яка була засмучена тим, що інші студенти кілька разів вживали щодо неї гомофобний слюр. У відповідь на дії Джима Деферіо Брейді Таннехіл взяла маркер та лист паперу, на якому написала «Тисячі гомосексуалів задоволенні бути тими, ким вони є» і стала навпроти чоловіка. З часом до неї приєдналися і інші студенти, вони мали при собі транспаранти, зроблені з використаних картонних коробок сусідньої кав’ярні. Після п’яти годин чоловік згорнув транспарант і пішов, проте деякі студенти залишились протестувати. «Ми хочемо, щоб кожен знав, що позиція цього чоловіка не є позицією Сіракузького Університету. Ми хочемо, щоб кожен тут почувався гостинно і не боявся знаходитись на кампусі», — заявили студенти.
Ці історії дають чітко зрозуміти: гомофобії, як і будь-яким іншим мракобісним ксенофобним поглядам, не місце у стінах навчальних закладів. Лише студентська солідарність у спротиві гомофобії може сприяти розбудові інклюзивного середовища для кожного.
Долучайтеся до Прямої Дії!
Forwarded from Пряма дія | ЛНУ
Продовжуємо збирати гроші для шахтарів
У Львові активісти "Прямої дії" черговий раз вийшли на вулиці спілкуватися з людьми і поширювати агітаційні матеріали, щоб допомогти працівникам шахт Червонограда, яким вже дуже давно не виплачують зарплату. Завдяки усім небайдужим вже набрали 22 тисячі гривень.
Будь-ласка, підтримайте збір зайвою гривнею, допоможіть людям боротися за більш гідні умови праці.
У Львові активісти "Прямої дії" черговий раз вийшли на вулиці спілкуватися з людьми і поширювати агітаційні матеріали, щоб допомогти працівникам шахт Червонограда, яким вже дуже давно не виплачують зарплату. Завдяки усім небайдужим вже набрали 22 тисячі гривень.
Будь-ласка, підтримайте збір зайвою гривнею, допоможіть людям боротися за більш гідні умови праці.
🚩 Наскільки "лівий" Кір Стармер?
👩🏻🦳 Марґарет Тетчер — імперіалістка?!
📕 Чому в одній із найстаріших демократій світу немає Конституції?
🇬🇧 Що означатимуть британські вибори для України?
🛠 Як від перемоги лейборістів виграли незалежні профспілки?
Про це все розповідатиме Павло "Кортекс" Брижатий — активіст "Прямої дії", американіст і лінгвокультуролог.
Також до нас приєднається Майк Девіс (Mike Davis), редактор журналу Chartist.
Коли: 27 липня (субота) 2024 р, 17:00
Де: Київ + онлайн (за попередньою реєстрацією)
Подія на Фейсбук
👩🏻🦳 Марґарет Тетчер — імперіалістка?!
📕 Чому в одній із найстаріших демократій світу немає Конституції?
🇬🇧 Що означатимуть британські вибори для України?
🛠 Як від перемоги лейборістів виграли незалежні профспілки?
Про це все розповідатиме Павло "Кортекс" Брижатий — активіст "Прямої дії", американіст і лінгвокультуролог.
Також до нас приєднається Майк Девіс (Mike Davis), редактор журналу Chartist.
Коли: 27 липня (субота) 2024 р, 17:00
Де: Київ + онлайн (за попередньою реєстрацією)
Подія на Фейсбук
Пожертви для шахтарів прибули!
Після зборів пожертв у Львові на вулицях і в інтернеті ми, активістки і активісти Прямої дії, відвідали Червоноград, аби передати зібрану суму місцевій активістці та дружині шахтера Тетяні Гнатів.
Ці пожертви допоможуть шахтарям та їх сім'ям продовжити свою боротьбу: невдовзі вони їхатимуть до Києва висловлювати свої вимоги.
Загалом за тиждень було зібрано 22,300 гривень. Дякуємо всім, хто долучився до збору! Це наша спільна крапля солідарності, усіх тих, хто подумки чи матеріально підтримав шахтарів і їх родини.
Ми обов'язково продовжимо тримати зв'язок із шахтарями та долучатимемося, аби досягти справедливості, адже переконані, що низовий рух працівництва та студентський рух мусять триматися разом.
Доки є солідарність між нами, доти буде цвісти свобода!
Після зборів пожертв у Львові на вулицях і в інтернеті ми, активістки і активісти Прямої дії, відвідали Червоноград, аби передати зібрану суму місцевій активістці та дружині шахтера Тетяні Гнатів.
Ці пожертви допоможуть шахтарям та їх сім'ям продовжити свою боротьбу: невдовзі вони їхатимуть до Києва висловлювати свої вимоги.
Загалом за тиждень було зібрано 22,300 гривень. Дякуємо всім, хто долучився до збору! Це наша спільна крапля солідарності, усіх тих, хто подумки чи матеріально підтримав шахтарів і їх родини.
Ми обов'язково продовжимо тримати зв'язок із шахтарями та долучатимемося, аби досягти справедливості, адже переконані, що низовий рух працівництва та студентський рух мусять триматися разом.
Доки є солідарність між нами, доти буде цвісти свобода!
Привіт, друзі!
💥 Позавчора, 27 липня, «Пряма Дія» долучилася до маркету в межах фестивалю «ЗінКульт», який проводився в Києві на честь міжнародного місяця зінів. Ми презентували зін «Д.І.Й», в якому зібрали особисті історії наших учасників, інтервʼю про діяльність профспілки, вірші, малюнки, і ще багато цікавого на тему студентських проблем, активізму й війни.
✊ Хочемо висловити свою подяку організаторам події за можливість доєднатися, і, звісно ж, всім, хто підходив, цікавився нашою діяльністю, і, зокрема, нашим зіном «Д.І.Й»!
📕 До речі, нагадуємо, що ви в будь-який час можете отримати зін за вільний донат на підтримку діяльности профспілки. Деталі за посиланням.
💥 Позавчора, 27 липня, «Пряма Дія» долучилася до маркету в межах фестивалю «ЗінКульт», який проводився в Києві на честь міжнародного місяця зінів. Ми презентували зін «Д.І.Й», в якому зібрали особисті історії наших учасників, інтервʼю про діяльність профспілки, вірші, малюнки, і ще багато цікавого на тему студентських проблем, активізму й війни.
✊ Хочемо висловити свою подяку організаторам події за можливість доєднатися, і, звісно ж, всім, хто підходив, цікавився нашою діяльністю, і, зокрема, нашим зіном «Д.І.Й»!
📕 До речі, нагадуємо, що ви в будь-який час можете отримати зін за вільний донат на підтримку діяльности профспілки. Деталі за посиланням.
Студентська суб'єктність і зустрічі з МОН
Для тих, хто хоч іноді слідкує за публічними виступами чинного керівництва Міністерства освіти і науки, не секрет, що в їхній риториці нерідко зустрічаються висловлення на користь "студентської суб'єктності", поваги до студентів як до автономних особистостей, здатних самостійно вирішувати, де і як вони мають навчатися.
У інтерв'ю та на зустрічах заступник міністра Михайло Винницький особливо часто наголошує, що МОН прагне виховати суб'єктність у студентах, чим зокрема і виправдовує свої реформи. Нам постійно нагадують про те як "гроші ходять за студентом" та про "індивідуальні траєкторії", але:
🔸 Чи насправді урядовці послуговуються самостійністю та вільним волевиявленням студентів у своїй діяльності?
🔸 Що про це говорить їхня практика просування реформ та комунікації зі студентством?
🔸 Та чи може взагалі студентська суб'єктність бути надана "зверху"?
Про те, як відповісти на ці та інші питання, зважаючи на досвід буремного півріччя скандальних реформ і студентського спротиву, читайте у замітці нашого активіста.
Для тих, хто хоч іноді слідкує за публічними виступами чинного керівництва Міністерства освіти і науки, не секрет, що в їхній риториці нерідко зустрічаються висловлення на користь "студентської суб'єктності", поваги до студентів як до автономних особистостей, здатних самостійно вирішувати, де і як вони мають навчатися.
У інтерв'ю та на зустрічах заступник міністра Михайло Винницький особливо часто наголошує, що МОН прагне виховати суб'єктність у студентах, чим зокрема і виправдовує свої реформи. Нам постійно нагадують про те як "гроші ходять за студентом" та про "індивідуальні траєкторії", але:
🔸 Чи насправді урядовці послуговуються самостійністю та вільним волевиявленням студентів у своїй діяльності?
🔸 Що про це говорить їхня практика просування реформ та комунікації зі студентством?
🔸 Та чи може взагалі студентська суб'єктність бути надана "зверху"?
Про те, як відповісти на ці та інші питання, зважаючи на досвід буремного півріччя скандальних реформ і студентського спротиву, читайте у замітці нашого активіста.
Forwarded from Центр критичного кіно | ПД Київ🐈⬛
Ненависть (1995)
Соціально-критична драма
Кіно розповідає про буденність вуличного життя французьких підлітків. У центрі подій історія трьох друзів, уродженців квартального гетто, чиє життя сповнене андерграундних пригод і юнацьких переживань. Критики відзначають нестандартний спосіб оповіді та проблематику, що не втрачає актуальності.
Долучайтеся до перегляду та обговорення вже у понеділок!
📝 Реєстрація на кінопоказ
📌Коли?
05.08.24, 18:00
📌Де?
м. Київ (місце буде повідомлено за реєстрацією)
Соціально-критична драма
Кіно розповідає про буденність вуличного життя французьких підлітків. У центрі подій історія трьох друзів, уродженців квартального гетто, чиє життя сповнене андерграундних пригод і юнацьких переживань. Критики відзначають нестандартний спосіб оповіді та проблематику, що не втрачає актуальності.
Долучайтеся до перегляду та обговорення вже у понеділок!
📝 Реєстрація на кінопоказ
📌Коли?
05.08.24, 18:00
📌Де?
м. Київ (місце буде повідомлено за реєстрацією)
Експериментальні гранти від МОН
Попри намагання Міністерства освіти і науки України якнайшвидше протягнути законопроєкт №10399 через парламент, “грантова реформа” досі не прийнята у другому читанні. Хоча раніше про жодні поступки навіть не йшлося, наразі реформа є фактично відкладеною, як того вимагала громадськість. Проте уряд вирішив скористатися своїми виконавчими повноваженнями і реалізувати задум самостійно шляхом прийняття Наказу №822 “Про реалізацію експериментального проекту щодо надання державних грантів на здобуття вищої освіти”. Він передбачає, що для тих університетів та вступників на бакалаврат, що погодяться взяти участь в “експерименті”, протягом двох років буде діяти додаткова система фінансування вищої освіти у вигляді грантів. Але провести такий експеримент вирішили у доволі цікавий спосіб:
🔸 По-перше, Наказ не змінює існуючий порядок і обсяги держфінансування (власне, і не може, оскільки вони закріплені законом, що має вищу юридичну силу), а лише додає гранти як опцію для тих, хто навчається на контракті. Таким чином скорочення держзамовлення, яке пропонує законопроєкт №10399, наказом не втілюється.
🔹 По-друге, експериментальна грантова система не передбачає жодних відпрацювань для студентів-бюджетників, на відміну від норм, які пропонує законопроєкт.
Для яких спеціальностей надаються гранти та як розраховується їх сума згідно із Наказом №822 - детально описали тут.
Важливо зазначити, що отримання коштів державного гранту можливо, згідно з п. 30 Наказу, лише через додаток “Дія”, а отже вимагає володіння мобільним девайсом, що підтримуватиме цей додаток (що, на жаль, навіть зараз доступно не всім), і реєстрації в ньому.
Кошти нараховуються на особистий рахунок студента, а він вже самостійно переводить їх на рахунок свого університету. Цікаво, що ця система, вочевидь, створена для галочки: в дусі доктрини “гроші ходять за студентом” напевно передбачалося, що студент отримує кошти та сам може обрати, який заклад їх отримає в обмін на “освітню послугу”. Проте з положень п. 9 Наказу випливає, що на момент подання заяви на отримання гранту студент вже навчається у виші, оскільки подаються такі заяви з 5 вересня по 31 жовтня для студентів першого року навчання, і з 1 по 30 вересня - для студентів наступних років (за умови, що вони отримували грант на перший рік навчання). Тож самостійне переведення коштів нічого студентам не дає у виборі місця навчання, бо варіант лише один: вчасно перевести їх на рахунок університету, де вони вже навчаються.
Що все це означає?
Отже, гранти за “експериментальним проектом” зможуть отримати далеко не всі цьогорічні вступники, адже Наказ включає обмеження за спеціальностями, розрахований лише на 2 роки, і буде мати силу лише для тих університетів, що погодяться на участь в експерименті. Та це не головна проблема проєкту.
Найголовніше, що МОН намагається продати неоліберальну реформу, продемонструвавши лише її найнешкідливішу сторону - власне гранти. У такому вигляді грантова система дійсно може допомогти збільшити держфінансування і зробити вищу освіту доступнішою, особливо для контрактників, яких до цього держава майже ніяк не підтримувала. Але цей “експеримент” насправді аж ніяк не може бути показовим щодо реальних наслідків “реформи 10399”, адже її найантисоціальніші аспекти взагалі не враховуються урядовим проектом: скорочення держзамовлення і примусове працевлаштування для студентів-бюджетників. Не варто забувати, що повноцінний варіант реформи призведе до прямо протилежних наслідків: подальшого перетворення знання на товар.
Майбутнє світу - безоплатна освіта!
#ГрантНеГарант
Попри намагання Міністерства освіти і науки України якнайшвидше протягнути законопроєкт №10399 через парламент, “грантова реформа” досі не прийнята у другому читанні. Хоча раніше про жодні поступки навіть не йшлося, наразі реформа є фактично відкладеною, як того вимагала громадськість. Проте уряд вирішив скористатися своїми виконавчими повноваженнями і реалізувати задум самостійно шляхом прийняття Наказу №822 “Про реалізацію експериментального проекту щодо надання державних грантів на здобуття вищої освіти”. Він передбачає, що для тих університетів та вступників на бакалаврат, що погодяться взяти участь в “експерименті”, протягом двох років буде діяти додаткова система фінансування вищої освіти у вигляді грантів. Але провести такий експеримент вирішили у доволі цікавий спосіб:
🔸 По-перше, Наказ не змінює існуючий порядок і обсяги держфінансування (власне, і не може, оскільки вони закріплені законом, що має вищу юридичну силу), а лише додає гранти як опцію для тих, хто навчається на контракті. Таким чином скорочення держзамовлення, яке пропонує законопроєкт №10399, наказом не втілюється.
🔹 По-друге, експериментальна грантова система не передбачає жодних відпрацювань для студентів-бюджетників, на відміну від норм, які пропонує законопроєкт.
Для яких спеціальностей надаються гранти та як розраховується їх сума згідно із Наказом №822 - детально описали тут.
Важливо зазначити, що отримання коштів державного гранту можливо, згідно з п. 30 Наказу, лише через додаток “Дія”, а отже вимагає володіння мобільним девайсом, що підтримуватиме цей додаток (що, на жаль, навіть зараз доступно не всім), і реєстрації в ньому.
Кошти нараховуються на особистий рахунок студента, а він вже самостійно переводить їх на рахунок свого університету. Цікаво, що ця система, вочевидь, створена для галочки: в дусі доктрини “гроші ходять за студентом” напевно передбачалося, що студент отримує кошти та сам може обрати, який заклад їх отримає в обмін на “освітню послугу”. Проте з положень п. 9 Наказу випливає, що на момент подання заяви на отримання гранту студент вже навчається у виші, оскільки подаються такі заяви з 5 вересня по 31 жовтня для студентів першого року навчання, і з 1 по 30 вересня - для студентів наступних років (за умови, що вони отримували грант на перший рік навчання). Тож самостійне переведення коштів нічого студентам не дає у виборі місця навчання, бо варіант лише один: вчасно перевести їх на рахунок університету, де вони вже навчаються.
Що все це означає?
Отже, гранти за “експериментальним проектом” зможуть отримати далеко не всі цьогорічні вступники, адже Наказ включає обмеження за спеціальностями, розрахований лише на 2 роки, і буде мати силу лише для тих університетів, що погодяться на участь в експерименті. Та це не головна проблема проєкту.
Найголовніше, що МОН намагається продати неоліберальну реформу, продемонструвавши лише її найнешкідливішу сторону - власне гранти. У такому вигляді грантова система дійсно може допомогти збільшити держфінансування і зробити вищу освіту доступнішою, особливо для контрактників, яких до цього держава майже ніяк не підтримувала. Але цей “експеримент” насправді аж ніяк не може бути показовим щодо реальних наслідків “реформи 10399”, адже її найантисоціальніші аспекти взагалі не враховуються урядовим проектом: скорочення держзамовлення і примусове працевлаштування для студентів-бюджетників. Не варто забувати, що повноцінний варіант реформи призведе до прямо протилежних наслідків: подальшого перетворення знання на товар.
Майбутнє світу - безоплатна освіта!
#ГрантНеГарант
Скасування зовнішнього боргу України: чому це має цікавити студентство?
У складних умовах війни, коли економіка України потерпає від наслідків російського вторгнення, питання зовнішнього боргу стає актуальним як ніколи.
Борг України перед Міжнародним валютним фондом (МВФ) на сьогодні становить 13,85 мільярда доларів, а загальний зовнішній державний борг сягає 109,9 мільярда доларів. Така сума є непосильним тягарем для країни у війні, першочерговими витратами якої мають бути забезпечення армії та виплата зарплат військовослужбовцям.
На сьогодні, якщо розділити суму боргу на всіх українців (від немовлят до людей похилого віку), то на кожного припало б близько 5 000 доларів, і це число буде тільки рости з часом. Враховуючи темпи росту економіки України, відтік робочої сили, зниження народжуваності, високу смертність та знищення цивільної інфраструктури, виплачувати борг доведеться ще декільком поколінням українців.
Обслуговування зовнішнього боргу означає, що значні кошти, які могли б бути спрямовані на розвиток освіти, медичної допомоги та інших соціальних програм, змушені витрачатися на виплати кредиторам. У результаті держава буде змушена скорочувати фінансування вищої освіти, підвищувати вартість навчання та запроваджувати додаткові податки, що ляже на плечі молоді та їхніх родин.
Зокрема і через необхідність виплачувати зовнішній борг держава скорочує фінансування освіти, проводячи «зливання» ВНЗ без урахування думки студентів і викладачів та впроваджуючи грантову реформу, через яку вища освіта стане ще менш доступною.
“Пряма Дія” вважає, що в умовах протидії агресору, який має значно більші людські, технічні та фінансові ресурси, Україна має повне право вимагати скасування свого зовнішнього боргу. Ще у травні, разом з незалежними профспілками та прогресивними громадськими організаціями, ми звернулися до політиків щодо необхідності скасування зовнішнього боргу на міжнародній арені. Закликаємо прогресивне студентство з країн усього світу підтримати нашу позицію.
Тільки об'єднавши зусилля ми зможемо домогтися справедливості!
У складних умовах війни, коли економіка України потерпає від наслідків російського вторгнення, питання зовнішнього боргу стає актуальним як ніколи.
Борг України перед Міжнародним валютним фондом (МВФ) на сьогодні становить 13,85 мільярда доларів, а загальний зовнішній державний борг сягає 109,9 мільярда доларів. Така сума є непосильним тягарем для країни у війні, першочерговими витратами якої мають бути забезпечення армії та виплата зарплат військовослужбовцям.
На сьогодні, якщо розділити суму боргу на всіх українців (від немовлят до людей похилого віку), то на кожного припало б близько 5 000 доларів, і це число буде тільки рости з часом. Враховуючи темпи росту економіки України, відтік робочої сили, зниження народжуваності, високу смертність та знищення цивільної інфраструктури, виплачувати борг доведеться ще декільком поколінням українців.
Обслуговування зовнішнього боргу означає, що значні кошти, які могли б бути спрямовані на розвиток освіти, медичної допомоги та інших соціальних програм, змушені витрачатися на виплати кредиторам. У результаті держава буде змушена скорочувати фінансування вищої освіти, підвищувати вартість навчання та запроваджувати додаткові податки, що ляже на плечі молоді та їхніх родин.
Зокрема і через необхідність виплачувати зовнішній борг держава скорочує фінансування освіти, проводячи «зливання» ВНЗ без урахування думки студентів і викладачів та впроваджуючи грантову реформу, через яку вища освіта стане ще менш доступною.
“Пряма Дія” вважає, що в умовах протидії агресору, який має значно більші людські, технічні та фінансові ресурси, Україна має повне право вимагати скасування свого зовнішнього боргу. Ще у травні, разом з незалежними профспілками та прогресивними громадськими організаціями, ми звернулися до політиків щодо необхідності скасування зовнішнього боргу на міжнародній арені. Закликаємо прогресивне студентство з країн усього світу підтримати нашу позицію.
Тільки об'єднавши зусилля ми зможемо домогтися справедливості!
Forwarded from Центр критичного кіно | ПД Київ🐈⬛
«Три кольори: Синій» (1993)
Драма
«Три кольори: Синій» – перший фільм із трилогії польського режисера Кшиштофа Кесльовського.
Головна героїня стрічки, Жюлі, залишається самотньою після страшної трагедії, що забирає життя її чоловіка та дитини. Жюлі бореться зі смутком втрати та намагається порвати всі звʼязки з минулим. Вона вчиться жити наново, досліджуючи кордони власної свободи з одного боку, та емоційного звʼязку з оточуючими її людьми з іншого.
Долучайтеся до перегляду фільму вже в п'ятницю, 30 серпня!
P.S.: надалі покази плануємо проводити щодватижні в п'ятницю. Про будь-які зміни будемо повідомляти
📝 Доєднатися до кіноклубу
📌 Коли?
30.08.24, 18:00
📌 Де?
м. Київ (місце буде повідомлено за реєстрацією)
Драма
«Три кольори: Синій» – перший фільм із трилогії польського режисера Кшиштофа Кесльовського.
Головна героїня стрічки, Жюлі, залишається самотньою після страшної трагедії, що забирає життя її чоловіка та дитини. Жюлі бореться зі смутком втрати та намагається порвати всі звʼязки з минулим. Вона вчиться жити наново, досліджуючи кордони власної свободи з одного боку, та емоційного звʼязку з оточуючими її людьми з іншого.
Долучайтеся до перегляду фільму вже в п'ятницю, 30 серпня!
P.S.: надалі покази плануємо проводити щодватижні в п'ятницю. Про будь-які зміни будемо повідомляти
📝 Доєднатися до кіноклубу
📌 Коли?
30.08.24, 18:00
📌 Де?
м. Київ (місце буде повідомлено за реєстрацією)
Гуртак чи барак?
Зараз в гуртожитках Національного лісотехнічного університету у Львові відбувається поселення, а тому наші активісти вирішили ознайомити нових поселенців з їхніми правами, планами ремонтних робіт в гуртожитку, кошторисом та іншими документами, що стосуються гуртожицького життя. Прибувши до першого гуртожитку, було виявлено ряд проблем: діра в підлозі, пліснява в душі, протікаючі крани та, звісно, таргани.
Через спроби інформувати студентів НЛТУ, нас в той же час видалили з місцевого чату в телеграмі, а вахтерша отримала наказ нікого поза гуртожитком не пропускати. Самі студенти були налаштовані більш лояльно до нас, а тому повідомили ще про ряд проблем, зокрема про те, що нещодавно від комендантші прийшло розпорядження селити по 4 особи на одну кімнату: "Абсолютно всі кімнати будуть заселятися по четверо студентів". Раніше в цьому гуртожитку роками жило лише по 3 людини на кімнату і таке нововедення викликало обурення.
Ми вирішили поцікавитись у комендантши щодо площі кімнат. Виявилося, що вона дорівнює 18 квадратним метрам. Отже, на одну особу в кімнаті приходиться 4,5 квадратних метра, що є порушенням санітарних норм та закону. Про це ми згодом повідомили проректора Юрія Цинтилюка, який був не в курсі про закон. Ми вимагали кроків в бік знаходження нових місць, побудови нових гуртожитків, на що він відповів, що вимагати нових гуртожитків в час війни "не патріотично".
У той же день адміністрація не придумала нічого краще, аніж змусити кожного студента в гуртожитку підписати згоду, де студент погоджувався "проживати з іншими особами, які можуть бути поселені зі мною понад норму на квадратний метр". Така згода — відверте порушення цих норм, що не має жодної юридичної сили. На зображенні ви можете побачити як виглядає ця свавільна заява.
Адміністрації простіше поселити десять людей в одну кімнату, або виселити когось, аніж витрачатись на нові місця. Чи будуть подальші кроки в напрямок побудови нових гуртожитків — залежить від самого студентства, його участі в житті університету.
Долучайтесь до Прямої дії!
Зараз в гуртожитках Національного лісотехнічного університету у Львові відбувається поселення, а тому наші активісти вирішили ознайомити нових поселенців з їхніми правами, планами ремонтних робіт в гуртожитку, кошторисом та іншими документами, що стосуються гуртожицького життя. Прибувши до першого гуртожитку, було виявлено ряд проблем: діра в підлозі, пліснява в душі, протікаючі крани та, звісно, таргани.
Через спроби інформувати студентів НЛТУ, нас в той же час видалили з місцевого чату в телеграмі, а вахтерша отримала наказ нікого поза гуртожитком не пропускати. Самі студенти були налаштовані більш лояльно до нас, а тому повідомили ще про ряд проблем, зокрема про те, що нещодавно від комендантші прийшло розпорядження селити по 4 особи на одну кімнату: "Абсолютно всі кімнати будуть заселятися по четверо студентів". Раніше в цьому гуртожитку роками жило лише по 3 людини на кімнату і таке нововедення викликало обурення.
Ми вирішили поцікавитись у комендантши щодо площі кімнат. Виявилося, що вона дорівнює 18 квадратним метрам. Отже, на одну особу в кімнаті приходиться 4,5 квадратних метра, що є порушенням санітарних норм та закону. Про це ми згодом повідомили проректора Юрія Цинтилюка, який був не в курсі про закон. Ми вимагали кроків в бік знаходження нових місць, побудови нових гуртожитків, на що він відповів, що вимагати нових гуртожитків в час війни "не патріотично".
У той же день адміністрація не придумала нічого краще, аніж змусити кожного студента в гуртожитку підписати згоду, де студент погоджувався "проживати з іншими особами, які можуть бути поселені зі мною понад норму на квадратний метр". Така згода — відверте порушення цих норм, що не має жодної юридичної сили. На зображенні ви можете побачити як виглядає ця свавільна заява.
Адміністрації простіше поселити десять людей в одну кімнату, або виселити когось, аніж витрачатись на нові місця. Чи будуть подальші кроки в напрямок побудови нових гуртожитків — залежить від самого студентства, його участі в житті університету.
Долучайтесь до Прямої дії!
