Telegram Web
Маю певний досвід в користуванні продукцією для церковного вжитку, отриманого від цього інтернет-магазину. Справді хороша якість і ціни. Ладан з Афону, Дохіарський, за ціною, меншою від середніх в мережі на декілька сот гривень. Вже більше року користуюся і всі сорти ладану поводяться на вугіллі слухняно, без зайвих кіптяв. Також ікони гарної якості, домашні кадильниці, вугілля, вервиці тощо. Рекомендую підписатися на цю сторінку і придбавати як для церковного, так і домашнього використання. Ось посилання на їхній телеграм-канал: https://www.tgoop.com/incenseworldwide
Ви запитаєте мене:
Для чого українським іконописцям знати Церковнослов’янську мову і її Київський ізвод зокрема

А я візьму і відповім, навіть якщо і не питали:
👉🏻 Ну хоча би для того, аби цей києво-володимирський князь був «нéвським», а не «нíвським» ✍🏻

Джерело іконного шедевру залишимо в таємниці 🤫
Любите читати житія святих? Я теж.
Завжди з нетерпінням чекаю на вихід нового місячного синаксару і тепер маю вже шість томів, як Ви бачите на світлині. Саме з цих книг читаємо, якщо є така потреба, житія у храмі.
Гарний друк, чудовий папір, тексти читаються легко, без хитросплетіння слів і без сумнівних тверджень.
Рекомендую кожному мати таке видання у себе на книжковій полиці.
Я купую тут (а для тих, хто завжди шукає причини в чомусь мене звинуватити, зауважу - мене ніхто не просив, пишу просто від себе. Втім, як завжди):
https://mvfund.org/vidannya/1012-zhytiia-sviatykh-ukladeni-na-sviatii-hori-afon-synaksar-t6-cherven
"Покійний Павел, патріарх Сербський:

«Сербську Церкву і мене звинувачують у розпалюванні війни задля збереження Великої Сербії. Я заявляю — якби задля збереження Великої Сербії був потрібний злочин, я ніколи не дав би на це згоду. Нехай тоді зникне Велика Сербія. Якби таким чином потрібно було зберегти й малу Сербію, я не дав би згоди і на це. Нехай зникне і мала Сербія, аби не було крові. Ні, такою ціною – ні! Якби такою ціною треба було зберегти останнього серба і я сам був би цим останнім сербом, не було б моєї згоди. Нехай ми зникнемо, тільки в цьому зникненні залишимося людьми Христовими».

«Ми не обираємо ні країну, де народимося, ні народ, у якому народимося, ні час, у якому народимося, але обираємо одне: бути людьми чи нелюдьми».

============

Порівняйте з войовничою риторикою нинішньої верхівки РПЦ, у якій найвища цінність – Велика Росія, головне завдання – Перемога, найважливіша християнська чеснота – смерть на полі бою. Ось як буває, обряди та вбрання у цих людей однакові, а віра – зовсім різна. Несумісна."

Зі сторінки Андрія Десницького
🗓 Дорогі друзі, зі святом знайдення мощей [9/22.IX.1896] святителя Феодосія Углицького, [ 5/18.II.1696], архієпископа Чернҍговського 🌿

Цікаві речі пише україномовна Wikipedia, вочевидь дублюючи російськомовну, що після своєї єпископської хіротонії в Успенському соборі московського кремля у 1692 р., святитель «отримав право служіння в саккосі, що на той час було привілеєм винятково патріарха і митрополитів. Це було визнанням прав Чернігова як “першого між архієпископствами”, а також величезного авторитету самого Феодосія».

Взагалі-то це, м’яко кажучи, є історичним лукавством, позаяк ще архієпископ Чернҍговський і Новгород-Сҍверський Лазар Баранович [✞ 3/13.IX.1693] мав це право ще за 25 років до цього [із 1667 р.]. Більш того, за привілеєм від Константинопольського Патріарха Чернігівському архієпископу дозволялося і носіння митри увінчаної діамантовим хрестом, що свого часу викликало заздрість подив у архієреїв Московської Церкви, коли владика Лазар приїздив на Помісний Собор цієї Церкви у Москву як офіційно уповноважений делегат від Київської Митрополії Константинопольської Православної Церкви¹.

Так що, коли і був якийсь “подарунок” святителю Феодосію, то тільки такий, який і так йому належав, але не від жалованої грамоти Патріарха Андріана [✞ 15/26.X.1700], а в спадок від блаженноспочилого попередника.

Хоча після першосвященничого рукопокладення святитель Феодосій все ж прохав царя Петра Романова про грамоту, за якою він мав би право напряму підпорядковуватися Московському Патріархові, а не Київському Митрополитові. Він це отримав. Отримав і право мати першість серед інших архієреїв Московської Православної Церкви².

Знаючи про всі оці грамоти та прохання, мимоволі згадуються слова професора Митрополита Іларіона Огієнка про те, що «хто ж таки винен за передачу Української Церкви Московському Патріярхові? У нас часто складають цю вину на патріярха Царгородськоrо, але це тільки прикре непорозуміння, він винен найменше: Церкву передали Москві самі українці»³.

До речі, грекомовні web-календарі, хоча і ставлять ікону архієпископа Феодосія, де він титулований Чернігівським святителем, житійну довідку все ж озаглавлюють просто як «святий Феодосій із Русі» (гр. — Ὁ Ἅγιος Θεοδόσιος ἐκ Ρωσίας). Звісно, дехто може перекласти цей топонім інакше.

Його ж бо молитвáми 🕊
〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️
¹ див. Іларіон Огієнко, архієп. Українська Церква. Т. 2. Прага, 1942. С. 50-51.
² див. Картины церковной жизни Черниговской eпархiи изъ IX вѣковой ея исторiи. К., 1911.
³ див. Іларіон, митр. Українська Церква. Нариси з історії Української Православної Церкви (у двох томах). Вінніпеґ, 1982. С. 236.
#термінове #люди_братства

Дорогі друзі, вчора нашого братчика священника Івана Поліщука було затримано у Кременецькому ТЦК та відвезено до навчального центру на Закарпатті. Просимо ваших молитов!

Священник Василь Максимишинець:

«Зараз мого собрата, священника Іоанна Поліщука силоміць везуть у навчальний центр для подальшої мобілізації.

Він вже більше року звершує духовну опіку над українцями у Німеччині. Але під час перебування в Україні його затримали у ТЦК у місті Кременець, де утримували, щоб потім мобілізувати.

Незважаючи на дуже високий тиск, представники ТЦК перешкоджали наданню медичної допомоги.

Таке свавілля є не тільки зневагою до церковних канонів, за якими священник не може йти на війну, а й нехтуванням конституційними правами людини.

Браття і сестри, прошу розголосу і молитв🙏🏻»

https://www.facebook.com/share/p/hn5bQSCJjaJbmCtd/
Forwarded from Веселий піп
Тетяна Деркач пише:

«Скажу, і будь що буде. Куля в лоб так куля в лоб.
Я категорично проти мобілізації священників - незалежно від конфесії. Ті, хто стоїть у вівтаря, не повинні воювати.»
Forwarded from Діалог.ТУТ
Черкаси. Давайте спробуємо висловитися по суті, але коректно і в юридичному полі.

Ми бачили за ці два з половиною роки повномасштабної війни досить «добровільних переходів» храмів і навіть кафедральних соборів.
Виглядали вони всі досить неприглядно.
І завжди УПЦ «було само винувате». Бо не хотіла віддавати те, що на папері вже їй не належало.

Але є одне але.
І воно називається законність.

За законом, якщо є спірні питання щодо права власності нерухомим майном (а парафії УПЦ в судах зазвичай оскаржують рішення про позбавлення їх права власності), тим майном ніхто не користується до рішення суду. І тим більше не виганяє з нього господарів, адже суд може ухвалити рішення не на користь нових власників.

Проте у випадку українських кейсів ніхто навіть не дочікується судів, бо силові методи виявилися значно дієвішими.

Можна скільки завгодно вважати себе «воїном світла» і стояти «на стороні добра».
Але поки що це просто красиві слова для прикриття того, що називається свавілля, безлад, грабунок і агресія.

***
Емоції від сьогоднішній відео в Черкасах — печаль на межі відчаю. Печаль, що все так, і відчай, що ніяк ми не можемо одне до одного достукатися.

Черкаським вірянам — слова молитовної підтримки. Неможливо уявити, як усе це можна витримати😔
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
😢Унаслідок сутичок на території Черкаського Михайлівського собору постраждали 26 людей – медична служба.

Під час силового протистояння воєнізованих осіб проти духовенства і вірян УПЦ, яке відбулося 17 жовтня на території Архангело-Михайлівського собору УПЦ у Черкасах, постраждали десятки людей.

Про це в коментарі місцевому виданню "18000" повідомив керівник черкаської екстреної медичної допомоги Ігор Фесун.

Він зазначив, що 14 постраждалих оглянули амбулаторно, ще 12 госпіталізували.
Серед основних травм – опіки слизових оболонок від перцевих балончиків, а також кілька переломів.
🤡ПЦУ ВІДМІНЯЄ СЛУЖБИ У ЧЕРКАСАХ, ЩОБ ЗІБРАТИ МАСОВКУ ДО ЗАХОПЛЕНОГО СОБОРУ

Це настільки смішно і жалюгідно, що потрібно це прокоментувати.
ПЦУ відміняє служби по своїх храмах у Черкасах та області, щоб зігнати людей у неділю до захопленого Архангело-Михайлівського кафедрального собору.

Тільки сьогодні бачили репортаж «Суспільного» з окупованої святині, де клірик ПЦУ пояснює тотальну порожнечу в соборі тим, що «ніхто не знає, що він тепер в ПЦУ».

А що сталося? Невже ніяка «громада» не переходила до структури Епіфанія? Чи бойовики в балаклавах не «прості парафіяни ПЦУ, які просто хотіли помолитися»?

Який же убогий і ганебний цирк.
У кого які асоціації на цю історію?

"Діоген зібрався пообідати. Його обід складався із хліба та сочевиці. До нього підійшов інший філософ, Арістіпп - той був фаворитом царя і жив безбідно.

- Навчися догоджати цареві і ти їстимеш не тільки сочевицю, - сказав Арістіпп.

- Навчися їсти сочевицю і тобі не доведеться підлещуватися перед царем, - відповів Діоген."

"Діоген" - картина французького художника Жана-Леона Жерома (1824-1904).
"В Черкассах, с третьей попытки, был захвачен кафедральный собор и епархиальное управление УПЦ. Все три попытки (одна в сентябре прошлого года, две – в течение последних суток) предпринимались крепкими мужчинами в камуфляже, не представляющимися и не показывающими документов, но использующих против верующих газовые пистолеты и перцовые баллончики. Среди них опознали одного – военного капеллана ПЦУ Назария Засанского, отец которого, бывший рядовой клирик УПЦ протоиерей Иосиф Засанский, был инициатором захвата ПЦУ монастыря в городе, в котором служил и стал там настоятелем. Поскольку мэр города Анатолий Бондаренко после отбития второй попытки захвата лично призвал «громаду» собраться на штурм собора «перешедшего в ПЦУ» (в результате ночного взлома дверей группой неизвестных), очевидно, что за штурмом стояли именно городские власти. Которые понимая абсолютную незаконность своих действий решили прикрыться находящимися в тылу военными. Захватчики объявили собор "гарнизонным храмом". При этом никаких документов, обосновывающих подобные действия не принималось и не предоставлялось, зато приходская касса, утварь и даже носильные вещи из спальни епископа, после взлома были украдены. Так что теперь, мэр города, которого президент Зеленский в 2020-м в своей речи назвал «бандитом» и сообщил, что на него заведено 19 уголовных дел, и который становился объектом расследований журналистов, убедительно показавших как он обогатился как минимум на 1.5 миллиона долларов за счёт бюджета теперь «патриот» и «духовная безопасность» гарантирована. Так что на храм, на который только коммунальных расходов в год несет на несколько десятков тысяч долларов, можно смело вешать замок или проводить концерты песни и пляски имени «95-го Квартала». Верующие пойдут молиться в оставшиеся или по квартирам, как было уже во всех предыдущих случаях подобных захватов под руководством «воинских капелланов», воюющих далеко от линии фронта за имущество чужой конфессии."
Ніколай Мітрохін.
Forwarded from Веселий піп
Під час засідання Священного і Священного Синоду Вселенського Патріархату було відчуття розчарування щодо просування так званого «українського» питання.


Як повідомили поінформовані джерела orthodoxtimes.com , на другий день засідання Священного і Священного Синоду була представлена 50-сторінкова доповідь делегації з трьох осіб, яка відвідала Україну в серпні .

Атмосфера під час подальшої дискусії була напруженою, оскільки Синодальні Архієреї, схоже, дійшли висновку зі звіту, що візит делегації не дав позитивних результатів, які можна оцінити.

Зокрема, було зазначено, що перспективи для діалогу між двома сторонами в Україні, здається, немає, оскільки і митрополит Епіфаній, і митрополит Онуфрій, здається, не бажають відступати від своїх позицій, щоб знайти спільну мову.

Показовим для панівної атмосфери стало те, що деякі ієрархи навіть порушували можливість скликання нового об’єднавчого собору. Водночас деякі синодальні ієрархи висловили сумнів у правильності вибору митрополита Епіфанія предстоятелем Православної церкви України.

Під час засідання також було заслухано думку митрополита Варшавського Сави, який запропонував знайти нового предстоятеля для Автокефальної Церкви України.

Джерело: https://orthodoxtimes.com/disappointment-at-the-phanar-over-the-ukrainian-issue/

Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
Forwarded from Діалог.ТУТ
ЗАЯВА АРХІЄРЕЇВ
УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
щодо дій Синоду Руської Православної Церкви стосовно єпархій УПЦ,
що розташовані на тимчасово окупованих територіях України
 
 
24 жовтня 2024 року Священний Синод Руської Православної Церкви ухвалив рішення звільнити митрополита Донецького і Маріупольського Іларіона від управління Донецькою єпархією Української Православної Церкви та відправити його на спокій. Раніше подібним чином були звільнені архієреї інших єпархій Української Православної Церкви на територіях, тимчасово окупованих Росією. Ці рішення були ухвалені в односторонньому порядку, без будь-якого погодження з Українською Православною Церквою, яка є канонічно самостійною згідно з Томосом (Грамотою) Патріарха Олексія II від 27 жовтня 1990 року та підтверджено рішенням Собору Української Православної Церкви 27 травня 2022 року.
Ми, архієреї Української Православної Церкви, рішуче засуджуємо це рішення, яке є антиканонічним, оскільки церковне право регламентує канонічні відносини між Православними Церквами.
Другий канон Другого Вселенського Собору наголошує на необхідності поважати юрисдикційні кордони, застерігаючи від будь-яких спроб однієї Церкви взяти під контроль територію іншої.
Восьмий канон Третього Вселенського Собору прямо забороняє будь- якому єпископу втручатися у юрисдикцію іншого єпископа.
Крім цього, це рішення спрямоване на підрив самостійності України та самого буття Української Православної Церкви в тяжких умовах воєнних дій на території України. Адже антиканонічне звільнення митрополита Іларіона, українця за походженням, будівничого Донецької єпархії, багаторічного архіпастиря на Донеччині та призначення на його місце архієрея-росіянина свідчить саме про прагнення Москви анексувати канонічну територію Української Православної Церкви з метою знищення її самостійності та незалежності.
Ми не погоджуємось із таким рішенням, вимагаємо його негайної відміни, закликаємо до відмови від агресивної церковної політики щодо Української Православної Церкви та її багатостраждальної пастви, до поваги кордонів канонічної Української Православної Церкви, суверенітету та територіальної цілісності України.
Архієреї Української Православної Церкви:
АГАФАНГЕЛ, Митрополит Одеський і Ізмаїльський
АНАТОЛІЙ, Митрополит Поліський і Сарненський
АГАПІТ, Митрополит Могилів-Подільський і Шаргородський
ОЛЕКСІЙ, Митрополит Балтський і Ананьївський
НИКОДИМ, Митрополит Житомирський і Новоград-Волинський ВОЛОДИМИР, Митрополит Володимир-Волинський і Ковельський
ЄВЛОГІЙ, Митрополит Сумський і Охтирський
ФЕОДОР, Митрополит Мукачевський і Ужгородський
ВОЛОДИМИР, Митрополит Кам’янський і Царичанський
ФІЛАРЕТ, Митрополит Львівський і Галицький
МИКОЛАЙ, Митрополит Кременчугський і Лубенський
ВАРСОНОФІЙ, Митрополит Вінницький і Барський
ОЛЕКСІЙ,  Митрополит Вознесенський  і Первомайський
БОГОЛЄП, Митрополит Олександрійський і Світловодський
НАФАНАЇЛ, Митрополит Волинський і Луцький
ВІКТОР, Митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський
ПАНТЕЛЕІМОН, Архієпископ Бучанський
ОЛЕКСАНДР, Архієпископ Городницький
ІОНА, Архієпископ Обухівський
ДІОДОР, Архієпископ Южненський
ВІКТОР, Архієпископ Арцизький
ІОАНН, Архієпископ Золотоніський
СЕРГІЙ, Архієпископ Болградський
ПИМЕН, Архієпископ Рівненський і Острозький
СПИРИДОН, Архієпископ Добропільський
НИКОДИМ, Архієпископ Любецький
КИРИЛ, Єпископ Бишівський
ІАКОВ, Єпископ Дрогобицький
ІЛАРІЙ, Єпископ Свалявський
АЛІПІЙ, Єпископ Тарутинський
АНАСТАСІЙ, Єпископ Овідіопольський
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Щодо синоду РПЦ, заяви 33-х митрополитів і іншого.
О. Андрій Пальчук з Одеської єпархії говорить емоційно, але, погодьтеся, його важко звинуватити у перебільшенні проблеми. Скоріше навіть навпаки - він намагається говорити м'яко і не хайпує. Він просто висловлює свій біль через нерозуміння бездіяльності тих, хто мав би взяти на себе відповідальність за наше майбутнє.
Одеська єпархія через своїх спікерів та митрополита, як це часто буває в останні роки, відверто говорить про всі ті проблеми, які багато хто воліє замовчувати.
І, як бачимо, має однодумців серед багатьох архієреїв УПЦ.
Батько Митрополит Лонгін ( Жар) лежить на реанімаційному ліжку після судового засідання. | Син Дмитрій лежить на реанімаційному столі без ніг після обстрілу на передовій на війні.
На злобу дня..

Що таке активна життєва позиція?
Визнавати, що те, що відбувається, справді відбувається. Не заплющувати очі на неприємні факти, події, свій стан. Не тягнути до останнього, поки дискомфорт не стане такої сили, що його вже неможливо буде не помічати.
Не відвертатися від складнощів і не заплющувати на них очі.
Робити щось, щоб отримати результат
Не чекати кращих умов, відкладаючи бажане на потім. А що, якщо найкращі умови так і не прийдуть?
Усвідомлювати, що життя — у твоїх руках. Зміни не відбудуться самі по собі.
Ставити цілі та усвідомлювати свої бажання.
Звичайно, вільне плавання “в нікуди”, без курсу та напряму, швидше за все таки принесе Вас ... кудись.. Тільки куди?
Аналізувати свої вчинки
“Так вийшло”, “Винний хтось інший” — такі пояснення допомагають уникнути визнання своїх помилок, захищають самооцінку.
Але треба аналізувати і свої дії також, звертати увагу на свої слабкі сторони, помилки і невдачі. Роблячи одне й те саме, навряд чи можна сподіватися отримати інший результат.
Святитель Іларіон і преподобний Антоній

З «Повісті минулих літ» знаємо, що Іларіон був священиком церкви Святих апостолів у княжому селі Берестове, поруч із Печерським монастирем, викопав собі там печеру й часто усамітнювався в молитві.

1051 року собором руських архиєреїв Іларіон був поставлений митрополитом Київським і всієї Русі, першим русином на цій посаді. Князем тоді був Ярослав Мудрий, очевидно це було його рішення, яке деякі розцінили як початок боротьби Київської митрополії за незалежність від Константинополя.

Іларіон в усьому підтримував князя, але 1054 року той помер, і Іларіон прийняв постриг від преподобного Антонія в Печерському монастирі.

3 листопада святкується пам’ять преподобного Іларіона, схимонаха Печерського. А чи є він тим славетним митрополитом, натхненником могутньої Київської Русі, уже Бог святий знає.

Більше про автора "Слова про закон і благодать" читайте на
https://www.facebook.com/share/v/1DkTLte9Hp/

Великі тексти телеграм, як виявляється, обмежує. Зі святою неділею!
2024/12/16 00:31:44
Back to Top
HTML Embed Code: