☠️△Тисячоликий✙Ніхто△☠️

☠️△Тисячоликий✙Ніхто△☠️

Photo

Політичний шлях Домініка Веннера – це шлях пригод і авантюр, непокори і бунту, віри і відчаю. В багатьох речах можна не погодитись з автором – але ігнорувати факт його межевої щирості і абсолютної готовності до захисту своїх цінностей, аж ніяк не випадає можливості. Перебуваючи на перехресті між вибором часу або вічності, Домінік Веннер завжди обирав вічність.

Тож мова піде про дві його основоположні книги – Бунтівне серце і «Самурай Заходу». Починати, як на мене, варто саме з «Бунтівного серця» – в ньому Веннер описучи свій шлях від алжирської війни, в якій він брав участь як солдат, переходить до своєї політичної активності – в якій він теж свого роду був солдатом – і час од часу аргументує свої думки історичними прикладами. Для Веннера Алжир – це остання межа Європи, за яку він боровся, це кордон, який боронить Європу від постмодерну. Європа для Веннера – це форпости, вежа, кам'яниця, фортеця, це дім і це остаточний пункт будь-якої пригоди. Європа для Домініка Веннера – це метафізичний концепт людини духу. Тільки в Європі європеєць може по-справжньому бути надлюдиною. Так, Веннер був радикалом – про це його членство в декількох підпільних організаціях. Так, Веннер був солдатом – він вистежував своїх ворогів, які були безжалісні до нього, і до яких був безжалісним і він сам. Веннер, сказати б, зелот – він повстанець. І його серце вірне, позаяк бунтівне. А ще Веннер інтелектуал – він цитує Юнґера і Заломона так, ніби розуміє їх глибше за інших. І він таки розуміє їх глибше за інших. Втім, найголовніше – Веннер чудова людина. Його спогади сповнені епізодами із дитинства, в яких він постає дитиною, виплеканою в культурі спротиву – чого лише вартує його бабуся, яка завжди тримала при собі пістолет. Веннер зброєносець і водночас піхотинець. Що ж, продовжувати цей памфлет можна ой як довго.

Але на мою думку, Веннер таки першочергово історик – і про це його «Самурай Заходу». В ньому Веннер розкривається як антрополог і філософ, релігієзнавець і містик. Проводячи нас широкими дорогами Європейської Історії, Веннер переходить від пантеїзму до поем Гомера, від діонісійства до стоїцизму і від стоїцизму в його кінічній версії до японського дзену. Прочитавши цю книгу, можна бути певним – Веннер таки смаурай. І то не чогось, і не задля себе. Він самурай – рицар! – Заходу – того заходу, який є його фортецею.
Він критикує мультикультуралізм (село, де більше немає католиків і лише одна жінка не відмовилась від своєї ідентичності), повертає нас до глибшого відчуття традиції (доречно згадати, що він ще й автор «Історії європейських традицій»!), а поза тим підбадьорює і надихає – і це набагато сильніше за будь-яку мотиваційну книженцію.

Не проґавте нагоду познайомитися з творчістю і з самим Домініком Веннером. Обіцяю – він точно стане для вас близьким другом. Інакше і бути не може! Europa Action!

www.tgoop.com/sambondar/9610

95 viewsedited  Oct 11 at 10:27

Політичний шлях Домініка Веннера – це шлях пригод і авантюр, непокори і бунту, віри і відчаю. В багатьох речах можна не погодитись з автором – але ігнорувати факт його межевої щирості і абсолютної готовності до захисту своїх цінностей, аж ніяк не випадає можливості. Перебуваючи на перехресті між вибором часу або вічності, Домінік Веннер завжди обирав вічність.

Тож мова піде про дві його основоположні книги – Бунтівне серце і «Самурай Заходу». Починати, як на мене, варто саме з «Бунтівного серця» – в ньому Веннер описучи свій шлях від алжирської війни, в якій він брав участь як солдат, переходить до своєї політичної активності – в якій він теж свого роду був солдатом – і час од часу аргументує свої думки історичними прикладами. Для Веннера Алжир – це остання межа Європи, за яку він боровся, це кордон, який боронить Європу від постмодерну. Європа для Веннера – це форпости, вежа, кам'яниця, фортеця, це дім і це остаточний пункт будь-якої пригоди. Європа для Домініка Веннера – це метафізичний концепт людини духу. Тільки в Європі європеєць може по-справжньому бути надлюдиною. Так, Веннер був радикалом – про це його членство в декількох підпільних організаціях. Так, Веннер був солдатом – він вистежував своїх ворогів, які були безжалісні до нього, і до яких був безжалісним і він сам. Веннер, сказати б, зелот – він повстанець. І його серце вірне, позаяк бунтівне. А ще Веннер інтелектуал – він цитує Юнґера і Заломона так, ніби розуміє їх глибше за інших. І він таки розуміє їх глибше за інших. Втім, найголовніше – Веннер чудова людина. Його спогади сповнені епізодами із дитинства, в яких він постає дитиною, виплеканою в культурі спротиву – чого лише вартує його бабуся, яка завжди тримала при собі пістолет. Веннер зброєносець і водночас піхотинець. Що ж, продовжувати цей памфлет можна ой як довго.

Але на мою думку, Веннер таки першочергово історик – і про це його «Самурай Заходу». В ньому Веннер розкривається як антрополог і філософ, релігієзнавець і містик. Проводячи нас широкими дорогами Європейської Історії, Веннер переходить від пантеїзму до поем Гомера, від діонісійства до стоїцизму і від стоїцизму в його кінічній версії до японського дзену. Прочитавши цю книгу, можна бути певним – Веннер таки смаурай. І то не чогось, і не задля себе. Він самурай – рицар! – Заходу – того заходу, який є його фортецею.
Він критикує мультикультуралізм (село, де більше немає католиків і лише одна жінка не відмовилась від своєї ідентичності), повертає нас до глибшого відчуття традиції (доречно згадати, що він ще й автор «Історії європейських традицій»!), а поза тим підбадьорює і надихає – і це набагато сильніше за будь-яку мотиваційну книженцію.

Не проґавте нагоду познайомитися з творчістю і з самим Домініком Веннером. Обіцяю – він точно стане для вас близьким другом. Інакше і бути не може! Europa Action!

BY ☠️△Тисячоликий✙Ніхто△☠️