Трамп набирає номер Путіна. Він чекає, поки той відповість, і муркоче щось собі під ніс про те, який він геніальний переговорник.
– Алло, Владімір? Це Дональд. Ти, мабуть, зараз зайнятий своїми… еее… ну, чим ти там займаєшся. Вбивством чергового опонента чи щось таке?
– Прівєт, Дональд. Що тобі треба?
– Слухай, я подумав… Ну, типу, давай домовимося про… про… щось! Ти ж знаєш, як ми можемо! Як у тій угоді, яку я підписав, а потім забув, про що вона була.
– Конкретніше, Дональд.
– Ну, може, давай не будемо сваритися? Ти не лізеш до України, а я зроблю вигляд, що не подвою санкції.
– Ти ж розумієш, Дональд, що це не працює так просто?
– А чому ні? Я ж домовлявся з Кімом! І знаєш, що ми вирішили? Та взагалі нічого. Але як гарно виглядало на фотках!
– Ти реально хочеш, щоб я просто припинив робити те, що хочу, тільки тому, що ти мене про це попросив?
– Ну, було б дуже мило з твого боку. Я б навіть твіт написав, який ти класний.
Путін мовчить. Він намагається вирішити, чи сміятись, чи просто покласти слухавку.
– Дональд, ти ж розумієш, що це все — хуйня, так?
– Так. Я теж так подумав. Але ж я вже там наобіцяв. Ну, тоді до наступного разу? Може, якось знову зідзвонимось і знову ні про що не домовимось?
– Звісно. Завжди радий зачитати тригодинну лекцію з псевдоісторії.
– О, і ще одне, Владімір… У тебе ще залишилися ті відео? Ну, ті, які ти обіцяв стерти?
– Які відео?
– Ой, все, забудь. Я просто перевірив. Бувай!
Вони кладуть слухавки, обидва з відчуттям, що щойно змарнували свій час, але чомусь знову домовляться поговорити наступного тижня. Бо чому б і ні?
Трамп набирає номер Путіна. Він чекає, поки той відповість, і муркоче щось собі під ніс про те, який він геніальний переговорник.
– Алло, Владімір? Це Дональд. Ти, мабуть, зараз зайнятий своїми… еее… ну, чим ти там займаєшся. Вбивством чергового опонента чи щось таке?
– Прівєт, Дональд. Що тобі треба?
– Слухай, я подумав… Ну, типу, давай домовимося про… про… щось! Ти ж знаєш, як ми можемо! Як у тій угоді, яку я підписав, а потім забув, про що вона була.
– Конкретніше, Дональд.
– Ну, може, давай не будемо сваритися? Ти не лізеш до України, а я зроблю вигляд, що не подвою санкції.
– Ти ж розумієш, Дональд, що це не працює так просто?
– А чому ні? Я ж домовлявся з Кімом! І знаєш, що ми вирішили? Та взагалі нічого. Але як гарно виглядало на фотках!
– Ти реально хочеш, щоб я просто припинив робити те, що хочу, тільки тому, що ти мене про це попросив?
– Ну, було б дуже мило з твого боку. Я б навіть твіт написав, який ти класний.
Путін мовчить. Він намагається вирішити, чи сміятись, чи просто покласти слухавку.
– Дональд, ти ж розумієш, що це все — хуйня, так?
– Так. Я теж так подумав. Але ж я вже там наобіцяв. Ну, тоді до наступного разу? Може, якось знову зідзвонимось і знову ні про що не домовимось?
– Звісно. Завжди радий зачитати тригодинну лекцію з псевдоісторії.
– О, і ще одне, Владімір… У тебе ще залишилися ті відео? Ну, ті, які ти обіцяв стерти?
– Які відео?
– Ой, все, забудь. Я просто перевірив. Бувай!
Вони кладуть слухавки, обидва з відчуттям, що щойно змарнували свій час, але чомусь знову домовляться поговорити наступного тижня. Бо чому б і ні?
“[The defendant] could not shift his criminal liability,” Hui said. How to create a business channel on Telegram? (Tutorial) Channel login must contain 5-32 characters Polls
from us
