tgoop.com/scriptoriumpatavinum/483
Last Update:
ΤΟΥ ΕΝ ΑΓΙΟΙΣ ΓΡΗΓΟΡΙΟΥ ΕΠΙΣΚΟΠΟΥ ΝΥΣΣΗΣ ΕΚΛΟΓΑΙ ΜΑΡΤΥΡΙΩΝ ΠΡΟΣ ΙΟΥΔΑΙΟΥΣ ΑΠΟ ΤΗΣ ΠΑΛΑΙΑΣ
Μετά τινος ἐπεξεργασίας περὶ τῆς ἁγίας Τριάδος· ὅτι Λόγον, καὶ Πνεῦμα ἔχει ὁ Θεὸς, κατὰ τὰς Γραφάς· Λόγον ἐνυπόστατον καὶ ζῶντα, καὶ Πνεῦμα ὡσαύτως.
Λέγει Δαβὶδ ἐν δευτέρῳ καὶ τριακοστῷ ψαλμῷ· “Τῷ Λόγῳ Κυρίου οἱ οὐρανοὶ ἐστερεώθησαν, καὶ τῷ Πνεύματι τοῦ στόματος αὐτοῦ πᾶσα ἡ δύναμις αὐτῶν.” Οὐ Λόγος οὖν ὑπάρχει ἀέρος τύπωσις σημαντικὴ διὰ φωνητικῶν ὀργάνων ἐκφερομένη, οὔτε Πνεῦμα στόματος ἀτμὸς, ἐκ τῶν ἀναπνευστικῶν μερῶν ἐξωθούμενος, ἀλλὰ Λόγος μὲν ὁ πρὸς Θεὸν ἐν ἀρχῇ, καὶ Θεὸς ὤν· Πνεῦμα δὲ στόματος Θεοῦ, τὸ Πνεῦμα τῆς ἀληθείας, ὃ παρὰ τοῦ Πατρὸς ἐκπορεύεται. Τρία τοίνυν νόει, τὸν προστάττοντα Κύριον, τὸν δημιουργοῦντα Λόγον, τὸν στερεοῦντα, τουτέστι τὸ Πνεῦμα· τὴν γὰρ στερέωσιν, τὸν ἁγιασμὸν εἶπε καὶ τὴν συμπλήρωσιν. Ἵνα δὲ μάθῃς ὅτι οὐ τούτῳ λέγει τῷ προφορικῷ, ἀλλὰ τῷ ἐνυποστάτῳ, ὁ αὐτὸς ἀλλαχοῦ λέγει· “Ἀποστελεῖ τὸν Λόγον αὐτοῦ, καὶ τήξει αὐτά· πνεύσει τὸ Πνεῦμα αὐτοῦ, καὶ ῥυήσεται ὕδατα.” Λόγος δὲ ἀνυπόστατος οὐκ ἀποστέλλεται. Καὶ πάλιν· “Ἀπέστειλε τὸν Λόγον αὐτοῦ, καὶ ἰάσατο αὐτοὺς, καὶ ἐῤῥύσατο αὐτοὺς ἐκ τῶν διαφθορῶν αὐτῶν.” Καὶ πάλιν· “Ἐξαποστελεῖς τὸ Πνεῦμά σου, καὶ κτισθήσονται, καὶ ἀνακαινιεῖς τὸ πρόσωπον τῆς γῆς.” “Τίς ἔστη ἐν ὑποστηρίγματι Κυρίου, καὶ εἶδε τὸν Λόγον αὐτοῦ;” Λόγος δὲ ἀνθρώπου οὐ θεωρεῖται. Ὁρᾷς, ὅτι οὐκ ἀκουστὸν, ἀλλ’ὁρατὸν Λόγον λέγει, δῆλον τὸν ἐνυπόστατον, ὁπότε κατὰ τὸν εἰκότα λογισμὸν, οὐδὲ χώραν ἔχει ἐπὶ Θεοῦ τὸ τοῦ ἀνυποστάτου λόγου. Ἡμᾶς γὰρ ἐκόσμησεν ὁ Δημιουργὸς λόγῳ, διὰ τὰς πρὸς ἀλλήλους συνουσίας, καὶ τὸ γινώσκειν ἡμᾶς τὰ ἀλλήλων διὰ τοῦ λόγου.
СВІДЧЕННЯ ЗІ СТАРОГО ЗАВІТУ, ЗВЕРНЕНІ ДО ЮДЕЇВ, ВИБРАНІ ГРИГОРІЄМ, ЄПИСКОПОМ НІССЬКИМ, ЗАРАХОВАНИМ ДО ЛИКУ СВЯТИХ
Паралельно із трактацією про Святу Трійцю: що Бог, згідно із Писанням, володіє Логосом та Духом; володіє Логосом, який є живим й наділеним іпостассю так само, як і Дух.
Мовить Давид у XXXII псалмі: Словом Господнім утверджене небо, а подихом уст Його вся сила небесна. Отже, слово не мається на увазі в якості повітря, наділеного змістом, яке виражається голосовим апаратом, також і подих не в якості випару, яке з вуст дихальними органами виштовхується, однак йдеться про Логос, який був у Бога споконвіку, і Він є Богом сущим; натомість подих із вуст Божих є Духом істини, який від Отця походить. Відтак май на увазі ці три характери: Господа-керівника, Логоса-творця та укріпителя, тобто Духа. Про укріплення ж він говорив у якості освячення та звершення. І аби ти зрозумів, що Псалміст має на увазі не словесно вимовлене, а те, що іпостассю наділене, він же в інших місцях мовить: Пошле Слово Своє, і розтануть вони, а як подує, від Духу Його води потечуть. Слово, не наділене іпостассю, не може бути посланим. Ще: Послав Слово Своє, і оздоровив їх, їх же від особистих порочностей звільнив. Іще: Відправиш Дух Твій, і створені вони будуть, і відновиш лик земний; Хто перебував у підтримці Господній і побачив Слово Його? - слово ж людське не може бути побаченим. Бачиш, бо говорить не про слово почуте, а про побачений Логос, ясно еніпостасний, адже, згідно із обґрунтованим твердженням, ніяк не може мати місця у Бога щось від аніпостасного слова. Нас же Творець словом прикрасив задля спілкування спільного, і щоб через слово ми знали стан речей один в одного.
Джерело: J.-P. Migne, Patrologiae cursus completus (series Graeca) (MPG) 46, Paris: Migne, 1857-1866: 193-233.
BY Ὑπὸ τῇ Ἀμπέλῳ τῆς Ὀρθοδοξίας
Share with your friend now:
tgoop.com/scriptoriumpatavinum/483