СОБОР - папка українських православних телеграм-каналів. Від статей до мемів, від мемів до товарів і звісток із фронту. Приєднуйтесь і пропонуйте кандидатів на поповнення списку.

https://www.tgoop.com/addlist/dXBO7_rJqElkMDU6

https://www.tgoop.com/addlist/dXBO7_rJqElkMDU6

https://www.tgoop.com/addlist/dXBO7_rJqElkMDU6

Τήμερον ἐξηγήσομαι Ἀττικιστὶ τὴν διήγησιν τοῦ Ἀντωνίου τοῦ ἀββᾶδος ἐκ τῶν καλλίστων Ἀποφθεγμάτων Πατέρων, δῆλα δὴ τὰ προφερόμενα ὑπὸ τῶν τοῦ ἐρήμου Πατέρων.

Ὁ λόγος οὗτος τοῦ Ἀντωνίου περὶ τῆς ταπεινότητος, περὶ τῆς μεγάλης ἀρετὴς ὀρθοδόξου ἔσται, καὶ τοῦτο ἐστὶν τὰ ὅλου τοῦ βιβλίου ῥήματα ἀξιολογώτατα.

ζ. Εἶπεν ὁ ἀββᾶς Ἀντώνιος: — Οὕτω πάλαι διηγεῖτο ὁ πατήρ, ὅτι — εἶδον πάσας τὰς παγίδας τοῦ ἐχθροῦ ἡπλωμένας ἐπὶ τῆς γῆς, — ἑώρα ὁ γέρων ὁ Ἀντώνιος τὴν παντὸς ἀπὸ τοῦ διαβόλου γένου πάγην πανταχοῦ περὶ ἑαυτόν, — καὶ στενάξας εἶπον: τὶς ἄρα παρέρχεται ταύτας; — καὶ ἅμα ταύτα θεωρῶν, ἐν τῷ στενάγματι τῆς ψυχῆς ὁ ὅσιος ἠρώτηκε πρὸ ἑαυτοῦ τινα δύνασθαι διαβαίνειν ταύτας τὰς πάγας; — Καὶ ἤκουσα φωνῆς λεγούσης μοι: ἡ ταπεινοφροσύνη. — Καὶ τότε πέφανται πρὸς αὐτὸν ἡ φωνὴ οὕτω λέγουσα: ὁ φέρων τὴν τῆς ταπεινότητος ἀρετήν.

Друзі-грецисти, прокоментуйте моє пояснення, чи воно є для вас зрозумілим, чи дійсно мені вдалося пояснити високою грецькою текст, який був написаний грецькою середньовічною.

Я радітиму порадам, виправленням або підтримці.

А тексти будуть ще. Не тільки грецькою.

Дуже сподобалися слова патріарха вітчизняного перекладу з класичних мов Шановного професора Андрія Олександровича Содомори: «Античність зі старістю і бородою нічого не має спільного. Ми на 2 тисячі років старші від них. Вони свіжо сприймали світ. Вони жили душа в душу з природою, їхнє слово пульсувало і було дивовижне саме тому, що вони були глибоко занурені у світ природи»

Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/sodomora-pro-pereklad-viynu-movu-yak-zbroyu/32404570.html

Дійсно, як завжди кажу, античні тексти - є вічно актуальні тому, що вони це не (лише) про те, що відбувалися у часи Гомера, Арістотеля чи Петронія, а що турбує, цікавить, відчуває кожна людина у будь-який час, навіть у наше буремне і надскладне ХХІ сторіччя.

#рефлексії_антикознавця

Колишній секретар Московського патріарха: «Кирил вважає себе важливішим за Путіна»

Патріарх Московський Кирило вважає, що, хоча Володимир Путін проголошений національним лідером Росії, справжньою душею і розумом країни є саме він. «Тому він зробив вибір підтримати Путіна і війну абсолютно свідомо — ніхто не змушував його це робити. (…) Це лише посилює його відповідальність за війну: він не є жертвою, не є експлуатованим очільником Церкви, позбавленим свободи і можливості діяти», — заявив в ексклюзивному інтерв’ю LRT.lt богослов, професор Кирило Говорун.

Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/kolyshnij-sekretar-moskovskogo-patriarha-kyryl-vvazhaye-sebe-vazhlyvishym-za-putina/

Питання від одного дорогого підписника:

Хтось знає, чи є переклад тлумачень псалмів Євфимія Зігавена на українську мову?

Радо ділюся ще однією малою мовознавчою спробою: пояснення до 13:21 із Мудростей Соломонових, парафразовані мною синодальною словʼянською (червоним кольором - оригінал тексту).

Читайте, перевіряйте, розумно критикуйте, радьте та підтримуйте!

Божих благословінь!

Прийшла така думка: причина виникнення синодального ізводу словʼянської мови виникла через те, що було багато різних редакцій, і розвивалися вони у тих регіонах, де були османи, не так стрімко, як от на інших словʼянських землях (передусім на руських, тобто українських землях), що приводило до провальних часом різниць у розвитку цієї мови.

Виникнення синодального ізводу полягала в тому, аби раз і назавжди стандартизувати для словʼянського світу мову книжну, корректну (подібно до того, як це було історично: у витоках це була стара слов'янська мова); щоб вона була однаковою для кожної словʼянської нації. Тобто максимум різниці, який міг би бути, це у прочитанні, але не у редакції.

Тобто це по суті всесловʼянський скарб, як у західних європейців латина.

А після обʼєднання різних ізводів (передусім українського, білоруського і потім московського; стосувалося це й використання інших ізводів, тобто редакцій), після реформ патріярха Нікона, вєлікороси такі сказалі "а єто будєт новомосковский ізвод" (хоч провідними вченими були українці).

Так, "нє поймьошь умом Россію"...

Неочікувано так. Цікаво детальніше проаналізувати це питання.

А так, то згадуймо Святого Миколая.

#історія #церква
Ляпас святому Миколаю

Існує популярна історія про те як Миколай побив Арія.

В наш час "толерантності" вона звучить так освіжаюче, так правдиво, так "непричесано". От і святі кулаками захищають віру, подивіться!

Тільки є з цією історією одна біда. Якщо про Миколая ми маємо джерела з кінця 4 століття(!) тобто пару десятиліть після того як він жив, то історію про те як Миколай вдарив Аріанина ми маємо вперше з століття 14(!). Так вперше про це ми дізнаємось з латинського джерела яке виникло через тисячу років після переставлення Миколая.

І розказана ця історія, щоб виправдати, чому Миколая малюють без мітри (забрали в нього мітру через те що аріанина побив), а те що мітр тоді не носили... то таке.

Лише в 16 столітті аріанин став самим Арієм. (Посилання в коментарі).
Я чесно кажу, якщо ви потребуєте святого який дає ляпаса людям які вірять інакше ніж він - у нас є такі святі, але це не Миколай.

Коли розказуємо таку історію, то даємо Миколаю ляпаса, приписуємо йому те, що можливо хочемо або і робимо з іншими, виправдовуючи це Святим Миколаєм.

Хай святий Миколай буде приводом спомину про невинно увязнених, які потребують визволення, про хабарників які потребують викриття, про милосердя, а за ляпаси можна хвалити тих святих, які щось подібне робили, якщо вже так потрібно за це похвалити.

Едуард Бердник

Что̀ є҆́сть сло́во держа́ва по ѩ҆зы́кꙋ гре́ческꙋ;

По ѩ҆зы́кꙋ гре́ческꙋ та́кѡ гл҃етсѧ: κράτος, ου, τό.

Мрієте про православну молодіжну спільноту у Києві? Це до нас!

Свято-Покровський собор Солом'янського району міста Києва, з благословіння настоятеля собору протоієрея Олександра Трофимлюка, оголошує набір у Молодіжку! І вона не просто "недільношкільна", а наповнена різними активностями та спілкуванням!

Християни - це допомога, тому ми волонтеримо у різних сферах: розбір завалів, годування незаможних, допомога стареньким тощо.

Християни - це спільнота, тому ми разом чаюємо, спілкуємося, дивимося фільми, граємо в настільні ігри, займаємося спортом і т. п.

Християни - це свідома віра, тому ми разом вивчаємо Закон Божий після богослужінь (бонус - у нашому соборі частина священників - викладачі КПБА). У всіх молодих є питання, що вимагають відповідей.

Наостанок, наша спільнота - це паломництва до святих місць, тому ми плануємо разом відвідувати їх, молячись за українських воїнів та наших близьких.

Якщо бажаєте доєднатися (посилання на групу в Telegram): https://www.tgoop.com/+SoMfMzH-Dkg5Y2Vi

Якщо у вас виникли питання, то пишіть @shadurskyi_vlad

Разом до Бога ближче!

ζ. Εἶπεν ὁ ἀββᾶς Ἀντώνιος· Εἶδον πάσας τὰς παγίδας τοῦ ἐχθροῦ ἡπλωμένας ἐπὶ τῆς γῆς· καὶ στενάξας εἶπον· Τίς ἄρα παρέρχεται ταύτας; Καὶ ἤκουσα φωνῆς λεγούσης μοι· Ἡ ταπεινοφροσύνη

Розподівав отець Антоній: бачив я всякого роду пастки, ворогом по землі розкиданих. І, у розпачі, сказав про себе: Хто в змозі усіх їх перейти? І почув тоді голос, що мовив мені: смирення¹.

¹ Той, хто має чесноту смирення.

Джерело: Apofthegmata Patrum, Patrologia Graeca, vol.65, col. 71-440.

Auferre, trucidare, rapere, falsis nominibus imperium, — Solent enim auferre, trucīdāre, rapere, nōminibus falsīs tribuēre aedificātiōnem imperiī, — atque, ubi solitudinem faciunt, pacem appellant. — et, ubi devastaverunt atque dēpopulātī sunt, silentium posthac dominantem "pācem īnstitūtam" dēsignant.

Приклад перефразу латиною до оригіналу (виділено жирним) із Dē Agricolā Tacitī, 30.

Незабаром буде повний і вдосконалений до 30 параграфу.

Любі серцю експерименти із синодальним ізводом продовжуються.

Багато думав, як же могло би звучати синодальною словʼянською слово "колонія", і хто зна, чи добре, слідуючи грецькій мові, зміг перекласти.

А взагалі - красиво виглядає.

https://www.youtube.com/watch?v=RsCF5b6FIiA&list=RDRsCF5b6FIiA&start_radio=1

Ще одна естетично оформлена спроба аттичним діялектом розвʼязати та пояснити інше повчання авви Антонія.

Радо приймається читання з аналізом, критикою та підтримкою діяльности.

"Ще розповідав Антоній: як риби, коли на тверді земній знаходяться, до погибелі наближаються, так і ченці, які не поспішають до келії, чи які вештаються занадто в мирі, відпускають той поток, що веде до ісихії. Тому, як рибі до моря, так і нам треба до келії повертатися, і коли будемо за межами, ніколи не забуваймо виконувати це повчання."

Джерело: Apofthegmata Patrum, Patrologia Graeca, vol.65, col. 71-440.

На прикладі фрагменту Горація (Sermōnēs, I) про вказівні займенники (цей/той):

Laudātur ab hīs, culpātur ab illīs.

Цими розхвалюється, а тими осуджується.

и҆зда́нїе — ἔκδοσις — ēditiō = видання.