Ἡ λέξις εὐθύς, ὅ ἐστὶν ἐπίρρημα γραμματικῶς, σημαίνει τοῦτο· τὸ ἐμφανῶς τυγχάνον, τὸ μὴ κρυπτῶς, ἀλλὰ φανερῶς πρὸ ὀφθαλμῶν καὶ παραχρῆμα καὶ γιγνόμενον ἤδη πάρεστιν.

Наскільки часом здається антагоністичним шанування деяких історичних епізодів, з яких складається історія України: бо однаково ми шануємо і постать шляхтича-магната Василя-Костянтина Острозького (XV-XVI ст.), і Козаччину любимо: але ж пребагатий Костянтин Острозький був би протилежний настроям своїх підлеглих селян (без яких не став би найбагатшим українцем свого часу, завдяки чому і формував і розвивав культуру), з числа яких утворювалося явище Козацтва на теренах Поля Дикого.

Не проста історія, але однозначно всі внесли щось надвелике для Українства, що їх обʼєднує.

Τί σημαίνει τὸ οὐσιαστικὸν παράφρασις καὶ πόθεν τό ἥκει;

Ἀπῆλθε δὲ τοῦ ῥήματος τῆς συζυγίας πρώτης παραφράζω, τοῦτο ἔστι περὶ τινος ἐξηγεῖσθαι ἄλλως, δῆλα δὴ διηγεῖσθαι μετὰ τῶν λέξεων ἔτερων, ἄλλα βεβαίως περὶ τοῦ πράγματος τοῦ ἰδίου τοῦ λόγου λέγειν.

Τούτῳ τῷ τρόπῳ ἡ παράφρασις σημαίνει τὸ λέγειν ἄλλως περὶ τοῦ ἰδίου πράγματος.

LATINE COLLOQVAMVR?

Haec coniūnctiō phrasium intrōductiōnis nam significārī dīcīque per factum vel in factīs licet.

buymeacoffee.com/starodruk

Підтримав Starodruk.

Щоб книжна українська пам'ять не забулася і поповнювалася, підтримайте і ви.

Пам'ятайте: імперці воюють, щоб закрити її у своїх архівах.

Це - виступ у головній лютеранській протестантській церкві Гамбургу гурту Шлях-Доріженька, які виконують роль ключа, що відкриває слухачам поняття Українства у всій його повноті через народну музику.

Музика є переконливою тоді, коли вона співаєтся щиро, музика для українців сьогодні є одним зі способів ознайомлення Європи зі своєю неймовірною культурою та історією.

В контексті війни це велика місія - контактувати із Європою, із науково-культурним середовищем, переконуючи його в україністичних тезах.

І з такою майстерністю співу, які нам нагадують і мовою, і сюжетами все те, що є для нас рідним, вражають європейців, повірте, і це ті речі, які будуть все більше і більше переконувати їх нам допомагати.

Україна буде, якби там хтось не хотів, бо ми не імперія, а нація, а всі відомі на сьогодні нації змогли пережити найтриваліші імперії.

Тож переживемо і ми, українці.

СОБОР - папка українських православних телеграм-каналів. Від статей до мемів, від мемів до товарів і звісток із фронту. Приєднуйтесь і пропонуйте кандидатів на поповнення списку.

https://www.tgoop.com/addlist/dXBO7_rJqElkMDU6

https://www.tgoop.com/addlist/dXBO7_rJqElkMDU6

https://www.tgoop.com/addlist/dXBO7_rJqElkMDU6

Братіє, чудова стаття. Кожен, хто культивує любов до класичного мовознавства, нехай прочитає цю надихаючу статтю: https://odes-transl.com/index.php?page=moskalenko-mykhailo

"Ні в українській, ні в російській, ні в болгарській науці, ні в філологічних студіях інших слов'янських народів досі немає узагальнюючих досліджень перекладної літератури ІХ – ХV століть, яка є великою спільною спадщиною всіх слов'янських народів, що прийняли кириличну абетку: час для цього ще не настав. [...] І все ж ця спадщина, що важко піддається мисленому охопленню, в цілому вже сьогодні може бути схарактеризована як велика епоха слов'янського мистецтва перекладу, започаткована монументальними працями Костянтина, Методія та їхніх учнів; природним продовженням їхніх трудів була діяльність перекладацької школи України-Русі ХІ – ХІІІ століть, що разом із зусиллями тлумачів та переписувачів інших слов'янських народів витворила вічні й недосяжні взірці перекладацького мистецтва."

Дорогі читачі,
радо ділюся моєю спробою дидаскалічного характеру: це фрагмент із Катихизесу нашого Лаврентія Зизанія (XVI-XVII), який я проводжу парафразно давньогрецькою і латиною: жирним шрифтом вказуються точні відповідники згідно зі Старим і Новим Завітами, решта натомість є формулюваннями, які підводитимуть читача до більш обʼємного розуміння суті фрагменту.

Потребує додаткової редакції, але це не заважає мені з вами поділитися, бо красиво виглядає.

Божих благословінь всім!

😳😳😳 Що ж, друзі, СПЖ отримало нове фінансування і тепер зареєструвалось як медіа в Греції та Німеччині. І планують то зробити ледь не в кожній країні Європи.

Тобто нас з Вами очікує новий етап потужної пропаганди на європейську аудиторію. Плюс свій "європейський" статус СПЖ буде юзати для скарг в різні міжнародні інституції на українські ґанєнія.

Як бачимо, ресурс СПЖ дуже важливий для своїх таємничих господарів, котрі не жаліють коштів на пропаганду від анонімних "православних журналістів".
#серйозніновини

"Ἐλέῳ Θεοῦ Ἰωάννης Μαζέπας, Γετμάνος τῶν τῆς βασιλικῆς γαληνοτάτης μεγαλότητος Ζαπορογικῶν στρατευμάτων"

На милість Божу Іван Мазепа,
Найяснішої царської величности Гетьман Войська Запорозького.

Більше про Мазепинське Євангеліє тут.

Сьогодні 91-ші роковини Голодомору 1932–1933 років — наймасштабнішого голоду, який називають геноцидом українського народу.

За розрахунками Інституту демографії, тоді загинули 3,9 млн людей. А через падіння народжуваності не народилось 600 тис. українців.

Але це не єдиний Голодомор, який українці пережили у ХХ сторіччі — також був штучний голод 1921–1923 та 1946–1947 років. Разом з History Malva ми зібрали факти про те, як рф чинила геноцид над українцями впродовж трьох голодоморів — детальніше читайте тут.

У пам’ять про загиблих о 16:00 закликаємо і вас долучитися до акції «Запали свічку» та до загальнонаціональної хвилини мовчання.

Братіє, слава Ісусу Христу!

Питання: а чи хтось може підказати ладні словники якісь із (старо-) словʼяно-грецької (старої) (тобто церковнословʼянської та койне грецької)? Я такі вже маю, але їх не достатньо. Можливо, хтось підкаже та поділиться.

Шукаю саме інтернет ресурси, замовляти поки не можу. Хоча якщо знайдуться пропозиції не цифрові, теж корисно буде знати.

Дякую!

Не достатньо коректно, не достатньо зрозуміло сформулював, за це перепрошую.

#цитата_дня #духовне_життя
«Дуже часто, коли ми ведемо мову про самопізнання, ми намагаємося доскіпуватися до всього, що у нас є поганого та недоброго. Це у значній мірі заохочується багатьма духовними авторами, духовенством та загальним підходом віруючих, які вважають своїм обов’язком безперервно полювати за злом, за гріхом, щоб знайти те, що є неправильним та його виправити. На мою думку, сумнівно, що такий підхід може принести які-небудь плоди чи користь.

Я наведу приклад. Якщо б нам подарували стару картину або ікону, пошкоджену часом, обставинами чи злою волею людей, ми могли б віднестися до неї двояко. Розгледівши все, що у ній зіпсуте, плакати над цим і тоді це єдине, що ми можемо зробити. Або ж ми можемо зосередитися над тим, що залишилося від початкової краси зображення, та, довго та уважно вдивляючись, почати відновлювати те, що втрачено, наче поширюючи на пошкоджені частини ту красу, яка все ще збереглася.

Коли ж ми виявили у собі таку частинку Божого образу, одночасно виявляються й ті речі, які суперечать їй, які з нею несумісні, які треба усунути, тому, що вони блюзнірські, спотворюють образ Божий, засмічують те святе, що є у нас. У такому випадку праця над собою стає захоплюючою, бо ми не женемося за надуманою досконалістю, ця досконалість, яку ми навіч побачили [у часточці Божого образу], вже є, і ми будемо намагатися її захистити та дати їй рости».

Митрополит Антоній Сурозький

Твердження із Handbook of Old Church Slavonic of R. Auty (part II: Texts and Glossary; the Athlone Press, University of London, 1977):

§ 2. The establishment of the language was in all essentials the work of two men, the Apostles of the Slavs as they have come to be called - St. Cyril (Constantine) and St. Methodius. The story of their life and work has come down to us most fully in the Church Slavonic Lives of the two Saints, Vita Constantini and Vita Methodii, the broad historical reliability of which has now been accepted, thanks largely to the researches of F. Dvorník¹.

Тобто академічним світом історичність житій Кирила та Мефодія були визнаними; цікаво просто розділити наступну з тих житій новину, яку не знав:

The Slavonic liturgy received the papal blessing - indeed the Vita Constantini tells us that a Mass was sung in St. Peter's in the Slavonic tongue - and the Moravian and Pannonian disciples of the brothers were consecrated priests.

¹ F. Dvorník, Les Legendes de Constantin et de Méthode vues de Byzance, Prague, 1933.

Этот процесс протекал не безболезненно. Начатое киевскими богословами исправление московских богослужебных книг по львовским и киевским образцам вызвало возмущение и отторжение среди многих ревнителей старины. Но все же тогда «киевская традиция церковнославянского языка одолела московскую, вытеснила ее в старообрядческое подполье, а сама воцарилась в Москве, сделавшись отныне общерусской. Разумеется, эта киевская традиция сама претерпела кое-какие изменения, применившись к новым обстоятельствам и впитав в себя некоторые черты традиции московской» [23, с. 131].

Так особенности извода церковнославянского языка Юго-Западной Руси были перенесены в великорусский извод, что привело к образованию единого общерусского извода данного языка. Этот процесс был закреплен никоновской и послениконовской книжной справой.

https://www.academia.edu/41764709/Church_Slavonic_language_as_lingua_sacra_in_Church_and_culture_of_Slavic_peoples_Церковнославянский_язык_как_lingua_sacra_в_Церкви_и_культуре_славянских_народов_

Коли будете читати, не звертайте увагу на академічний шовінізм вчених Московії, бо ж геній їхньої вчености пробивається тоді, коли потрібно спростувати Українство; важливим є те, що вони визнають: без наших київських книжників та їхніх глибоких мовознавчих пізнань не було би тієї стандартизованої словʼянської мови, яку помилково визнавати, якби цього не хотіли московити, "зросійщеною", адже словʼянську "зросійщену" досі бережуть старовіри, старовіри бережуть тексти, складені у московському ізводі.

Стандартизована словʼянська мова - є мовознавчо геніальним винаходом, і залишати цю спадщину Московії, називати це відсталим елементом культури тоді, коли для Московії це ефективна зброя (як і Церква), є нерозумним.

Про те як Еразм Роттердамський навчився давньогрецькій мові

У праці "Про правильну вимову латинської і грецької мови" (лат. "De recta Latini Graecique sermonis pronuntiatione") видатний ренесансний класичний філолог і гуманіст Еразм Роттердамський описує, як він навчився давньогрецькій мові.

Спочатку, він зауважує, навчився вимові і швидкості мови, читаючи почергово з колегами рукописи вголос, порівнюючи сказане з написаним і виправляючи одне одного. Для тих же цілей він виписав собі з Греції живого грека, але його вимові віддав перевагу своїм вченим колегам.

Таким чином, вони прочитали totum Demosthenem, totum Plutarchum, totum Herodotum, Thucydidem, Homerum et Lucianum. У цій частині його історії мені дуже сподобалося його зауваження, що "чомусь трапляється, що ми яскравіше запам'ятовуємо те, що чуємо вголос, ніж те, що читаємо про себе" (лат. nescio quo pacto fit, at acrius meminerimus, quae recitari audimus, quam quae taciti legimus).

Потім Еразм сформував гурток любителів греки φιλελλήνων, які за трапезою мали спілкуватися один з одним тільки давньогрецькою мовою, а хто зривався на латину — з того асc, хто робив помилку в грецькій — з тієї півасса, хто повторював помилку двічі — драхма! Таким чином скоро вони досягли не тільки facilities, але також iucunditas non sine fructu maximo.

#історія_класичних_студій
#філологічні_нотатки

Петровско-елизаветинская справа

Подготовка новой Библии к изданию, начавшаяся в 1712 году по указу Петра I, затронула Новый Завет только на самом последнем своем этапе, когда в 1747 году исправление Библии было поручено двум ученым мужам из Киевской духовной академии: иеромонахам Варлааму (Лящевскому) и Гедеону (Слонимскому).

І тут не обійшлося без київських книжників.

https://www.academia.edu/30731514/История_редакторских_изменении_церковнославянского_текста_Деянии_и_Послании_апостольских_в_московских_печатных_книгах_XVI_XXI_веков_Лингвистическое_источниковедение_и_история_русского_языка_М_Древлехранилище_2011_С_119_135