61. Chi non punisce il male, comanda che si facci.

Хто не протиборствує злу, той дозволяє йому відбуватися.
(Леонардо да Вінчі, Pensieri)

Дякую сердечне всім, хто вже встиг допомогти, а хто ще не встиг, закликаю цим висловом допомогти моєму братові.

Тро́ичнѣ во все́мъ бг҃ъ познава́етсѧ же и҆ глаго́летсѧ: неѡпи́санъ бо. Всѣ́хъ бо є҆́сть содержи́тель и҆ промысли́тель чрез̾ сн҃а, ѡ҆ ст҃о́мъ дс҃ѣ: и҆ нѣ́сть є҆ди́нъ внѣ̀, и҆лѝ без̾ дрꙋги́хъ ли́цъ глаго́лемь и҆ разꙋмѣва́емь, и҆дѣ́же а҆́ще и҆менꙋ́етсѧ.

(Григо́рїй Сїнаи́тъ, Добротолю́бїе)

Повертаючись до розповіді, Мікеланджело розписав вже три чверті капели, а папа Павло прийшов подивитися на неї. Оскільки з ним був пан Б'яджо да Чезена, церемоніймейстер і особистість релігійно скрупульозна, папа запитав його про враження від розписів, і той сказав, що в місці, настільки шанованому, чи не найбезчеснішою річчю було написати стільки оголених тіл, які не приховували б їхніх безсоромностей, і що ця праця не папської капели вартує, а печі й таверн. Тоді розчарувався і розізлився був Мікеланджело через це, і щоб помститися Б'яджо, зразу ж, коли той відправився, написав його так правдиво, ніби він йому позував: у пеклі, в образі Міноса, і зі змією, виплетеною серед ніг, поміж горою чортів. Не вистачило прохань пана Б'яджо і до папи, і до Мікеланджело, щоб прибрати його образ: залишив він на пам'ять, по цей час його видно.

(Переклад фрагменту з видання 1568-го року Джорджіо Вазарі, Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів, Мікелянджело Буонаротті)

E quivi si conosce la miseria dei dannati e l’allegrezza de’ beati. Onde scoperto questo Giudizio, mostrò non solo essere vincitore de’ primi artefici che lavorato vi avevano, ma ancora nella volta che egli tanto celebrata avea fatta, volse vincere se stesso, et in quella di gran lunga passatosi, superò se medesimo, avendosi egli imaginato il terrore di que’ giorni, dove egli fa rappresentare, per più pena di chi non è ben vissuto, tutta la sua Passione; 

І там пізнається жалюгідність приречених і блаженних радість. По тому Судові зрозуміло, що [Мікелянджело] продемонстрував себе найкращим в порівнянні з попередніми малярами, які там працювали, але в цій можливості, яку він зміг дуже уславити, поринувши надовго в неї, себе самого перевершив, уявивши моторошність тих днів, де він зображує усе те його страждання на провину тих, хто прожив життя погано.

(Переклад фрагменту з видання 1568-го року Джорджіо Вазарі, Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів, Мікелянджело Буонаротті)

Нача́ло добродѣ́телей и҆ и҆сто́чникъ є҆́сть благо́е предложе́нїе¹, си́рѣчь жела́нїе добра̀. Ѩ̑́коже бг҃ъ є҆́сть вина̀² и҆ и҆сто́чникъ всѧ́кагѡ бла́га, добра́ же нача́ло вѣ́ра, па́че³ же хр҇ⷭто́съ ка́мень вѣ́ры, є҆гѡ́же нача́ло и҆ ѡ҆снова́нїе и҆́мамы всѣ́хъ добродѣ́телей.

(Григо́рїй Сїнаи́тъ, Добротолю́бїе)

¹ намір.
² причина.
³ більше.

Vi sono gli scorti che paiono di rilievo, e con la unione, la morbidezza e la finezza nelle parti delle dolcezze da lui dipinte mostrano veramente come hanno da essere le pitture fatte da’ buoni e veri pittori; [...] E questo, nell’arte nostra, è quello essempio e quella gran pittura mandata da Dio agli uomini in terra, acciò che veggano come il fato fa quando gli intelletti dal supremo grado in terra descendono et hanno in essi infusa la grazia e la divinità del sapere.

Є помічені ним [Мікелянджело] речі, що є важливими, і те поєднання, де ніжність і витонченість в частинах око ваблячих, що він написав, свідчать про дійсно властивості, які несуть живописи, що були написані добрими й справжніми художниками. [...] Тому в мистецтві нашому вона [Капелла Сикстинська] є тим зразком і тим величним розписом, який Бог послав людям на землі, як це буває в тих випадках, коли доля робить так, що надлюдські розуми спускаються на землю, і вони в собі несуть і витонченість, і знань божественність.

(Переклад фрагменту з видання 1568-го року Джорджіо Вазарі, Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів, Мікелянджело Буонаротті)

СОБОР - папка українських православних телеграм-каналів. Від статей до мемів, від мемів до товарів і звісток із фронту. Приєднуйтесь і пропонуйте кандидатів на поповнення списку.

https://www.tgoop.com/addlist/dXBO7_rJqElkMDU6

https://www.tgoop.com/addlist/dXBO7_rJqElkMDU6

https://www.tgoop.com/addlist/dXBO7_rJqElkMDU6

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, присвячену пропаганді та свободі інформації в Європі, в якій закликала запровадити санкції проти російських пропагандистів та визнати російську православну церкву інструментом впливу.

📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа

#термінове #люди_братства

Дорогі друзі, вчора нашого братчика священника Івана Поліщука було затримано у Кременецькому ТЦК та відвезено до навчального центру на Закарпатті. Просимо ваших молитов!

Священник Василь Максимишинець:

«Зараз мого собрата, священника Іоанна Поліщука силоміць везуть у навчальний центр для подальшої мобілізації.

Він вже більше року звершує духовну опіку над українцями у Німеччині. Але під час перебування в Україні його затримали у ТЦК у місті Кременець, де утримували, щоб потім мобілізувати.

Незважаючи на дуже високий тиск, представники ТЦК перешкоджали наданню медичної допомоги.

Таке свавілля є не тільки зневагою до церковних канонів, за якими священник не може йти на війну, а й нехтуванням конституційними правами людини.

Браття і сестри, прошу розголосу і молитв🙏🏻»

https://www.facebook.com/share/p/hn5bQSCJjaJbmCtd/

Првⷣных же дꙋ́ши въ рꙋцѣ̀ бж҃їей, и҆ не прико́снетсѧ и҆́хъ мꙋ́ка.

(Кни́га Премꙋ́дрости Соломѡ́ни, 3:1)

καὶ εἶπεν ὁ θεός Ποιήσωμεν ἄνθρωπον κατ’εἰκόνα ἡμετέραν καὶ καθ’ὁμοίωσιν

et ait: Faciamus hominem ad imaginem et similitudinem nostram

И‌̑ рече‌̀ бг҃ъ: сотвори‌́мъ человѣ‌́ка по ѻ҆‌́бразꙋ на‌́шемꙋ и҆ подо‌́бїю

(Буття, 1:26)

καὶ τάχα δὴ ἀκούουσι βοώντων τῶν στρατιωτῶν Θάλαττα θάλαττα καὶ παρεγγυώντων. ἔνθα δὴ ἔθεον πάντες καὶ οἱ ὀπισθοφύλακες, καὶ τὰ ὑποζύγια ἠλαύνετο καὶ οἱ ἵπποι. ἐπεὶ δὲ ἀφίκοντο πάντες ἐπὶ τὸ ἄκρον, ἐνταῦθα δὴ περιέβαλλον ἀλλήλους καὶ στρατηγοὺς καὶ λοχαγοὺς δακρύοντες.

І зразу ж почули вони деяких з військових, що вигукували «море, море» й [ці слова іншим всім] передавали. Опісля побігли ті, що тил охороняли, також пішла тяглова худоба і коні. Потім до вершини дійшовши, тут у сльозах між собою військові головнокомандуючі й лохаги обіймалися.

(Ксенофонт, Ἀνάβασις, 7:24)

#цитата_дня

«I ось благовiстя, яке ми чули від Нього i звіщаємо вам: Бог є світло, i немає в Ньому ніякої тем­ряви. Коли ж ми кажемо, що маємо єднання з Ним, а ходимо в темряві, то ми неправду говоримо i не творимо істини; коли ж ходимо в світлі, подібно до того, як Він у світлі, то маємо єднання один з одним, i Кров Ісуса Христа, Сина Його, очищає нас від усякого гріха» (1 Ін. 1:5-7)

Апостол і Євангеліст Іоан Богослов

Чому я люблю та вивчаю давні мови? Через що мене це так захоплює?

Мій день не проходить без читання давніх текстів давніми мовами, які посіли навічно статус мов культури. Але попри це, коли я їх вивчаю, я ніби поринаю у вічність. Бо ці мови воістину є вічними, бо цими мовами писалося й говорилося про те, що є вічним, й сповідувалося вічне. І саме тому, оскільки в моєму житті я колись зрозумів був, що в житті, яке наповнене багатьма пустощами, я маю шукати те, що ми можемо назвати найважливішим, я це ж саме найважливіше знаходжу завдяки цим мовам.
Чомусь так склалося, що саме завдяки давнім мовам і завдяки такій науці, як класична філологія (чи любослів'я чи мовознавство), яка нас вчить розуміти правильно інструмент, який ми словом називаємо, і завдяки якому філософія здатна говорити про вічне, просто-напросто без занурення в суть мови, в слова анатомію, тобто вивчення класичної філології, без знання цих мов, ми не зможемо зрозуміти і навіть розібрати таке слово, як філософія (старогрецьке φιλοσοφία, тобто любомудріє), і з яких двох слів воно складається.
А що стоїть за цим формулюванням? А за цим стоїть великий фундамент, без якого західна цивілізація рухне.
Розуміючи це все, також мене спонукає вивчати її те, що все, що навчає вічного, сьогодні не є актуальними. Передусім мене хвилює те, що існує певна загроза над любов'ю до мудрості. Я боюся цього. Саме тому я тримаюся сильніше за ці мови і за те, що колись у давнину говорили і передавали, тому що саме на їхніх словах тримається західний світ.

Це наше. Це не традиція, але це вічне. Цього мені не замінить жодна інша культура. Ніхто мені не замінить Сократа, Платона й Аристотеля. Мені ніхто не замінить Євангелія, Отців Церкви (яких втіленим образом високої культури й обізнаності був зразковим Григорій Богослов), Отців-пустельників, починаючи з авви Антонія. Мені ніхто не замінить велику кількість грецькомовних, латиномовних, а також слов’яномовних філософів, богословів, істориків, тобто мужів і жон мистецтв і наук, яких я колись осягну, сподіваюся. Я дуже не хочу, щоб все це зникло в нашому світі, де всі знають писати і читати, чого наші прадіди, наприклад, далеко не всі могли собі дозволити. І саме це виключно культурне бажання мене мотивує займатися цими мовами і любити тих велетнів культури. І дуже-дуже хотів би вчити інших цього...
Я обожнюю кожен мій день наповнювати давніми мовами, я одержимий цим.

А там стільки багатств, яких в сучасному світі, побудованому на грошах, не можливо купити. Тільки копати... І у власній душі, і розумній в книзі. Доречний тут бенедиктинський вираз - ora et labora (молись і працюй).

#цитата_дня

«У безпомічному консерватизмі відкривається весь трагізм, вся глибина московської відірваності від живої православної культури. Спасінням стало дотримання уставу, виконання обряду. Обряд через його нерозуміння людьми став самоціллю настільки, що навіть явні помилки у тексті, освячені давниною, ставали недоторканими, а їхнє виправлення вважалося небезпечним для душі. Зрештою, розвинувся звичайний страх книги та знання…»

Протопресвітер Олександр Шмеман

Є розхожий міф, нібито перший прапор часів Київської Русі мав у собі зображення тризуба князя Володимира-Василя Святославича. І хоча тризуб справді належав великому князю-хрестителю, але універсальний символ Русі - голгофа. З прийняттям православ'я голгофський хрест став головним військовим, торговельним, політичним і духовним символом Київської Русі, який щільно використовувався як державний кілька століть.

Голгофський Стяг - найдревніший прапор Русі, після тисячі років знову з нами. Ми презентуємо вам його патчі із нашими дизайнерськими корективами.

Ціна: 250₴ (за УБД: 100₴)

Тираж: 20 штук

Зв'язок: @tofuchai

Залежно від зацікавленості аудиторії, в майбутньому ми будемо збільшувати тираж і розширювати асортимент.

@bisovnya l @evangelium_aeternum

Слава Ісусу Христу!
Дорогі читачі, всі, хто хотів би вивчати давньогрецьку, латину чи італійську - незабаром міг би викладати ці мови online (тільки індивідуальні заняття, починаючи з базового рівня).
Хтось є, кому цікаво було б вивчати якусь із мов? Пишіть в коментарі.

Давно хотів зробити цей допис. На жаль, обмежуся тільки наступним текстом.

Величний вірш Григорія Граб'янки Войська Запорожського воїн знаменитий, яку кульмінаційно одягнула в ризи барокової музики Хорея Козацька, я переклав на латину (колись гуляючи по Венеції).

Хотів ще й записати пісню, але не вийшло, тому ділюся нею з вами виключно у текстовому варіянті - TRIBVO DANIEL FRATRI MEO, IAM IN COELIS MILITANTI - присвячую братові моєму, Данилові, що вже на небесах воює.

Castri Zaporizsciensis miles gloriosus:
est armatus, Patriam servare paratus.
Enim hostes cernere pro se neque potest,
apprime quod armam videt ad bellum paratam.
Resistere avidos, etiamsi sunt fortes,
pravam omnem aviditatem destruit eorum.
Quoniam sibi statuit malo fieri contra,
servus fieri nemini non vult quidem domi.
Nam pastoris acuti ferens illud munus,
ut a lupo furente servat gregem suam.
Castri Zaporizscensis miles gloriosus:
est armatus, Patriam servare paratus.

(Войска запорожского воїн знаменитий
Вооружен, бодрствуєт отчізну хранити.
А ще і врагов, коїх не зрить пред собою
Бо баче оружіє готово до бою.
Супостатів зупинять, хоч вони і сильні
Забаганки їхні всі розбива огидні.
Бо тримає собі ціль – предваряти злому
І не хоче підлягать на землі нікому.
Діло має пастуха пильного такого
Щоб од стада відганять вовка навісного.
Войска запорожского воїн знаменитий
Вооружен, бодрствуєт отчізну хранити.)

Хотілося б, щоб в когось із музик цей переклад розвів справжнє барокове багаття в душі. Звучатиме добре.

Саме культура у буремні часи дає нам сили боротись і вірити у краще майбуття.

Не знаходите цінності в тім, що пропонує сучасне суспільство, та бажаєте торкнутись до вічної краси дідівської спадщини?

З теплом зустрінемо Вас у Гетьманській Грамоті - осередку поціновувачів величної культури доби Гетьманату, Війська Запорозького й української минувшини загалом.

Спільним запалом та з Божою поміччю збережімо стару святу Вкраїнську велич!

Приєднуйтесь: https://www.tgoop.com/Hramota1