Яковле | Iacōbi | Ἰακώβου 4:1:

1. Откуду брані і свари в вас? Не отсюду ли, от сластей ваших, воюющих во удіх ваших? | Unde bella, et lites in vobis? Nonne hinc? Ex concupiscentǐis vestris, quae mīlǐtant in membris vestris? | Πόθεν πόλεμοι καὶ πόθεν μάχαι ἐν ὑμῖν; οὐκ ἐντεῦθεν, ἐκ τῶν ἡδονῶν ὑμῶν τῶν στρατευομένων ἐν τοῖς μέλεσιν ὑμῶν;

1. Звідки війни і звідки ворожнеча між вами? Хіба не звідси — не з ваших пристрастей, які воюють у ваших членах?

Захоплюйтесь Євангелієм та Київським Ізводом!

Яковле | Iacōbi | Ἰακώβου 5:12:

12. Прежде же всіх, братіє моя, не кленітеся ни небом, ни землею, ни іною коєю клятвою: буди же вам єже ей, ей, і єже ни, ни; да не во лицеміріє впадете. | Ante omnǐa autem fratres mei nolīte iurāre, neque per cælum, neque per terram, neque alǐud quodcumque iuramentum. Sit autem sermo vester: Est, est: Non, non: ut non sub iūdǐcǐo decidātis. | Πρὸ πάντων δέ, ἀδελφοί μου, μὴ ὀμνύετε μήτε τὸν οὐρανὸν μήτε τὴν γῆν μήτε ἄλλον τινὰ ὅρκον· ἤτω δὲ ὑμῶν τὸ Ναὶ ναὶ καὶ τὸ Οὒ οὔ, ἵνα μὴ ὑπὸ κρίσιν πέσητε.

12. Та насамперед, брати мої, не кляніться ні небом, ні землею, ні якоюсь іншою клятвою. Нехай же буде у вас “так” — це “так”, а “ні” — це “ні”, щоб ви не підпали під осуд.

Захоплюйтесь Євангелієм та Київським Ізводом!

Дорогі брати і сестри, Христос посеред нас!

Щиросердно нагадую про збір на наземну станцію FPV бомбера для підрозділу, де служить мій брат, Олександр "Борода", на півдні України:

https://send.monobank.ua/jar/6PCoT1HZtT

Цікаво, чи хтось уважний знайде в одному із текстів помилку перекладу.

Ісуса | Iosūe | Ἰησοῦ | 1:9

Се, заповідаю тебі: кріпися і мужайся, ни ужасайся, ниже убойся: яко с тобою Господь Бог твой во всіх, аможе аще пойдеши. | Ecce præcǐpǐo tibi, confortāre, et esto robustus. Noli metuere, et noli timēre: quonǐam tecum est Domǐnus Deus tuus in omnǐbus ad quæcumque perrēxěris. | Ἰδοὺ ἐντέταλμαί σοι· ἴσχυε καὶ ἀνδρίζου, μὴ δειλιάσῃς μηδὲ φοβηθῇς, ὅτι μετὰ σοῦ Κύριος ὁ Θεός σου εἰς πάντα, οὗ ἐὰν πορεύῃ.

Ось Я заповів тобі: будь сильним і мужнім, не жахайся і не бійся, бо з тобою Господь, твій Бог, у всьому, куди тільки підеш!

Захоплюйтесь Євангелієм та Київським Ізводом!

До сьогоднішньої події: нам слід вірити далі. Однак віра без діл мертва єсть (Якова 2:20), тому допомагаймо нашим захисникам.

Збір на наземну станцію FPV бомбера для підрозділу, де служить мій брат, Олександр "Борода", на півдні України:

https://send.monobank.ua/jar/6PCoT1HZtT

Дякую всім, хто вже підтримав збір, брати і сестри.

Яковле | Iacōbi | Ἰακώβου 5:7-9

7. Долготерпіте убо, братіє моя, до пришествія Господня. Се земледілець ждеть честнаго плода от землі, долготерпя о нем, дондеже прийметь дождь ран і позден: | Patientes igǐtur estōte fratres usque ad adventum Domǐni. Ecce agricola expectat pretiōsum fructum terrae, patienter ferens donec accǐpǐat temporāneum, et serōtǐnum. | Μακροθυμήσατε οὖν, ἀδελφοί, ἕως τῆς παρουσίας τοῦ Κυρίου. Ἰδοὺ ὁ γεωργὸς ἐκδέχεται τὸν τίμιον καρπὸν τῆς γῆς μακροθυμῶν ἐπ᾽ αὐτῷ, ἕως λάβῃ πρόϊμον καὶ ὄψιμον.

8. долготерпіте убо і ви, утвердіте сердця ваша, яко пришествіє Господнє приближися. | Patientes igǐtur estōte et vos, et confirmāte corda vestra: quonǐam adventus Domǐni appropinquāvit. | Μακροθυμήσατε καὶ ὑμεῖς, στηρίξατε τὰς καρδίας ὑμῶν, ὅτι ἡ παρουσία τοῦ Κυρίου ἤγγικεν.

9. Не воздихайте друг на друга, братіє, да не осуждені будете: се, судія пред дверьми стоїть. | Nolīte ingemiscěre fratres in alterutrum, ut non iudicēmǐni. Ecce iudex ante iānǔam assistit. | Μὴ στενάζετε, ἀδελφοί, κατ᾽ ἀλλήλων, ἵνα μὴ κριθῆτε· ἰδοὺ ὁ κριτὴς πρὸ τῶν θυρῶν ἕστηκεν.

7. Отже, брати, будьте довготерпеливі до Господнього приходу. Ось хлібороб очікує дорогоцінного врожаю від землі, терпляче очікує його, доки випадуть ранній та пізній дощі. 8. Довготерпеливі будьте й ви; зміцніть ваші серця, адже прихід Господа вже близько. 9. Не нарікайте один на одного, брати, щоб вам не бути засудженими. Ось Суддя стоїть перед дверима.

Захоплюйтесь Євангелієм та Київським Ізводом!

От подумав: а чи РФ могла би бути апокаліптичними Ґоґом і Маґоґом, яких (вже давно спокусив) і веде звільнений Диявол, а вогонь з неба, який накінець те зло має знищити, то дрони нашої Служби Божої? :)

Петра | Petri | Πέτρου 1:24-25

24. Зане́ вся́ка плоть я́ко трава́, і вся́ка сла́ва челові́ча я́ко цвіт тра́вний: і́зше трава́, і цвіт єя́ отпаде́: | quia omnis caro ut fœnum: et omnis glōrǐa eius tamquam flos fœni: exāruit fœnum, et flos eius decǐdit. | Διότι πᾶσα σὰρξ ὡς χόρτος καὶ πᾶσα δόξα αὐτῆς ὡς ἄνθος χόρτου· ἐξηράνθη ὁ χόρτος
καὶ τὸ ἄνθος ἐξέπεσεν·

25. глаго́л же Госпо́день пребива́єт во ві́ки. Се же є́сть глаго́л благовіствова́нний в вас. | Verbum autem Domǐni manet in æternum. Hoc est autem verbum, quod evangelizātum est in vos. | τὸ δὲ ῥῆμα Κυρίου μένει εἰς τὸν αἰῶνα. Τοῦτο δέ ἐστιν τὸ ῥῆμα τὸ εὐαγγελισθὲν εἰς ὑμᾶς.

24. Адже кожне тіло, немов трава, і всяка слава людини, як квітка рослини: засохла трава — і цвіт [її] опав. 25. А Слово Господнє перебуває вічно! А це те Слово, яке сповіщене вам у Євангелії.

Захоплюйтесь Євангелієм та Київським Ізводом!

[...] chiamiamo lingua volgare quella lingua che i bambini imparano ad usare da chi li circonda [...] senza bisogno di alcuna regola. Abbiamo poi un'altra lingua di secondo grado, che i Romani chiamarono "grammǎtǐca [latino]". [...] Di queste due lingue la più nobile è la volgare: [...] per il fatto che ci è naturale, mentre l'altra è, piuttosto, artificiale. Ed è di questa, la più nobile, che è nostro scopo trattare. [...] Questa è dunque la nostra vera lingua primaria. [...]

[...] народною мовою [lingua volgare] ми звемо ту, яку діти вивчають в оточуючих їх людей [...] не маючи потреби у вивченні правил. Також маємо ще мову вищого рівня, яку римляни називали grammǎtǐca [латинська мова]. Якщо визначити, яка з цих двох є благороднішою, то це буде народна: [...] адже вона є природною, натомість же латина є занадто штучною. Ціль полягає у вивченні саме цієї, найбільш благородної мови. [...] Потому вона є для нас воістину материнською мовою.

Данте Алігʼєрі, De vulgari eloquentia (1307)

Нехай це романтизований твір, однак він базується все-одно на правдивих фактах.

Що пише в Гайдамаках Т. Шевченко:

Зійшло сонце; Україна
Де палала, тліла,
А де шляхта, запершися
У будинках, мліла.
Скрізь по селах шибениці;
Навішано трупу —
Тілько старших, а так шляхта —
Купою на купі.
На улицях, на розпуттях
Собаки, ворони
Гризуть шляхту, клюють очі;
Ніхто не боронить.
Та й нікому: осталися
Діти та собаки —

І страшна картина перед очима: це старожитня Україна. Ніколи не хотілося би допустити такого. Але чи могли ми теж саме терпіти від поляків? Що б ми відчули, якби ми побачили цю ж саму сцену, де кругом пекло, а ляхи по пеклу гуляють? Потім же додає поет:

Жінки навіть з рогачами
Пішли в гайдамаки.

Тобто потрібно було нарід український до такого довести, аби вже й жінки пішли в гайдамаки.

І, власне, Шевченко пише щодо мотиву написання поеми Гайдамаки:

Недолю співаю козацького краю:
Слухайте ж, щоб дітям потім розказать,
Щоб і діти знали, внукам розказали,
Як козаки шляхту тяжко покарали
За те, що не вміла в добрі панувать.

Шовінізм ляхів слід руйнувати твердими фактами їхніх злочинів, аби нам із вражого ляха робився братній поляк.

Петра́ | Petri | Πέτρου 1:6

6. Зане́ пи́сано є́сть в Писа́нії:
VI. Propter quod contǐnet Scriptūra:
ζ´. Διότι περιέχει ἐν Γραφῇ,

се полага́ю во Сіо́ні ка́мень
Ecce pono in Sion lapǐdem
Ἰδοὺ τίθημι ἐν Σιὼν λίθον

краєуго́лен, ізбра́н, че́стен:
summum angulārem, elēctum, pretiōsum:
ἀκρογωνιαῖον ἐκλεκτὸν ἔντιμον,

і ві́руяй вон не постиди́тся.
et qui crediděrit in eum, non confundētur.
καὶ ὁ πιστεύων ἐπ᾽ αὐτῷ οὐ μὴ καταισχυνθῇ.

Затим є в Писаннях такі слова: Ось, кладу нині у Сіоні камінь: наріжний, вибраний, дорогий; хто ж повірить в нього, не буде осоромлений.

Братіє, мій переклад вірша українською. Так буде далі.

Священні Писання та Київський Ізвод

Одна із найкращих цьогорічних фотографій (Люнебург, Німеччина).

Петра́ | Petri | Πέτρου 1:7

7. Ва́м у́бо честь ві́рующим,
ζ᾽. Ὑμῖν οὖν ἡ τιμὴ τοῖς πιστεύουσιν,
VII. Vobis igĭtur honor credentĭbus:

а проти́вящимся ка́мень,
ἀπιστοῦσιν δὲ λίθος
non credentĭbus autem lapis,

єго́же небрего́ша зи́ждущиї,
ὃν ἀπεδοκίμασαν οἱ οἰκοδομοῦντες,
quem reprobavērunt ædificantes,

сей бисть во главу́ у́гла,
οὗτος ἐγενήθη εἰς κεφαλὴν γωνίας
hic factus est in caput angŭli:

і ка́мень претика́нія і ка́мень собла́зна:
καὶ λίθος προσκόμματος καὶ πέτρα σκανδάλου·
VIII. et lapis offensiōnis, et petra scandăli [...]

Вам, що вірують, він честю є; невіруючим же каменем, від якого будівничі відмовилися: так і залишився в кутку, будучи каменем спотикання, каменем спокуси.

Священні Писання й Київський Ізвод

Кажуть, що 14-го числа буде марш за християнські цінності у місті Архангела Михаїла. Тому обовʼязок кожної віруючої людини, котра мешкає в столиці прийти на нього в показати, що християни це та сила, з якою усі, зокрема влада і мусора мають рахуватись. Небайдужим, котрі прийдуть на ходу, та не є учасниками якихось організацій хочу подарувати прапор «Вічного Євангелія» для нагадування, що воїнство Христа живе і боротиметься до другого пришестя.

Соромно мені, однозначно, за тих, хто "християнами" називаються, серед яких більшість як німе стадо овець поводяться, прислуговуючи своїм пристрастям, [...] (Pudet me profecto Christianorum nomine, quorum maxima pars veluti muta pecora servit affectibus suis, [...])

(Із Enchiridion militis Christiani, Посібник християнського воїна, Еразм Ротердамський)

Християни, всі, хто сповідують Нікейський Символ Віри, хто намагаються бути віруючими та знають, що вони мають рацію: радикалізм, бажання бити образ Божий, який наділений свободою робити свій власний вибір (помилковий чи вірний), є великою помилкою для людини, що намагається бути у Христі і спастися.

Щонайменше, це не цивільно.

Просто тому, що кожен із нас є образом Божим. Виправдане рукоприкладство, коли вашому життю прямо погрожуть. Коли вам забороняють іти в Церкву. Коли Вам хтось прямо оголошує війну.

Виїхід на площу - це важливо; показати, що ми, християни, є, і що ми єдині - це надціль; що ми є альтернативою цьому стану речей - теж причина зібратися разом із братами і сестрами у Христі.

Що з нами треба рахуватися - це теж важливо: зустрітися на площі.

Але не через загрозу теракту, ні. Це терроризм. Як поводяться із террористами? Їх знешкоджують максимально прямим способом. Ми всі переживаємо це в Україні.

Нехай ми, християни, не рукоприкладством, а Словом будемо переконувати, не силою і гнівом, а розумінням. Наша Церква народилася в дуже непростий час, але в пост-елліністичній культурі, де Словом можна було переконати, а сила в богословських та філософських речах була проявом варварства.

Чому ми, належачи до такої культури, змушені прибігати до терактів? Невже перші християни вбивали язичників, і таким чином поширювали Слово Боже?

Я не знаю, хто збирався прибігти до організації терракту на КиївПрайд, але цей факт, напевно, стане черговою дискредитацією християн в Україні.