tgoop.com/smertjdlyamira/3024
Last Update:
Тоді, як Москва формувалася виключно як деструктивна держава, Україна ж, втративши свою родоначальницю Київської Митрополії, Ромейську Державу, особливо в контексті об’єднання Князівства Литовського, в яке були інкорпоровані руські землі, з Королівством Польским у Річпосполитську Державу після Люблінської Унії 1569 року, і особливо після Берестейської Унії 1596 року, гостро стикнулася з питанням захисту Русинства, Слов’янства і старожитнього Православ’я, яке сягало часів Володимира Великого, X століття.
На противагу деструктивному використанню Православ’я Московією, Україна-Русь об’єднала в собі любов до західної науки і водночас ревниво зберегла свою східноєвропейську сутність, Руську Віру, руську мову та ту давню пам’ять, що сягає часів існування Царгородської держави.
Внаслідок Берестейської Унії 1596 року і в контексті окафоличення і полонізації утворювалися різні православні громади і братства на руських землях. Можна згадати, наприклад, Львівське Братство, засноване приблизно в 1439 році, Віленське Святодухівське Братство 1587 року, Луцьке Хрестовоздвиженське Братство, що утворилося наприкінці XVI століття, Київське Богоявленське Братство 1615 року - всі вони вдало поєднували любов до західноєвропейської науки та водночас поширювали і зберігали все, що ми називаємо Українством, тобто Русинством. Частиною цієї ідентичності була руська віра, руська мова (викладали також сім вільних мистецтв, trivium quadriviumque, які поєднувалися із викладанням старословʼянської, латини і грецької). Відомо, що вони займалися книгодрукуванням, благодійністю, але найголовніше - захистом Православ’я.
Підтримували також Козацтво.
BY котлован
Share with your friend now:
tgoop.com/smertjdlyamira/3024