tgoop.com/speak_about_books/913
Last Update:
Книгу брала безпосередньо на презентації, про яку писала тут
Анотація:
24 лютого 2022 року життя Олександра, який, як і тисячі його співвітчизників, ніколи раніше не тримав у руках зброї, перевертається з ніг на голову. Єдине, що він знає точно: права відмовитися від бою за незалежність у його світогляді не існує, він не може просто лишатися десь далеко, у безпеці, коли вирішується доля країни.
Розпочинається його нове життя - людини військової, у якому є місце болю і страху, силі й відвазі, мужності та хоробрості, де поруч вірні побратими, над головою пролітають ворожі кулі, але в серці горить невтолима любов до Батьківщини. Це захопливий автобіографічний роман Олександра Будька на позивний "Терен", командира взводу 49-го окремого стрілецького батальйону "Карпатської Січі", який втратив обидві ноги під час харківського контрнаступу. Це історія про сміливість, вірність, чесність перед собою та побратимами, про віру в Перемогу та Україну; історія впертого чоловіка.
Ще до того, як я відвідала презентацію, я була впевнена, що ця книга — історія автора про те, що було після поранення. Тобто що "Історія впертого чоловіка" —це в першу чергу історія про те, як автор живе зараз; адаптується до світу, маючи тепер два протези замість ніг. Але книга розповідає нам про події від ранку 24 лютого і до моменту, як Олександр попав під обстріл.
Автор пише доволі легко та зрозуміло — неначе друг, що сидить поряд та розповідає свою історію. Настрій твору (як не дивно) не песимістичний, тобто Олександр намагається у всьому знаходити хоча б дрібку радості. Це дуже помітно на сторінках книги: його характер, погляди на життя, впертість, врешті-решт, — все це відчувається у кожному написаному реченні.
Олександр Терен поділився своєю історією, щоб привідкрити завісу того, що вібувалося з ним на фронті. Йому кортіло розповісти нам з вами, що окрім обстрілів та "відповідей" ворогу, було і щось приємне. Дружба, прихисток, читання книг та неочікувані знахідки; вірні собаки, що спали поряд, та запашна кава, яку Олександр часто варив для побратимів.
Ви не знайдете тут якихось художніх описів, сюжету, любовних ліній та всілякого іншого, бо це — автобіографія без жодної вигадки. Тільки правда, проста і щира — як, зрештою, і сам автор.
#прочитане
