tgoop.com/spovid/2268
Last Update:
Було це кілька років тому. Поїхав я із бригадою на встановлення кондиціонера. Їздили тоді на ВАЗ 2104 – жигуль-універсал. Сам апарат завантажений у багажник, важкий, тягти на руках його ні в кого не було бажання, тому постаралися під'їхати якомога ближче до під'їзду замовника. А для того довелося виїхати на тротуар. Це зараз тротуар став проїжджою частиною, а тоді ще люди мали поняття.
Так ось їдемо тротуаром на першій передачі, а попереду шкутильгає бабуся-божа кульбаба. Бригадир і каже водієві: "Тільки не сигналь, бо перелякаєш до смерті, гріха потім не оберешся". Водій зуби стиснув - ну кому хочеться тягнутися за пішоходом, але вказівку виконав.
Не сигналив, але кілька разів відтиснув зчеплення та прогазував двигуном. А бабусі – хоч би що. Зупинилася бабуся біля того під'їзду, куди нам і треба було. Поки розвантажували, водій підійшов до бабусі та каже:
"Бабусю, невже не можна було в сторону відійти. Невже не чули, що за Вами машина їде? І не страшно було?"
На що бабуся відповідає: "Синку, це ти своїм "жигулем" мене налякати хотів? У 42-му за мною ось так само німецький танк їхав, так я й то з дороги не зійшла, поки повернути не треба було. Але німці , гади, правда, сильно реготали ... Спасибі тобі - молодість згадала ".
Поділитись історією
BY Сповідь · історії з життя
Share with your friend now:
tgoop.com/spovid/2268