Сповідь · історії з життя

Працювала у банку за студентством, доки отримувала вище заочно. Працювала адміністратором, а це означає, що всіх проблемних клієнтів мої колеги відправляли мені. Природно, мало хто з клієнтів був у адекваті, коли вже приходили до мене вирішувати питання. Тоді ще тільки з'явився напис на табличках електронної черги, що, мовляв, клієнт завжди має рацію. Як багато було тих, хто просто приходив і вважав мене винним у всіх гріхах і проблемах цього Всесвіту.
Я терпіла як могла. Поки одного разу, під закриття, не прийшов клієнт, чоловік середнього віку, який без пояснення просто почав кричати на мене, що я погань, що офіс — гівно, що всі ми тупі, а слідом за списком йшли інші образи. І взагалі, що я, виявляється, за свою зарплату повинна його в дупу цілувати та облизувати! А моя зарплата тоді була зовсім невелика. І мій терпець урвався, планка впала, і я сказала йому: "За свою зарплату я можу послати Вас на х[рен]!"
Його обличчя я пам'ятаю й досі. Мене не звільнили, просто позбавили премії квартальної, але це, чесно, коштувало того.

Поділитись історією

www.tgoop.com/spovid/2272

472 viewsOct 24, 2024 at 15:19

Працювала у банку за студентством, доки отримувала вище заочно. Працювала адміністратором, а це означає, що всіх проблемних клієнтів мої колеги відправляли мені. Природно, мало хто з клієнтів був у адекваті, коли вже приходили до мене вирішувати питання. Тоді ще тільки з'явився напис на табличках електронної черги, що, мовляв, клієнт завжди має рацію. Як багато було тих, хто просто приходив і вважав мене винним у всіх гріхах і проблемах цього Всесвіту.
Я терпіла як могла. Поки одного разу, під закриття, не прийшов клієнт, чоловік середнього віку, який без пояснення просто почав кричати на мене, що я погань, що офіс — гівно, що всі ми тупі, а слідом за списком йшли інші образи. І взагалі, що я, виявляється, за свою зарплату повинна його в дупу цілувати та облизувати! А моя зарплата тоді була зовсім невелика. І мій терпець урвався, планка впала, і я сказала йому: "За свою зарплату я можу послати Вас на х[рен]!"
Його обличчя я пам'ятаю й досі. Мене не звільнили, просто позбавили премії квартальної, але це, чесно, коштувало того.

Поділитись історією

BY Сповідь · історії з життя