Studrespublika

✌️ Свобода слова — це не про слова. Це про достоїнство

Свобода слова — універсальна цінність. І це не лише про журналістику, а загалом про можливість мати голос, а значить обстоювати свої особистісні та колективні, класові інтереси. Тим паче, коли наступ на свободи, зокрема свободу слова — це сумна реальність України. А значить, люди довгої доброї розумної солідарної волі зобов’язані здійснювати опір — ділом, але також і словом. IV Громадянський лекторій на тему «Свобода слова в умовах безпекових викликів: чому не можна її обмежувати», організований у столиці Студреспублікою, був дуже на часі.

🔡 Виступили небайдужі громадян(к)и й потужні експерт(к)и — головредка «Нової Республіки» Віра Андріюк, гендиректор ІА «Інтерфакс-Україна» Олександр Мартиненко, філософ Михайло Мінаков (по скайпу), журналіст, в’язень сумління Василь Муравицький (по скайпу), політолог Андрій Окара, медіаексперт Сергій Чернявський, соціолог Віктор Щербина, політолог Олексій Якубін:

▫️ свободи, зокрема свобода слова (не у міщанському значенні, а в контексті відповідальності за спільне, за осмислене життя), — то не про «ляпати шопопало», а наслідок нашої здатності до конструювання кращого світу і прогресивнішого суспільства;
▫️ атомізація суспільства все більше зростає; маємо фундаментальну зміну: тепер люди дивляться відео в темпі «подивився–забув» — і так цілий день, й усе менше читають, але «при цьому чомусь пишуть»;
▫️ ми тепер поміж пелевінським «чорним шумом», коли інформація комерціалізована й свідомо організована так, що до справжнього навіть випадково не можна доторкнутися (тобто все очевидно, а не бачать), — і появою кіберкомунікативної культури як ознакою нового акту біологічної еволюції та ознакою проявлення нової цифрової реальності буття;
▫️ в нелінійній парадигмі розвитку сучасного людства головною стає інноваційна творчість, провідну функцію отримує інституція конструкторського бюро; тож головне — не як, а що упаковувати;
▫️ проблема з фейками не вирішувана цензурними методами, бо фейки — красиві, а правда — поки нудна;
▫️ ілліберальна демократія — це коли формально вибори є, але конституціоналізму немає чи його системно порушують. У нас це робиться, зокрема, і способом «РНБОізації» реальності;
▫️ функціонує ціла система політрепресій. Для режиму важливі нацифікаційні закони, які названі декомунізаційними;
▫️ слід конструювати Нову Республіку, де зростання добробуту «народу» (мультитюду) супроводжувалося би збільшенням свободи.

👌 Читайте розгорнутий огляд із тезами та лінками на відео всіх доповідей і позицій, шерьте, щоби більше людей довгої доброї волі мали змогу долучитися до Суб'єкту модернізації: fb.com/studrespublika/posts/4227830400596065

www.tgoop.com/studrespublika/632

1.0K viewsJun 22, 2021 at 08:19

✌️ Свобода слова — це не про слова. Це про достоїнство

Свобода слова — універсальна цінність. І це не лише про журналістику, а загалом про можливість мати голос, а значить обстоювати свої особистісні та колективні, класові інтереси. Тим паче, коли наступ на свободи, зокрема свободу слова — це сумна реальність України. А значить, люди довгої доброї розумної солідарної волі зобов’язані здійснювати опір — ділом, але також і словом. IV Громадянський лекторій на тему «Свобода слова в умовах безпекових викликів: чому не можна її обмежувати», організований у столиці Студреспублікою, був дуже на часі.

🔡 Виступили небайдужі громадян(к)и й потужні експерт(к)и — головредка «Нової Республіки» Віра Андріюк, гендиректор ІА «Інтерфакс-Україна» Олександр Мартиненко, філософ Михайло Мінаков (по скайпу), журналіст, в’язень сумління Василь Муравицький (по скайпу), політолог Андрій Окара, медіаексперт Сергій Чернявський, соціолог Віктор Щербина, політолог Олексій Якубін:

▫️ свободи, зокрема свобода слова (не у міщанському значенні, а в контексті відповідальності за спільне, за осмислене життя), — то не про «ляпати шопопало», а наслідок нашої здатності до конструювання кращого світу і прогресивнішого суспільства;
▫️ атомізація суспільства все більше зростає; маємо фундаментальну зміну: тепер люди дивляться відео в темпі «подивився–забув» — і так цілий день, й усе менше читають, але «при цьому чомусь пишуть»;
▫️ ми тепер поміж пелевінським «чорним шумом», коли інформація комерціалізована й свідомо організована так, що до справжнього навіть випадково не можна доторкнутися (тобто все очевидно, а не бачать), — і появою кіберкомунікативної культури як ознакою нового акту біологічної еволюції та ознакою проявлення нової цифрової реальності буття;
▫️ в нелінійній парадигмі розвитку сучасного людства головною стає інноваційна творчість, провідну функцію отримує інституція конструкторського бюро; тож головне — не як, а що упаковувати;
▫️ проблема з фейками не вирішувана цензурними методами, бо фейки — красиві, а правда — поки нудна;
▫️ ілліберальна демократія — це коли формально вибори є, але конституціоналізму немає чи його системно порушують. У нас це робиться, зокрема, і способом «РНБОізації» реальності;
▫️ функціонує ціла система політрепресій. Для режиму важливі нацифікаційні закони, які названі декомунізаційними;
▫️ слід конструювати Нову Республіку, де зростання добробуту «народу» (мультитюду) супроводжувалося би збільшенням свободи.

👌 Читайте розгорнутий огляд із тезами та лінками на відео всіх доповідей і позицій, шерьте, щоби більше людей довгої доброї волі мали змогу долучитися до Суб'єкту модернізації: fb.com/studrespublika/posts/4227830400596065

BY Studrespublika