А вот нам небольшая йольско-рождественская история про то, как данный на йольском пиру обет открыл перед правнуком Одина ворота христианского рая
https://telegra.ph/Jolskij-obet-i-puteshestvie-EHjrika-12-25-2

...Маттиас Видар Сэмюндссон прочёл лекцию, в которой выдвинул идею, что форма тви-мадур (исл. tvi = два, maður = человек [-руна]), распространённая во многих гальдраставах, представляет собой стилизованную руну hagall (град). Он утверждал, что её происхождение связано с формой молнии-громового разряда, встречающейся в символах Зевса и Юпитера (например, на обратной стороне одной из монет Фиатира, датируемой 200 годом до н.э.), что делает её семантически близкой к Тору, богу грома и защитнику людей и богов.
Эта форма встречается во многих христианских гальдраставах и, расширяя теорию Сэмюндссона, можно попытаться провести параллель между Тором, сыном Одина, и Христом, сыном Бога. Эта параллель находит подтверждение в символизме манускрипта Samtíningur Lbs 977 4to. На странице этого манускрипта перечислены многие имена Христа наряду с символом тви-мадур. Возможно, эта форма так часто использовалась в гальдраставах для усиления их защитной силы ...
Похожий символ, обнаруженный в Нидерландах и называемый Donderbezem (громовая метла), также использовался для защиты. Двусторонняя метла в форме руны hagall встраивалась в фасадную кладку или каменную отделку зданий и домов для защиты от злых духов и различных опасностей (включая удары молнии).
В новое время этот символ вновь появился в эзотерической рунологии как символ Wendehorn, приписываемый интерпретации Гвидо фон Листа, который объяснял Wendehorn как биндруну (графическая комбинация двух рун в одном символе, вроде как в значке bluetooth) совмещающую символы Madr и Yr. Wendehorn приписываются различные значения, включая дуальные Жизнь и Смерть, а также Небо и Землю.
Источник - ссылка тыц.

З гордістю анонсуємо стрім цієї неділі 29 грудня о 19-00 на тему короля Артура, або радше пошуків Артура історичного. Лектор - друг Андреас. До зустрічі!

Сага про Ґрісінґів

Один муж звався Ґрісіром Щетиною. Він був сином Ґельта Сало сина Йовура Ікла сина Хільдісвіні. Він був герсиром у Свіналанді, у Ратичному фіорді. Він був гарного роду, рівно багатий на майно і землі. Сини його звалися Ніфі, Нафі й Нуфі. Вони не пішли у батька, і від них не чекали багато.

Якось одного разу Ґрісір покликав синів і каже так:
- Годі вам уже наїдати сало на моїх харчах. Здається мені, що було б гідно для мужів вашого роду нарешті проявити себе у справі. Вирушайте у вікінг і здобудьте майно і славу.

Ґрісір дав їм бойовий корабель Хрюкнір, і зброю, і решту потрібних припасів, і вирушили вони у вікінг, і назвалися Ґрісінґами, і велося їм по-всякому. Кажуть, ніби одного разу знайшли вони острівець, на якому ніхто не мешкав, крім ірських монахів-відлюдників. Побачивши смугасте вітрило Ґрісінґів, вони сказали: "Знову ці поганські свині! Мабуть, не буде нам спокою від їхнього рохкання", і полишили острів, лишивши поквапом усе своє майно. Ґрісінґи посіли той острів, і назвали його Ґрісей - Поросячий острів, і поділили його на три частини за жеребом.

Ніфі отримав частину, де було багато трави, і став розводити вівці, а хутір свій зробив із соломи, і тому він звався Солом'яний Двір. Нафі отримав частину, де ріс ліс, і став торгувати деревиною, і побудував свій хутір з колод, і назвав його Дерев'яний Двір. Нуфі дістав ту частину, де було саме каміння і залізна руда. Він поставив кузню і став кувати на продаж різну куйню, а хутір свій зробив із каменю, і назвав його Кам'яний Двір.

Один муж звався Варґом на прізвисько Сірі Штани. Люди казали, ніби він берсерк і ульвхеднар. Норов він мав буйний і нестриманий. Його оголосили поза законом після того, як він убив, поґвалтував і з'їв Ауд Стару, бабусю Альов Червоний Каптур. Люди були на нього дуже злі, тож він виїхав з країни. Він дізнався, що на острові Ґрісей є чим поживитися, і подався туди.

Варґ причалив на Солом'яному мисі, де стояв хутір Ніфі. Той якраз заганяв вівці до кошари. Варґ пішов до нього на двір і мовив:
- Привіт тобі, бонде! Хто ти є і чий ти родич?
- Не приховаю рідні, - сказав Ніфі, і розповів, хто він і чийого роду.
- Гарне у тебе господарство, - сказав Варґ. - Мені подобається.
- Немає тобі перепони поселитися тут і завести собі таке ж. А хто ти і чийого роду?
- Я - Варґ Сірі Штани, син Ульва Жадібного, сина Фрекі Ненаситця, і скажу по честі, що ліпше буду господарювати на твоєму хуторі, аніж зводити свій. Виходь битися зі мною, і хто переможе, той і посяде землі.
- Так не буде, - сказав Ніфі, - бо ти є берсерк. Немає дурних з тобою чесно битися.

Затим Ніфі чкурнув до хатки, але Варґ підпалив солом'яну будівлю, як свого часу підпалив церкву у Норвегії, тож довелося Ніфі виламати стіну і тікати до брата свого Нафі на Дерев'яний Двір. А Варґ посів його землі.

Минув якийсь час, і здалося Варґові, що його володіння замалі. Тож поїхав він на Дерев'яний Двір, і назвався, і сказав так:
- Агов, Нафі бонде, виходь зі мною битися за твої землі. Подивимось тепер, чи ти таке саме кувікало, як твій брат, а чи моцний вепр!
- Ліпше я залишуся вдома, - сказав Нафі, - а ти повий ззовні й погризи кору.
Тоді Варґ підпалив і його хутір, і довелося братам рятуватися в обійсті родича їхнього Нуфі. Варґа ж охопила лють берсерка, і він помчав за ними. І коли він дістався Кам'яного Двору, то зрозумів, що палити його марно, і що ніхто йому не відчинить, і що розмова тут буде коротка. Тож він накинув овечу шкуру і постукав у двері.
- Пустіть мене переночувати, - прошамкав він, - я Енунд Беззубий, простий мандрівник.
Тут над Кам'яним Двором пролетів крук і прокрячив:
- Так, у цього Енунда зубів немає, самі ікла!
Тоді здогадалися брати, хто це до них завітав, і не відчинили. А Варґ завив із розпачу, схопив каменюку і вбив крука.
- Недобре вчинив ти, Сірі Штани, що вбив родича Муніна, - сказав Нуфі. - Гнів Одіна на тобі.
- От і подивимося, чи це так, якщо ти вийдеш зі мною на двобій, - каже Варґ.
- Може ти до мене зайдеш, - каже Нуфі, - тим способом, що пасує розбійникам?

І велів підкинути у вогнище хмизу. На вогнищі стояв казан, у якому варилася цибуля, ріпа і горошок.
- Поїв би я супу, - сказав Ніфі.
- Лише м'яса тепер бракує, - сказав Нафі.
- Нагостріть мої гарпуни, - сказав Нуфі, - і не доведеться вам жалітися, що м'яса обмаль.

Так вони і зробили. А Варґ між тим поліз на дах. Побачив він дим із отвору і став примірятися, як би через нього пролізти всередину. А Нуфі пожбурив гарпуна і поцілив Варґові у пузо. Той скрикнув і впав просто у казан з окропом. Нафі й Ніфі притьмом заклали накривку, і хай би як Варґ вив, волав і біснувався, нічого не допомогло: він зварився живцем. Кажуть, ніби устиг він мовити вісу, але у цій сазі її немає.

Затим брати Ґрісінґи сіли вечеряти, і не жалілися, що суп у них без м'яса. Наступного дня Нуфі поїхав на Хрюкатинґ і розповів, як усе сталося. Люди його дуже хвалили. Він прозвався Нуфі Мудрим. А коли батько його Ґрісір дізнався про це, то сказав:

Варґ волав,
вовкулак,
в казані
ліг на дні.
Поросята,
вепра чада,
ум явили,
вовка вбили.

Невдовзі Ґрісір помер, і Нуфі отримав за ним спадок, і пішов за ним у Ратичному фіорді великий рід. Тут завершується ця сага.

Мы, тем временем, продолжаем дуть в свою дуду на Пломине. Многочисленные благодарности пану Семёну за перевод, и пану Виталию за редактуру.

Этот шедевр скальдической поэзии нельзя не перепостить. Пока у пана Виталия на канале происходит конкурс скальдов, мы уже определились с фаворитом. Тем более, что он внеконкурсный.

Номер 0️⃣ (поза конкурсом)

Хто тримає землі?
Хто з хортів найкращий?
Чий за меч гостріший
Нюх на дух чужинський?
Славний родич Ґарма,
Хундінґ списа ґрунту,
Вартовий хвостатий,
Ворог дару Сурта!

Итогов года не будет. Вот нам, дорогие друзья, став для защиты от всякого зла и злой судьбы в грядущем году из манускрипта LBS 4689 8vo. Став полагается носить при себе на освящённой бумаге.
Пускай старые и новые боги, кому какие ближе, берегут нас на извилистых дорогах судьбы в 2025м.

К концу близится период Йольских праздников, догорает старое время. По одной из версий скандинавского поверья, сейчас самый пик разгула Дикой охоты. А для тех, кто ещё празднует хочется напомнить одну из йольских историй с нашего канала (вдруг кто не читал) про Олава Святого. Он был по-настоящему великим конунгом и очень драматическим персонажем, по-своему, куда более глубоким чем принц Гамлет. В своё время йольский выбор Олава определил всю дальнейшую судьбу скандинавского севера, а также сильно повлиял и на мировоззрение Ярослава Мудрого.