🏗 У бюджеті-2025 не передбачено додаткового фінансування єВідновлення

Про це пише Олена Шуляк, голова Комітету ВР з питань організації держвлади та місцевого самоврядування:
«Станом на зараз хороших новин для всіх, хто очікує на збільшення фінансування за програмою єВідновлення, у мене, на жаль, немає».

єВідновлення – це державна програма грошової допомоги для відбудови житла, пошкодженого через бойові дії. Щоб отримати компенсацію потрібно подати повідомлення про пошкоджене майно у Дію.

❓Які пріоритети в уряду у новому бюджеті? Чи згортається відбудова у наступному році? Де баланс між цивільними та військовими видатками?

Будемо шукати відповідь на ці питання у розмові з профільними міністерства, експертами та місцевою владою.

⏰ Дата онлайн-дискусії — 5 листопада о 17:00. Реєстрація доступна за посиланням.

Запрошені спікери:

▪️ Юрій Бова, міський голова Тростянця;
▪️ Віктор Мазярчук, керівник Центру дослідження фіскальної політики;
▪️ Віталій Проценко, в.о директора Департаменту стратегічного планування та регіональної політики Міністерства розвитку громад та територій України.
▪️ Денис Улютін, перший заступник міністра фінансів України.

Реліз підготовлено в межах проєкту “Контроль витрат на відновлення України”, що фінансується Європейським Союзом. Проєкт є спільною роботою Центру економічної стратегії, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу». Всі учасники проєкту є членами коаліції RISE.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💻 Шукаємо Digital-спеціаліста для підтримки роботи Міністерства фінансів

У рамках проєкту від уряду Великої Британії (UK Aid) шукаємо людину на full-time зайнятість з листопада до лютого із можливістю подовження.

Потрібно буде працювати з соцмережами Міністерства за контент-планом, залучати нову аудиторію та звітувати про результат.

Гарантуємо гідну оплату праці та цікаві задачі.

Основні вимоги:

▪️ Вища освіта в маркетингу, рекламі або суміжних галузях.
▪️ Досвід у Digital та SMM (3+ років, портфоліо успішних кейсів).
▪️ Знання аналітичних інструментів (Google Analytics, Facebook Ads тощо).
▪️ Розуміння роботи державних органів та специфіки їхньої комунікації.

🔗 Деталі 一 за посиланням.

📥 Чекаємо резюме та мотиваційний лист на [email protected].ua із темою «Digital-спеціаліст до Мінфіну».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

«Ставлю на те, що закон про підвищення податків Президент уже й не підпише»

З допису старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.

«Дірку в оборонному бюджеті закриють із тої частини зовнішньої допомоги, яку можна буде спрямовувати на оборону.

💰Якщо наступного року виникне гостра потреба у додаткових оборонних видатках 一 підвищать ПДВ, згідно рамки меморандуму з МВФ.

А якщо інтенсивність бойових дій не зростатиме, або реалізується «альтернативний сценарій» 一 то точно переб'ємося підвищеними акцизами (і тут повторю 一 не треба давати пільги для айкосів), та поступовою детінізацією/закручуванням гайок в рамках чинного ПКУ.

⭐️ І це, насправді, добре, бо той податковий пакет був відверто поганий.

Прикро лише, що знову «поїли лайна на шару», як у тому анекдоті про ковбоїв. Пишу «поїли», а не влада/слуги/ОП/Президент, бо всі в одному човні.

Бізнес і громадян подратували, бухгалтери витратили купу часу, намагаючись зрозуміти, як це все адмініструвати заднім числом, оці всі метання і відсутність чіткого бачення не додають довіри до влади, яка настільки важлива під час війни.

Ну і купа часу та зусиль на обговорення, виписування норм, голосування, аналіз, коментування 一 десятки тисяч людиногодин. Втрата фокусу з найважливішого 一 війни та пошуку шляхів до перемоги.

👉 І оця «тисяча для всіх» 一 вона про те саме. Розпорошення обмеженого ресурсу адмінапарату та суспільного фокусу. Це найприкріше».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📈 Як змінюються очікування інвесторів після перемоги Трампа?

👉 Прокоментували для Forbes динаміку на фондових ринках. Інвестори очікують більш сприятливої для них податкової політики та позитивних ефектів від очікуваної політики протекціонізму.

▪️ Нафта дешевшає — політика команди Трампа є зрозумілою і прогнозованою 一 максимально дозволяти й сприяти нарощуванню власного видобутку в США.

▪️ Криптовалюта дорожчає через очікування впливу «криптолобі», яке буде широко представлене в новому Конгресі, на регулювання криптовалют.

▪️ Золото падає, а українські та російські цінні папери зростають. Це ставка інвесторів на виконання Трампом обіцянки закінчити війну, або й просто очікування будь-яких змін теперішньої політики. Плюс переконлива перемога Трампа зняла побоювання щодо політичної нестабільності в США.

Втім, «економічна платформа» Трампа залишається розмитою. Надалі ринки корегуватимуться залежно від реальних кроків команди Трампа та навіть персон, призначених на ключові позиції. А протекціонізм, хоча й може дати короткий стимулювальний ефект, довгостроково шкодить економіці, б’ючи по її ефективності.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Гетманцев пропонує обов'язково розміщувати частину доходу у військові облігації — чому це шкідливо?

(допис нашого старшого економіста Юрія Гайдая).

«Щодо ідеї Данила Гетманцева про обов'язкове розміщення частини доходу фізосіб в ОВДП.

На мій погляд 一 це не «стимулювання залучення внутрішніх заощаджень на потреби оборони».

Це було б пряме вилучення частини доходу, хоч і у вигляді позики державі.

Хтось справді може розглядати це, як заміщення звичних заощаджень. Але таких людей буде мало, бо чисто психологічно обов'язкове вилучення частини доходу в державний борг не буде сприйматися, як ліквідні добровільні заощадження (і ще про один поведінковий ефект 一 нижче).

💵 Тому по факту переважна більшість громадян сприйме це як зменшення disposable income, навіть якщо вони не чули такого терміну.

Це зменшить інші заощадження, які є часткою disposable income 一 доходу, яким розпоряджаються українці. І це зменшить споживчий попит.

Ну і слід пам'ятати, що далеко не всі заощаджують хоч щось. Це знову було б ударом по найменш забезпеченим (якщо не встановлювати нижньої межі доходу).

І це знову «стрижка» білих доходів і стимул їх скорочувати, тінізувати.

Наступне питання 一 чи буде залучення на ринкових умовах. Якщо так, то навіщо воно взагалі? 🤔

Апетит Мінфіну до розміщення на ринкових умовах уже й так обмежений, через вартість обслуговування. Знижувати потім реальну ставку через істотно вищу інфляцію 一 теж було б злом.

А якщо примусове запозичення буде на неринкових умовах 一 це фінансові репресії, те саме ПДФО, тільки у збоченій формі, яке сплачується через втрату вартості заощаджень у часі.

🔺 Це підірве довіру населення до держави, як емітента. Я б, наприклад, після такого кроку припинив добровільно купувати нові облігації (з 2022 року купую гривневі, а пізніше й валютні, і цілком задоволений цим інструментом), бо це великий червоний прапор, на якому написано «ПІРАМІДА».

Де репресії через примусове розміщення, там за рогом і репресії для добровільних вкладників. Навіть якщо держава не матиме такого наміру, читатиметься це однозначно.

Історичний досвід, якщо не вдаватися в деталі, показує, що до такого кроку держави вдавалися у зовсім відчайдушних обставинах.

Тому на сьогодні такі ідеї виглядають зовсім не на часі».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ У жовтні Україна скоротила імпорт електроенергії з-за кордону на 60% 一 DiXi Group

Втім, обсяги імпорту все ще втричі перевищують експорт.

Минулого місяця Україна імпортувала 181,8 тис. МВт·год електроенергії.

З них 33% надійшло з Угорщини, близько 25% — зі Словаччини🇸🇰 і Румунії 🇷🇴, 11% — з Польщі 🇵🇱, а 6% — з Молдови 🇲🇩.

Водночас експорт зріс до 60,7 тис. МВт·год. Найбільше експортували електроенергію до Угорщини🇭🇺 (33%), Румунії 🇷🇴(26%) та Словаччини🇸🇰 (25%).

Графік 一 Трекер економіки під час війни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📈 Інфляція у жовтні знову обігнала прогнози

За рік споживчі ціни виросли на 9,7%, хоча в НБУ такий рівень очікували лише до кінця 2024 року.

Порівняно з вереснем, інфляція у жовтні становила 1,8%. Більше зростання за місяць цього року було тільки у червні, коли ціни зросли на 2,2%.

🍞🥤За місяць найбільше подорожчали продукти і напої (+3,2% м/м), алкоголь і тютюн (+1,8%) та одяг і взуття (+1,2%). З продуктів найбільше подорожчали овочі (+18,2%) та яйця (+18,1%).

🛒 Усі продукти харчування продовжують бути суттєво дорожчими, ніж минулого року, зокрема через гірший урожай. Овочі у жовтні 2024 року подорожчали на 62,1% порівняно з жовтнем 2023 року, масло — на 27,3% р/р, фрукти — на 23,9% р/р.

На думку НБУ, інфляція тимчасово перетне позначку 10% на початку 2025 року і почне знижуватися навесні.

Графік 一 Трекер економіки під час війни. Проєкт реалізується за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇺🇦 Україна має кращий результат, ніж деякі держави, що йдуть до членства багато років

Розповідає в інтерв’ю Європейській правді Жозеп Боррель, високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики, мандат якого невдовзі закінчиться.

Декілька ключових цитат з інтерв'ю:

▪️ Про Трампа. Я не можу прогнозувати наміри адміністрації США, якої ще не існує. Невідомо навіть, хто буде держсекретарем чи міністром оборони. Але я знаю, що Європейська рада щойно підтвердила зобов'язання ЄС підтримувати Україну. Безпекова угода на десять років, яку ЄС у червні підписав з Україною, залишається чинною.

▪️Про зброю для України. Так, хотілося би діяти швидше. Але ми такі, як є. Євросоюз – це група з 27 країн-членів з різними поглядами, які потребують одностайності. Але ви ж пам'ятаєте: ми починали з того, що пропонували каски. А тепер – постачаємо F-16.

▪️Про прогрес у Євроінтеграції. Навіть сильного бажання бути членом Євросоюзу недостатньо. Потрібен процес реформ, щоб гарантувати, що всі критерії будуть виконані. Це не наше бажання: такими є правила. Але я хочу відзначити, що в останньому звіті про розширення, який Єврокомісія затвердила 30 жовтня, Україна визнана такою, що має дуже добрий результат, набагато кращий, ніж у деяких інших держав, які готуються до членства вже багатьох років.

⚡️ У цей четвер, 14 листопада о 17:00, ми проведемо обговорення про те, наскільки українська економіка близька до ЄС, а також оглянемо головні реформи пов’язані з цією темою.

Крім цього, експерти ЦЕС оглянуть основні зміни в економіці країни за жовтень.

🔗 Зареєструватися на подію 一 за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Бюджетна допомога від іноземних партнерів перевищила $100 млрд

Від початку повномасштабного вторгнення Україна отримала вже $100,79 млрд зовнішньої фінансової допомоги.

Іноземне фінансування втримало українську економіку від колапсу в умовах війни.

💰Завдяки цим коштам Україна здатна фінансувати цивільні видатки бюджету, коли всі власні надходження йдуть на фінансування оборони.

👉 Наш економіст Максим Самойлюк підсумував основні джерела та особливості міжнародного фінансування.

▪️ Найбільше коштів Україна за ці роки отримала від Європейського Союзу ($40,5 млрд), США ($28,2 млрд) та МВФ ($11,4 млрд). Значні обсяги фінансування також надходили від Японії ($6,3 млрд), Канади ($5,4 млрд), Великої Британії ($2,6 млрд). Загалом український бюджет фінансували 27 різних країн та організацій.

▪️ 35% фінансування Україна отримала як безповоротний грант, а 65% надходило у формі пільгових кредитів. Такі кредити сильно відрізняються від звичайних, комерційних кредитів. Здебільшого Україна почне повертати тіло кредитів через декілька десятиліть, а відсотки за кредитами для нас мінімальні або взагалі відсутні.

▪️ Незважаючи на те, що обсяги наданого Україні фінансування є безпрецедентними, вони все одно менші за потребу. За роки повномасштабної війни дефіцит державного бюджету перевищив $120 млрд; ще близько $33,5 млрд пішло на погашення внутрішніх та зовнішніх боргів.

Отже, $100 млрд іноземних коштів покрили 64% потреби у додатковому фінансуванні.

Допоки триває повномасштабна війна, Україна не зможе жити без іноземного фінансування. Основою допомоги на наступні роки має стати $50 млрд грантів та кредитів від країн G7, забезпечені доходами від заморожених російських активів.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram