💰 У грудні Україна отримала рекордні $9,3 млрд фіндопомоги, серед них вперше опинились кошти від заморожених російських активів ($1 млрд від США)

Більше про механіку передачі нам надходжень від російських активів (програми ERA) ми писали тут.

Загалом у 2024 році Україна отримала $41,6 млрд іноземних коштів. Це перевершило прогнози економістів, які в середньому очікували підтримки на $37 млрд.

Підтримка партнерів покрила 75% додаткових потреб держбюджету — дефіциту та погашення боргів. Хоч отриманих коштів не вистачило для всіх потреб, відсоток покриття був більшим ніж у 2023 (71%) та 2022 роках (56%).

🇺🇦 Завдяки міжнародній допомозі вже третій рік повномасштабної війни її економічні наслідки є значно м’якшими для українців, ніж могло бути в гірших сценаріях.

Іноземні ресурси дозволяють покривати всі цивільні витрати — від медицини до освіти — поки власні надходження бюджету йдуть на фінансування оборони.

Дослідити графіки інтерактивно можна у нашому Трекері економіки України під час війни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👇 Детальніше про вже підписаний закон, який ліквідує КРАІЛ та вводить нові правила для ринку азартних ігор.

З включення старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая на Радіо НВ.

Ліквідація КРАІЛ.
Орган, який мав регулювати азартні ігри, не впорався зі своїми обов’язками. Зокрема, роками не запускалася система онлайн-моніторингу, яка б дозволила ефективно контролювати ринок.

"Це ключовий інструмент для цивілізованої роботи ринку, але його поки так і не впровадили".

Новий регулятор.
Замість КРАІЛ функції розподілили між новим органом і Мінцифрою. Це має зробити регулювання більш оперативним.

"Нова структура має запобігти колективній безвідповідальності, яка була проблемою старої моделі, побачимо чи це запрацює.”

Обмеження реклами:
Тепер рекламу азартних ігор можна побачити лише вночі – з 23:00 до 06:00, або у спеціалізованих виданнях для дорослих. Вона зникне з транспорту і вуличних білбордів.

“У законопроекті до першого читання була, по суті, повна заборона реклами азартних ігор. У ухваленому вигляді, її дозволили вночі, а також, зокрема, для аудиторії видань 21+. Це все ж зберігає істотні можливості для реклами. Регулятор має дбати про те, щоб азартні ігри не були доступними і не просувалися, в першу чергу, на вразливі категорії населення”

"Контрольні ігри":
Новий закон дозволяє перевіряти операторів через "контрольні закупівлі" – тобто непомітно тестувати, чи вони дотримуються правил. Зокрема, це має допомогти зупинити ухилення від податків.

"Це вже такі дуже конкретні інструменти, які можна використовувати, і тут вже не можна буде сказати, що “в нас немає повноважень”.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🪙 Минулий рік був багатим на економічні події для України: від затримки з виділенням американської допомоги, яка зрештою призвела до необхідності підвищувати податки, до щедрих програм роздачі грошей від президента.

Ми вирішили підбити короткі підсумки року та назвати найважливіше рішення та найбільший провал року, а також цифру року.

Допоміг нам у цьому виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський 👉 https://youtu.be/8NiWm7sem3Y

📰 підписатися

🚌Слово 2024 року в Україні — бусифікація. А яким словом можна описати економіку минулого року?

На це питання директор ЦЕС Гліб Вишлінський відповів на подкасті Економічної правди “Хроніки економіки”.

“Два слова про минулий рік в економіці — це нестача людей.

За нашими попередніми оцінками, зараз за кордоном перебуває близько 5 млн українських біженців. Для економіки тут основна втрата — це жінки, які працювали в Україні до повномасштабного вторгнення.

Чоловіки теж є, але їх менше. Проте їхнє число зростає: частина набуває працездатного віку, інша частина — це чоловіки, які обійшли закон.

До цього додається посилення мобілізації. На жаль, Україна втрачає людей на фронті, громадяни стають непрацездатними через травми внаслідок російських атак та участі в бойових діях.

Тому ми опинилися в ситуації, коли людей критично не вистачає особливо на фоні достатньої фінансової підтримки від партнерів”.

Подивитися повний випуск можна за посиланням. У ньому говоримо про економічні перемоги, зради та цифри 2024 року.

✏️Пишіть в коментарях, з яким словом чи словосполученням 2024 рік асоціюється у вас.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Як вимірювати ефективність роботи Податкової?

Думки старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.

"Коли єдиним критерієм ефективності комунікується виконання плану, система самозаточується винятково на енфорсмент, примусове стягнення податків. Що в цьому поганого?

1️⃣ Це дорого. Для економіки, і для бюджету. Це контроль, перевірки, обдзвони, буквоїдство, примусові авансові платежі. Мільйони людиноднів, як на боці податкової адміністрації, так і бізнесу. Добровільний податковий комплаєнс - значно дешевший.

2️⃣ Це псує стосунки бізнесу і громадян з державою. Податкова служба, заточена винятково на виконання плану, ніколи не стане сервісною. Тобто не будуватиме довірливих стосунків з бізнесом, не допомагатиме і не підказуватиме. Лише контроль, перевірки, обдзвони, буквоїдство, аванси.

Так, звісно, вся популяція ніколи не платитиме податки добровільно. Тому має бути належний баланс - сервіс для доброчесних і відповідальних, і контроль та енфорсмент для ухилянтів.

📈 Тобто KPI мають включати в себе мікс. Виконання плану - безумовно, але також, наприклад:

- рівень задоволення і довіри платників;
- частка добровільно сплачених податків;
- витрати бізнесу на адміністрування податків, зокрема - витрати часу на подання звітності та адмін оскарження;
- частка податкових повідомлень-рішень, оскаржених в судах;
- вартість "виконання плану", тобто адмін "кости" кожної зібраної гривні, або податкові надходження на одного податківця у регіоні.
Інакше це шлях у Середні віки. З відповідними наслідками для економіки.

Власне, так воно у нас і було увесь час, але останні років 10 був якийсь повільний, вимучений, спорадичний рух у правильному напрямку.

Зараз маємо сигнал, що цей рух може бути повністю відкочений. Сподіваюся, такої помилки не буде".

Ілюстрація — Юрій Романюк.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️У грудні інфляція прискорилася до 12% р/р (1,4% м/м) — це вже не такі стрімкі темпи, як було восени.

Чому ціни зростають? Серед причин: поганий врожай, подорожчання сировини, зростання витрат бізнесу на електроенергію та оплату праці.

Раніше НБУ підвищив облікову ставку до 13,5%. Ціль регулятора — уповільнення інфляції до 5% у 2026 році.

Вища ставка робить привабливішими гривневі депозити, утримуючи дохідність вище за інфляцію. Дохідність ОВДП теж зростає, щоб залишати облігації більш привабливими для інвестицій.

🔍Побачити повну картину як зростають ціни можна у нашій новій теплокарті інфляції з Трекеру економіки під час війни.

Нагадаємо, що Україна увійшла у повномасштабну війну зі споживчою інфляцією на рівні 10%. Як розвивались події далі можна почитати у нашому Трекері.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🔭 Наш Трекер економіки під час війни

Від «треба терміново на щось використати, бо згорять» до виділення 5 млрд грн з резервного фонду Кабміну.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

«Вражає масштаб», 一 уповноважений Президента України із санкційної політики Владислав Власюк

🚢 Біля берегів Китаю застрягли три російських танкери 一 судна потрапили під новий масштабний пакет санкцій США (Bloomberg).

Під санкції потрапили дві великі нафтовидобувні компанії («Газпромнефть» і «Сургутнефтегаз») та 183 танкери.

🇺🇸 Це один з останніх кроків адміністрації Байдена, щоб посилити Україну перед інавгурацією Трампа.

Про це ми зокрема говорили у новому подкасті «Що з економікою?» з уповноваженим Президента України із санкційної політики Владиславом Власюком:

«Перше, що вражає 一 це масштаб. Чотириста плюс позицій 一 це величезний пакет.

Ми могли б бачити пакет майже такого ж обсягу по ВПК, але, на мою думку, ідентифікувати та таргетувати суб'єкт, задіяний у військовій промисловості значно легше, ніж той, що пов’язаний із енергетикою.

Тут я кілька великих нафтогазових гравців, зокрема «Газпромнефть» і «Сургутнефтегаз» .Бачу декілька страховиків, зокрема «Інгосстрах», більше ста танкерів, керівництво «Росатом» 一 тут прямо пов'язуано з діями Росатому на окупованій ЗАЕС.

Бачу амбітні положення, які дозволять американцям у спрощеному порядку застосовувати вторинні санкції до подальших суб'єктів в третіх країнах, які займатимуться сприянням Росії.

Виглядає, що цей інструмент буде руйнівним для спроможності Росії виходити на міжнародні ринки».

Що очікувати після інавгурації Трампа?

«(...) Ми поки не маємо чіткого розуміння, з чим прийде нова адміністрація в плані санкційної політики, хоча попередні сигнали, які ми чули, зокрема по нафтогазовому сектору, позитивні. Є чітке розуміння, що між нафтодоларовими доходами Росії і спроможністю продовжувати агресію є пряма кореляція.

З приводу адміністративних особливостей прийняття або скасування санкцій в США, це напрацьована система і структури (...). У США це максимально неполітизований процес на відміну від того ж ЄС. Про це ми багато говоримо з партнерами в Європі, що настав час для змін в процесах і узгодження санкцій, і змін чи скасування», 一 пояснює у подкасті Владислав Власюк.

👉 Подкаст на платформах за посиланням.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Покращили графік імпорту/експорту електроенергії в нашому Трекері

👉 Тепер можна легше порівнювати комерційний імпорт та експорт, та відсортовувати потрібні дані по роках.

Додамо, що Україна увійшла у 2025 рік з мінімальними чи відсутніми відключеннями побутових та промислових споживачів. Українські енергетики продовжують відновлювати всі пошкодження та розбудовувати захист важливих об’єктів.

Втім, у місячному вимірі комерційний експорт у грудні 2024 року склав 6,8 ГВт·год, а комерційний імпорт — 433 ГВт·год. Імпорт перевищував експорт більш ніж у 63 рази.

💡 Наш Трекер економіки 一 це більше 20 інтерактивних графіків про різні сфери української економіки 一 від курсу гривні і торгівлі до енергетики та споживчих настроїв.

Якщо хочете першими отримувати оновлення Трекеру, підписуйтесь на нашу розсилку тут (там є форма для реєстрації, просто додайте ✔️, щоб підписатися на Трекер також).

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Як змінювалась українська економіка у 2024 році?

⚡️ У цей четвер, 16 січня о 17:00, проводимо підсумкову подію про найважливіше в економіці країни за рік.

З початку повномасштабного вторгнення ми щомісяця моніторимо стан української економіки у різних секторах.

На події ми представимо зведений огляд економічних трендів, від бюджету та інфляції до енергетики та експорту.

👤 До дискусії доєднається заступник Міністра економіки Андрій Телюпа.

🔗 Приєднуйтесь за посиланням (коротка реєстрація).

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Податкові зміни у 2025 році, ліміти на перекази та фінмоніторинг

👉 Наш старший економіст Юрій Гайдай в інтерв'ю для DOU про те:

▪️ Які зміни сплати ЄСВ чекають у 2025 році?

«Основна зміна – це повернення обов'язку сплати ЄСВ для ФОП. Це мінімальний страховий платіж 1760 грн. Нагадаємо, що з 1 березня 2022 року його можна було не платити за власним бажанням, але тоді не зараховувався пенсійний страховий стаж.

З наступного року це буде обов'язково, за рідкісними виключеннями. Також для тих, хто отримує високі доходи, збільшується максимальна база нарахування ЄСВ. Раніше вона була обмежена 15-ма мінімальними зарплатами, з наступного року буде 20.

Це означає, що ЄСВ 22% сплачується з місячного доходу до 160 тис. грн, раніше було до 120 тис. Але це залежить від того, чи роботодавець, тобто інша сторона контракту, заплатила ЄСВ за вас. Якщо заплатила, тоді не потрібно».

▪️ Хто з ФОП може не платити ЄСВ?

«Там невеликий ряд виключень: ті, за кого ЄСВ вже платить роботодавець, особи з інвалідністю, люди пенсійного віку та ті, хто зареєстровані або ведуть свою діяльність на окупованих територіях».

▪️Як вплине посилення фінмоніторингу на перекази між картками? Про причини збільшення контролю писали тут.

«Банки ретельніше оцінюватимуть ризиковість клієнтів. Якщо, наприклад, клієнт має зв’язок із Росією чи Білоруссю, або бере участь у торгівлі віртуальними активами, його майже автоматично віднесуть до категорії високоризикових. Для таких клієнтів діятиме ліміт на вихідні операції — 50 тис. грн на місяць.

Для клієнтів із підтвердженими та прозорими доходами 一 заробітна плата, доходи від підприємницької діяльності чи державні виплати 一 суттєвих змін не буде. Для них обмеження буде 一 150 тис. з січня цього року та 100 тис. з середини 2025-го.

Окремо банки приділятимуть більше уваги діяльності фізичних осіб-підприємців (ФОП). Якщо діяльність ФОПа виглядає нетипово, наприклад, на рахунку на початку і наприкінці дня залишок нульовий, але протягом дня фіксуються значні транзитні операції або різкі стрибки надходжень від великої кількості фізичних осіб, така інформація буде передаватися до Державної служби фінансового моніторингу. Служба, у свою чергу, може агрегувати ці дані та передавати їх до правоохоронних органів.

Крім того, для підвищення ефективності фінансового моніторингу банки почнуть включати ФОПів у групи пов’язаних осіб — це раніше стосувалося лише юридичних осіб. Якщо буде виявлено, що ФОПи мають суттєві зв’язки між собою чи з бізнесом юридичних осіб, їх враховуватимуть у спільному аналізі».

🎧 Детальніше дивіться в короткому інтерв'ю.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Цього тижня Метінвест призупинив роботу Покровської вугільної групи

Компанія планує покрити дефіцит вугілля, необхідного для виплавки сталі, з власних шахт у США.

🏭 Нагадаємо, що шахтоуправління «Покровське» 一 це найбільша шахта з видобутку коксівного вугілля в Україні, яке необхідне для виплавки сталі. Більше про це писали тут.

Яким був цей рік для української металургії?

За 2024 рік виробництво основних видів металопродукції зросло на 18-23%. Україна виробила 7,09 млн тонн чавуну (+18% до минулого року), 7,58 млн тонн сталі (+22%) та 6,22 млн тонн прокату (+16%).

💰 Експорт залізної руди за рік склав 33,7 млн т на загальну суму $2,8 млрд.

У грудні 2024 року Україна збільшила місячний експорт залізної руди до рекордного рівня з початку повномасштабної війни 一 3,45 млн т.

У наступному році очікується, що виробництво сталі в Україні в 2025 році впаде на 9% до 6,8 млн т.

Ключовими ринковими ризиками на 2025 рік є продовження військових дій, зниження цін на світових ринках, посилення захисних квот ЄС і необхідність імпорту коксівного вугілля.

👉 Детальніше про #підсумки_року будемо сьогодні говорити о 17:00. Приєднуйтесь за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📦 Чи треба оподатковувати посилки з-за кордону?

/готуємося зірвати джекпот по клоунам/

Учора до Ради подали законопроєкт про оподаткування посилок з-за кордону.

Проєкт передбачає оподаткування ПДВ (20%) всіх посилок з-за кордону, незалежно від вартості. Ввізне мито з них буде справлятися лише у разі, якщо вартість товарів перевищує €150.

Не оподатковуватимуть ПДВ лише посилки з товарами вартістю до €45, якщо їх надсилають фізичні особи без будь-якої оплати та комерційної мети.

👉 Чому це непопулярний, але необхідний крок пояснює старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай.

«Безподаткове ввезення товарів із закордонних площадок 一 це просто пільги для іноземного бізнесу. У випадку Алі і Тему це ще й пільги, які збільшують заробіток компаній, що працюють на стратегічного союзника Росії.

«Але ж наші імпортери купують у тих же китайців».

Так, але наш роздріб сплачує податки. Чому ми маємо ставити наш роздріб у програшне конкурентне становище у порівнянні з китайськими чи європейськими площадками? Матимуть рівні податки 一 нехай конкурують.

«Але ж імпорт стане дорожчим».

Так, середньозважено імпорт подорожчає, бо кінцева ціна маркетплейсів включатиме ПДВ. А держава під час війни має дбати про дешевий споживчий імпорт? Чи може про фінансування армії?

У нас епічний торговий дефіцит через війну, та її наслідки. Він компенсується лише допомогою наших партнерів, яка дозволяє не лише фінансувати бюджет, а й тримати курс.

Наші лібертаріанці на кшталт Поперешнюка ж вірять у силу ринку? Так от, якщо цю проблему дати на відкуп ринку, то долар би коштував мабуть гривень 70-80. І це б справді (частково) вирішило проблему. Тільки дуже болісно для всіх.

Ми, в цілому, як країна, живемо дуже не по коштах. Це історичних масштабів аномалія, яка не відчувається через зовнішню допомогу. І на цьому фоні іще стимулювати імпорт?

Взагалі, предмет цієї дискусії 一 один із типових наслідків «нової економіки». Онлайн платформи стають все вагомішими, а існуючі податкові та митні системи сформувалися у зовсім інший час.

Тому той же ЄС у 2021 році запустив Єдине вікно для імпорту 一 Import One Stop Shop. Маркетплейси з-за меж ЄС реєструються у ньому, і самі нараховують та сплачують ПДВ. Це спрощує розмитнення, і позбавляє головного болю покупців.

У 2023 році Єдине вікно для імпорту з-за меж ЄС принесло €6,3 млрд в бюджети країн ЄС. Ніби небагато, але тут варто враховувати, що всі великі глобальні маркетплейси давно мають юрособи в ЄС і сплачують там всі податки з продажів на загальній системі.

І ми, у ході вступу в ЄС теж станемо частиною такого підходу. Але чекати на це ще 4-5 чи скільки там років 一 не вважаю допустимим».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що експортувала Україна в 2024 році?

Продовжуємо #підсумки_року з нашого огляду

У 2024 році експорт товарів зріс на 15% до $41,7 млрд.​

🌾 Агроекспорт склав половину загального обсягу — $20,9 млрд (50% експортної виручки).

🏭 Гірничо-металургійний комплекс склав $6,9 млрд (17%) експортної виручки, харчова промисловість — $3,7 млрд (9%), машинобудування — $3,6 млрд (9%).​

Експорт цукру в 2024 році досяг 750 тис. т ($420 млн). Це найвищий показник з 1997 року, коли почали вести статистику.​

🚢 Водночас загальний імпорт у 2024 році зріс на 11%, досягнувши $70,7 млрд.

Основними імпортними товарами минулого року були нафта та нафтопродукти – $6,8 млрд (10%), легкові автомобілі – $4,4 млрд (6%), фармацевтика – $2,0 млрд (3%), мобільні телефони – $1,3 млрд (2%), добрива – 1,2 млрд (2%) і дронів – 1,1 млрд (2%).​

Інфографіка: огляд ЦЕС ($ млрд).

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Як українська енергетика пройшла 2024 рік?

У 2024 році Україна втратила понад 10 ГВт — більше половини від пікової потреби взимку — генеруючих потужностей внаслідок 13 масштабних російських атак.

📊 Загальний чистий імпорт електроенергії у 2024 році перевищив 4 ТВт·год. Це вдесятеро більше за показник 2023 року.

Комерційний імпорт сягнув 4,4 ТВт·год ($670 млн), тоді як комерційний експорт був у 12,7 разів меншим 一 348 ГВт·год ($81 млн).​

Також у 2024 році затвердили Стратегію розвитку розподіленої генерації на період до 2035 року та, за словами міністра енергетики Галущенка, запустили сотні мегават нових потужностей. Проте це компенсує лише незначну частку зруйнованих енергообʼєктів.​

🫣 Водночас, з офіційної інформації Укренерго, опублікованої заступником голови Комітету з питань фінансів нардепом Ярославом Железняком, випливає, що з обіцяного президентом гігавату розподіленої генерації у 2024 році збудували лише трохи більше 10% (104 МВт).

Графік: Трекер економіки.

#підсумки_року

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

У 2024 році Україна імпортувала дронів на понад $1 млрд. Безпілотні літальні апарати увійшли у топ-10 імпортованих товарів.

👉 Абсолютну більшість з дронів (92%) було імпортовано з Китаю. 

Нагадаємо, що у 2024 році імпорт зріс на 11%, досягнувши $70,7 млрд. 

Основні імпортні товари минулого року:

▪️ нафта та нафтопродукти – $6,8 млрд (9,6%), 
▪️ легкові автомобілі – $4,4 млрд (6,2%), 
▪️ полімери та пластмаси – $2,85 млрд (4,0%), 
▪️ лікарські засоби – $2,0 млрд (2,8%), 
▪️ мобільні телефони – $1,3 млрд (1,8%) та добрива – 1,2 млрд (1,7%).

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram