💰 У грудні Україна отримала рекордні $9,3 млрд фіндопомоги, серед них вперше опинились кошти від заморожених російських активів ($1 млрд від США)

Більше про механіку передачі нам надходжень від російських активів (програми ERA) ми писали тут.

Загалом у 2024 році Україна отримала $41,6 млрд іноземних коштів. Це перевершило прогнози економістів, які в середньому очікували підтримки на $37 млрд.

Підтримка партнерів покрила 75% додаткових потреб держбюджету — дефіциту та погашення боргів. Хоч отриманих коштів не вистачило для всіх потреб, відсоток покриття був більшим ніж у 2023 (71%) та 2022 роках (56%).

🇺🇦 Завдяки міжнародній допомозі вже третій рік повномасштабної війни її економічні наслідки є значно м’якшими для українців, ніж могло бути в гірших сценаріях.

Іноземні ресурси дозволяють покривати всі цивільні витрати — від медицини до освіти — поки власні надходження бюджету йдуть на фінансування оборони.

Дослідити графіки інтерактивно можна у нашому Трекері економіки України під час війни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🪙 Минулий рік був багатим на економічні події для України: від затримки з виділенням американської допомоги, яка зрештою призвела до необхідності підвищувати податки, до щедрих програм роздачі грошей від президента.

Ми вирішили підбити короткі підсумки року та назвати найважливіше рішення та найбільший провал року, а також цифру року.

Допоміг нам у цьому виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський 👉 https://youtu.be/8NiWm7sem3Y

📰 підписатися

🚌Слово 2024 року в Україні — бусифікація. А яким словом можна описати економіку минулого року?

На це питання директор ЦЕС Гліб Вишлінський відповів на подкасті Економічної правди “Хроніки економіки”.

“Два слова про минулий рік в економіці — це нестача людей.

За нашими попередніми оцінками, зараз за кордоном перебуває близько 5 млн українських біженців. Для економіки тут основна втрата — це жінки, які працювали в Україні до повномасштабного вторгнення.

Чоловіки теж є, але їх менше. Проте їхнє число зростає: частина набуває працездатного віку, інша частина — це чоловіки, які обійшли закон.

До цього додається посилення мобілізації. На жаль, Україна втрачає людей на фронті, громадяни стають непрацездатними через травми внаслідок російських атак та участі в бойових діях.

Тому ми опинилися в ситуації, коли людей критично не вистачає особливо на фоні достатньої фінансової підтримки від партнерів”.

Подивитися повний випуск можна за посиланням. У ньому говоримо про економічні перемоги, зради та цифри 2024 року.

✏️Пишіть в коментарях, з яким словом чи словосполученням 2024 рік асоціюється у вас.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️У грудні інфляція прискорилася до 12% р/р (1,4% м/м) — це вже не такі стрімкі темпи, як було восени.

Чому ціни зростають? Серед причин: поганий врожай, подорожчання сировини, зростання витрат бізнесу на електроенергію та оплату праці.

Раніше НБУ підвищив облікову ставку до 13,5%. Ціль регулятора — уповільнення інфляції до 5% у 2026 році.

Вища ставка робить привабливішими гривневі депозити, утримуючи дохідність вище за інфляцію. Дохідність ОВДП теж зростає, щоб залишати облігації більш привабливими для інвестицій.

🔍Побачити повну картину як зростають ціни можна у нашій новій теплокарті інфляції з Трекеру економіки під час війни.

Нагадаємо, що Україна увійшла у повномасштабну війну зі споживчою інфляцією на рівні 10%. Як розвивались події далі можна почитати у нашому Трекері.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🔭 Наш Трекер економіки під час війни

Від «треба терміново на щось використати, бо згорять» до виділення 5 млрд грн з резервного фонду Кабміну.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Покращили графік імпорту/експорту електроенергії в нашому Трекері

👉 Тепер можна легше порівнювати комерційний імпорт та експорт, та відсортовувати потрібні дані по роках.

Додамо, що Україна увійшла у 2025 рік з мінімальними чи відсутніми відключеннями побутових та промислових споживачів. Українські енергетики продовжують відновлювати всі пошкодження та розбудовувати захист важливих об’єктів.

Втім, у місячному вимірі комерційний експорт у грудні 2024 року склав 6,8 ГВт·год, а комерційний імпорт — 433 ГВт·год. Імпорт перевищував експорт більш ніж у 63 рази.

💡 Наш Трекер економіки 一 це більше 20 інтерактивних графіків про різні сфери української економіки 一 від курсу гривні і торгівлі до енергетики та споживчих настроїв.

Якщо хочете першими отримувати оновлення Трекеру, підписуйтесь на нашу розсилку тут (там є форма для реєстрації, просто додайте ✔️, щоб підписатися на Трекер також).

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Як змінювалась українська економіка у 2024 році?

⚡️ У цей четвер, 16 січня о 17:00, проводимо підсумкову подію про найважливіше в економіці країни за рік.

З початку повномасштабного вторгнення ми щомісяця моніторимо стан української економіки у різних секторах.

На події ми представимо зведений огляд економічних трендів, від бюджету та інфляції до енергетики та експорту.

👤 До дискусії доєднається заступник Міністра економіки Андрій Телюпа.

🔗 Приєднуйтесь за посиланням (коротка реєстрація).

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Цього тижня Метінвест призупинив роботу Покровської вугільної групи

Компанія планує покрити дефіцит вугілля, необхідного для виплавки сталі, з власних шахт у США.

🏭 Нагадаємо, що шахтоуправління «Покровське» 一 це найбільша шахта з видобутку коксівного вугілля в Україні, яке необхідне для виплавки сталі. Більше про це писали тут.

Яким був цей рік для української металургії?

За 2024 рік виробництво основних видів металопродукції зросло на 18-23%. Україна виробила 7,09 млн тонн чавуну (+18% до минулого року), 7,58 млн тонн сталі (+22%) та 6,22 млн тонн прокату (+16%).

💰 Експорт залізної руди за рік склав 33,7 млн т на загальну суму $2,8 млрд.

У грудні 2024 року Україна збільшила місячний експорт залізної руди до рекордного рівня з початку повномасштабної війни 一 3,45 млн т.

У наступному році очікується, що виробництво сталі в Україні в 2025 році впаде на 9% до 6,8 млн т.

Ключовими ринковими ризиками на 2025 рік є продовження військових дій, зниження цін на світових ринках, посилення захисних квот ЄС і необхідність імпорту коксівного вугілля.

👉 Детальніше про #підсумки_року будемо сьогодні говорити о 17:00. Приєднуйтесь за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📦 Чи треба оподатковувати посилки з-за кордону?

/готуємося зірвати джекпот по клоунам/

Учора до Ради подали законопроєкт про оподаткування посилок з-за кордону.

Проєкт передбачає оподаткування ПДВ (20%) всіх посилок з-за кордону, незалежно від вартості. Ввізне мито з них буде справлятися лише у разі, якщо вартість товарів перевищує €150.

Не оподатковуватимуть ПДВ лише посилки з товарами вартістю до €45, якщо їх надсилають фізичні особи без будь-якої оплати та комерційної мети.

👉 Чому це непопулярний, але необхідний крок пояснює старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай.

«Безподаткове ввезення товарів із закордонних площадок 一 це просто пільги для іноземного бізнесу. У випадку Алі і Тему це ще й пільги, які збільшують заробіток компаній, що працюють на стратегічного союзника Росії.

«Але ж наші імпортери купують у тих же китайців».

Так, але наш роздріб сплачує податки. Чому ми маємо ставити наш роздріб у програшне конкурентне становище у порівнянні з китайськими чи європейськими площадками? Матимуть рівні податки 一 нехай конкурують.

«Але ж імпорт стане дорожчим».

Так, середньозважено імпорт подорожчає, бо кінцева ціна маркетплейсів включатиме ПДВ. А держава під час війни має дбати про дешевий споживчий імпорт? Чи може про фінансування армії?

У нас епічний торговий дефіцит через війну, та її наслідки. Він компенсується лише допомогою наших партнерів, яка дозволяє не лише фінансувати бюджет, а й тримати курс.

Наші лібертаріанці на кшталт Поперешнюка ж вірять у силу ринку? Так от, якщо цю проблему дати на відкуп ринку, то долар би коштував мабуть гривень 70-80. І це б справді (частково) вирішило проблему. Тільки дуже болісно для всіх.

Ми, в цілому, як країна, живемо дуже не по коштах. Це історичних масштабів аномалія, яка не відчувається через зовнішню допомогу. І на цьому фоні іще стимулювати імпорт?

Взагалі, предмет цієї дискусії 一 один із типових наслідків «нової економіки». Онлайн платформи стають все вагомішими, а існуючі податкові та митні системи сформувалися у зовсім інший час.

Тому той же ЄС у 2021 році запустив Єдине вікно для імпорту 一 Import One Stop Shop. Маркетплейси з-за меж ЄС реєструються у ньому, і самі нараховують та сплачують ПДВ. Це спрощує розмитнення, і позбавляє головного болю покупців.

У 2023 році Єдине вікно для імпорту з-за меж ЄС принесло €6,3 млрд в бюджети країн ЄС. Ніби небагато, але тут варто враховувати, що всі великі глобальні маркетплейси давно мають юрособи в ЄС і сплачують там всі податки з продажів на загальній системі.

І ми, у ході вступу в ЄС теж станемо частиною такого підходу. Але чекати на це ще 4-5 чи скільки там років 一 не вважаю допустимим».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що експортувала Україна в 2024 році?

Продовжуємо #підсумки_року з нашого огляду

У 2024 році експорт товарів зріс на 15% до $41,7 млрд.​

🌾 Агроекспорт склав половину загального обсягу — $20,9 млрд (50% експортної виручки).

🏭 Гірничо-металургійний комплекс склав $6,9 млрд (17%) експортної виручки, харчова промисловість — $3,7 млрд (9%), машинобудування — $3,6 млрд (9%).​

Експорт цукру в 2024 році досяг 750 тис. т ($420 млн). Це найвищий показник з 1997 року, коли почали вести статистику.​

🚢 Водночас загальний імпорт у 2024 році зріс на 11%, досягнувши $70,7 млрд.

Основними імпортними товарами минулого року були нафта та нафтопродукти – $6,8 млрд (10%), легкові автомобілі – $4,4 млрд (6%), фармацевтика – $2,0 млрд (3%), мобільні телефони – $1,3 млрд (2%), добрива – 1,2 млрд (2%) і дронів – 1,1 млрд (2%).​

Інфографіка: огляд ЦЕС ($ млрд).

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Як українська енергетика пройшла 2024 рік?

У 2024 році Україна втратила понад 10 ГВт — більше половини від пікової потреби взимку — генеруючих потужностей внаслідок 13 масштабних російських атак.

📊 Загальний чистий імпорт електроенергії у 2024 році перевищив 4 ТВт·год. Це вдесятеро більше за показник 2023 року.

Комерційний імпорт сягнув 4,4 ТВт·год ($670 млн), тоді як комерційний експорт був у 12,7 разів меншим 一 348 ГВт·год ($81 млн).​

Також у 2024 році затвердили Стратегію розвитку розподіленої генерації на період до 2035 року та, за словами міністра енергетики Галущенка, запустили сотні мегават нових потужностей. Проте це компенсує лише незначну частку зруйнованих енергообʼєктів.​

🫣 Водночас, з офіційної інформації Укренерго, опублікованої заступником голови Комітету з питань фінансів нардепом Ярославом Железняком, випливає, що з обіцяного президентом гігавату розподіленої генерації у 2024 році збудували лише трохи більше 10% (104 МВт).

Графік: Трекер економіки.

#підсумки_року

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

У 2024 році Україна імпортувала дронів на понад $1 млрд. Безпілотні літальні апарати увійшли у топ-10 імпортованих товарів.

👉 Абсолютну більшість з дронів (92%) було імпортовано з Китаю. 

Нагадаємо, що у 2024 році імпорт зріс на 11%, досягнувши $70,7 млрд. 

Основні імпортні товари минулого року:

▪️ нафта та нафтопродукти – $6,8 млрд (9,6%), 
▪️ легкові автомобілі – $4,4 млрд (6,2%), 
▪️ полімери та пластмаси – $2,85 млрд (4,0%), 
▪️ лікарські засоби – $2,0 млрд (2,8%), 
▪️ мобільні телефони – $1,3 млрд (1,8%) та добрива – 1,2 млрд (1,7%).

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram