МВФ готовий пробачати недоліки, а українська влада стала відповідальніше виконувати зобов’язання

👉 Написали матеріал для Економічної правди про подальше фінансування від Міжнародного валютного фонду та структурні реформи, які нас чекають.

Нагадаємо, що днями Україна отримала черговий транш МВФ на $1,1 млрд за вчасне виконання майже всіх маяків, деякі з них було перенесено на початок 2025-го року.

🔗 Більше про штучно створені маяки в енергетиці, «прокляття третього траншу» та прогнози МВФ на наступні роки у матеріалі.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💔 «Харків зараз 一 це місто завмерлих будівельних кранів» — Жадан

Такою є доля багатьох прифронтових регіонів. Як слід підтримувати їхню економіку?

👉 Наступного тижня, 30 жовтня о 17:00, ми зберемося з аналітиками, представниками бізнесу та влади, щоб обговорити політику держави щодо територій з підвищеними воєнними ризиками.

Ми спробуємо знайти універсальні підходи, які можуть зменшити негативні наслідки від збройної агресії РФ та сприяти відновленню життя у прифронтових громадах. Ці ідеї розгляне Мінекономіки при розробці відповідного урядового документу.

Також експерти ЦЕС представлять короткий огляд нинішнього стану регіонів, які постраждали від вторгнення та залишаються вразливими до нових загроз.

👥 Зустріч пройде у форматі круглого столу онлайн та офлайн у Києві (обмежена кількість місць).

Щоб отримати адресу або посилання на Zoom, зареєструйтеся тут.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Роздача грошей 一 це найгірший сигнал, який може послати держава під час війни

Старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай спростовує міфи про роздачу «тисячі гривень від Зеленського» для Радіо НВ.

▪️ «Якщо не використати ці кошти (30 млрд, закладених в ініціативу) до кінця року 一 вони зникнуть». Це не так, тому що донори не заберуть невикористані гроші назад, їх можна перенести на наступний бюджетний рік.

▪️ «Люди зможуть задонатити ці кошти на армію, якщо прямо цього донори не дозволяють зробити». Лише незначна частина цих коштів потрапить до армії у вигляді донатів чи податків, бо ця виплата просто збільшить дохід, яким розпоряджаються українці, на тисячу грн. Частина піде в заощадження, а решта буде витрачена так, як витрачається звичний дохід. Наступного року у нас буде можливість витрачати кошти донорів на оборону, і перенесені 30 млрд грн на «цивільні видатки» уможливлять додаткові 30 млрд грн на оборону.

▪️ «Держава стимулюватиме споживання». У нас і так велике фіскальне стимулювання, держава вливає в економіку щорічно на понад 1,5 трлн грн більше, ніж збирає через податки. Заплановані 30 млрд грн для роздачі просто розчиняються і не дають помітного ефекту. Ця тисяча буде використана так, як використовуються інші доходи домогосподарств:їжа,комуналка + частина «легких грошей» піде на sin goods, тобто алкоголь, онлайн-казино та розваги.

▪️Якщо це соціальна допомога 一 вона має бути адресною для тих, хто реально цього потребує: для ВПО, пенсіонерів, ветеранів. Варіантів багато, але роздати всім 一 це одне з найгірших рішень.

«Для багатьох людей це виглядатиме як непослідовність уряду. Спочатку бюджету не вистачає коштів, потрібно підвищувати податки. Далі ухвалюється неоптимальне підвищення податків - тільки для тих, хто працює «вбілу». І навіть якщо цей закон ще не підписаний, виглядає це так: забираємо у тих, хто чесно працює й платить податки, щоб потім роздати всім.

Це справді є найгіршим сигналом, який держава може послати громадянам під час війни», 一 резюмує Гайдай.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🧐 Що МВФ очікує від української економіки наступного року?

👉 Наша економістка Олександра Мироненко порівняла оновлений макропрогноз МВФ з очікуваннями Мінекономіки, закладеними у проєкт бюджету на наступний рік.

Головне:

▪️ ВВП та інфляція: МВФ очікує зростання реального ВВП у 2024 році на 3%, а у 2025 – від 2,5% до 3,5%. Мінекономіки ж у 2025 році прогнозує зростання на рівні 2,7%. Інфляція за прогнозом МВФ в 2025 році становитиме 7,5%, а бюджетний прогноз більш песимістичний – 9,7%.

▪️ Курс: Прогноз курсу на 2024 рік майже однаковий: 41 грн/$ у МВФ та 40,7 грн/$ за урядовим прогнозом. На 2025 рік обидві сторони очікують курс у 45 грн/$, хоча далі у МВФ прогноз на 2027 рік песимістичніший – 49 грн/$ проти 46,4 грн/$ у бюджетній декларації.

▪️ Заробітна плата: У 2024 році МВФ очікує на більше зростання реальної зарплати – 10,2% проти 8,5% за прогнозом Мінекономіки. А на 2025 рік Україна прогнозує зростання на 8,1%, що перевищує очікування МВФ (7,5%).

▪️ Війна: МВФ очікує, що війна завершиться наприкінці 2025 року або в середині 2026 року за гіршим сценарієм. Мінекономіки на 2025 рік, навпаки, закладає, що бойові дії триватимуть увесь рік, тому велика частина витрат (26,3% ВВП) піде на військові потреби.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що з економікою прифронтових регіонів?

Під завтрашню дискусію зробили інтерактивні мапи, які показують економічний стан областей, які вже постраждали від вторгнення та залишаються вразливими до нових загроз.

👉 Подивитися всі і поклікати можна на сайті.

А з нашою аналітикою та думками колег запрошуємо ознайомитися завтра на заході (запрошуємо киян долучитися офлайн, а для всіх інших готуємо трансляцію у Zoom)

👥 Серед спікерів представники влади, аналітичних організацій та бізнесу з прифронтових регіонів.

🔗 Реєстрація — за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Україна збільшує можливості для імпорту електроенергії, але це не вирішить усіх проблем

Україна домовилася про збільшення можливості імпорту електроенергії взимку з поточних 1,7 до 2,1 ГВт.

Також Україна додатково матиме можливість на гарантовані 250 МВт потужності перетоків з ЄС в режимі аварійної допомоги.

Це означає, що у випадку значного дефіциту електроенергії взимку Україна потенційно зможе купувати більші її обсяги за кордоном, щоб згладжувати нестачу.

Втім, це рішення не дозволить кардинально наростити імпорт електроенергії.

Для прикладу, 15 червня цього року, на піку відключень електроенергії, Україна впиралася в ліміт імпорту 1,7 ГВт лише впродовж 5 годин у вечірній пік споживання.

Якщо максимум за ту добу ми могли імпортувати 40,8 ГВт·год, то по факту імпортували лише 35,6 ГВт·год. Це був один з найбільших обсягів імпорту електроенергії за весь час повномасштабної війни.

🧐 Чому Україна не використовувала повною мірою навіть старі ліміти? На думку аналітиків DiXi Group, одним із ключових чинників є висока вартість імпортної електроенергії, що іноді робить імпорт економічно невигідним, враховуючи низькі українські ціни. До того ж, проблемним моментом є передача електроенергії від кордону вглиб України.

«Збільшення максимальної потужності імпорту електроенергії полегшить роботу енергомережі в пікові години споживання, але не стане панацеєю і не зможе повністю компенсувати дефіцит у випадку нових масованих обстрілів енергоінфраструктури», 一 додає наш економіст Максим Самойлюк.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👀 БЕБ підбили підсумки голосування до Ради громадського контролю

Наш старший економіст Юрій Гайдай ввійшов до списку обраних кандидатів.

«Вітати мене точно нема з чим, хіба побажайте мудрості та витримки. Докладу всіх зусиль, щоб не підвести тих, хто проголосував за мене, так само як і тих, хто не голосував 一 бо БЕБ справді важлива інституція для довгострокової стійкості та успішності України. Всі в одному човні», 一 коментує Юрій.

Також до РГК пройшли:

1. Ткаченко Андрій Вячеславович ГО «Антикорупційна сокира»
2. Котов Тарас Олександрович ГО «Центр суспільного контролю»
3. Чижмарь Василь Юрійович ГО «Центр суспільного контролю»
4. Шевченко Данило Тарасович ГО «Українське правниче товариство»
5. Аксьонов Михайло Юрійович ГО «Центр суспільного контролю»
6. Білий Михайло Віталійович ГО «Антикорупційна сокира»
7. Химчак Віталій Валентинович ГО «Антикорупційна сокира»
8. Гайдай Юрій Ігорович ГО «Центр економічної стратегії»
9. Хутор Тетяна Миколаївна ГО «Інститут законодавчих ідей»

🔗 Результати голосування доступні за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📈 Інфляція зростає швидше, ніж прогнозувалося. НБУ зберіг ставку 13%

Нацбанк залишив ключову ставку на рівні 13%. У НБУ очікують, що це дасть змогу сповільнити інфляцію наступного року та згодом повернути її до 5%. Вибрали головне з релізу регулятора:

▪️ Упродовж останніх місяців інфляція очікувано зростала, але дещо швидшими темпами, ніж прогнозувалося. Це, зокрема, наслідок подорожчання продовольчих товарів через гірший урожай і зростання вартості сировини для харчової промисловості, збільшення виробничих витрат, у тому числі на електроенергію й оплату праці, та послаблення гривні в попередні періоди.

▪️ Ціновий тиск зберігатиметься в наступні місяці, проте навесні 2025 року інфляція почне сповільнюватися.

▪️ Невизначеність щодо обсягів міжнародної допомоги знизилася. Очікується, що цього року загальна сума міжнародного фінансування сягне $41,5 млрд, а наступного 一 $38,4 млрд.

▪️ НБУ зможе підтримувати належний рівень міжнародних резервів для збереження стійкості валютного ринку.

▪️ Оновлений прогноз НБУ передбачає триваліше утримання облікової ставки на рівні 13% 一 щонайменше до літа 2025 року.

▪️ Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни, додаткові бюджетні потреби, ймовірне підвищення податків та збільшення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.

Графік 一 Трекер економіки під час війни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Хороші прогнози для української економіки

Dragon Capital оновили макропрогноз на 2025 рік. Про головні цифри пише їхня головна економістка та учасниця наглядової ради ЦЕС Олена Білан:

«Пакет на $50 млрд, забезпечений доходами від російських активів, стане запорукою стабільності української економіки у 2025. А ще нарешті з'явиться ресурс розвивати внутрішній ВПК”.

👉 Ключові прогнози компанії на 2025 рік в базовому сценарії (продовження військових дій у 2025 році):

- Зростання реального ВВП на 3,0% рік-до-року завдяки відновленню внутрішнього споживання та розвитку ВПК;
- Показник інфляції досягне пікових значень на рівні 11% рік-до-року на початку 2025 року, але знизиться до 6,3% рік-до-року до кінця року;
- Контрольоване послаблення курсу в другій половині 2025 року до 45 грн/$;
- Дефіцит бюджету залишиться високим, проте буде повністю профінансований зовнішньою допомогою;
- Безповоротне фінансування з пакету $50 млрд допоможе стабілізувати показник борг/ВВП на рівні 91%».

⏰ Додамо, що у грудні ми традиційно зберемо уряд та аналітичні організації, щоб порівняти їхні прогнози на 2025-й рік. Слідкуйте за анонсами.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏗 У бюджеті-2025 не передбачено додаткового фінансування єВідновлення

Про це пише Олена Шуляк, голова Комітету ВР з питань організації держвлади та місцевого самоврядування:
«Станом на зараз хороших новин для всіх, хто очікує на збільшення фінансування за програмою єВідновлення, у мене, на жаль, немає».

єВідновлення – це державна програма грошової допомоги для відбудови житла, пошкодженого через бойові дії. Щоб отримати компенсацію потрібно подати повідомлення про пошкоджене майно у Дію.

❓Які пріоритети в уряду у новому бюджеті? Чи згортається відбудова у наступному році? Де баланс між цивільними та військовими видатками?

Будемо шукати відповідь на ці питання у розмові з профільними міністерства, експертами та місцевою владою.

⏰ Дата онлайн-дискусії — 5 листопада о 17:00. Реєстрація доступна за посиланням.

Запрошені спікери:

▪️ Юрій Бова, міський голова Тростянця;
▪️ Віктор Мазярчук, керівник Центру дослідження фіскальної політики;
▪️ Віталій Проценко, в.о директора Департаменту стратегічного планування та регіональної політики Міністерства розвитку громад та територій України.
▪️ Денис Улютін, перший заступник міністра фінансів України.

Реліз підготовлено в межах проєкту “Контроль витрат на відновлення України”, що фінансується Європейським Союзом. Проєкт є спільною роботою Центру економічної стратегії, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу». Всі учасники проєкту є членами коаліції RISE.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👨‍👩‍👧‍👦 Як змінилась чисельність населення за останні п'ять років по регіонах? І чи готові українці повертатися в регіони з підвищеними воєнними ризиками?

Порівнюємо оцінку Кабміну 2019 року («перепис Дубілета») і свіжу оцінку Інституту демографії 2024 року. В обох випадках основою для оцінки є дані мобільних операторів.

(Зауважимо, що це оновлена версія карти з уточненою методологією, яка відтепер коректніше відображає динаміку. Просимо колег та журналістів послуговуватися останньою версією).

🏘 Значна частка населення тих територій, де йдуть бойові дії, релокуються до географічно та культурно наближених регіонів з високими воєнними ризиками.

Підтримка життя в цих ризикових регіонах та створення умов для повернення людей — одна з головних тем, яку обговорювали підприємці та представники громад на нашому заході минулого тижня.

👥 Нижче додаємо кілька цитат спікерів:

Олександр Попович, генеральний директор друкарні «Юнісофт»: «Люди не повинні відчувати на собі тягар війни — вони мають право на нормальне життя: ходити до магазинів, віддавати дітей до школи, мати тепло, світло, гарячу воду. Наприклад, у Харкові цілий рік не було вуличного освітлення, а в інших містах світло і реклама були навіть вдень. Це не докір, а просто різне ставлення, яке важко зрозуміти».

Юрій Бова, міський голова Тростянця: «95% населення нашого міста повернулись після деокупації. Ми активно ведемо соціальну політику: забезпечуємо безкоштовний транспорт по місту, роботу шкіл та дитсадків, лікарень. За таких умов люди готові залишатись і працювати».

Ольга Шаповал, виконавча директорка Kharkiv IT Cluster: «Ми маємо поважати вибір людей, які на третій рік війни залишилися або повернулися. Багато людей повернулося до Харківської області. Однак сьогодні в прифронтових регіонах жінки не можуть працювати, оскільки змушені залишатися з дітьми вдома. Державі слід взяти відповідальність за освітній процес у таких регіонах і дозволити функціонування шкіл із простішими укриттями».

Наталія Сидорук, директорка із зв’язків з державними органами «Інтерпайп»: «Ми робимо все можливе, щоб утримати працівників на наших підприємствах у Нікополі. Ми допомагаємо сім'ям працівників релокуватися за потреби до безпечних міст Дніпропетровської області. Водночас розуміємо, що ресурси для підтримки людей поступово вичерпуються».

🪖 Додамо, що питання бронювання — це перше питання до влади від підприємців прифронтових регіонів. Тут писали про це детальніше.

📌 Послухати подію в записі 一 за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💻 Шукаємо Digital-спеціаліста для підтримки роботи Міністерства фінансів

У рамках проєкту від уряду Великої Британії (UK Aid) шукаємо людину на full-time зайнятість з листопада до лютого із можливістю подовження.

Потрібно буде працювати з соцмережами Міністерства за контент-планом, залучати нову аудиторію та звітувати про результат.

Гарантуємо гідну оплату праці та цікаві задачі.

Основні вимоги:

▪️ Вища освіта в маркетингу, рекламі або суміжних галузях.
▪️ Досвід у Digital та SMM (3+ років, портфоліо успішних кейсів).
▪️ Знання аналітичних інструментів (Google Analytics, Facebook Ads тощо).
▪️ Розуміння роботи державних органів та специфіки їхньої комунікації.

🔗 Деталі 一 за посиланням.

📥 Чекаємо резюме та мотиваційний лист на [email protected].ua із темою «Digital-спеціаліст до Мінфіну».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

«Ставлю на те, що закон про підвищення податків Президент уже й не підпише»

З допису старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.

«Дірку в оборонному бюджеті закриють із тої частини зовнішньої допомоги, яку можна буде спрямовувати на оборону.

💰Якщо наступного року виникне гостра потреба у додаткових оборонних видатках 一 підвищать ПДВ, згідно рамки меморандуму з МВФ.

А якщо інтенсивність бойових дій не зростатиме, або реалізується «альтернативний сценарій» 一 то точно переб'ємося підвищеними акцизами (і тут повторю 一 не треба давати пільги для айкосів), та поступовою детінізацією/закручуванням гайок в рамках чинного ПКУ.

⭐️ І це, насправді, добре, бо той податковий пакет був відверто поганий.

Прикро лише, що знову «поїли лайна на шару», як у тому анекдоті про ковбоїв. Пишу «поїли», а не влада/слуги/ОП/Президент, бо всі в одному човні.

Бізнес і громадян подратували, бухгалтери витратили купу часу, намагаючись зрозуміти, як це все адмініструвати заднім числом, оці всі метання і відсутність чіткого бачення не додають довіри до влади, яка настільки важлива під час війни.

Ну і купа часу та зусиль на обговорення, виписування норм, голосування, аналіз, коментування 一 десятки тисяч людиногодин. Втрата фокусу з найважливішого 一 війни та пошуку шляхів до перемоги.

👉 І оця «тисяча для всіх» 一 вона про те саме. Розпорошення обмеженого ресурсу адмінапарату та суспільного фокусу. Це найприкріше».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Відсутність чітких критеріїв для територій з підвищеними воєнними ризиками шкодить роботі бізнесу

👉 Про це підприємці говорили на нашому заході минулого тижня.

Підприємство «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» знаходиться за 8 км від тимчасово окупованого Енергодару. Ще рік тому Марганецьку громаду виключили з зони активних бойових дій.

Як наслідок, підприємство повинно сплачувати податок на землю та нерухомість, при цьому стикаючись з постійними перебоями електроенергії, каже Олексій Алексєєнко, голова правління підприємства.

«Відповідно до постанови Кабміну №856, електроенергію не відключають в 20-кілометровій зоні від лінії зіткнення. Однак у Марганці, навіть за наявності такої постанови, виникають серйозні труднощі з подачею електроенергії. У Нікополі на головній підстанції залишився лише один трансформатор, а в Марганці всі три трансформатори знищені.

Відсутність чітких критеріїв територій активний бойових дій призводить до того, що місто, яке постійно під обстрілами, рік тому було виключене з цієї зони».

Про це також говорить Борис Шестопалов, співвласник та генеральний директор «HD-group»:

«Потрібно чітко визначити, що таке прифронтові території: окреслити їх за законом і встановити особливі режими існування. Робота в Запоріжжі часто не відрізняється від перебування на лінії фронту».

Регіонам з підвищеними воєнними ризиками потрібна підтримка уряду. Про це розповів Олександр Попович, генеральний директор друкарні «Юнісофт»:

«Ми свідомо вирішили разом із власником компанії залишитися та працювати в Харкові. Якщо зараз місто покине весь бізнес, всі великі та виробничі компанії, хто тоді залишиться в Харкові? Ми можемо перевезти обладнання для друкарні, але що робити з кадрами? Наші працівники — це фахівці, яких треба навчати роками. Без чіткої програми підтримки для прифронтових регіонів, таких як Харківщина, Запоріжжя, Сумщина, Херсонщина та Миколаївщина, ми можемо просто їх втратити».

👀 Серед іншого, підприємці говорили про проблеми з бронюванням, безпековими факторами та доступом до банківського фінансування.

📌 Послухати більше можна за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram