Скільки грошей недоотримає бюджет через податкові пільги для ТВЕН (IQOS, glo тощо)?

🚬 У червні парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт про підвищення акцизів на цигарки. Це було однією з вимог ЄС щодо підняття акцизів до мінімального рівня.

Проте в ньому зберегли податкові пільги для тютюнових виробів електричного нагрівання — ТВЕН (IQOS, glo тощо) у розмірі 20%, через нібито нижчий ризик для здоров’я курців.

👉 За підрахунками ГО «Життя», бюджет недоотримає близько 18,6 млрд грн за 2025-2028 роки та 7 млрд грн за кожен наступний рік у випадку збереження цієї пільги.

А ще ця ситуація грає на руку найбільшому виробнику ТВЕНів — «Філіп Моріс Україна», якій належить 80% українського ринку.

🔗 Розібрали детальніше цю історію у колонці для Економічної правди.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🛂 Президент Зеленський підписав закон про реформу митниці

«Ситуація з бюджетом була одним із політичних факторів для того, щоб цю реформу реально проголосували. Тому що є величезний тиск з боку людей і бізнесу, щоб не тільки підняти ставки податків, але й працювати над більш рівномірним податковим законодавством», — коментує реформу для The Kyiv Independent наш старший економіст Юрій Гайдай.

Нагадаємо, що закон #6490-д передбачає залучення міжнародних експертів до проведення конкурсу, незалежний аудит митних органів, переатестацію працівників та підвищення оплати праці.

Ці зміни мають принести додаткові десятки мільярдів до бюджету (замість кишень корупціонерів).

Проте #6490-д — це не вся реформа, а лише її передумова. Слухайте більше про це у нашому подкасті з Максимом Нефьодовим, колишнім головою Державної митної служби та співзасновником ГО «Технології прогресу».

🎧 Зокрема поговорили з ним про те, скільки втрачає бюджет через митницю і якою має бути зарплата митників.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Радіємо, що останнім часом до каналу долучилося багато нових підписників. Хочемо розповісти більше про нас, і також познайомитися з інтересами нашої аудиторії.

📌 Ми — Центр економічної стратегії (ЦЕС), громадська організація, яка досліджує українську економіку, розробляє і підтримує відповідальні рішення, потрбіні для її стійкого зростання.

До лютого 2022 року ми брали участь, зокрема, у розробці Стратегії економічного розвитку Донеччини та Луганщини, та «адаптивного карантину» — системи, яка знімала обмеження для громадян та бізнесу в залежності від епідситуації та за умови вакцинації.

📊 Тоді ми почали вести Трекер відновлення економіки від коронакризи, який згодом трансформувався у наш Трекер економіки під час війни, де збираємо найважливіші економічні показники у графіки.

Від початку вторгнення ми рахували активи українських олігархів, досліджували настрої біженців за кордоном та продовжуємо щомісяця аналізувати стан економіки країни (більше про теми досліджень — на сайті).

🎙Також ми щотижня записуємо подкаст "Що з економікою?" (за підтримки ПриватБанку) спільно з Громадським радіо.

У телеграмі ми публікуємо наші дослідження, думки експертів, новини про українську та світову економіку. В інстаграмі 一 офісні будні та нашу собачку Цессі.

Зараз хочемо дізнатися більше про те, який контент цікавий вам, тому попросимо пройти невелике опитування нижче 👇🏻.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🚬 Бюджет може недоотримати у майбутньому 20-30 млрд грн на ТВЕНах (IQOS, glo тощо)

(допис Юрія Гайдая)

«Зараз буде злий текст, пробачте. Про те, як держава може подарувати 20-30 млрд грн міжнародним тютюновим корпораціям під час війни. Буду вдячний за поширення.

*ДЕПУТАТАМ* - можете одразу читати останній абзац допису для економії часу )

Недавно Рада проголосувала підвищення податків. Неоптимальне з точки зору справедливості та впливу на економіку, і при цьому половинчате, тому можемо постати перед потребою чергового підвищення уже за півроку.

І водночас, зараз іде обговорення законопроєкту Мінфіну по тютюнових акцизах до другого читання.

Там є одна перемога, і одна зрада. Я написав про перемогу три абзаци, але видалив їх, бо текст стає завеликим і ніхто не читатиме. Тому одразу до зради, бо її можна виправити.

Законопроєкт Мінфіну передбачає надання серйозної податкової пільги на ТВЕНи (стіки, айкоси).

В чинному кодексі мінімальні ставки зростали однаково, але після ухвалення нового закону ставка для ТВЕНів "відстане" від сигарет, і пільга зростатиме чотири роки, поки не сягне 25% від суми мінімального акцизу для сигарет.

Ціна питання? Я зробив власні розрахунки, і думаю, що маємо рідкісний випадок, коли навіть антитютюнові активісти недооцінюють втрати для бюджету.

Так, виходячи з припущень незмінної частки ринку ТВЕНів та курсу євро, ми подаруємо Філіп Моррісу та іншим глобальним тютюновим корпораціям 18-20 млрд грн за 4 роки.

Але частка ТВЕНів на ринку динамічно зростає щороку. В Україні вона вже найвища в Європі - понад 20%. І курс євро очевидно поміняється. Тому вартість цієї пільги буде значно більшою.

ТВЕНи й так надзвичайно прибуткові для тютюнщиків. Позавчора Філіп Морріс випустив реліз, що вперше в історії бренд IQOS приносить компанії більше чистого прибутку, ніж бренд Marlboro!

Чому? Нові технології стіків звужують конкурентне поле. Менше офіційних виробників і значно менше тіньового виробництва, поки.

Плюс нижчі ставки акцизів на ТВЕНи в більшості країн ЄС теж дають маржу тютюнщикам. І не через те, що стіки "менш шкідливі", як вам будуть парити лобісти. Менша шкода ТВЕНів не доведена, ВОЗ рекомендує оподатковувати їх на рівні з сигаретами. Просто євродиректива по акцизах на тютюн була ухвалена в 2011 році, коли ніяких ТВЕНів не було. І поки частка ринку ТВЕНів низька, уваги до цього мало.

Тому тютюнові корпорації шалено вкладаються в просування пільги для ТВЕНів в Україні. Давно я не бачив такого єднання.

Окей, EBA та ACC відпрацьовують членські внески тютюнових компаній, це їх робота. ТПП, УСПП, ФРУ - туди ж. Наймані юристи та GR-и тютюнщиків теж. Чесно роблять свою роботу, фахово і з азартом вигризають пільги. Але далі прикольніше.

Виліз якийсь "Інститут податкових реформ", який розказує, що нижчі ставки акцизу на тютюн приведуть до ІНВЕСТИЦІЙ В ІНОВАЦІЇ. В іноваційні тютюнові палички, себто!!

Якийсь дядько з "Економічного дискусійного клубу" розказує, що акциз ЗРОБИТЬ НЕКОНКУРЕНТНИМ ЕСПОРТ стіків (експорт не обкладається акцизом, звісно, це податок на споживання).

Підтягнулася навіть Національна академія наук України з експертними висновками, та хірург-пульмунолог, які дуже переживають, як погано буде, якщо акцизи на айкоси будуть такі ж, як на сигарети.

Та що там, ви колись чули, щоб Світлана Іванівна Воробей виступала проти вищих податків? А таке буває. У випадку ТВЕНів)

Ну і ще ряд поважних народних депутатів за нижчий акциз на ТВЕНи, бо от це детінізований сегмент, то давайте додатково стимулювати людей переходити на них, довгостроково це вигідно державі.

👉 Ця логіка хибна, бо (продовження в коментарях).

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ У Міжнародному валютному фонді стежать за нашим Трекером

Помітили у новому Меморандумі МВФ графік з нашого Трекеру економіки під час війни.

Крім цього, на вихідних старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай ознайомився з Меморандумом і звернув увагу на новий структурний маяк про вимогу податкового звітування для операторів цифрових платформ:

«Мінфін до кінця квітня має внести у Раду законодавчі зміни. Вони дозволять податковій отримувати дані від операторів цифрових платформ та міжнародних органів про доходи фізосіб, які отримують доходи без реєстрації ФОП або використовують спрощену систему. Ці доходи будуть звіряти із задекларованими та донараховувати податки.

З огляду на посилання до Директиви DAC7, мова тут, вочевидь, не лише про сервіси таксі та доставки, а й про маркетплейси на кшталт Розетки та OLX, Booking та AirBnB, та фріланс-платформи, в тому числі іноземні».

🔗 Детальніше тут.

Нагадаємо, що минулого тижня виконавча рада МВФ затвердила п’ятий перегляд програми з Україною, за яким у держбюджет надійде $1,1 млрд.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

#ЦЕС_рекомендує (не реклама, ділимося тим, що може бути корисним)

👀 Часто ми натрапляємо на цікаві думки, що стосуються не тільки економічних тем. Вирішили час від часу публікувати їх тут.

Ось, наприклад, колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін пише про загрозу від результатів виборів у Молдові.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Цього тижня у Вашингтоні розпочалися щорічні збори МВФ та Світового Банку

💰 Це збори світових фінансових інституцій з метою планування глобальної економічної політики та допомоги країнам-партнерам.

Зокрема, важливою темою буде майбутнє фінансування МВФ для України. Від початку повномасштабного вторгнення Україна отримала від Фонду $10,2 млрд.

Один з заходів у США організовуємо ми з колегами з українських аналітичних центрів (консорціум RRR4U*).

Тема — українська стійкість під час війни, що зроблено і що чекає попереду.

👥 Серед спікерів представники МВФ, Світового банку та українські експерти.

📌 Подія розпочнеться сьогодні о 21:00 за Києвом, мова англійська. Для реєстрації перейдіть за посиланням.

Ми будемо стежити за подіями у Вашингтоні та писати про найважливіше тут.

*RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📺 Держава покриває менше половини витрат телемарафону. Хто платить решту?

Записали подкаст з CEO Starlight Media (канали «ICTV», «СТБ», «Новий канал» та інші) Олександром Богуцьким, де поговорили про телеграм, конкуренцію традиційних медіа з соцмережами та телемарафон.

Олександр розповів про те, що медіа здебільшого власними силами фінансують марафон:

«Якщо взяти 100% бюджету телемарафону, держава оплачує менше половини. Більшу частину виробництва суспільно відповідальних програм ми фінансуємо з заробітку телеканалів «ICTV», «СТБ», «Новий канал»».

Зараз з бюджету виділяють кошти через тендери. Втім, на думку Богуцького, цього недостатньо і держава має витрачати більше, замовляючи контент у провідних медіа:

«Марафон треба посилювати. Держава повинна інвестувати більше в інформаційну безпеку, замовляючи якісний контент у найкращих українських виробників.

Після війни ми припинимо фінансувати марафон. Чи продовжить це робити держава? Я не знаю, чи вона захоче зберегти за собою бренд і проводити інформаційну діяльність, адже ми йдемо в ЄС, де держава не має права володіти медіа. Медіа можуть належати лише приватним акціонерам або громадським організаціям».

❓А ви дивитеся марафон? Чи виконує він функцію інформаційної безпеки?

🎧 Послухати подкаст повністю можна за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👇 Написали для Texty.org матеріал про десять головних речей Стратегії демографічного розвитку (та три речі, за які її критикують)

Нагадаємо, що в кінці вересня уряд схвалив Стратегію демографічного розвитку-2040, що було однією з вимог ЄС. До створення документу долучились й експерти ЦЕС.

▪️ Стратегія нарешті адекватно оцінює чисельність населення України. Поточна оцінка населення на нашому боці — 31,1 млн (писали про це детальніше тут). Ще майже 5 млн на тимчасово окупованих територіях. Ще приблизно стільки само за кордоном внаслідок російської агресії.

За оцінкою Інституту демографії, чисельність населення на 2050 рік може скоротитися до 25,2 млн.

▪️ У Стратегії немає загравань із частиною суспільства, яка очікує надмірної опіки від держави. Підвищення виплат за народження дитини підтримуватимуть, але уряд визнає, що такі заходи мають короткочасний ефект і не можуть кардинально змінити ситуацію.

▪️ Документ передбачає спрощення поєднання материнства/батьківства та роботи. Є приклади компаній, які відкрили в себе дитячу кімнату радше як данину модному тренду і були щиро здивовані, коли працівниці справді стали нею користуватися й відповідно проводити більше часу на роботі.

📌 Більше про основні цілі Стратегії, а також справедливість зауважень до неї 一 за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Чому ЄС відстає від США у зростанні?

(допис нашого старшого економіста Юрія Гайдая).

«1) Під час рецесій безробіття в США різко зростає, а у ЄС – значно менше. Здавалося б, це добре? Ні, бо рецесії – це якраз важлива фаза «творчого руйнування» в економіці, за Шумпетером.

Це нагода очиститися від неефективних бізнесів та робочих місць і спрямувати ресурси більш продуктивно, що й веде до зростання. Це про гнучкість та адаптивність економіки.

І тут ДУЖЕ контрастною і показовою була економічна політика часів ковідної кризи. США зосередилися на соціалці – прямі виплати всім нижче певного рівня доходу, та виплати по безробіттю – «звільняйте, уряд підтримає людей». ЄС, натомість, зосередився на підтримці бізнесу та збереженні робочих місць – «уряд дасть вам гроші, щоб ви не звільняли людей».

У 2022-му почалося вторгнення РФ в Україну, тому важко виділити чистий ефект на довшому горизонті, але ковідний спад у США таки був меншим і відновлення було бадьорішим.

2) Безробіття у США тяжіє до рівня у 4%. Це якраз textbook рівень природного безробіття, тобто стану рівноважної повної зайнятості в економіці, яким його бачили Фрідман з Фелпсом (і за що отримали свою Нобелівку).

У ЄС останні два десятиліття рівень безробіття тяжів до 8%, і лише в останні роки почав рухатися в напрямку до 6%. Вище природне безробіття – менша продуктивність на душу населення.

👉 Тут звісно багато спрощень і узагальнень, але, в цілому – європейський (відносний) соціалізм має свою ціну у повільнішому зростанні через меншу гнучкість та продуктивність.

Звісно, «тупий» ріст ВВП не може бути метою економічної політики. Основна мета – добробут громадян. Але в гостро конкурентному глобальному світі тривале низьке зростання означає, що добробут теперішнього покоління утримується певною мірою за рахунок добробуту, а можливо й елементарної фізичної безпеки майбутніх поколінь».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🚬 Акцизи на тютюн і алкоголь 一 це найменш шкідливі для економіки податки

У 2018 в Україні ухвалили законопроєкт, який передбачав поступове підвищення акцизних ставок на тютюн до мінімального рівня ЄС 一 не менше ніж €90 за 1000 шт.

«Акциз на тютюн важливий не тільки для наповнення бюджету, це своєрідна компенсація за шкоду, яку приносять відповідні товари 一 алкоголь, тютюн, пальне 一 довкіллю. Втім, це треба робити продумано, щоб не сильно стимулювати тіньовий ринок», — каже в етері Еспресо наш старший економіст Юрій Гайдай.

Графік підвищення акцизів було затверджено у гривнях, і ніхто не міг передбачити таку девальвацію. Як наслідок, до кінця семирічного періоду акцизні ставки досягли лише €60 замість запланованих €90.

«Тому був поданий новий законопроєкт, який фіксує ставки акцизів у євро. Здавалося б, рішення оптимальне, але є одна проблема: депутати внесли поправку, яка знижує ставки на ТВЕНи (IQOS, glo тощо)», 一 пояснює Гайдай.

Про те, скільки бюджет недоотримає через пільги на ТВЕНи ми писали тут.

👉 Якщо депутати внесуть відповідну поправку, акцизи на цигарки зростуть, а акцизи на ТВЕНи фактично залишаться без змін.

Коли нам потрібно наповнювати бюджет і фінансувати війну, на фоні підвищення податків на доходи фізосіб, акцизи 一 це якраз найменш шкідливі для економіки податки, особливо на тютюн та алкоголь. Проте і їх недостатньо для покриття дефіциту бюджету.

«Прийнятий бюджет на наступний рік вже включає підвищення акцизів на тютюн. Отже, кошти потрібні як від підвищення акцизів, так і від підвищення податків. Однак не варто було підвищувати податки на доходи фізичних осіб, це, мабуть, один із найгірших кроків, який був зроблений», 一 резюмує Юрій Гайдай.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📌 Маємо реальний спосіб покращити роботу БЕБ

👉 Сьогодні розпочалися вибори до нової Ради Громадського Контролю Бюро економічної безпеки. Наш старший економіст Юрій Гайдай також бере участь у конкурсі. Просимо проголосувати за нього та інших достойних кандидатів (інструкція нижче) і ось чому:

«Останні роки я приділяв БЕБ та економічним злочинам багато уваги, адвокував разом з колегами перезавантаження цього органу, було би безвідповідально залишатися осторонь.

РГК 一 це про громадський нагляд та більшу прозорість. Магічно перетворити БЕБ на суперспроможний орган вона не зможе, але певний вплив може мати.

І це особливо важливо тому, що до лютого 2025-го року слід обрати нового очільника БЕБ (тепер це маяк програми МВФ) і далі почати перезавантаження інституції.

РГК складатиметься з 9 людей, подалося 44 кандидати. У кожного з вас є до 9 голосів. Важливо, щоб до РГК БЕБ увійшли доброчесні, досвідчені та різнопрофільні експерти, щоб склад РГК був збалансованим та максимально ефективним.

Наш короткий список нижче (в порядку розташування в електронному бюлетені), вибирайте тих дев'ятьох, хто, на ваш погляд, вартує.

44 Гайдай Юрій Ігорович - ГО "Центр економічної стратегії"
39 Гетман Олег Олександрович - ГО "Асоціація податкових консультантів"
38 Хутор Тетяна Миколаївна - ГО "Інститут законодавчих ідей"
27 Гурська Анастасія Сергіївна - ГС "Спілка українських підприємців"
25 Лисовець Тетяна Василівна - ВГО "Асоціація правників України"
24 Ткаченко Андрій Вячеславович - ГО "Антикорупційна сокира"
21 Артемчук Наталія Олександрівна - Європейська Бізнес Асоціація
20 Берестенко Віктор Вікторович - Європейська Бізнес Асоціація
18 Лазарєв Олександр Сергійович - Європейська Бізнес Асоціація
17 Чижмарь Василь Юрійович - ГО "Центр суспільного контролю"
15 Котов Тарас Олександрович - ГО "Центр суспільного контролю"
14 Оджиковський Віталій Олегович - Представництво „Американської торгівельної палати в Україні”
13 Швець Оксана Олегівна - Представництво „Американської торгівельної палати в Україні”

🔗
1) Сайт для голосування: https://competition.esbu.gov.ua/
2) Верифікуєтеся зручним способом (BankID, Дія, etc).
3) Скролите бюлетень, обираєте 9 кандидатів, ставите галочки навпроти їх прізвищ, клацаєте кнопку "Натисни проголосувати".

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram