Уряд вже відібрав більше 100 інвестпроєктів по відбудові на 2025 рік. Як визначатимуть пріоритетність фінансування?

👉 Про це розповів перший заступник міністра фінансів України Денис Улютін на нашому заході «Чи є місце для відновлення у воєнному бюджеті-2025?»:

«З 750 проєктів і проєктних пропозицій, Мінфін разом з Мінекономіки та Мінінфраструктури відібрали 136 через систему Dream. Не всі вони отримають фінансування з передбачених у проєкті держбюджету 25 млрд грн 一 наразі міністерства формують короткий список пріоритетних проєктів».

📄 Додамо, що минулого року уряд схвалив Дорожню карту реформування управління публічними інвестиціями, за якою пріоритети держфінансування визначає Стратегічна інвестиційна рада у складі представників ключових міністерств. Кожне міністерство має свою функцію:

Мінекономіки — стратегічна відповідність проєктів;
Мінінфраструктури — технічна оцінка;
Мінфін — фінансова сталість.

«Провівши перший етап реформи управління публічними інвестиціями, ми зрозуміли, що в країні не так багато проєктів, готових до реалізації. При чому, найбільш підготовлені 一 це дорожні проєкти. Ми, у свою чергу, розуміємо, що проєкти мають бути і в інших секторах», 一 додає Денис Улютін.

👥 Для підготовки проєктів в інших сферах спільно з донорами має бути створений Project Preparation Facilities при Мінекономіки.

Там відбиратимуть концепції для подальшого перетворення на проєкти, які можуть отримати фінансування як з держбюджету, так і за допомогою державних гарантій та коштів міжнародних фінансових організацій.

📌 Більше про стратегічне планування відбудови та роль системи DREAM у цьому процесі слухайте за посиланням.

З 2023 року ми моніторимо видатки на відбудову спільно з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій і ГО «Технології прогресу» за підтримки Європейського Союзу. Переглянути презентації та дізнатися більше про проєкт ви можете на сайті Big Recovery Portal.

🤔 Чому єдина валюта для країн BRICS 一 це чергова російська дурниця?

На саміті країн BRICS (найбільших за площею та населенням країн, що розвиваються 一 Бразилія, Росія, Індія, КНР, ПАР) Росія заявила про намір ввести єдину валюту.

👉 Крім того, що купюру презентували без назви, концепту, як вона працюватиме теж немає.

У новому випуску нашого подкасту «Що з економікою?» Андрій Нестерук, керівник відділу стратегічного планування компанії Finteum розповів, чому створення єдиної валюти BRICS є малоймовірним.

1️⃣ По-перше, країни BRICS мають дуже різні економічні умови на відміну від, наприклад, ЄС з євро. Росія зараз бореться з інфляцією і підняла ставку до 21%, а Китай, навпаки, знижує свою ставку (3,1%) для стимулювання зростання.

«Уявімо, що у них була б спільна валюта. У такому випадку один центральний банк мав би проводити єдину монетарну політику, що задовольняла б усі країни, але це неможливо через їхні різні економічні цикли й інтереси», 一 каже Андрій.

2️⃣ Друга проблема — це значна різниця в масштабах економік країн. Китай складає близько двох третин сукупного ВВП цього блоку. У разі створення єдиного центрального банку він би обслуговував переважно інтереси Китаю. Тоді навіщо створювати нову валюту, якщо можна просто використовувати юань у міжнародних розрахунках?

3️⃣ Третій виклик — це жорсткі обмеження на рух капіталу в країнах BRICS. В Індії, наприклад, існують обмеження на вивезення рупій за межі країни, у Китаю більше обмежень на ввезення капіталу.

🎙Також у подкасті говоримо про альтернативи для застарілої платіжної системи SWIFT, вплив DLT («блокчейну») на фінансову систему та безкорисність крипти.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Бюджетна допомога від іноземних партнерів перевищила $100 млрд

Від початку повномасштабного вторгнення Україна отримала вже $100,79 млрд зовнішньої фінансової допомоги.

Іноземне фінансування втримало українську економіку від колапсу в умовах війни.

💰Завдяки цим коштам Україна здатна фінансувати цивільні видатки бюджету, коли всі власні надходження йдуть на фінансування оборони.

👉 Наш економіст Максим Самойлюк підсумував основні джерела та особливості міжнародного фінансування.

▪️ Найбільше коштів Україна за ці роки отримала від Європейського Союзу ($40,5 млрд), США ($28,2 млрд) та МВФ ($11,4 млрд). Значні обсяги фінансування також надходили від Японії ($6,3 млрд), Канади ($5,4 млрд), Великої Британії ($2,6 млрд). Загалом український бюджет фінансували 27 різних країн та організацій.

▪️ 35% фінансування Україна отримала як безповоротний грант, а 65% надходило у формі пільгових кредитів. Такі кредити сильно відрізняються від звичайних, комерційних кредитів. Здебільшого Україна почне повертати тіло кредитів через декілька десятиліть, а відсотки за кредитами для нас мінімальні або взагалі відсутні.

▪️ Незважаючи на те, що обсяги наданого Україні фінансування є безпрецедентними, вони все одно менші за потребу. За роки повномасштабної війни дефіцит державного бюджету перевищив $120 млрд; ще близько $33,5 млрд пішло на погашення внутрішніх та зовнішніх боргів.

Отже, $100 млрд іноземних коштів покрили 64% потреби у додатковому фінансуванні.

Допоки триває повномасштабна війна, Україна не зможе жити без іноземного фінансування. Основою допомоги на наступні роки має стати $50 млрд грантів та кредитів від країн G7, забезпечені доходами від заморожених російських активів.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🧐 Один з пунктів «плану перемоги», який зацікавив Трампа 一 це доступ до українських природних ресурсів, пише Financial Times

І ця опція може бути навіть вигідною для України, пояснює наш виконавчий директор Гліб Вишлінський в етері Радіо НВ.

«Було б добре, якби Україною зацікавилися іноземні партнери, що дозволило б залучити інвестиції у природні ресурси та інші сфери. Війна вже послабила вплив місцевих олігархів, що відкриває можливості для пошуку міжнародних партнерів, здатних підтримати захист та розвиток українських ресурсів», 一 каже Гліб Вишлінський.

💸 Наскільки Україна є привабливою для іноземних інвесторів?

Раніше ми у ЦЕС аналізували вплив корозійного капіталу (непрозорі потоки капіталу без ринкової орієнтації, який може використовуватись для політичного тиску та впливу на економіку) в Україні: російського, китайського та українського олігархічного. Виявилося, що Україна не є настільки привабливою, як можна було б очікувати.

Якщо до 2014 року російський капітал мав деяке поширення, однак пізніше, а особливо після 2022 року, його частка російського суттєво зменшилася і тепер близька до нуля.

🇨🇳Для Китаю Україна взагалі не є стратегічно цікавою. У багатьох країнах, як-от на Західних Балканах чи в Африці, Китай активно інвестує, витісняючи західних гравців. В Україні ж, крім імпорту китайських товарів, великих китайських інвестицій практично немає. У той час як турецькі компанії будують дороги, китайські — не проявляють активності.

Додамо, що друга з ідей «плану перемоги», яка була орієнтовані саме на Трампа 一 це заміна частини американських військ, дислокованих у Європі, українськими військами після війни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💻 Що прийде на заміну системі SWIFT?

Відома система SWIFT, яку банки використовують для обміну інформацією, може поступитися місцем технології на основі блокчейну — Distributed Ledger Technology (DLT).

У традиційній системі SWIFT банки передають повідомлення, а самі гроші переміщуються через національні платіжні системи, як-от Fedwire у США. Тоді як DLT дозволяє проводити транзакції між банками швидше, безпечніше й без посередників.

👉 Про це у нашому подкасті «Що з економікою?» розповів Андрій Нестерук, керівник відділу стратегічного планування компанії Finteum:

«Наприклад, організація Bank for International Settlements (BIS), яка займається регулюванням міжнародних платежів та міжбанківських операцій по всьому світу, запустила пілотний проєкт mBridge. Цей проєкт об'єднує національні платіжні системи на основі технології DLT, більш відомої як блокчейн. У Великій Британії вже запроваджено систему на основі DLT для миттєвих переказів між банками».

Крім цього, поговорили про біткоїн, який, на думку Андрія, немає жодної цінності для фінансової системи:

«Тут доречна аналогія з золотом 一 воно має цінність тому, що люди надали йому такого значення. Незважаючи на те, що використовується слово криптовалюта, ніхто не вірить, що біткоїн стане валютою міжнародних розрахунків».

🔗 Послухати більше 一 за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Наскільки ми наблизились до ЄС? Переповідаємо тези вчорашньої дискусії, яку організував ЦЕС

🇪🇺 Нагадаємо, що наприкінці жовтня Єврокомісія опублікувала новий Звіт про розширення, який оцінює готовність країн-кандидатів до вступу та їхній прогрес за минулий рік.

Серед позитивних змін спікери відзначили прогрес України відносно інших кандидатів, успіхи в антикорупційній реформі та розробку стратегії розвитку прикордонної інфраструктури на 6 років вперед, чого не робила жодна інша країна ЄС.

👉 Водночас виклики залишаються: війна, кадрова нестача, адаптація різних сфер до законодавства ЄС:

Марія Мезенцева-Федоренко, народна депутатка та заступниця голови Комітету з питань інтеграції України до ЄС:

«Зараз у держсекторі спостерігаємо кадровий голод. Не всі готові тут працювати, але це наше завдання — забезпечити реформу державної служби. Одна з найпоширеніших проблем 一 це незнання англійської мови серед працівників. Через це відсутній доступ до грантів та програм, немає розуміння, як комунікувати чи виїжджати за кордон.

Це питання значно ширше й стосується не лише столиці чи державних службовців. Важливо, щоб євроінтеграцію розуміли українці в регіонах. Щоб уникнути сценаріїв, подібних до того, що сталося в Молдові, ми маємо працювати на регіональному рівні».

Сергій Деркач, заступник Міністра розвитку громад та територій України:

«Для відкриття ринків та адаптації до європейських стандартів нам потрібно змінювати підходи. Яскравий приклад — ситуація з «Укрзалізницею», яка наразі є монополістом у транспортній галузі. Це суперечить вимогам європейського законодавства, тому у парламенті вже зареєстровано проєкт закону щодо реформування залізничної галузі.

Велика увага приділяється прикордонній інфраструктурі. У межах програми Ukraine Facility ЄС поставив завдання створити стратегію розвитку пунктів пропуску через кордон. Ми розробляємо цю стратегію з нуля, оскільки подібного досвіду немає навіть у країнах ЄС. Це стосується як автомобільних, так і залізничних пунктів пропуску, адже більшість пасажирських перевезень нині здійснюється автомобільним транспортом. Лише минулого року майже 30 млн пасажирів виїхали автомобільними дорогами, тоді як залізниця забезпечила лише близько 10% перевезень».

Юлія Шаіпова, старша проєктна менеджерка Команди підтримки реформ Міністерства економіки:

«Деякі наші євроінтеграційні зобов'язання неможливо виконати до кінця війни. Наприклад, щодо продажу землі іноземцям 一 щоб його дозволити, потрібен всеукраїнський референдум. Наші європейські колеги це розуміють і розуміють, що ми зі свого боку робимо все можливе».

Альберто Фернандез-Дієз, керівник торгово-економічного відділу Делегації ЄС в Україні:

«Дорога в ЄС 一 це не спринт, а марафон. Україна вже зараз може інтегруватися в окремі сегменти європейського ринку, не чекаючи на повноцінний вступ.

Водночас виклики залишаються: зростає торговий дефіцит, пов’язаний із високими військовими витратами та залежністю від імпорту, тиск на бюджет та дефіцит робочої сили. У свою чергу, міжнародні партнери, включаючи ЄС, продовжать підтримувати Україну, надаючи фінансування, навчання та інституційну допомогу».

🔗 Подивитися запис дискусії можна за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💼 Очікування бізнесу покращилися у жовтні, але залишаються помірними

Індекс очікувань ділової активності НБУ зріс до 49,4 за останній місяць порівняно з 48,7 у вересні, однак залишився нижче «нейтрального» рівня у 50 пунктів.

📈 Настрої помітно покращились у сфері послуг, але залишились негативними у промисловості, будівництві та торгівлі.

На це вплинули посилені обстріли портів, ризик подальших атак на енергетику, дефіцит працівників та зростання витрат бізнесу на енергію і пальне.

Зміна очікувань бізнесу є важливим суб’єктивним показником стану економіки. Це може говорити про поступове відновлення активності чи, навпаки, погіршення ситуації.

📊 Графік 一 з нашої презентації огляду економіки за останній місяць. Також додали у коментарях графік з настроями по секторах.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Останні апдейти до проєкту бюджету-2025 перед голосуванням у Раді. Очікується, що воно відбудеться вже завтра.

Текст з допису голови Комітету з питань бюджету Роксолани Підласи.

«Отже, що ми запропонували змінити:

1. $2 млрд (90 млрд грн) кредитних коштів надійдуть до держбюджету від Великобританії суто на покриття військових видатків, а саме 一 закупівлю зброї. Вони відображені по спецфонду зовнішніх запозичень і видатках Міноборони.

2. Залишили 4% ПДФО (крім військового) в громадах (тобто, загалом буде 64% для громад) для розрахунків за комунальні послуги та енергоносії, відповідно, скасовуємо субвенцію обласним бюджетам на покриття різниці в тарифах на 12,2 млрд грн.

3. Дозволили прифронтовим громадам НЕ перераховувати реверс до державного бюджету (загалом 593 млн грн).

4. +128 млн Укрзалізниці на співфінансування європейського проєкту розвитку залізничної інфраструктури, (фактично 一 залізничного полотна). Співфінансування 一 обов’язкова умова надання європейських коштів.

5. +277,1 млн грн НАН, зокрема на дослідження у військовій сфері,
6. Виключили можливість політичним партіям купувати військові ОВДП (стаття 49 бюджету).

7. Виключили зобов’язання лікарням тримати гроші на рахунках в Казначействі (пункт 28 прикінцевих положень).

Решта 一 як подано Урядом».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚙️ Українська металургія під час вторгнення на одному графіку

За 10 місяців 2024 року виробництво чавуну і сталі зросло на 21-26% (рік-до-року). Це стало можливим завдяки успішному початку року та роботі морського коридору.

📉 Проте у жовтні виробництво основних видів металопродукції скоротилось.

👉 Більше про жовтень з нашого огляду економіки за місяць.

▪️ Сталь 一 менше на 1% м/м до 604 тис. т (найнижчий рівень за 8 місяців).
▪️ Прокат 一 менше на 12% м/м до 442 тис. т (річний мінімум).
▪️ Чавун 一 зросло порівняно з вереснем на символічні 0,1% до 625 тис. т через більшу кількість робочих днів у жовтні.
▪️ Внутрішнє споживання напівфабрикатів і прокату скоротилося на 10% до 2,6 млн т.
▪️ Експорт залізної руди збільшився на 31,5% у жовтні та майже подвоївся до 27,8 млн т за 2024 рік.
▪️ Середня експортна ціна 一 становила $84 за 10 місяців 2024 і лише $66 в жовтні.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Сьогодні Рада прийняла бюджет на 2025 рік, у ньому вже закладені доходи від підняття податків. Проте президент не поспішає його підписувати ✍️

Щодо загальних цифр:

- Видатки загального фонду передбачені на рівні 3,6 трлн грн. З них 2,23 трлн грн 一 на безпеку та оборону.

- Запланований дохід (без врахування грантів та міжнародної допомоги) 一 2,05 трлн грн.

- Зовнішнє фінансування на наступний рік за очікуваннями складе $38,4 млрд.

Від резонансного податкового законопроєкту 11416д очікують 141 млрд грн.

«Цей законопроєкт, найімовірніше, буде підписано. Окрім всього, це одне з зобов'язань перед МВФ 一 ухвалити бюджет, враховуючи всі погоджені податкові зміни.

Тому варіантів лише два: або підписати існуючий законопроєкт, або оперативно розробити й ухвалити альтернативні рішення, які покриють цю дірку в бюджеті», 一 каже в етері Українського радіо виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський.

У бюджеті дійсно були відверто суперечливі статті, наприклад фінансування дорожніх робіт, чи «тисяча Зеленського», втім на наше щастя, їх масштаб відносно невеликий (у сотні разів менше, ніж закладено на оборону).

«Звісно, з неоптимальністю потрібно боротися, і суспільний тиск тут теж допомагає. Як колись неочікувані доходи місцевих бюджетів від військового ПДФО переспрямували на закупівлю озброєння. Втім, казати, що весь бюджет поганий, тому що в ньому є маленька неоптимальна частка витрат 一 не можна», 一 підсумовує Гліб Вишлінський.

🔗 Детальніше по основних джерелах видатків і доходів 一 в презентації Міністерства фінансів.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💡 Україна експортує електроенергію переважно вночі, коли всередині країни немає дефіциту, і це нормально

Внаслідок нещодавніх обстрілів енергетичної інфраструктури, Україна застосовує планові відключення світла 一 наразі в невеликих обсягах.

Водночас, експорт електроенергії за кордон 一 вночі та рано зранку (коли немає дефіциту і відключень) 一 не припиняється.

Чому важливо експортувати? Україна є частиною європейської електромережі, і продаж електроенергії за кордон 一 це оптимальний спосіб позбутися надлишку електроенергії у години, коли він існує.

Завдяки цьому українські енергокомпанії отримують валютну виручку, що зрештою позитивно впливає на стабільність курсу гривні.

🔌 Ключовою причиною планових відключень можуть бути складнощі з передачею електроенергії із заходу на схід країни. Енергетики продовжують відновлювати всі пошкоджені внаслідок атак об’єкти енергетичної інфраструктури.

📊 Графік 一 Трекер економіки під час війни. Проєкт реалізується за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇺🇦 Чи потрібно Україні Міністерство об’єднання?

Учора Зеленський презентував «план стійкості», повного тексту ще немає, але попередньо план містить 10 пунктів. В одному з них йдеться про створення Міністерства об’єднання та дозвіл на множинне громадянство в Україні.

🏢 «Міністерство об’єднання», про яке вже давно говорили, має відповідати за стимулювання повернення українців з-за кордону.

На думку нашої старшої економістки Дарії Михайлишиної, це є сумнівною ініціативою. Незрозуміло, які у в нього будуть функції, адже вони, ймовірно, дублюватимуть роботу вже існуючих органів.

👉 Важливо зосередитись на підвищенні ефективності існуючих інституцій, а не створювати нові, які можуть лише розпорошувати ресурси.

Водночас ідея множинного громадянства має потенціал стати корисною:

▪️ Це допоможе українцям, які виїхали за кордон, зберегти зв’язок із батьківщиною та полегшить їх повернення, якщо вони цього захочуть.

▪️ Це може стимулювати приїзд іммігрантів, зокрема представників діаспори, які хочуть жити в Україні, але не готові відмовлятися від іншого громадянства.

Разом із перевагами важливо враховувати безпекові ризики, особливо для тих, хто має громадянство країни-агресора, зокрема російське.

🤔 Що ви думаєте про ці ініціативи?

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📈 Податкові надходження продовжують зростати

У жовтні податки до державного бюджету склали 121,8 млрд грн (+32% рік-до-року).

▪️ Зростання відбувається за рахунок податків на споживання. Основними двигунами росту залишаються фіскальне стимулювання, валютний курс, інфляція та жорсткіше адміністрування.

▪️ Водночас акцизні надходження зросли на 134% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Основними джерелами росту є акцизи з імпортних пального та нікотинових виробів (зокрема - через підвищення акцизів), та з дорожчої електроенергії.

▪️ ПДВ зріс на 7,8% порівняно з жовтнем 2023 року.

👀 Нагадаємо, що закон про підвищення податків досі не підписаний президентом, що створює невизначеність як для бізнесу, так і для бюджету на 2025 рік.

Графік 一 з нашого Трекеру економіки, який виходить за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🪖 З 1 грудня уряд оновлює правила бронювання для бізнесу

Причина зміни правил 一 аудит Міністерства оборони, за результатами якого були виявлені незначні порушення.

Тепер щоб отримати статус «критично важливого» підприємства, потрібно виконати дві умови:

▪️ Відсутність податкових боргів.
▪️ Середня зарплата на підприємстві має бути не менше 20 000 грн (або 2,5 мінімальних зарплат). Зарплата кожного військовозобов’язаного працівника, якого бронює підприємство 一 також не менше 20 000 грн.

Третій критерій керівник підприємства обирає самостійно з наявних у постанові № 76 регіональних чи галузевих критеріїв. Усі бронювання будуть здійснюватись через Дію.

📌 Детальніше 一 у матеріалі Forbes.

Нагадаємо, що бронювання працівників є серйозним викликом як для бізнесу на прифронтових територіях, так і для великих промислових підприємств по всій країні.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇦🇷 Як аргентинський президент Хав’єр Мілей “наводить лад” в економіці країни?

(з допису старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая)

«Послухав довге інтерв'ю з Хав'єром Мілеєм.

Дивовижна суміш доволі начитаного економіста, конспіролога, релігійного фанатика та телепроповідника. Трішки нагадує Саакашвілі на максималках, який краще вміє контролювати емоції.

Чувак живе в геть бінарному світі, де з одного боку 一 анархокапіталізм, як вершина соціального устрою, а з іншого 一 прокляті соціалісти(!), які вбили 150 млн людей.

Ніяких провалів ринку не існує, є лише провали уряду. Провали ринку 一 це вигадка ліваків-нероб. Невидима рука ринку 一 це рука бога. Найкращий уряд 一 його відсутність.

Журналісти 一 зло і шантажисти, Маск бореться за пробудження людей від лівацтва та за свободу слова, Трамп 一 велика людина.

⚖️ Ніякої системності, хаотичні історії та метання між темами. Суміш тверезих ліберальних ідей і тотальної дичини.

План дедоларизації 一 «ми не будемо більше друкувати песо, люди потроху перейдуть на долар, і потім частка песо в грошовій масі буде така, що ми від нього зможемо безболісно відмовитися. Після цього можна буде розігнати центральний банк».

📰 «Люди в опитуваннях називали першою проблемою інфляцію. Тепер інфляція на п'ятому місці. На перших 一 корупція, безробіття та бідність. Інфляцію я поборов. Бідності стало більше лише номінально, насправді раніше її приховували, а я її чесно відкрив. А всі журналісти мене оббріхують».

На запитання про дерегуляцію 一 півгодини розповіді про три тисячі регуляцій, які він скасує, і як щодня вони скасовують 1-5 регуляцій. Але з конкретики, хіба відміна блокпостів на дорогах.

Захоплено розказує про розмови з Маском і каже, що Маск дуже захопився його дерегуляційними методами і хоче застосувати у США передовий Аргентинський досвід. Схоже, ноги DOGE ростуть саме звідти.

Моя ставка 一 через лібералізацію та скорочення держави економіка Аргентини справді почне відновлюватися і рости.

Також допоможуть добрі стосунки з Трампом. На фоні Мексики, яка шалено відгребе через протекціонізм США та втрату десятків мільярдів переказів від своїх мігрантів, Аргентина має шанси добре піти вгору у цьому регіоні.

👉 А потім.. а потім аргентинці, разом з Хав'єром Мілеєм мають шанси на практиці довідатися, що market failures таки існують. І це буде боляче. І це гарантовано використають ті, на кому Мілей зараз танцює джиґу. А підручники з економіки збагатяться новими практичними кейсами. Не одними ж турками з їх MMT)

Але яскравий дядько, харизматичний.

«Яка різниця між божевільним та генієм? Успіх!» 一 це сам Мілей про себе. От дуже згоден.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Минулого тижня ми писали про те, що акцизи є одним із головних драйверів зростання податкових надходжень.

🚬 У жовтні надходження від акцизів зросли на 134% рік-до-року, і ключовим джерелом цього зростання став тютюн.

Водночас зараз у Раді лежить законопроєкт з підвищення податків на тютюн зі збереженими пільгами для ТВЕНів (IQOS, glo тощо).

Такі пільги коштуватимуть бюджету більше 20 млрд грн у наступні три роки.

⏰ Вже завтра поговоримо про цю проблему під час дискусії «Якою має бути політика оподаткування тютюну в Україні?» за участі профільних українських та міжнародних експертів.

26 листопада, 17:00, Zoom, зареєструватись можна за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Україна вже витратила майже 100 млрд грн на виплати пенсіонерам за оскаржені в суді пенсії

👉 Про це говорили у новому подкасті «Що з економікою?» з Дариною Марчак, першою заступницею Міністра соціальної політики України.

Зараз внески до Пенсійного фонду сплачують 10,7 млн людей, тоді як пенсії отримують 10,5 млн.

Щоб забезпечити пенсію на рівні 40% від середньої заробітної плати за життя (мінімальний стандарт за нормами Міжнародної організації праці), кожен працюючий мав би віддавати близько 40% свого доходу у вигляді податків.

📍 Водночас існує обмеження на максимальний розмір пенсії — 10 прожиткових мінімумів, або 23 610 грн.

Втім, Конституційний суд скасував це обмеження для окремих категорій громадян, що створює додаткові навантаження на систему.

«Зараз є близько 670 тисяч судових рішень, які зобов’язують Пенсійний фонд перерахувати пенсії за іншими правилами, ніж це передбачено законом. За останні п’ять років на виконання цих рішень було витрачено 96 млрд грн.

У Пенсійного фонду обмежений бюджет, тому в першу чергу виплачуються поточні пенсії. Через це люди, які виграли справи в судах і мають отримати перерахунок за кілька років чи великі суми (до мільйона гривень і більше), часто не отримують свої виплати вчасно.

Програє людина тому, що не всі сподівання виправдалися. Програє суд, тому що не всі рішення суду ми фізично можемо виконати. Програє держава, тому що зменшується довіра. Програє звичайний пенсіонер, який не звертався до суду, коли його пенсії зменшується», 一 каже пані Марчак.

Чи є вихід з цієї ситуації і що чекає на пенсійну систему у майбутньому?

🎧 Про це детальніше у нашому подкасті.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Нещодавно Зеленський заявив, що українське зерно врятувало 20 млн людей по всьому світу від голоду

🌾 У нашому Трекері економіки під час війни ми слідкуємо за експортом зернових та олійних культур. Ось головне про врожай цьогоріч:

▪️ У жовтні експорт він очікувано зріс до 5,1 млн т (+32% до минулого місяця).

▪️ Загалом за 10 місяців 2024 року експорт такої аграрної продукції сягнув 52,5 млн тонн, що на 29% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

▪️ Найбільше експортують через морські порти 一 81%. Залізницею 一 10%.

▪️ За попередніми оцінками, цьогорічний урожай зернових та олійних культур знизиться з 82 млн тонн до 73-75 млн тонн зокрема через посуху. Більше про це писали тут.

Графік 一 Трекер економіки. Проєкт реалізується за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Рубль обвалився до найнижчого рівня з початку вторгнення 一 112,5 за долар 💸

✍️ Reuters пише, що до кінця року рубль може досягти 115-120 за долар.

(з допису нашого старшого економіста Юрія Гайдая):

«Яка приємна висока зелена свічечка. Так, рубль ще розвернеться, а цей стрибок використають, аби дорожче завести валютну виручку та злити резерви, щоб профінансувати дефіцит бюджету. І так, російське штурмове м'ясо стає дешевшим.

Але мені подобається, що побачена циферка 110 якорить вищі інфляційні очікування та непевність у російських споживачів та підприємців. Біла мавпа інфляції, про яку росіян вже просив не думати Силуанов (міністр фінансів РФ), стає білим слоном.

Удачі фінансовому блоку РФ у стоянні на розтяжці між фінансуванням війни, макростабільністю, обуреним великим бізнесом та нафтовиками».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🚬 69% ціни пачки цигарок — це податки

Зараз середня ціна пачки — 96 грн, з яких 50,34 грн — акциз, а 16,03 грн — ПДВ.

Цікаво, що на початку року частка непрямих податків була вищою — близько 77%. Зниження пов’язане з тим, що виробники цигарок підвищують ціни навіть за незмінного акцизу.

👉 Оподаткування цигарок переслідує декілька цілей: зменшення споживання тютюну, збільшення надходжень до держбюджету, компенсація витрат на охорону здоров'я та регулювання цього ринку.

Нагадаємо, що у 2017 році в Україні прийняли закон, який мав до 2025 року поступово підвищити акцизи на тютюн до мінімального рівня ЄС — €90 за 1000 штук.

Ставки акцизів були затверджені в гривнях, і через девальвацію до кінця семирічного періоду вони досягли лише €65 замість запланованих €90.

Тому в Раду подали новий законопроєкт, який фіксує ставки акцизів вже у євро. Але з ним є одна проблема: депутати внесли поправку, яка встановлює для ТВЕНів (IQOS, glo тощо), ставку, яка буде на 20% нижчою за ставку для цигарок (на сьогодні ці ставки рівні).

📌 Бюджет за 4 роки втратить 18-20 млрд грн, попри те, що менша шкода ТВЕНів поки науково не доведена, і ВООЗ та Світовий Банк наводили чинну акцизну політику України, як приклад для наслідування.

Друге читання законопроєкту відбудеться невдовзі, сьогодні його розглянув податковий комітет, і депутати ще можуть внести поправку, яка збереже акциз для ТВЕНів на рівні з цигарками.

🔗 Про цю проблему говорили вчора на нашій події, присвяченій темі оподаткування тютюнових виробів.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram