✍️ Сьогодні президент підпише закон про бюджет на 2025 рік

Нагадаємо, що в ньому передбачені вищі видатки на оборону, зменшення видатків на соціальну сферу та підвищення податків (податковий законопроєкт 11416д досі на розгляді).

А вже наступного вівторка, 3 грудня о 17:00, ми в ЦЕС традиційно проводимо подію, присвячену макропрогнозу 一 “Що чекає на економіку у 2025 році?”.

📊 На події ми презентуємо прогнози на 2025 рік від семи українських та зарубіжних аналітичних команд і порівняємо їх з урядовими.

Крім цього, поговоримо про ціни, курс та загалом економіку на найближчий рік.

🔗 Реєструйтесь за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Офіційний курс гривні два дні поспіль на рекордно низькому рівні

У середу долар коштував 41,50 грн, у четвер – вже 41,60 грн. Проте це не найвищий курс в історії.

У вересні 2022 року, коли офіційний курс був «заморожений» на рівні 36,57 грн, а торги на міжбанку не відбувалися, готівковий долар коштував дорожче ніж зараз: на піку 25 вересня його купували за 41,5 грн, продавали – в середньому за 42,5 грн.

👉 Серія офіційних рекордів курсу теж не продовжиться: на завтра (останній робочий день осені) Нацбанк зміцнив гривню на символічні пів копійки – до 41,5956 грн/$.

Якого курсу очікувати на 2025 рік? Говоритимемо про це вже наступного вівторка, 3 грудня о 17:00, з профільними експертами та владою.

🔗 Реєстрація на подію.

Джерело ілюстрації: НБУ.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Проаналізували головні показники бюджету-2025

▪️ Економічне зростання на 2025 рік — 2,7%. Це консервативний прогноз, міжнародні організації очікують більшого (а Нацбанк взагалі прогнозує 4,3%).

▪️ Більше половини витрат 一 56% 一 піде на оборону та безпеку.

▪️ Потреба у зовнішньому фінансуванні зменшиться до $38,4 млрд (у 2024 році було $42,5 млрд).

▪️ Видатки на соціальний захист становитимуть 432 млрд грн (18% усіх доходів). Це на 33 млрд грн менше, ніж у 2024 році, через замороження соціальних стандартів: мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму.

▪️ Скорочуються видатки на виплату пенсій (на 12%) та житлові субсидії, але зростають кошти на підтримку ветеранів, соціальних працівників та медичне обслуговування.

▪️ 64% ПДФО залишатиметься в місцевих бюджетах. Також прифронтові громади звільнили від реверсних дотацій, тобто, навіть якщо вони мають великі доходи, їм не потрібно передавати ці кошти у бюджет, натомість їх можна спрямувати на підтримку життя у таких громад.

💸 Зміни до податкового кодексу (підписані вчора після 1,5 місяця очікування):

▪️ З 1 грудня підвищення військового збору з 1,5% до 5% та введення ВЗ для ФОПів.

▪️ Банки та фінансові компанії сплачуватимуть 50% податку на прибуток.

▪️ Підвищення авансових ставок з податку на прибуток АЗС та обмінних пунктів.

Фото — Арсеній Герасименко.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Російська економіка вперлася у стіну?

(галузевий огляд російської економіки від старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая).

📉 Графіки нижче 一 з доповідей російського аналітичного центру. Динаміка фізичного обсягу виробництва за галузями. Верх 一 останні три місяці, низ 一 три місяці рік тому. По горизонталі 一 вага галузі, по вертикалі 一 темпи приросту, очищені від сезонності. Площа кожного прямокутника 一 внесок у загальний ріст/спад.

0️⃣. Зверніть увагу, що вертикальна шкала на свіжому верхньому графіку 一 значно менша. Не 50%, а 20%.

1️⃣. Якщо рік тому зростали галузі, які складають 56% економіки, то зараз ростуть лише 34%, відповідно 66% економіки 一 спадають. Сукупні обсяги за підсумками року ще можуть додати 3-4%, але це інерція першої половини року, а зараз виробництво вже входить у стагнацію.

2️⃣. Рік тому росли всі галузі, де значна доля оборонних замовлень: металеві вироби, залізничне, авіа- та кораблебудування, електроніка та оптика, машбуд, електрообладнання, гуми та пластмаса.

Зараз із цих двигунів росту залишилося два 一 корабле/авіа/залізничне будування (було +29%, стало +19%), та машини і обладнання (було +18%, стало +7%).

У харчопромі та металургії, які мають найбільші ненафтогазові частки економіки (десь по 8% кожна), почався спад. Також спад почався у меблях, та текстилі.

🛢 Далі стагнує видобуток нафти і газу, і їх частка в економіці помітно скоротилася, а також видобуток вугілля. Нафтопродукти зберігають пару відсотків зростання, принаймні за офіційною статистикою.

Далі спадає автопром, тобто навіть оборонні замовлення та китайські збірки в РФ не витягують галузь в плюс.

Що особливо приємно 一 продовжується спад у фармацевтиці, та почався спад у електрообладнанні, гумі та пластмасах, а ще до 3% росту загальмувала електроніка та оптика, яка росла на 26% рік тому 一 там багато оборонки.

👉 Російська економіка вперлася у стіну. Ніякого істотного нарощування далі вже не буде, навіть у оборонній галузі.

Минулого року весь ОПК ріс на десятки відсотків. Зараз на понад 10% росте лише корабле/авіа/жд будування (якщо не зважати на одяг, у якого зникаюче мала частка).

Всі «цивільні» та половина галузей «подвійного призначення» стагнують, або спадають.

Причини 一 дефіцит кадрів, шалене здорожчання кредиту внаслідок росту облікової ставки (всюди, де немає пільгового фінансування для ОПК), а ще, цікаво, росіяни відмічають «завершення бюджетного імпульсу», що я б переклав, як «перестали заливати грошима з бюджету, бо гроші закінчилися».

Наступний рік буде важким не лише для нас, а й для них. Незважаючи на оптимістичний звіт російських економістів-біженців, що вийшов кілька тижнів тому, реальна ситуація виглядає гірше, особливо після останнього пакету санкцій США.

Гадати, коли їхнє «тонко» почне рватися 一 невдячна справа, але російський ведмідь уже збився з дихання і додаткових ресурсів шукати особливо ніде.

💸 Стрибок курсу 一 гарний дзвіночок, але є й інші, такі, як спад надходжень податку на прибуток, проблеми з місцевими бюджетами, та зниження безробіття до фантастичних 2.3% 一 це макроаномалія, яку слід читати, як «робочі руки вигребли під нуль».

І навіть грошей для масштабних закупівель чогось в Ірану/Китаю уже немає. З КНДР хіба що, там можна бартером на природні ресурси і технології.

🪖 Їм чимраз більше буде потрібне перемир'я, щоб перевести дихання та перегрупуватися. Напевно тому зараз такий натиск по всіх фронтах 一 фізичному на полі бою, в енергетиці, та в інформаційному. Щоб максимально чогось добитися до інавгурації Трампа, після якої у них може бути вікно можливостей для паузи у війні.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🛍 Українці відвідують ТРЦ більше, ніж до пандемії та повномасштабного вторгнення

Це пов'язано з тим, що під час відключень ТРЦ працюють завдяки альтернативним джерелам електроенергії.

Про це у нашому подкасті «Що з економікою?» розповіла Наталія Кравець, комерційна директорка відділу нерухомості в інвесткомпанії Dragon Capital.

Їхній портфель складається з шести ТРЦ, чотири з них в Києві 一 «Аладдін», «Смарт Плаза Оболонь», «Піраміда» та «Караван». Також у Львові 一 «Вікторія Ґарденс», та «Скайпарк» у Вінниці.

«У київських об'єктах відвідуваність зросла від 3 до 10%. Якщо рахувати статистику за вихідні (субота та неділя), показник буде ще більшим. У Вінниці трафік збільшився на 16% у 2023 році порівняно з 2021. А у львівському «Вікторія Ґарденс» в п'ятницю був приріст +49%. І відвідуваність, і обсяги споживання в цьому році теж не відстають», 一 каже Наталія.

Як оголошення тривоги впливають на роботу ТРЦ?

«Найважче кінотеатрам та дитячим ігровим майданчикам, після оголошення повітряної тривоги мало хто повертається. З шопінгом ситуація дещо інша: навіть якщо тривога починається в процесі покупок, багато хто встигає розрахуватись.

Попри це, суттєво трафік не падає. Кількість тривог у «спокійніші» місяці впливала на показники відвідуваності та товарообігу не більше ніж на 3%. Що ж до блекаутів, то навпаки, вони стимулюють людей ходити в ТРЦ, де є світло», 一 додає Кравець.

🎙 Також у подкасті говорили про «чорну п'ятницю» в Україні та роздрібну торгівлю під час війни.

Послухати подкаст можна на всіх подкаст-платформах за посиланням.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Україна може порушити зобов'язання перед партнерами і недоотримати фінансування

Про це у своєму дописі пише Віталій Шабунін з Центру протидії корупції. Деталі 一 на скрині вище.

👉 Нагадаємо, що маяки МВФ щодо скасування «правок Лозового» та створення Вищого адмінсуду Україні потрібно виконати до кінця грудня — часу залишається небагато.

Від цих маяків залежить, чи отримаємо ми фінансування від Фонду навесні наступного року, ціна питання — більше $900 млн.

🇪🇺 Гроші від Європейського Союзу — €4 млрд — за відновлення конфіскації майна корупціонерів ми вже отримали. Те, що одразу після цього Україна вирішила конфіскацію знову прибрати, ставить під сумнів нашу доброчесність.

Схильність наших іноземних партнерів пробачати нам порушення взятих на себе зобов’язань — не безмежна. Якщо Україна не отримуватиме вчасно і в повному обсязі іноземне фінансування, програють від цього абсолютно всі (крім, звісно, хабарників).

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

В Україні лише 15% дітей до трьох років ходять до садочків

👶👧 Тоді як цільовий показник Євросоюзу на 2030 рік 一 мінімум 45%, а між трьома роками і роком вступу до школи 一 96%.

Про це повідомили на сьогоднішній конференції Міжнародної організація з міграції (IOM).

За даними Міжнародної організації праці, у 2020 році 1 млн українських жінок у віці 24-44 не працювали, бо доглядали за маленькими дітьми.

🤱Опитування жінок, яке ми у ЦЕС проводили у 2019-му році показало, що головною перешкодою для матері у пошуку роботи є недоступність альтернативи догляду за дітьми.

Тільки 4% українських жінок, які займаються виключно домашньою працею, називають це особистим вибором.

У решті випадків їм довелося відмовитися від роботи на користь піклування про родину. У першу чергу, через брак дитсадків – цю причину назвали 29% респонденток.

📈 Збільшення охоплення дітей у садочках на 10% могло би принести країні до 60 млрд грн додатково ВВП (наше дослідження «Як покращення доступу до дошкільної освіти допоможе матерям на ринку праці»).

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Сьогодні офіційно підтвердили створення нового Міністерства національної єдності України

Його очолив голова правління НАК «Нафтогаз України» Олексій Чернишов.

👉 Раніше для ЕП ми писали чому таке міністерство не має сенсу.

Більшість функцій, що пропонуються для нового органу, вже виконуються:

▪️ Міністерством закордонних справ — комунікація з діаспорою.
▪️ Міністерством соціальної політики — демографічна стратегія та міграційні питання.
▪️ Міністерством освіти, Міністерством розвитку громад та іншими — адаптація дітей, відбудова інфраструктури.

👥 Основні проблеми, які турбують українців, що виїхали за кордон – безпека, економіка, відновлення – турбують і тих українців, що залишились вдома та тих, що були змушені змінити місце проживання всередині країни.

Тож замість створення нових органів, які дублюватимуть функції існуючих установ, варто сфокусуватись на покращенні роботи уже існуючих органів та нових ініціативах.

📌 Зокрема ми це досліджували у трьох хвилях опитування українських біженців.

За словами нардепа Ярослава Железняка, грошей на роботу цього Міністерства закладено лише 150 млн грн (це агентство з обʼєднання під Мінекономіки).

Деталі, як працюватиме нова установа і як на це буде затверджуватись бюджет, ще невідомі.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Інфляція ймовірно перевищить прогноз у 10% до кінця року 一 НБУ

👤Про це на нашій події вчора розповів заступник голова НБУ Сергій Ніколайчук.

При цьому НБУ впевнений, що інфляція сповільниться вже наступного року і досягне рівня 5% у 2026 році. Додамо, що у жовтні інфляція склала 9,7%, таким чином обігнавши попередні прогнози НБУ.

«Імовірно, інфляція буде трохи вищою (за прогноз), імовірно, вищою за 10%, наступного року очікуємо її сповільнення до приблизно 7% і очікуємо досягнення мети (5%) у 2026 році», 一 пан Ніколайчук.

👉 Частина чинників, які впливають на прискорення інфляції тимчасові. Це, зокрема, менший урожай, подорожчання продуктів, підвищення зарплат, проблеми в енергетиці.

«Але в середньостроковій перспективі набагато важливішою є націленість Нацбанку на створення монетарних умов для наближення інфляції до цілі», 一 зазначив Ніколайчук.

🤔 Єдиною організацією, яка не вірить у можливість НБУ знижувати інфляцію, залишається уряд, який прогнозує її наступного року на рівні 9,5%. «Це виглядає дивно», 一 додає пан Ніколайчук.

Базовий сценарій зростання економіки НБУ 一 на 4% цього року і на 4,3% наступного 一 залишається актуальним, незважаючи на результати виборів у США.

🔗 Учора на нашій події, присвяченій макропрогнозу, ми презентували прогнози семи аналітичних організацій щодо ключових економічних показників та порівняли їх з урядовими.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🥚 Чому дорожчають яйця? (За жовтень 2024 року ціни на яйця зросли на 60%, а за три останніх роки 一 на 101%)

Важливою складовою ціни на яйця є корми. Через посуху та заморозки врожай зернових зменшився, а ціни на корми зросли.

💡 Крім того, вартість електроенергії для бізнесу подвоїлася, а генератори – дорога альтернатива. Ще одним з факторів, який впливає на «цінову гойдалку» яєць 一 сезонність, восени і взимку продуктивність курей знижується.

«Антимонопольний комітет продовжив розслідування щодо цін на яйця. Можливо, крім об’єктивних економічних причин, хтось намагався заробити більше. Це перевіряється: запити надсилають виробникам кормів і яєць, щоб порівняти їхні дані», 一 коментує в етері Інтеру старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай.

🎄 Коли чекати зниження цін?

На жаль, до Різдва ситуація не покращиться – попит на свята тільки посилить зростання. Однак навесні 2025 року ціни стабілізуються, хоч і не повернуться до попередніх мінімумів.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🚬 Ціна на пачку цигарок зросте не на 40 грн, а на 20-25 з урахуванням ПДВ

Сьогодні Рада схвалила в цілому законопроєкт #11090 про підвищення акцизного податку на тютюнові вироби. Правки про вирівнювання акцизів по ТВЕНам не пройшли.

Деталі у дописі старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая:

«Бачу несуться якісь зовсім дивні цифри, і ніхто їх не перевіряє, тому напишу.

1) Додаткові надходження від підвищення акцизів на тютюн наступного року будуть ніяк не 600 млн грн, як чомусь написав Мінфін у старій пояснювальній записці. Щонайменше 一 8 млрд грн, але, з огляду на динаміку цього року, очікую, що більше.

2) Цигарки наступного року через підвищення акцизів подорожчають не на 40 грн за пачку, а на 20-25 (з урахуванням ПДВ).

Це перевіряється за 5 хвилин, і навіть калькулятора не треба, щоб зрозуміти, що +600 млн грн від значного підвищення акцизів на ринку, який споживає понад 1,5 мільярди пачок на рік 一 неадекватне число.

👉 Дякую тим 148 депутатам, які проголосували за правку В'ятровича, що зберігала рівні акцизи для сигарет і ТВЕНів, і всім, хто підтримував збереження паритетних акцизів. Принаймні ми спробували зробити те, що слід».

🔗 Більше на цю тему ми писали тут і тут.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📊 Що прогнозують для гривні на наступний рік?

Продовжуємо розповідати про ключові прогнози від семи неурядових організацій, які зібрав ЦЕС та порівнюємо з показниками у бюджеті-2025.

💸 У середньому прогнозисти очікують курс протягом 2025 року на рівні 43,7 грн/$ (зі зростанням до 45,7 на кінець року). Прогнози уряду 一 45 грн в середньому за рік.

На кінець цього 2024 року великих змін ніхто не очікує 一 42,2 грн. Зауважимо, що базове припущення всіх прогнозистів щодо війни — її продовження на весь 2025-й рік.

«Темпи девальвації у 2025 році не будуть вищими, ніж у 2024. Жодної помітної турбулентності на валютному ринку не буде», 一 каже Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU.

Що відбувалося з гривнею цього року?

За 2024 рік курс долара зріс на 10%, а від моменту відмови від фіксованого курсу — на 14%. Валютний ринок загалом залишався стабільним.

У першому півріччі відбувалася контрольована девальвація, а з липня курс стабілізувався на рівні 41,2-41,5 гривень за долар.

📉 НБУ, ймовірно, стримуватиме послаблення гривні для боротьби з інфляцією. Зі зниженням інфляційного тиску ближче до середини 2025 року може відбутися помірна девальвація.

Темпи зниження курсу гривні в 2025 році, найімовірніше, не перевищать рівень 2024 року. Адже НБУ прагне, щоб гривневі активи, як-от депозити чи ОВДП, залишались привабливим варіантом для інвестицій.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Іноземне фінансування в листопаді майже повністю покрило бюджетні потреби

💸 У листопаді Україна отримала $6,5 млрд іноземного бюджетного фінансування. Цих коштів вистачило, щоб повністю покрити дефіцит бюджету ($6,1 млрд) та частину погашення боргу ($1,1 млрд) у листопаді.

Що цікаво, вперше ми отримали позику від Південної Кореї 一 $100 млн. Окрім цього, до бюджету надійшло:

▪️ $4,8 млрд 一 кредит від Світового банку, який став можливим завдяки гранту від Сполучених Штатів у розмірі $1,6 млрд;

▪️$1,35 млрд 一 грант від США;

▪️$235 млн 一 пільгове фінансування від Японії;

▪️$100 млн 一 позика від Республіки Корея;

▪️€10,8 млн євро 一 грант від Норвегії.

💰Завдяки значним надходженням золотовалютні резерви України зросли вперше з серпня та майже сягнули $40 млрд. Значний рівень резервів дозволяє НБУ проводити інтервенції для стабілізації курсу гривні та загалом є важливою подушкою безпеки для економіки.

📊 Графік 一 Трекер економіки під час війни. Проєкт реалізується за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Залишки у бюджетах громад зростають, найбільше — у Києві

👉 За 10 місяців 2024 року залишки на рахунках територіальних громад збільшилися з 82,2 до 154 млрд грн.

Найбільші профіцити 一 у великих містах:

▪️ Київ: 31,5 млрд грн
▪️ Львів: 5 млрд грн
▪️ Дніпро: 3,7 млрд грн
▪️ Кривий Ріг: 2 млрд грн

Особливий випадок 一 Маріуполь (5,7 млрд грн), де ці кошти не можуть використовувати через відсутність ради та ОВА.

Нагадаємо, для того, щоб підтримати прифронтові громади, їх звільнили від реверсних дотацій у бюджет на 2025 рік (для решти громад реверсні дотації повернули)

Чи можливо спрямувати постійний профіцит бюджетів великих міст на потреби Сил оборони? Говорили про це у нашому подкасті «Що з економікою?» з Роксоланою Підласою, головою бюджетного комітету ВРУ.

✍️ На думку пані Роксолани, існують два основних напрямки:

1. Перегляд повноважень і доходів місцевих бюджетів

«У ході переговорів про вступ до ЄС ми будемо переглядати повноваження центральної і місцевої влади, тому що бачимо певний дисбаланс.

Якщо є багато залишків і натхнення на клумби 一 орган місцевого самоврядування заробляє більше, ніж витрачає. Або повноваження ігноруються, або їх просто недостатньо», 一 каже пані Підласа.

2. Зміна принципу нарахування ПДФО

Частина податку має сплачуватися за місцем реєстрації платника. Наприклад, можна запровадити співвідношення 80% – за місцем реєстрації фізичної особи і 20% – за місцем виробничих потужностей, щоб стимулювати інвестиції.

До речі, такий підхід давно обговорювали, що думаєте про це?

Також у подкасті про: основні зміни бюджету-2025 та реформу пенсійної системи.

🎧 Послухати можна на усіх подкаст-платформах за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Інфляція з'їдає зростання зарплат

💰 У порівнянні з минулим роком середня зарплата українців зросла на 4 тисячі гривень (22,3%) – до 21 946 грн. Однак майже половину цього приросту "з'їдає" інфляція, яка знаходиться на рівні 9,7%.

Про це в етері Українського радіо розповів старший економіст ЦЕС Володимир Ланда.

Реальне зростання зарплат відбувається на тлі економічного відновлення країни: за перші 10 місяців економіка зросла на 4,2%. Крім цього, дефіцит робочої сили стимулює роботодавців підвищувати зарплати.

📊 Водночас нерівномірність зарплат посилюється: найбільше заробляють в сфері інформації та телекомунікацій 一 середня зарплата понад 52 тис. грн (+40% рік-до-року).

🏫 Найменші зарплати 一 в сфері творчості та мистецтва (13,1 тис. грн), у закладах культури (13,7 тис. грн) та в освіті (14,2 тис. грн). До того ж зарплати у цих сферах зросли за рік на 14-20%, тобто менше, ніж в середньому по країні.

Нагадаємо, що на 2025 рік неурядові організації прогнозують зниження інфляції до 7,1%, зростання ВВП на 3,5%, курс долара 一 43,7 грн/$ (зі зростанням до 45,7 на кінець року).

📌 Детальніше про це писали тут.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Як зміниться пенсійна система після реформи?

Нещодавно в Міністерстві соціальної політики оприлюднили проєкт пенсійної реформи.

🧮 Ключовим нововведенням стане система балів. Розмір пенсійної виплати залежатиме від кількості зароблених протягом трудової діяльності балів, а вартість пенсійного бала переглядатимуть щороку у березні.

Загалом пенсія складатиметься з базової частини (30% від мінімальної зарплати після вирахування податків) та страхової, яка розраховуватиметься за системою балів.

«Основна логіка реформи — розмір страхової пенсії залежатиме лише від двох факторів: кількості та розміру сплачених внесків. Таким чином, система повернеться до суто страхової моделі, яка закладалася з самого початку», 一 каже у нашому подкасті Дарина Марчак, перша заступниця Міністра соціальної політики України.

У всіх деталях про зміни можна почитати у матеріалі ЕП, проте проєкт закону ще може потерпіти змін на шляху до Ради і в її стінах.

🔗 Поки пропонуємо послухати подкаст з пані Марчак про реформування солідарної пенсійної системи, зміни у соцвиплатах та обмеження «елітних» пенсій.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🛒 У листопаді ціни зросли на 11,2% (порівняно з листопадом 2023)

Інфляція перевищила прогноз НБУ на кінець року (10%), при цьому НБУ впевнений, що зростання цін сповільниться наступного року і досягне рівня 5% у 2026 році.

📈 За останній місяць ціни зросли на 1,9%. Основним драйвером зростання залишаються продукти і напої, які подорожчали на 3,9% у листопаді порівняно з жовтнем.

🍳 Усі продукти харчування у листопаді продовжили бути суттєво дорожчими, ніж минулого року: овочі — на 62,9%, масло — на 30,7%, яйця — на 30,6%, хліб — на 15,8%.

Ціни на продукти зростають через поєднання низки факторів: гірший, ніж минулоріч, врожай; більші витрати на енергозабезпечення; зростання зарплат через брак працівників. Раніше ми пояснювали, як інфляція “з’їдає” зростання зарплат.

Для різних продуктів є додаткові специфічні чинники: наприклад, ціни на яйця збільшуються також через сезонність та більший експортний попит.

Графік 一 Трекер економіки під час війни. Проєкт реалізується за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👀🇪🇺 Шукаємо економіста чи економістку для проєктів із євроінтеграції (і не тільки)

Основні вимоги:

▪️ Уважність до деталей та цифр;
▪️ Розуміння макроекономічних принципів і цінностей вільної економіки;
▪️ Вільне володіння українською та англійською (рівень B2 і вище);
▪️ Досвід роботи з економічним моделюванням, аналізом європейського права або статистичними даними буде перевагою.

Ми зі свого боку пропонуємо:

▪️ гідну оплату праці;
▪️ можливість працювати як в офісі (завжди зі світлом та підтримкою від чотирилапої колеги Цессі), так і віддалено;
▪️ можливість допомагати уряду у переговорах про вступ України до ЄС;
залучення до втілення економічних реформ.

📥 Чекаємо на ваші резюме та супровідні листи: [email protected]

Поширення друзям та зацікавленим вітаються.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram