Telegram Web
👥 За рік кількість українських біженців зросла на 300 тисяч 一 до 5,2 млн

Станом на листопад 2024 року за кордоном через війну перебувало 5,2 млн українців. Це на 300 тис. осіб більше, ніж було у січні 2024 року.

🛂 3,7 млн з них покинули Україну через західні кордони; через територію РФ чи Білорусі до Європи виїхало близько 239 тис. українців (0,2 млн); ще 1,3 млн українців, за даними ООН, стали біженцями в Росії чи Білорусі.

📲 Прямо зараз презентуємо результати четвертої хвилі нашого #дослідження_про_біженців. Приєднуйтесь за посиланням в Zoom або Facebook. 

Головні графіки з дослідження ми підготували за посиланням.

👉 Найважливіші цифри:

▪️ Усе менше українців планують повертатись, зараз на це готові 43% українських біженців. Раніше ця частка становила 52% (січень 2024) та 74% (грудень 2022).

▪️ За нашими оцінками, навіть після завершення війни за кордоном можуть залишитися від 1,7 до 2,7 млн українців. Це суттєво вплине на економіку, яка щороку може втрачати від 5,1% до 7,8% ВВП.

▪️ Переважна більшість біженців — це жінки (найбільше віком 35-44 років) та діти. За даними Євростату, найбільше українських біженців у Німеччині (27%) та Польщі (23%).

▪️ З січня 2024 року значно зросла частка дорослих чоловіків за кордоном:

“З кінця 2022 року структура українських біженців за кордоном зазнала значних змін. Тоді як на початку війни жінки та діти складали переважну більшість біженців, зараз суттєво зросла частка дорослих чоловіків. Хоча відносну більшість (44%) все ще складають дорослі жінки, частка дорослих чоловіків станом на грудень досягла 27%, збільшившись на 9 в.п. порівняно з січнем 2024”, - коментує співавторка дослідження та старша економістка Центру економічної стратегії Дарія Михайлішина.


Що впливає на рішення повернутися?


✈️ Для більшості українських біженців (53%) стимулом повернутися є остаточне закінчення війни з відновленням авіасполучення.

Іншими вагомими чинниками є: вищий, ніж зараз, рівень життя в Україні (наприклад, в освіті, медицині, боротьбі з корупцією тощо) — 46%; можливість знайти добре оплачувану роботу — 33%; припинення бойових дій та повітряних ударів по місту, в яке планують повернутися — 31%; припинення бойових дій у рідному регіоні — 24%. 

📌 Щоб сприяти поверненню, експерти ЦЕС рекомендують уряду:

▪️ сприяти свободі пересування в ЄС на рівних умовах із громадянами Євросоюзу;

▪️ розвивати співпрацю з європейськими країнами для повернення громадян після війни;

▪️ надавати допомогу людям із постраждалих та окупованих регіонів на час відбудови;

▪️ збільшити ресурси на комунікацію з українцями за кордоном через дипломатичні місії;

▪️ спрощувати реінтеграцію дітей у школи та вступ до українських вишів.

Дослідження було проведено за підтримки Міжнародного фонду Відродження.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍1813😁63🤨3🤔1😡1
Вибори в Україні мають відбутися, але тільки після завершення війни та досягнення сталого миру

✍️ ЦЕС та більше 100 громадських організацій підписали заяву про неможливість проведення демократичних виборів без сталого миру.

Нагадаємо, що після двосторонньої зустрічі делегацій США та РФ у Саудівській Аравії (без участі представників Києва чи Брюсселя), Трамп заявив, що рейтинг довіри до Зеленського нібито становить лише 4%. Він також «висловив незадоволення тим, що в Україні не проводять вибори під час війни». 

Вибори під час війни несуть:

▪️ Безпекові загрози — виборці, кандидати та члени комісій можуть стати мішенню атак.
▪️ Масштабне втручання Росії — через дезінформацію, підкуп, кіберзагрози.
▪️ Відсутність механізмів голосування для військових, ВПО та українців за кордоном.

Україна ніколи не відмовлялася від проведення виборів, але для їх організації потрібні час і ресурси, а не вимоги.

🔗 Повний текст заяви тут.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍89🤡137💯2👎1🤝1
🧔 Частка дорослих чоловіків серед українських біженців за кордоном за рік зросла на 9 в.п. до 27%

👉 Продовжуємо розповідати про головні цифри з четвертої хвилі нашого #дослідження_про_біженців

▪️ Більшість українських біженців становлять дорослі жінки 35-44 років, проте їхня частка поступово зменшується. Станом на грудень 2024 року вони складали 44% усіх біженців за кордоном, що на 6 в.п. менше, ніж на початку року (50%).

▪️ Водночас частка дорослих чоловіків серед біженців зросла з 18% у січні 2024 до 27% у грудні (+9 в.п.).

▪️ Дітей, які на початку 2024 року становили приблизно третину всіх біженців, тепер 29%. Найбільше скоротилася частка хлопчиків віком 0–9 років (з 9% до 6%).

Ще до повномасштабного вторгнення Україна стикалася з низьким рівнем народжуваності та перевищенням еміграції над імміграцією. Масова міграція жінок та дітей загострює ці проблеми та може призвести до подальшого скорочення населення.

📌 Нагадаємо, що за оцінками ЦЕС навіть після завершення війни за кордоном можуть залишитися від 1,7 до 2,7 млн українців. Від їхнього неповернення економіка щороку може втрачати від 5,1% до 7,8% ВВП.

🔗 Ознайомитись з дослідженням можна за посиланням. 

Дослідження було проведено за підтримки Міжнародного фонду Відродження.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍21🤔15😢62😁2😡2👏1🙈1
«Я на початку 90-х не займався бізнесом, але рекет, здається, брав менше», — директор Гліб Вишлінський про першу редакцію угоди із США

Нагадаємо, що за попередніми даними угода, яку запропонували США, не передбачала жодних безпекових гарантій з їхнього боку, зате вимагалось:

▪️ 50% від видобутку усіх українських природних ресурсів, включно з нафтою і газом до фонду, який контролюють США (у першому варіанті йшлося навіть про доходи портів). 
▪️ Право першої купівлі — США можуть змусити Україну експортувати ресурси, навіть якщо вони необхідні всередині країни.

«Угода не містить положень щодо безпеки, і це перетворюється в економічній термінології в рейдерство, а простою людською мовою — грабіж. Українська влада перебуває в надзвичайно складній ситуації, і я не перекладав би на них будь-яку провину. Важко було уявити, що ідея про використання українських природних ресурсів буде виглядати настільки антиукраїнською. Тому подальша задача з цим розбиратися», 一 додає директор ЦЕС Гліб Вишлінський в етері Радіо НВ.


👉 Європа залишається єдиним майже гарантованим партнером України і питання лише в тому, як швидко європейці прокинуться, щоб вчасно допомогти нам чинити опір, від збройного до геополітичного:

«Європі потрібне лідерство, щоб прийти до своїх виборців і сказати, ми можемо стати на 2% менш заможними, тому що нам доведеться більше витрачати на оборону, на підтримку України і на стратегічну незалежність від США. Але це набагато краще, ніж те, що вашим синам доведеться йти воювати проти можливої вісі фашистських держав», 一 резюмує директор ЦЕС.


❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💯52👍136🤡4🤔1
Більшість українських біженців походять зі східних та північних областей

👉 Продовжуємо ділитися результатами четвертої хвилі нашого #дослідження_про_біженців.

▪️ 18% українських біженців — з Києва.

▪️ За Києвом йдуть Харківська (13,8%) і Донецька (9,5%) області. 

🚗 Куди виїжджають біженці?

За нашими розрахунками, більшість українських біженців перебувають у Німеччині (20%) та Польщі (18%). 

У США перебуває 5,4% усіх біженців, але загалом разом з Канадою ці дві країни прийняли менше 10% біженців — основний тягар несуть країни Європи.

🇪🇺 За даними Євростату, на кінець листопада 2024 року близько 4,2 млн українців мають статус тимчасового захисту в країнах ЄС. У Німеччині таких 1,2 млн осіб, у Польщі — 988 тис., у Чехії — 385 тис. 

Водночас, у Чехії на 1 тисячу населення припадає 35,3 українських біженців — найбільше серед усіх країн ЄС. Лише дві інші європейські країни, які не є членами ЄС, мають більшу частку: у Молдові – 47,3 українців на 1 тис. жителів, а в Чорногорії – 34 українці.

📊 Дослідження та інтерактивні графіки за посиланням.

Дослідження було проведено за підтримки Міжнародного фонду Відродження.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
19👍115🤔1
💰 Скільки коштують українські корисні копалини?

Україна володіє надрами загальною вартістю $14,8 трлн, а лише запаси Дніпропетровщини оцінюються у $3,5 трлн.

👉 Про це розповів наш старший економіст Володимир Ланда в коментарі Суспільному Дніпро. 

За роки війни Росія окупувала близько 20% території України, включно з родовищами вугілля — колись основного енергетичного ресурсу країни. Внаслідок цього обсяги видобутку обвалилися до рівня, на якому країна перебувала понад 100 років тому.

«Якщо 50 років тому видобуток вугілля був понад 200 мільйонів тонн на рік, то зараз ми навіть одну десяту не видобуваємо. Ми на рівні 1910 року по вугіллю», 一 пояснює Володимир Ланда. 


🏭 Разом із шахтами Україна втратила й металургійні потужності, а логістика у гірничодобувному комплексі суттєво ускладнилася.

Але навіть після втрат природні ресурси залишаються важливим економічним активом.

Якщо іноземні інвестори вкладуться у видобуток і переробку, вони не лише сплачуватимуть податки та створюватимуть робочі місця, а й захищатимуть свої активи від агресії.



❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍20👀136🤡5👎2😁1🤔1
Прихід Трампа до влади створює ризики для співпраці Україна–МВФ

👉 На Економічній правді вийшла стаття про ризик припинення фінансування з боку МВФ.

Коротко:

▪️ Через похолодання у відносинах між Києвом і Вашингтоном Україна може втратити підтримку одного з ключових кредиторів – Міжнародного валютного фонду (МВФ). США, як найбільший акціонер МВФ (16,5% голосів), мають значний вплив на рішення Фонду.

▪️ З початку повномасштабної війни МВФ надав Україні кредитів на $12,4 млрд. У 2025 році Україна очікує чотири транші на $2,7 млрд. Програма МВФ важлива не тільки через пряме фінансування, а й як сигнал для інших кредиторів (у першу чергу ЄС та країн G7).

🔻Україна не виконала три ключові "маяки" Фонду:  

     1. Створення нового адміністративного суду замість ліквідованого ОАСК.  
     2. Скасування "правок Лозового", які ускладнюють розслідування корупційних справ.  
     3. Підготовка стратегії для Національної комісії з цінних паперів).

Дотепер МВФ був поблажливим до України та часто дозволяв виконувати маяки невчасно. Зараз же як ніколи важливо не давати Фонду жодного приводу сумніватися у нашій доброчесності та відданості взятим на себе зобов’язанням.

🔗 Додамо, що цієї п’ятниці 一 28 лютого об 11:00 一 разом із колегами консорціуму #rrr4u ми проведемо черговий моніторинг виконання програми МВФ та Плану України. Спеціальна тема – потреба в посиленні незалежності регулятора енергетики.

Реєстрація за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍31💯113
🏦 Клієнти ПриватБанку витрачають вдвічі більше, ніж до повномасштабної війни

👉 Переказуємо основне з матеріалу Forbes, для якого коментував наш старший економіст Володимир Ланда:

Витрати клієнтів ПриватБанку (понад 19,2 млн активних користувачів) зросли за час повномасштабної війни більш ніж у два рази – з 470 млрд грн у 2021 році до 1,06 трлн грн у 2024-му. 

Що змінилося у витратах?

▪️ Продукти харчування: з 220,9 млрд грн → 466,4 млрд грн
▪️ Товари для здоров’я: з 28,7 млрд грн → 70 млрд грн
▪️ Ресторани: з 33,8 млрд грн → 67,8 млрд грн
▪️ Пальне: з 2,8% до 4,2% загальної структури витрат

При цьому cпоживчі звички українців залишилися практично без змін. Дається взнаки інфляція 一 рівень цін зріс на 45% за три роки, продукти подорожчали менше ніж на 60% за 2022–2024 роки, комуналка – на 42%, а от одяг та взуття фактично не змінилися в ціні.

Водночас середня зарплата за цей час зросла на майже 55% – з 14 194 грн у ІІІ кварталі 2021-го до 21 946 грн у ІІІ кварталі 2024-го. 

🛒 Що цікаво, витрати українців на продукти харчування залишаються суттєво вищими, ніж у інших країнах Європи. Наприклад, середній показник витрат на продукти в ЄС це 14%: від 8% у Ірландії до 25% у Румунії. За даними Держстату, цей показник в Україні досяг мінімуму за історію спостережень (45,9%) у 2021 році, відтоді офіційні дані не оновлювалися. 

«Але за даними платежів через POS-термінали ПриватБанку частка витрат на продовольчі товари продовжує скорочуватися. Це наслідок зростання реальних доходів громадян через структурне безробіття і дефіцит людського капіталу», 一 додає Володимир Ланда.


⛽️ Єдина категорія витрат, частка якої суттєво зросла – пальне: з 2,8% до 4,2%. У грошовому еквіваленті це 13,2 млрд грн у 2021 році та 44,5 млрд грн у 2024-му. Ключова причина зростання вартості пального – знищення інфраструктури цілеспрямованими російськими атаками. Крім того, активні бойові дії збільшили потребу в мобільності як серед військових, так і в тилу.

Що кажуть ці дані про відновлення економіки? У 2022 році через російське вторгнення економіка впала на 28,8%. Повністю компенсувати це поки що неможливо. Деякі галузі відновлюються швидше, але споживання – це не єдиний показник.

💳 Додамо, що дані ПриватБанку не показують витрати українців за кордоном.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍235😢3🥱21🔥1🌚1
«Мотиваційні» контракти для молоді не створять фінансових ризиків для України

👉 Хоч у держбюджеті не закладено коштів на ці ініціативи, їх можна знайти у зовнішніх джерелах фінансування, які гарантовані Україні на 2025-й 一 Ukraine Facility, МВФ і гроші від заморожених російських активів за програмою ERA.

Прокоментували цю тему для УП.

▪️ У 2025 році виплати за «мотиваційними» контрактами можуть коштувати Україні приблизно 55–60 млрд грн (близько $1,5 млрд), якщо такі контракти підпишуть 100 тисяч українців.  

▪️ Впровадження депутатського законопроєкту про мотивацію (додаткові виплати чинним військовим) обійдеться у 70–80 млрд грн на рік.

▪️ Кошти на це можна покрити за допомогою міжнародної допомоги. 

«Якщо в попередні роки ми були невпевнені, отримаємо достатньо фінансування чи ні, то на 2025-й все гарантовано. 

Очікуємо, що цьогоріч партнери нададуть нам понад $60 млрд, при потребі зовнішнього фінансування в $38 млрд. Частину надлишку доведеться відкласти на 2026-й, але резерв для оборонних видатків є», – каже наш старший економіст Юрій Гайдай.


Торік грошове забезпечення військових становило ≈ 700 млрд грн. Якщо завдяки цим контрактам кількість бійців у ЗСУ збільшиться приблизно на 10% від орієнтовної чисельності 800 тисяч, витрати на зарплати бійців зростуть ще умовно на 80 млрд грн. 

«Варто враховувати, що набір відбуватиметься впродовж року: хтось долучиться до ЗСУ зараз, а хтось у грудні. Тому, думаю, суму річних видатків можна сміливо ділити на два», 一 продовжує Юрій Гайдай. 


✍️ Про додаткові $5-7 млрд на оборону з доходів на заморожені російські активи також говорив на нашій події Володимир Цабаль, секретар комітету з питань бюджету у Раді.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍29🤔4💯432😁1
👨‍💼 Скільки чоловіків можуть виїхати за кордон після закінчення війни?

У нашому #дослідженні_про_біженців ми, серед іншого, дослідили скільки ще чоловіків можуть виїхати за кордон після зняття обмежень виїзду.

Для цього ми запитали у біженців, чи розглядають вони возз'єднання з сім’єю за кордоном. Станом на листопад 2024 року, 32,2% українських жінок за кордоном мали чоловіків в Україні, які підпали під обмеження виїзду.

Зауважимо, що цей підхід бере до уваги лише чоловіків, які: 

а) нині перебувають в Україні; 
б) не мають права на виїзд через обмеження воєнного часу; 
в) чиї дружини зараз за кордоном. 

Тобто ця оцінка може бути заниженою. 
 
👉 Отже, за нашими розрахунками, за кордон додатково можуть виїхати:
 
290 тис. українських чоловіків за оптимістичного сценарію 
389 тис. — за середнього 
532 тис. — за песимістичного.

Як ви вважаєте, чи варто відразу відкривати кордони після скасування воєнного стану? Як має бути організований цей процес?

Дослідження було проведено за підтримки Міжнародного фонду Відродження.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍19🤯15🤷‍♂73🤡3
У якому стані зараз пенсійна система?

Днями ми провели подію про майбутнє солідарної пенсійної системи. 

👉 Про основні проблеми системи розповіла провідна наукова співробітниця ІЕД Олександра Бетлій.

▪️ За оцінкою Стратегії демографічного розвитку, в Україні проживає 31 млн осіб. Співвідношення працездатних до пенсіонерів скорочується, і вже зараз фактично один платник ЄСВ отримує одного пенсіонера. 

▪️ Поточна система дуже складна. Вона складається з 10 різних підсистем обрахунку пенсій, 55 типів доплат та близько 100 надбавок. Люди з однаковим страховим стажем можуть отримувати різні пенсії залежно від року виходу на пенсію. Наприклад, пенсіонер 2015 року отримає 5 тис. грн, а 2021 року — 9 тис. грн.

▪️ Крім цього, є проблема спецвиплат для окремих груп. Судді отримують понад 100 тис. грн, або «пенсійні мігранти» 一 люди перед виходом на пенсію переїжджають в радіоактивні забруднені зони 一 наприклад, Боярку, 一 і відсуджують пенсію як чорнобильці 10-20 тис. грн. При тому, що в ліквідаторів ЧАЕС, у яких немає інвалідності 一 доплата 178 грн. Також колишні силовики мають високі пенсії, тоді як військові, які зараз захищають Україну, не мають таких самих пільг через різницю в законах.

«Критерії для нової пенсійної системи 一 це прозорість. Ми всі маємо розуміти, за якою формулою будемо отримувати пенсію. Пенсійна система сьогодні 一 це елемент макроекономічної стійкості, тому її реформа зараз дуже на часі», 一 доповнює Олександра Бетлій.


🔗 Подія в записі за посиланням.

Раніше про проблеми пенсійної системи ми говорили з першою заступницею міністра соціальної політики України Дариною Марчак і писали в нас на каналі.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍36💯122😁1🤯1
Канада та США — лідери за позитивним ставленням до українських біженців 

🇺🇸 Багато американців вийшли на протести в підтримку України після подій в Овальному кабінеті.

👉 У нашому #дослідженні_про_біженців запитали українців за кордоном, як вони оцінюють ставлення місцевих.

Найкраще ставлення в Канаді, США та Британії. Найменш привітні — поляки, чехи та німці.

🇪🇺 Нагадаємо, що найбільше українських біженців перебувають у Німеччині (20%) та Польщі (18%). У США перебуває 5,4% усіх біженців, але разом з Канадою ці дві країни прийняли менше 10% біженців.

Загалом приблизно 80% опитаних українців позитивно оцінюють ставлення місцевих до себе. 

Дослідження було проведено за підтримки Міжнародного фонду Відродження.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍299
💸 Україна може не отримати наступного траншу МВФ без підвищення акцизів на цигарки 

Про це йдеться у попередній домовленості МВФ та України щодо сьомого перегляду програми фінансування. Сума траншу, який має отримати Україна — $400 млн. 

Раніше ми писали про те, чому важливо запровадити закон про підвищення акцизів — бюджет недоотримав уже більше 1,5 млрд грн.

👉 Нагадаємо, що наш старший економіст Юрій Гайдай створив петицію, щоб закликати Президента підписати закон.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍5722😁92
Чистий експорт електроенергії у лютому був позитивним тільки 4 дні — так само, як і у січні.

У середині лютого через значне падіння температури та збільшення внутрішнього споживання комерційний експорт електроенергії зупинили. 

👉 Про це йдеться у нашому Трекері економіки під час війни, який виходить за підтримки ПриватБанку. 

📈 Водночас імпорт зріс на майже 30% у порівнянні з січнем 一 до 244,3 ГВт·год. Найбільшими постачальниками були Угорщина та Словаччина. 

Україна платить за цю електроенергію, це не допомога.

💡Минулого року ситуація із зовнішньою торгівлею електроенергією була кращою. У лютому 2024 року Україна експортувала 63,2 ГВт·год електроенергії (32,7 ГВт·год у лютому 2025 року). 

Графік 一 Трекер економіки.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
9😢7👍62
🏗 Метро на Виноградар стало найдорожчою будівельною закупівлею за 2024 рік 

Про це йдеться в нашому аналітичному брифі, підготовленому за підтримки Європейського Союзу. 

З головного:

🪖 Найбільші витрати – на дороги, укриття та військові об'єкти. Будівництво і ремонт доріг та інженерний захист об'єктів забезпечили понад 13% будівельних закупівель. Далі йде будівництво і ремонт шкіл (9%), значна частина з яких спорудження укриттів.

📍 Найбільші суми освоєно у Києві (16,7%), Дніпропетровській (10,9%) та Харківській (8,2%) областях. Столиця інвестує в метро, школи та мости, Дніпро – у водогони та лікарні, а Харків – у військову інфраструктуру. 

Фінансування відбудови скоротилося 一 у 2024 році на відновлення витратили $6,8 млрд (271,6 млрд грн), що на 4% менше у гривнях і на 13% у доларах порівняно з 2023 роком. Кількість завершених закупівель знизилася на 23%.

При цьому у закупівлях є низка проблем, серед яких:

▪️ Низька конкуренція 一 96,6% будівельних закупівель проведено з одним учасником. Антимонопольний комітет має дослідити випадки, коли всі тендери в регіоні виграє одна компанія.

▪️ Дроблення контрактів 一 великі замовлення штучно розбивають на дрібні, щоб уникнути відкритих торгів.

🖇️ Детальніше про проблеми будівельних закупівель та наші рекомендації уряду 一 за посиланням.

Бриф підготовлено у рамках проєкту «Контроль витрат на відновлення», який  реалізують ІЕД, Центр економічної стратегії та Технології Прогресу за фінансової підтримки Європейського Союзу.
👍22😱4💯2🤔1
Чи впораються Україна та Європа без США?

Сьогодні в Міноборони повідомили про модернізацію оборонних закупівель з метою зміцнення співпраці з НАТО. 

👉 Раніше на Економічній правді вийшла стаття про те, чи вистачить ресурсів у Європи та України, щоб протистояти Росії без США. 

▪️ Кільський університет підрахував, що за 2022-2024 роки ЄС та Британія поставили Україні зброї на €62 млрд, а США – на €64 млрд. При цьому торік американці прислали військової техніки на €20 млрд.

▪️ На перший погляд, європейські союзники легко можуть компенсувати нестачу у €20 млрд, що становить 0,001% від ВВП ЄС. Але проблема не лише в грошах, а й у виробничих потужностях.

▪️ За останні три роки європейські країни спустошили свої склади й лише зараз починають відновлювати виробничу базу. Обіцянка ЄС поставити Україні 1 млн артилерійських снарядів мала статися за рік, але затягнулася на два. 

▪️ У 2025 році Європа планує виробити 2 млн боєприпасів, але цього недостатньо. Крім того, не всі снаряди будуть передані Україні. Також проблема в тому, що американці забезпечують постачання високотехнологічної зброї – від HIMARS і Patriot до супутникових розвідданих. Європа має аналоги, але їх не так легко масштабувати.

▪️ Витрати на оборону в ЄС нині становлять 1,9% ВВП (близько $350 млрд), хоча НАТО закликає збільшити цей показник до 3% ($550 млрд).

▪️ Єдиний вихід – залучити ці кошти через спільні облігації ЄС або дозволити країнам виходити за рамки бюджетних обмежень для фінансування оборони. Але це потребує політичного компромісу, який не всі країни готові прийняти. Ще один виклик – ЄС має стратегічно визначити, що він вироблятиме сам, а що – купуватиме за кордоном.

▪️ Україна вже забезпечує себе частиною зброї. Її оборонно-промисловий комплекс активно розвивається і має потенціал стати важливим елементом європейської безпеки. Ключове завдання – збільшити виробничі потужності, залучити європейські інвестиції та нарощувати поставки. А найбільшим викликом для ЄС буде навчитись діяти разом: спільно купувати зброю та спільно будувати ланцюги постачань.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
30👍14💯5🙈2🔥1😁1🤔1
💸 Жорсткий аудит видатків дозволить витратити на армію більше 100 млрд грн щорічно. Для цього не потрібно піднімати податки.

👉 Продовжуємо тему зупинки військової допомоги від США коментарем старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая для Уніан. 

«За три роки повномасштабного вторгнення ми вже урізали багато «цивільних» видатків у реальному виразі. Однак доцільно провести жорсткий і якісний функціональний огляд витрат, щоб підпорядкувати їх цілям воєнного часу, що досі не було зроблено», 一 каже Гайдай.


Серед можливих кроків:

▪️ Зупинка капітальних видатків, які не стосуються критичної інфраструктури та відбудови житла.

▪️ Припинення «вертолітної» роздачі грошей (усім підряд).

▪️ Обмеження державного субсидіювання кредитів для бізнесу та населення. Підпорядкування всіх програм державної підтримки стратегічним цілям: розбудові оборонної промисловості, стимулам для військовослужбовців, підтримці придбання житла для тих, хто втратив його внаслідок війни.

Ефект від таких кроків може сягати 100 млрд грн у річному вимірі, що дозволить краще фінансувати армію, не нарощуючи податкове навантаження на підприємців та громадян.

✍️ Також президент має нарешті підписати ухвалений закон про підвищення тютюнових акцизів, який мав принести понад 10 млрд грн лише у 2025 році. Станом на 4 березня не підписання цього закону коштувало держбюджету вже 1,6 млрд грн з 1 січня.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍5311😁4
НБУ підвищив ставку ще на 1 в.п. до 15,5% 一головне

👉 Рішення пояснюють підтримкою гривневих заощаджень та метою сповільнити інфляцію. У разі подальшого зростання інфляційних ризиків НБУ готовий до додаткового посилення монетарної політики.

З головного в релізі регулятора:

▪️ У січні інфляція прискорилася до 12,9% річних, і за оцінками НБУ, у лютому зростала далі. Головними факторами були підвищені витрати підприємств та активний споживчий попит.

▪️ Заходи НБУ допомогли знизити купівлю валюти бізнесом і населенням та зберегти попит на гривневі інструменти.

▪️ Країни G7 та МВФ продовжують фінансову допомогу Україні, що сприятиме стабільності валютного ринку та беземісійному (без друку грошей 一 ЦЕС) фінансуванню бюджету.

▪️ Головним викликом для економіки залишається війна, що створює додаткові бюджетні потреби, руйнує інфраструктуру та посилює дефіцит робочої сили.

Додаткові заходи НБУ: 

▪️ З 4 квітня 2025 року розширюються можливості банків залучати довгострокові гривневі депозити.

▪️ Підвищуються ставки за депозитними сертифікатами та кредитами овернайт на 1 в. п.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍14😢8💯53🤩2😁1
💰Європа планує конфіскацію €200 млрд російських активів

Франція та Німеччина, які довгий час виступали проти повної конфіскації російських активів, зараз обговорюють з Британією та іншими країнами можливі шляхи їхнього використання.

Ідея отримала друге дихання після рішення Трампа призупинити військову допомогу Україні. 

Як пише Financial Times, ЄС розглядає пропозицію про вилучення російських активів як елемент безпекових гарантій після війни у разі порушення угоди

🪙 Де зараз російські активи? 

Нагадаємо, що більша частина заморожених коштів (близько €190 млрд з €300 млрд ) знаходиться в бельгійському центральному депозитарії Euroclear. Як ми писали раніше, наразі доходи від цих активів використовуються для компенсації G7 наданих Україні кредитів на суму $50 млрд та допомоги Україні. 

Однак самі активи поки що не чіпають через побоювання щодо потенційних економічних збитків. Мовляв, конфіскація російських активів підірве статус євро як безпечної резервної валюти, що дестабілізує фінансову систему.

👉 Наші експерти вже пояснювали, чому цей сценарій не є реалістичним тут.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
35👍15😁32😢2🤔1
2025/07/09 02:49:28
Back to Top
HTML Embed Code: