💶 Євро зміцнюється до долара та гривні 

За останній тиждень курс євро зріс з 42,81 до 44,53 грн та з $1,04 до $1,09. Це пов’язано з останніми рішеннями адміністрації США та відповідною реакцією Європи.  

На долар впливають очікування щодо можливого зниження процентних ставок Федеральною резервною системою (ФРС) США. ФРС утримувала високі ставки впродовж тривалого часу для боротьби з інфляцією, проте останні дані свідчать про уповільнення економічного зростання.

🪖 Водночас Європа планує активніше залучати боргове фінансування для оборонних інвестицій, що робить європейські облігації більш привабливими для інвесторів. Це підвищує їхню дохідність та сприяє зміцненню євро.

Додатковим фактором є очікування стабільної політики Європейського центрального банку (ЄЦБ). Хоча ЄЦБ також може піти на зниження ставок, загальний економічний фон у Європі наразі виглядає більш збалансованим порівняно з США, що стимулює зростання євро.

👉 Додамо, що гривня зміцнилась до долара 一 41,27 грн/$ (офіційний курс НБУ). 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏬 Україні бракує інвестицій у виробництво, а не в кав'ярні на перших поверхах ЖК

👉 Переповідаємо частинку інтерв’ю директора ЦЕС Гліба Вишлінського для Фокус.

Які зміни потрібні податковій політиці в Україні? 

У суспільстві є сприйняття, що в Україні надзвичайний податковий тиск. У нас є проблеми з адміністрування податків, але саме ставки податків 一  не критичні. 

«Малий бізнес може реєструватись на третій групі платників єдиного податку – це 5% від доходів, може отримувати кеш від клієнтів, який не показувати у звітності, відповідно, і податки з цих доходів не сплачувати. Далі – є ЄСВ та ПДФО на зарплати працівників. Але мікробізнес може або не оформлювати людей офіційно, або платити мінімалку, таким чином ще більше створюючи для себе комфортне пільгове податкове поле», 一 пояснює Вишлінський. 

Водночас у нас є проблеми для середнього бізнесу. 

«На етапі масштабування, коли компанія виходить за межі ФОП, вона стикається з адміністративним навантаженням і ризиками, пов'язаними з загальною системою оподаткування, ПДВ та податком на прибуток.

Багато підприємців не долають цей бар’єр і залишаються на спрощеній системі, щоб уникнути складнощів. Це одна з головних проблем податкової політики: адміністрування та дискреція податкових органів створюють додаткові ризики для бізнесу, гальмуючи його розвиток», 一 додає директор ЦЕС.

Сьогодні нам катастрофічно не вистачає тих інвестицій, які могли бути зроблені в якихось інших форматах бізнесів, не кав’ярні-ФОПи на першому поверсі ЖК, а виробництва.

«Якщо ми не інвестуємо в розвиток бізнесу, нові технології, фізичний капітал, який дозволяє людям працювати більш ефективно, то ми викидаємо цей людський капітал в смітник. 

Якщо інвестувати в обладнання, технології тощо, то люди будуть створювати за кожну одиницю часу більше доданої вартості, але вони і заробляти будуть більше», 一 резюмує Гліб Вишлінський.  

📌 Повне інтерв'ю за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Сьогодні українським державним облігаціям 30 років

Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) стали особливо важливими під час повномасштабної війни. Після міжнародної допомоги це основне джерело покриття дефіциту держбюджету.

Надходження від ОВДП, як і кошти платників податків, передусім спрямовують на потреби армії.

👉 За словами міністра фінансів Сергія Марченка, за останні 30 років Україна залучила через розміщення облігацій понад 3,3 трлн грн.

Нагадаємо, що зараз ОВДП є найбільш привабливим і безпечним інструментом для інвестицій у гривні. Вони вигідніші за банківські депозити, а отриманий дохід не оподатковується.

🏦 Придбати ОВДП можна зокрема у застосунках банків, Дії або через брокерів.

Графік з нашого Трекеру економіки.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Ціни ростуть, але вже не так швидко

📈 Інфляція у лютому зросла до 13,2% у річному вимірі, проте темпи зростання сповільнюються вже третій місяць поспіль.

Щоб стримати ціни, НБУ підвищив облікову ставку до 15,5% (на 1 в.п), регулятор очікує, що інфляція сповільниться до нижче 10% до кінця року.

🛒 У лютому дорожчали продукти — ціни зросли на все, крім цукру. Найбільше за місяць подорожчали яйця (+3,5% за місяць)

Ставки за ОВДП все ще вищі за поточну й очікувану інфляцію. Це означає, що інвестори можуть захистити свої гроші від знецінення та отримати реальний прибуток.

Графік — Трекер економіки під час війни (виходить за підтримки ПриватБанку). 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 У рамках мирної угоди ЄС може запропонувати Україні привілейований доступ до власного ринку — The Telegraph

План Єврокомісії передбачає, що Брюссель сам визначить, які сектори будуть відкриті для Києва, а які залишаться закритими. Ключову роль у цьому відіграє українська оборонна промисловість. 

У 2022 році ЄС скасував обмеження на український імпорт. Завдяки цьому експорт українських харчових продуктів до ЄС з 2021 по 2024 рік зріс більш ніж удвічі.

У 2024 році безмитний режим продовжили, але вже з лімітом на низку товарів, таких як цукор чи птицю.

⏳ Чинні домовленості завершуються у червні, проте досі немає офіційних підтверджень їх продовження. 

В уряді запевняють, що обмеження повернуть, але вони торкнуться не всіх товарів. 

Для найбільш чутливих груп уже ведуть переговори як із вітчизняними виробниками, так і з європейськими регуляторами.  

💡 Детально розбиратися у цьому питанні будемо на онлайн-заході 13 березня о 17:00. Як завжди запрошуємо взяти участь в обговоренні. 

👉 Серед спікерів Тарас Качка, заступник міністра економіки України та торговий представник України; представники бізнесу та експерти. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Політика Трампа підриває позицію долара, як резервної валюти

👉 Про це говорили у нашому подкасті з Сергієм Фурсою, заступником директора Dragon Capital. 

Тарифні війни з Китаєм, нові мита для Канади й Мексики підривають репутацію США як стабільного економічного партнера.

«Якщо Штати виходять зі статусу глобального гравця, то і долар може перестати бути головною валютою для збереження капіталу. Це завдасть неймовірної шкоди американській економіці. Успіхи американської економіки останніх 50 років тісно пов'язані з резервною валютою 一 доларом», 一 каже Сергій Фурса.

💵 Яка валюта може замінити долар?

Поки що реальної заміни начебто немає. Але євро 一 вільно конвертована валюта, а Європа більш прогнозований торговельний партнер.

До того ж, поки долар впав до мінімуму за три місяці, євро зміцнюється.

«Штати завжди сприймались як «тиха гавань»: якщо ми чекали проблем, навіть в економіці США, треба було купляти долари. А тепер долар, який мав зростати через торговельні війни, падає», 一 пояснює пан Фурса.

🎧 Також у подкасті про фондові ринки та вплив тарифів, інфляцію та політику ФРС за посиланням. Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇨🇳 Китай розширив перелік товарів для імпорту з України — але тільки на горох та рибу 

У 2024 році ці категорії разом склали 0,33% українського експорту харчових продуктів до ЄС. 

Тому це варто оцінювати радше, як символічний крок. 

Нагадаємо, що після початку повномасштабної війни, на фоні більш інтенсивної торгівлі України з ЄС, частка експорту до Китаю впала з 15% до 10%.

Торгівля із найважливішим партнером — ЄС, може скоротитися у разі зупинки безмитного режиму у червні. 

👉 Про те, до чого готуватися українським виробникам будемо говорити вже завтра, 13 березня о 17:00. 

Серед запрошених спікерів Тарас Качка, заступник міністра економіки та торговий представник України, представники бізнесу та експерти. 

🔗 Реєстрація за посиланням. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

🇺🇸 Найбільше тарифи США б'ють по самих американцях

Наразі США запровадили тарифні мита проти Канади, Мексики, ЄС та Китаю. Усі ці країни відповіли дзеркальними заходами, встановивши мита на американський імпорт.

Про це говорили в останньому випуску подкасту «Що з економікою?» з заступником директора Dragon Capital Сергієм Фурсою. 

«Головна загроза для світової та американської економіки — не самі тарифи, а невизначеність. Коливання та очікування лише погіршують ситуацію.

До того ж у Лондоні та Нью-Йорку вже говорять про те, що через непевність компанії відкладають угоди й відтерміновують IPO (первинне публічне розміщення акцій). Це тривожний сигнал», 一 пояснює Фурса.

Простими словами, тариф — це додатковий податок на імпортовані товари. Його сплачують не експортери, а американські імпортери, що, своєю чергою, підвищує ціни для споживачів.

Якщо США введуть тарифи на автомобілі з Мексики та Китаю, подорожчають не лише імпортні, а й американські авто через зростання вартості комплектуючих.

Тарифи можуть принести короткострокові вигоди окремим галузям, але в довгостроковій перспективі їхній вплив буде негативним.

👉 Також у подкасті про те, як США вже використовували тарифні війни під час Великої депресії і до чого це призвело, падіння долара та сповільнення світової економіки.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

👨‍💻 Експорт ІТ-послуг у січні сягнув 4-річного мінімуму

Український експорт ІТ-послуг у січні скоротився на 21% і склав $489 млн. Ця сума вперше менша ніж півмільярда доларів із лютого 2021 року.

🇺🇸 Головна причина – падіння експорту до США, який знизився до $150 млн. Через це частка США в українському ІТ-експорті впала до 31%, що є найнижчим показником із 2016 року.

Також, у другій половині 2024 року ринок праці в ІТ продовжив скорочуватися: топ-50 компаній втратили 1,4% працівників, а загальна кількість фахівців зменшилася до 79 388. Від початку повномасштабного вторгнення галузь втратила понад 20 000 робочих місць.

Графік із нашого щомісячного огляду економіки, який ми презентуємо вже сьогодні.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇺🇸 Тарифи Трампа на сталь і алюміній: що було у 2018-му і чого чекати зараз

У середу набули чинності нові мита Трампа на сталь та алюміній, однак такі тарифи він запроваджує не вперше. Reuters опублікували цікавий матеріал про те, якими були наслідки тарифів Трампа на сталь та алюміній у 2018 році для економіки США. 

▪️ У перші роки адміністрації Трампа ціни на алюміній і сталь зростали, але введення тарифів спричинило ще стрімкіший стрибок. Протягом місяця після запровадження мит у березні 2018 року сталь у США подорожчала на 5%, а алюміній — на 10%. Згодом ціни почали знижуватися, але розрив із світовими залишався більшим, ніж до введення тарифів. Американська сталь повернулася до рівня, що передував тарифам, лише в січні 2019 року.

▪️ Поступове зниження цін було частково зумовлене зростанням внутрішнього виробництва. Мита тимчасово збільшили виплавку сталі на 6 млн тонн, а алюмінію - на 350 тис. тонн. Але підвищення цін призвело до вищих витрат для галузей виробництва, будівництва та транспорту, що, в свою чергу, уповільнило подальше зростання.

▪️ Створення робочих місць було неоднозначним. Зайнятість у металургії США зросла на 5-6% у період 2017-2019. Однак, як і у випадку з виробництвом металу, цих досягнень було недостатньо, щоб підтримати робочі місця у разі зниження попиту, як це сталось під час пандемії.

👉 Чого чекати від нових тарифів?

▪️ У 2018 році тимчасова підтримка металургії США обернулася вищими цінами, що вдарило по залежних від металу галузях. Ймовірно, цього разу ефект буде схожим. До того ж нові мита ще жорсткіші — вони передбачають вищі ставки та охоплюють не лише сировину, а й готову металеву продукцію.

Детальніше - у статті.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 Чому важливо, щоб ЄС зберіг безмитний режим для України? У 2024 році на ЄС припадало 60% українського експорту та 50% імпорту.

За оцінками Українського клубу аграрного бізнесу, українська економіка може втратити близько €3 млрд, якщо постачання нашої продукції до ринку ЄС припиниться — про це на нашій події розповіла Олександра Авраменко, голова комітету з євроінтеграції УКАБ. 

👉 Графік з презентації ЦЕС огляду економіки за останній місяць.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📉 Споживчі настрої в США падають: інфляційні очікування на максимумі за 32 роки

Про це пише Financial Times, переказуємо головне:

▪️ Індекс споживчих настроїв Мічиганського університету в березні впав з 64,7 до 57,9 — це третє зниження поспіль і найгірший показник з листопада 2022 року.

▪️ Інфляційні очікування на наступний рік підскочили до 4,9%, найвищого значення з кінця 2022-го. А довгострокові піднялись з 3,5% до 3,9%, що стало рекордом з 1993 року.

▪️ Інфляція в лютому сповільнилась до 2,8% у річному вимірі (порівняно з 3% у січні), але споживачі все більше занепокоєні економічною політикою Трампа. 

▪️ Побоювання щодо нових тарифів підштовхнули американців до завчасних покупок. Продажі товарів тривалого користування (наприклад, авто, побутова техніка) у листопаді-січні зросли більш ніж на 4% в річному вимірі — вдвічі швидше, ніж перед виборами.

На відміну від США, економічні очікування українців покращуються, хоча досі не досягли позитивного рівня.

👉 Про споживчі настрої в Україні читайте у нашому Трекері економіки (виходить за підтримки ПриватБанку).

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

🇪🇺 Економіка може недоотримати близько €3 млрд, якщо ЄС введе мита на українські товари 

У 2022 році ЄС скасував обмеження на український імпорт. У 2024 році безмитний режим продовжили, але вже з лімітом на низку товарів, таких як цукор чи птицю.

Чинні домовленості завершуються у червні, та офіційних підтверджень їх продовження немає. 

👉 Чому це важливо і що казали спікери на нашій події минулого тижня:

Тарас Качка, заступник міністра економіки України:

«Між Україною і ЄС питання полягає винятково в аграрній продукції. І тут справді інтрига – що буде після завершення автономних торговельних заходів, чи вони будуть продовжені. Єврокомісія задекларувала, що їх не треба продовжувати, ми проведемо переговори по статті 29 Угоди про асоціацію. Зараз ми чекаємо позиції ЄС, яка ще не сформульована.

З точки зору балансу ринків та продовольчої безпеки ЄС більше за все зацікавлений у збереженні повної лібералізації торгівлі з Україною, але політично не все так просто. Це питання більш політичне, ніж економічне. Україна ще має резерв часу, щоб знайти конструктивне рішення: 9 квітня у Брюсселі буде засідання Ради асоціації – там можливо будуть певні домовленості».

Олександра Авраменко, голова комітету з євроінтеграції УКАБ (Український клуб аграрного бізнесу):

«За підрахунками УКАБ, українська економіка може недоотримати близько €3 млрд, якщо наша продукція не буде постачатись на ринок ЄС. А часу для того, щоб диверсифікувати експорт на треті ринки буде недостатньо.

Для нас найгіршим варіантом буде повернення до режиму торгівлі, який діяв у 2021 році. Він не відповідав ані реальним обсягам виробництва та експорту з української сторони, ані споживчим потребам всередині ЄС. Ми часто говоримо про чутливі товари, такі як цукор, птиця та яйця. Якщо подивитися на статистику, то частка української продукції на європейському ринку, особливо у споживчому секторі, не перевищує 2-3%.

Загалом, наш вплив на європейський ринок є незначним, якщо не мізерним. Водночас, хотілося б, щоб асоціації, які споживають українську продукцію, активніше висловлювали свою позицію та мали вагоміший голос».

Катерина Співакова, директор з комунікацій та взаємодії з урядом Kernel:

«Європа наразі – це приблизно 40% нашого експорту. Оскільки європейські ринки є доволі вже збалансованими, ми фактично замістили російський продукт, який вийшов». 

Частка Європи в структурі експорту компанії Kernel з початку повномасштабної війни суттєво зросла: по зернових – з 27% до 52%, по олії наливом – з 15% до 30%, по бутильованій олії – з 18% до 42%.

Олег Нів’євський, доцент Kyiv School of Economics/Freie University Berlin:

  «В окремі місяці після 2022 року український цукор становив до 50% імпорту Європейського Союзу. В середньому ця частка складала близько 35%.

Однак це аж ніяк не означає, що ми завдали шкоди європейському бізнесу чи порушили ринок. Навпаки, наш експорт допоміг стабілізувати ціни в ЄС, оскільки в той період спостерігався неврожай цукрових буряків.

І це стосується не лише цукру. Аналогічна ситуація спостерігалася щодо кукурудзи, інших зернових, курятини та навіть молочних продуктів. Очевидно, що зростання експорту свідчить про високу потребу в українській продукції на європейському ринку.

Тому логічно, що економічний фактор має зіграти нам на руку, аби ми могли й надалі працювати в умовах ліберального торговельного режиму».

📌 Подивитись подію в записі можна за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📲 Чи замінить цифрова гривня (е-гривня) паперові гроші?

У нашому останньому подкасті з заступником голови НБУ Олексієм Шабаном говорили про те:

▪️ Як змінилася система платежів через IBAN
▪️ Яка пропускна здатність НБУ на день
▪️ Чи витіснять цифрові гроші паперову валюту

Декілька цікавих цитат:

▪️ Про структуру системи електронних платежів:

«За добу в системі електронних платежів Національного банку в середньому проходить 1,3 млн платежів на суму близько 658 млрд грн. Ми можемо виконувати в 10 разів більше платежів.

Найбільше проходить платежів до 1 тис. грн – 40% за кількістю, але це лише 1% за сумою. А платежі понад 100 тис. грн становлять 5% за кількістю, але 98,5% за сумою».

▪️ Про цифрові гроші (е-гривню). 

95% усіх карткових операцій в Україні – це оплати, а не зняття готівки. Чи стане е-гривня повноцінною альтернативою готівці? Це питання, яке наразі вивчає НБУ.

Закон про платіжні послуги вже закріпив е-гривню як третю форму національної валюти – поряд із готівкою та безготівковими коштами. 

НБУ ще не ухвалив рішення про емісію, але планує пілотні випробування за участю реальних користувачів, бізнесу та державних установ.

«Зараз ми в пошуку технологічного провайдера, який допоможе нам реалізувати таку платформу. Ми працюємо і маємо підтвердження в зацікавленості від декількох українських банків.

Ми хочемо розуміти, чи виконує е-гривня функції грошей. Наскільки вона зручна, наскільки ті програмовані функції зайдуть як громадянам, так і бізнесу, і державним органам – Пенсійному фонду, Міністерству соцполітики, можливо Державному казначейству. Наскільки це спростить для них їхні процеси та адміністрування».

🤪 Скрин з нашого YouTube (слухайте наш подкаст там та на всіх інших подкаст-платформах).

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Без роботи залишався кожен сьомий українець 一 підсумки 2024 року

👉 Представляємо спецвипуск Трекеру економіки — більше 20 інтерактивних графіків з ключовими показниками української економіки за минулий рік та коментарями експертів.

Отже, у 2024 році середній рівень безробіття зменшився до 14,3% (у 2023 році – 17,4%, у 2022-му – 18,5%).

▪️ Ринок праці залишався нерівномірним: вакансій було багато, а безробіття все ще залишалося високим. Бізнесу критично не вистачає робочої сили.

▪️ Дефіцит кадрів стимулював зростання реальних зарплат. Компанії активніше залучали жінок, студентів і літніх працівників на посади, які раніше займали переважно чоловіки. 

Втім, перенавчання потребує часу, а кількість робочої сили й далі скорочується через мобілізацію та виїзд людей за кордон. 

Тому диспропорції на ринку праці збережуться й у найближчі роки.

Графік 一 спецвипуск Трекеру економіки за рік. Щоб отримувати щомісячні оновлення Трекеру, поставте галочку за словом підписатися.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Беремо і вітаємо 🎉

Сьогодні ПриватБанк святкує своє 33-річчя 一 дякуємо їм за підтримку. 

Нагадаємо, що Приват підтримує два продукти ЦЕС: Трекер економіки та подкаст «Що з економікою?»

Підтримуючи нас, банк робить свій вклад у стійке та інклюзивне економічне зростання України та її експертного середовища.

👉 Ми, у свою чергу, можемо розповідати про українську економіку через експертні розмови та візуалізацію даних. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

НБУ може змінити дизайн монет 1 та 2 гривні, щоб їх було легше розрізняти 

У 2021 році Національний банк України отримав чимало скарг на те, що монети номіналом 1 і 2 гривні надто схожі між собою.

👉 Ось що про це розповів заступник голови НБУ Олексій Шабан в нашому останньому подкасті:

«До нас звертались і організації, і асоціації людей з інвалідністю. Ми створили робочу групу, до якої увійшли не лише представники Національного банку, а й члени цих асоціацій. Провели фокус-групи, обговорили можливі зміни в дизайні однієї з монет – 1 або 2 гривень. Однак повномасштабна війна призупинила цей процес. Впевнений, що після стабілізації ситуації ми повернемося до цього питання.
Загалом оновлення банкнотно-монетного ряду – це безперервний процес для всіх центральних банків, і Національний банк України не є винятком».

🎧 Слухайте наш подкаст на усіх подкаст-платформах (також на сайті ЦЕС доступні текстові розшифровки). Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

Як передати Україні російські активи і не «викликати занепокоєння» європейців?

Європейські країни стурбовані тим, що повна передача на користь України російських активів на $300 млрд може суперечити міжнародному праву. 

💸 Нагадуємо, що відсотки від заморожених російських активів уже працюють на Україну через механізм ERA. Це кредит на $50 млрд, забезпечений майбутніми доходами від цих активів для підтримки українського бюджету.

🧐 American Enterprise Institute, як вихід із ситуації, пропонує механізм «репараційної позики» під заставу російських активів, який буде можливо юридично легалізувати. 

Коротко про це з їх листа для Financial Times:

▪️ Україна може отримати кредит на $300 млрд (стільки ж, скільки заморожених росактивів) від їхніх власників. Під заставу вона надасть своє право вимагати репарації від Росії.

▪️ Міжнародна Компенсаційна комісія оцінить збитки, завдані війною, і визначить, скільки Росія має заплатити Україні.

▪️ Якщо Росія відмовиться платити, кредитори зможуть вимагати гроші, використовуючи заставу. Таким чином, вони отримають право конфіскувати заморожені активи.

▪️ Цей механізм базується на двох основних правових принципах: по-перше, країни зобов’язані виплачувати репарації за незаконне вторгнення в іншу державу.

По-друге, кредитори можуть зарахувати активи боржника в рахунок його боргів. 

👉 Нагадаємо, що раніше ми вже пояснювали, чому економічні аргументи проти конфіскації російських активів не витримують критики.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram