📖 У Харкові відновили друкарню «Фактор-Друк», зруйновану російським обстрілом рік тому.

Відновлення відбулось за рахунок фонду американського мільярдера Говарда Баффета.

👉 Минулоріч, після обстрілів друкарень, ми поспілкувалися з харківськими підприємцями про їх найбільші виклики.

Найцікавіші цитати у дописі.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

Чому українці залишаються в Україні?

Ми в ЦЕС багато досліджували настрої українських біженців за кордоном. За нашими оцінками, з початку повномасштабного вторгнення за межі країни виїхало 5,2 млн українців. 

Водночас близько 31 млн осіб залишаються в Україні. Якщо для більшості чоловіків існують правові обмеження на виїзд, то жінки переважно приймають це рішення самостійно.

👩 Цього разу ми вирішили з’ясувати, що мотивує жінок залишатися в Україні попри війну? Скільки з них планують виїхати найближчим часом і що може стати вирішальним фактором для виїзду за кордон?

👉 Відповіді на ці питання ми презентуємо у спільному з колегами дослідженні «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати».

Коли: 28 березня о 10:00 (початок реєстрації о 9:30) офлайн у Києві та онлайн у Zoom. Точну адресу надішлемо зареєстрованим учасникам.

Для учасників події офлайн, які проживають не в місті Києві та Київській області передбачена компенсація витрат на транспорт та готель. 

🔗 Реєстрація на захід обов’язкова за посиланням.

Запрошені спікери:

▪️ Дарина Марчак, перша заступниця міністра соціальної політики України (участь уточнюється);
▪️ Ілона Гавронська, заступниця міністра національної єдності України;
▪️ Володимир Вахітов, директор Інституту поведінкових досліджень American University Kyiv.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🚬 Президент нарешті підписав закон про підвищення акцизів на тютюнові вироби

В закону довга історія, Рада ухвалила його ще на початку грудня минулого року, і з тих пір він два місяці перебував у правовому чистилищі — президент його не підписував і не ветував.

За цей час бюджет недоотримав близько 2 млрд грн. 

👉 Ось що про це пише наш старший економіст Юрій Гайдай. 

«Дотисли всі разом, вітаю! Хоча, схоже, наші партнери перш за все, але дякую усім, хто підписав петицію!

📌 Дві короткі ремарки:

1) Ціна пачки сигарет виросте не на 40 грн, а на 20-25 грн. (Чому так, пояснювали тут).

2) Бюджет втратив більше, ніж 2 млрд грн. Надходження від тютюнових акцизів у перші два місяці можуть вказувати на те, що тютюнщики активно форстолили, тобто накопичували запаси товару за "старими" акцизами. Тепер будуть економити. Перевіримо цю гіпотезу на горизонті кількох місяців.

Взагалі ця вся історія, на мій погляд, тягне на кримінальне провадження — шкода економічним інтересам держави завдана серйозна, і варто б розібратися, чому так сталося. У нас держслужбовці за копійки і дуже сумнівні склади злочину на допити ходять роками. 

Але провадження, звісно, не буде. Не на часі. Тут (майже) без іронії, справді не на часі».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Україна витратила 30% ВВП на оборону у 2024 році 一 це найвищий показник у світі

👉 Жодна інша країна світу не витрачає таку значну частину свого ВВП на оборону. Навіть Росія за доступною статистикою має нижчий показник.

Серед країн НАТО найбільшу частку ВВП на оборону спрямовують Польща (4,1%), Естонія (3,4%), Латвія (3,2%), Литва (2,9%) та Греція (3%).

Водночас вісім країн, зокрема Італія, Канада та Іспанія, досі не досягли мінімального порогу у 2%.

📊 Про це йдеться у спецвипуску нашого Трекеру економіки за рік. 

Трекер економіки 一 це один з наших флагманських продуктів, де ми у форматі інтерактивних графіків відслідковуємо головні зміни в економіці країни.

Як і минулого року, ми підготували спеціальний річний випуск Трекеру, в якому зібрали найцікавіші дані про різні сектори української економіки за минулий рік  — від ринку праці до бюджету. 

Трекер виходить за підтримки ПриватБанку. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🚬 Не буде ніяких +40 гривень на пачку цигарок

Наскільки реально подорожчають цигарки пояснив у дописі наш старший економіст Юрій Гайдай.

«Бачу, треба ще раз про сигарети, і як вони подорожчають.

У 2024-му році мінімальний акциз на 1000 штук був 2517 грн. Оскільки законопроєкт 11090 не набув чинності з 1 січня, залишився в дії чинний графік підвищення акцизів, і мінімальний акциз зріс у 2025-му до 3020 грн за 1000 штук.

Тепер, після набуття чинності 11090 мінімальна ставка акцизу буде в євро, 78 євро за 1000 штук. Це 3510 грн. Тобто +490 грн.

👉 Це +9,8 грн на пачку! (UPD: насправді ще менше, бо курс для розрахунку береться станом на 01.07.2024). З ПДВ це +11,5 грн на пачку відносно чинних акцизів. Або +22-24 грн відносно 2024-го року. 

Ніяких +40 грн і страшної тінізації через це не буде.

Та сама історія щоразу. Пам'ятаєте, яке виття було, коли акцизи на пальне підіймали? "Літр виросте на 20 грн! Буде колапс!!!!" І шо? Ціни майже не змінилися, бо приріст від акцизів, який мав бути значно менший, взагалі компенсував спад цін на нафту. Тільки автогаз подорожчав, бо там значні пільги нарешті відмінили.

Риночок може закочувати очі, скільки завгодно. Це їхня робота, їм це вигідно. Але шановні журналісти, візьміть калькулятор, відкрийте податковий кодекс і перевірте слова тих, у кого очевидний конфлікт інтересів. Це ваша робота». 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🤓 «Київські ріелтори знають, де знаходиться все ППО»

🎙 Цього тижня ми випустили відеоподкаст «Що з економікою?» із бренд-директором компанії ЛУН Денисом Суділковським. До речі, напишіть як вам такий формат з відео. 

Кілька цікавих цитат із розмови:

▪️ Скільки років потрібно, щоб заробити на власне житло?

Якщо орієнтуватися на середню зарплату, однокімнатна квартира в Києві коштує еквівалент 8 років роботи, а двокімнатна – 12,3. Нагадаємо, що за розрахунками OLX у середньому по країні потрібно 12-13 років орендувати однокімнатну квартиру, щоб витрати дорівнювали її купівлі на вторинному ринку.

▪️ Куди переїжджають внутрішньо переміщені особи?

«Це може бути Київ або Львів, але емоційна прив’язаність до рідного регіону все ж тягне людей до Дніпра та Харкова. Не те щоб рекомендація, але цікавою з точки зору оренди виступає Одеса. Це відносно безпечний регіон, там є робота, а ключове 一 великий квартирний фонд, тому що історично місто розвивалось як курортне». 

▪️ Коли зникнуть ріелтори?

«За 10 років в компанії мені найчастіше ставлять два питання: де придбати житло, і коли ви нарешті знищите всіх ріелторів? 

Ми забираємо у ріелторів функцію інформаційного посередництва. Тобто часи, коли цінність ріелтора була в тому, що він знав якусь квартиру, котру більше ніхто не знає, відходять в минуле.

З іншого боку, брокери й ріелтори чомусь існують в усьому світі. Десь це продиктовано законом, ти не можеш придбати житло у людини без ліцензії. Але в багатьох речах це сервісна функція. Це людина, яка може взяти тебе за руку, провести ринком, підказати всі нюанси по житлу, виходячи з власного досвіду і експертизи, і тут може бути додаткова цінність. 

Ріелтори не зникнуть. Окремо додам, київські ріелтори знають, де знаходиться все ППО. Ми теж, можливо, здогадуємося, де воно знаходиться, але ніколи його не зможемо вивести на карті. А ріелтор, коли здає в оренду, може підказати, наскільки тут буде гучно або не гучно». 

▪️ «Ви не паркуєте гроші, а покращуєте своє життя 一 тому спробуйте насолодитись процесом» 一 що радить Денис при покупці квартири?

«Змиріться, що в покупці квартири раціонального не так багато, як вам здається. Ви покращуєте власне життя. Ви не купляєте квадратні метри, ви не паркуєте гроші. Тому сфокусуйтесь на тому, що вам може приносити задоволення 一 вікно у ванній, або маленька кімната для кота. 

А найбільш практична порада не економити на безбар’єрності простору. Йдучи з супермаркету з пакетом продуктів та кавуном, ви будете вдячні наступні 50 років за те, що у вас немає зайвих сходинок, і ви легко можете розвернутися в ліфті». 

👉 Слухайте та дивіться подкаст «Що з економікою?» за посиланням в YouTube та на інших подкаст-платформах. 
  
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Красива інфографіка про українські мінерали від Visual Capitalist.

За словами Трампа, угоду з Україною про рідкісноземельні метали буде підписано «незабаром». Більше про неї ми писали тут.
  
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🛒 Як дорожчали продукти у 2024 році?

Продовжуємо ділитись найцікавішим з спецвипуску нашого Трекеру економіки за минулий рік. 

Минулоріч, вперше з осені 2022 року інфляція в Україні почала прискорюватись 一 до 12% у грудні 2024 року (проти 5,1% рік до року наприкінці 2023-го). 

Основні причини зростання цін:

▪️ засуха влітку та як наслідок слабкий урожай
▪️ подорожчання енергоносіїв, пального 
▪️ збільшення витрат на оплату праці.

Якщо в першій половині року ціни здебільшого були нижчі, ніж 2023 року, вже до кінця року вони зросли на всі товари. У листопаді найбільше подорожчали яйця 一 ціна зросла у 1,5 рази. 

👉 Більше про те, як змінювались ціни на популярні товари 一 в нашій інфографіці за посиланням. 

Проєкт виходить за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏡Як єОселя впливає на ринок нерухомості?

Програмою єОселя скористалось лише 16 тис. родин. Це невеликий відсоток, але і розрахована  вона на інше. 

👉 Про це в нашому останньому подкасті розповів бренд-директор компанії Лун Денис Суділковський.

«Вона запускає соціальні механізми, дає сигнал ринку, що зараз можна купувати житло для себе. Ми не беремо в розгляд інвестиційну історію, тобто купити, перепродати, здавати в оренду, а саме житло для себе. І єОселя дала надзвичайно якісний, класний сигнал: зараз достатньо безпечно в Україні для того, щоб купити тут житло. 

Держава знає про проблему переселенців, вона знає про проблеми з житловим фондом в Україні. Треба згадати, що окрім того, що Росія знищила нам 10% нашого житлового фонду, то 80%, в деяких регіонах і 90% житлового фонду – це радянська спадщина, термін експлуатації якої вже був вичерпаний. Тобто навіть якщо б у нас не було повномасштабного вторгнення, все одно зараз б йшла мова про реновацію або робити щось з цими будинками, бо вони не є не те, що енергоефективними, вони вже масово переходять в аварійний стан.

Тому держава діє коректно. Мені б, звісно, хотілося бачити значно більше бюджету в цих програмах, але маємо, що маємо». 

🎧 Нагадаємо, що наш подкаст «Що з економікою?» можна слухати на усіх подкаст-платформах та віднедавна дивитись на YouTube. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📉 Економічні очікування українців погіршилися після піднесення перших років війни

У 2024 році українці втратили оптимізм, який з'явився на початку повномасштабного вторгнення, і почали оцінювати ситуацію більш реалістично.  

Середньорічний індекс споживчих настроїв у 2024 році досяг найнижчого рівня за останні три роки.  

👀 Попри зростання реальних доходів, інфляція та загальна соціально-економічна невизначеність посилювали песимізм щодо майбутнього.

Графік: спецвипуск Трекеру економіки за рік (виходить за підтримки ПриватБанку). 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Чому бізнес-логіка Маска не спрацює в управлінні держави?

👉 Ділимося частиною матеріалу нашого старшого економіста Юрія Гайдая (повна стаття за пейволом). 

[...]
Ключовою помилкою Маска, як виглядає, є сліпе відтворення агресивного бізнес-підходу до скорочення видатків. 

Підхід Маска до реструктуризації його бізнесів в умовах неповної інформації – різати стільки, щоб потім треба було додавати. Тобто, не маючи точної оцінки, краще урізати більше, ніж треба, а не менше. 

Так він робив щоразу, заходячи у новий бізнес через придбання, є чимало свідчень співробітників та партнерів Маска про такий його підхід до оптимізації витрат та процесів.

Якщо в процесі щось поламається – це не "баг", це "фіча". Далі потрібно швидко і якісно збирати зворотний зв'язок та реагувати на нього. Десь бізнес-процеси перебудують ефективно, зникнення якихось функцій справді ніхто не помітить, а десь – почнуться проблеми. 

Ракети та цифрові сервіси почнуть падати, з машин відпадатимуть неякісно закріплені панелі (див. історію із кібертраками), більше рекламацій та скарг від клієнтів, плюс зворотний зв'язок від внутрішнього аудиту та управлінців. Все це дозволяє швидко виявити, де зрізали забагато і куди справді потрібно додати ресурсів.

📌 Проблема в тому, що у державі зворотний зв'язок завжди працюватиме гірше та повільніше, ніж в ефективних і значно менших корпораціях. Матриця ухвалення рішень у державі складніша, цикл ухвалення рішень та бюджетний процес є значно довшими. 

Інакше й бути не може. Інституційна рамка держави більше заточена на стійкість та надійність, а у проривних технологічних компаній – на прийняття ризиків, проби та помилки, на яких вчаться заради швидкої експансії.

Ще гірше, що не розуміючи специфіки державного управління, у перші хвилі DOGE поскорочував і органи та підрозділи, завданням яких саме і є надання зворотного зв’язку, наприклад – службу при Департаменті охорони здоров’я, яка проводить наукові дослідження ефективності протоколів лікування. [...]

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

The Economist послались на наше дослідження про біженців, але взяли до уваги лише найгірший сценарій.

У матеріалі йдеться зокрема про те, як українські біженці адаптуються в Європі, чи планують там залишитися та як це впливає на економіку країн, що їх прийняли.

👨‍💼 Нагадаємо, що за нашими розрахунками, за кордон додатково після закінчення війни можуть виїхати:

290 тис. українських чоловіків за оптимістичного сценарію 
389 тис. — за середнього 
532 тис. — за песимістичного

Сьогодні на презентації нашого дослідження Володимир Вахітов, директор Інституту поведінкових досліджень American University Kyiv, зазначив, що рішення чоловіків багато в чому залежить від безпекової ситуації:

«Для чоловіків, які прагнуть виїхати до своїх родин за кордон, одним із ключових чинників є питання безпеки.

Якщо ситуація зміниться і активні бойові дії хоча б у нинішньому вигляді припиняться – тобто лінія фронту стабілізується, навіть якщо збережуться обстріли дронами та ракетами, – я думаю, бажання чоловіків залишати країну значно зменшиться».

👉 Запис презентації дослідження «Що мотивує українців залишатися в Україні» тут. Також за посиланням ми підготували головні графіки з дослідження в інтерактивному форматі. 

Статтю The Economist активно тиражають у російських каналах, а в коментарях додаємо першу згадку ЦЕС від Миколи Азірова 🥱

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📈 Податкові надходження зросли на 37% минулого року 一 до 1,65 трлн грн

Найбільший приріст у грошовому вимірі забезпечили податок на прибуток (+127 млрд грн), акцизні збори (+106 млрд грн) та ПДВ з імпорту (+100 млрд грн).

Усі основні податки зростали швидше за інфляцію. У реальному вимірі (в цінах жовтня 2021 року) надходження у 2024-му вперше повернулися на довоєнний рівень.

💸 Нагадаємо, що наприкінці 2024 року в Україні відбулося історичне підвищення податків. Ключовою причиною цього стали побоювання, що в бюджеті не вистачатиме коштів для фінансування оборони.

Основний акцент зробили на підвищенні військового збору. Це збільшило податковий тягар для офіційно працевлаштованих громадян і “білого” бізнесу, тоді як тіньовий сектор залишився недоторканим. Як наслідок, фінансове навантаження розподілилося нерівномірно, створюючи додатковий тиск на легальних платників.

Більш збалансованим рішенням було б підвищення ПДВ, що дозволило б рівномірно розподілити податкове навантаження на всю економіку, а не лише на її “білу” частину.

🚬 Також нагадаємо, що президент нарешті підписав закон про підвищення акцизів на тютюн, що дозволить залучити додаткові кошти в бюджет на оборону.

Графік: спецвипуск Трекеру економіки за рік (виходить за підтримки ПриватБанку). 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👩‍💼 Жінки за кордоном частіше вважають Україну небезпечнішою, ніж ті, хто живе тут

Про це ми говорили під час презентації нашого останнього дослідження спільно з Інститутом поведінкових досліджень American University Kyiv.

Нагадаємо, що ми опитали понад 2 000 жінок віком 18–60 років, щоб дізнатися, що мотивує їх залишатися в Україні попри війну.

💬 Нижче вибрали цікаві цитати з події: 

«Чим вищі доходи, тим більше людина хоче залишатись, а серед власниць своєї справи 86% не планують виїзд.  

Власники житла більше прагнуть залишитися, порівняно з орендарями. Люди, для яких основна мова спілкування — українська, частіше хочуть залишатися. 

Всупереч нашим очікуванням жінки з дітьми не виявляють більшого бажання виїхати. Мешканці сіл і міст демонструють однакову прив’язаність до України, а мешканки обласних центрів найменше хочуть емігрувати.  

Цікаво, що жінки, які живуть за кордоном, вважають, що в Україні дуже багато ризиків. А ті, хто залишився, навпаки – більше хвилюються про небезпеки за кордоном.  

Це може бути важливим моментом у комунікації. Якщо українці за кордоном бояться повертатися, бо сприймають ризики як надто високі, варто показати їм реальну картину – не переконувати, що тут повністю безпечно, але допомогти побачити ситуацію так, як її бачать люди всередині країни», — Наталія Заїка, дослідниця Інституту поведінкових досліджень American University Kyiv.

«Є одна категорія, це поверненці. Люди поїхали за кордон, пожили там, вирішили, що їм там не дуже добре, повернулися сюди, вирішили, що тут ще гірше, і вони хочуть поїхати назад. І це категорія, насправді, за яку можна поборотися. Тобто це найцікавіші і найцінніші люди, у них є досвід життя за кордоном, є досвід життя в Україні, є можливість порівнювати», — Володимир Вахітов, директор Інституту поведінкових досліджень American University Kyiv.

«Як нам конкурувати за власних громадян – і в Україні, і за кордоном – з усіма тими країнами, яким вони так само потрібні? До Міністерства соціальної політики, я була операційним директором державного підприємства «Прозоро Продажі». 

Один із ключових інсайтів, який мене тоді вразив, – це два різні підходи до формування команди. Один підхід – усувати слабкі сторони членів команди. Однак провідні компанії діють інакше: вони виявляють сильні сторони своїх працівників і посилюють їх.  

Вважаю, що цей принцип можна застосувати і до країни. Так, для того щоб українці обирали жити в Україні, необхідно вирішити низку проблем (...). Але водночас важливо розуміти, чому багато українців уже зараз залишаються тут, і розвивати саме ті аспекти, які є нашими конкурентними перевагами», 一 Дарина Марчак, перша заступниця Міністра соціальної політики України.

👉 Подивитись запис події та найцікавіші графіки за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇺🇸 Військова підтримка від США насправді набагато менша, ніж здається

Пояснюємо це у колонці для Економічної правди. 

З початку повномасштабного вторгнення Україна отримала $287 млрд міжнародної допомоги (військової, бюджетної, гуманітарної). Найбільше від:

▪️ ЄС та країнів-членів ($125,4 млрд)
▪️ США ($103,9 млрд), з них військова підтримка оцінюється в $69 млрд.

При цьому, за оцінками групи Economist for Ukraine, реальний обсяг військової допомоги США з 2022 року становить $18,3 млрд. Основна причина різниці – завищена оцінка вартості зброї зі складів США і врахування витрат, які не стосуються України.

У звіті спеціального генерального інспектора США Конгресу йдеться про $40,8 млрд Міноборони США і $5 млрд Держдепартаментом: суму розподілили на поповнення запасів Пентагону та програми НАТО. Безпосередньо Україна отримала $13,6 млрд.

🧮 Ще один спосіб оцінити підтримку США — це дані держбюджету. Основні поставки зброї, техніки та обладнання відображаються у спецфонді в категорії "Інші надходження власних бюджетних установ".  

За 2022-2024 роки в цій статті зафіксовано щонайменше 1,52 трлн грн від всіх партнерів (близько $40,6 млрд 一 очищена оцінка, розрахована як різниця між загальними надходженнями і типовим рівнем надходжень бюджетних установ до великої війни (у середньому 0,58% ВВП у 2018-2021 роках), поділена на ВВП відповідного року) . 

Це не гроші, а вартість переданої техніки, зброї та обладнання, які ставляться на баланс держави. Проте незрозуміло, за якою методикою оцінюють: яку вартість вказують для техніки, як обліковують боєприпаси та витратні матеріали.

👉 Якщо врахувати всю оголошену військову підтримку США, включно з опосередкованою (наприклад, відновлення власних запасів Пентагону), ця сума сягає $69 млрд. Тоді за три роки це в середньому $23 млрд на рік.  

Таким чином, оцінка варіюється в межах $6-23 млрд на рік — від мінімальної вартості фактичних поставок до максимальної, яка включає витрати США на поповнення своїх складів і підтримку союзників по НАТО.

🔗 Детальніше про те, скільки США витрачають на українську оборону і хто зможе її замінити 一 у нашому матеріалі для Економічної правди.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram