Шукати роботу в ІТ за кордоном зараз складніше, ніж в Україні

DOU підготував опитування айтівців про пошук роботи у 2025 році. З цікавого:

▪️ 42% айтівців в Україні знизили зарплатні очікування.

▪️ Фахівці, яких звільнили, і ті, хто довго шукає нову роботу, мають вищу ймовірність переходу на нижчу зарплату. Переважно пошук триває понад 2 місяці.

▪️ Інтернам, джунам і мідлам простіше знайти нову роботу на вищу зарплату, а сеньйори, ліди та керівники часто втрачають у зарплаті при зміні роботи.

▪️ 10% айтівців з фултайм-роботою паралельно шукають нову.

▪️ У 2023 році 15% пошукачів не подавалися самі, а чекали на звернення рекрутерів. Зараз лише 7% розраховують на такі пропозиції.

▪️ Шукати роботу за кордоном зараз не легше, а подекуди навіть складніше, ніж в Україні. Там подаються на більше вакансій, проходять більше інтерв’ю, процес триває довше. Дуже багато залежить від спеціалізації.

▪️ Частіше працевлаштовуються фахівці з data, DevOps, QA. Найскладніше знайти роботу керівникам, дизайнерам, HR, фінансистам.

▪️ Найважче для шукачів роботи — відсутність фідбеку від компаній та велика конкуренція за робочі місця, а для компаній — низький професійний рівень кандидатів.

▪️ Djinni, LinkedIn та DOU — основні канали пошуку роботи для українських айтівців. Українські айтівці за кордоном найчастіше шукають і знаходять роботу через LinkedIn (38% так знайшли нове місце).

🔗 За посиланням можна подивитись більше цікавих даних і порівняти показники в Україні та за кордоном.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Чи потрібні закарпатським фабрикам бангладешці? 

👉 Про це говорили в новому випуску подкасту «Що з економікою?» разом з Ярославом Рущишиним, народним депутатом, який працює над дерегуляцією у сфері трудових відносин.  

У суспільстві досі є страх, що спрощення доступу іноземців до ринку праці призведе до «захоплення» робочих місць і зниження зарплат. Але очевидно Україна зараз не є привабливою для трудової міграції.

Навіть якщо роботодавець хоче найняти когось із-за кордону, зробити це складно:

▪️ потрібен дозвіл,
▪️ є вимоги до зарплат (причому часто вона має бути значно вищою, ніж отримують українці на схожих посадах),
▪️ плюс візові обмеження.

«Меблева фабрика на Закарпатті домовилася про приїзд 160 працівників із Бангладешу на умовах трудового договору. Усе вже було узгоджено, але їм просто не видали візи», 一 розповідає Рущищин.

При цьому служби безпеки, які справді мають контролювати в’їзд і ризики, вже виконують свою роботу.

«Ті, кого ми не хочемо — знайдуть спосіб приїхати. А щодо тих, кого ми хочемо — ми маємо створити умови. Зараз це не про безпеку, а про зайву бюрократію.

Потрібна чітка державна політика зайнятості та трудової міграції. Кого нам бракує? Де саме? У яких сферах? Але зараз — найгірше рішення — тримати економіку закритою. Це підтримує лише одне: бюрократію і корупцію», 一 пояснює Ярослав.

Тут можемо дивитись на приклад Польщі. Там зараз перебуває від 1,5 до 2 мільйонів українських працівників. Через доступну робочу силу рівень автоматизації в Польщі виявився нижчим, ніж у Німеччині. Проте загальний економічний результат у Польщі все одно позитивний — за рівнем доходів вони вже випередили Японію.

🎧 Подивитись подкаст можна за посиланням.
Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🚬 БЕБ наздогнали підпільний цех з виготовлення цигарок, облаштований на свинофермі у Київській області. 

(текст Юрія Гайдая, старшого економіста ЦЕС).

«Три виробничі лінії, до 50 тис. пачок цигарок в день. Для розуміння масштабу 一 це десь 5% тіньового ринку України, або 10% внеску Винниківської тютюнової. Немало). 

Про Винниківську тютюнову, правда, вже 9 місяців повна тиша. Мабуть залишили для нового директора БЕБ.

БЕБ пише, що "відправляли покупцям за допомогою відомого поштового оператора, відділення якого було розташовано в кілометрі від нелегального цеху".

Щось мені здається, що якби слідчі органи декілька разів показово спробували притягнути керівництво та співробітників "відомого поштового оператора" до відповідальності по ст.204 ККУ, то ризик-апетит цього оператора істотно б зменшився, а збувати контрафакт в Україні стало б дещо складніше.

Чисто комунікаційно 一 прекрасний кейс. Нарізай відяшечки і показуй споживачам, що купуючи ліві сигарети без чеку вони ризикують курити не просто шкідливе лайно від поважних тютюнових корпорацій, а шкідливе лайно, виготовлене в антисанітарних умовах у свинарнику».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💻 Що чекає на український ІТ-ринок? 

Колись динамічний ІТ-сектор скорочується другий рік поспіль.

У 2023 році експорт ІТ-послуг впав на 8,5% — до $6,7 млрд. У 2024-му ситуація не покращилася: третій квартал став найгіршим для галузі з початку повномасштабного вторгнення. Зменшується кількість вакансій та зарплати. 

Проте, навіть у таких умовах частка ІТ залишається другою за обсягом статтею українського експорту після агросектору, становлячи 38%.

👉 Що чекає на український ІТ в найближчій перспективі? Будемо розбиратись спільно з German Economic Team (GET) 15 травня о 17:00 на нашій подій, де також додатково оглянемо голові зміни в економіці країни за місяць. 

Серед спікерів — представники ІТ-асоціацій.

🔗 Реєструйтесь за посиланням на нашому сайті.

Медіапартнер події – Mezha.Media.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Хоча інфляція у квітні прискорилась, НБУ бачить ознаки зниження цін 

📈 У квітні інфляція прискорилася до 15,1% р/р (0,7% м/м). Вплинули переважно через два чинники: торішні невдалі врожаї та подорожчання алкоголю й тютюну через підвищення акцизів.

Додатково на ціни тиснули високі витрати бізнесу на зарплати через нестачу працівників та активний споживчий попит.

Найбільше подорожчали серед продуктів:

▪️ фрукти — +7,9% м/м
▪️ м’ясо — +3,8%
▪️ цукор — +2,2%

Як повідомляє НБУ, у квітні з’явилися ознаки, що тиск на ціни зменшується. Фактичні показники як загальної, так і базової інфляції виявилися трохи нижчими, ніж очікував НБУ. Якщо врахувати сезонні чинники, то щомісячна динаміка цін теж показує послаблення інфляційного тиску.

За прогнозом НБУ, влітку інфляція має почати знижуватись, а до кінця року уповільниться до рівня менше 10%.

Графік: Трекер економіки (виходить за підтримки ПриватБанку). 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 ЄС може поновити імпортні обмеження на українські товари з 6 червня 一 FT

З 6 червня 2025 року завершиться дія тимчасового безмитного режиму для українського експорту. Замість нього Європейська комісія пропонує запровадити перехідні обмеження на час оновлення Угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС.

Рішення ухвалили через звернення кількох країн ЄС, зокрема Польщі та Франції, що український імпорт негативно впливає на їхніх фермерів.

У Єврокомісії сказали, що пільговий торговельний режим не продовжуватимуть, але нову угоду з Україною ще обговорюють.

💶 Український уряд оцінює потенційні втрати від повернення до довоєнних умов торгівлі приблизно у €3,5 млрд на рік.

«Найвразливішими є сектори з доданою вартістю — оброблене зерно, цукор, м’ясо птиці. Саме вони наростили експорт до ЄС за роки дії АТЗ. Наприклад, експорт обробленої кукурудзи значно зріс, але за повернення мит, ставки сягатимуть до половини вартості окремих продуктів (наприклад, кукурудзяного борошна) поза квотами.

Альтернативні експортні ринки — Близький Схід і Африка — залишаються складними через логістику та конкуренцію з боку РФ. Водночас повноцінна інтеграція до ринку ЄС вимагає значної імплементації сільськогосподарського законодавства ЄС, чого швидко досягти не вдасться», 一 пояснює у колонці наша старша економістка Яна Охріменко. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

⚡️ У квітні Україна експортувала рекордну кількість електроенергії за день

Минулого місяця імпорт електроенергії все ще переважав експорт. Втім протягом місяця експорт поступово зростав, і 24 квітня сягнув найвищого денного показника за понад рік — 14,2 ГВт·год.

Загалом за місяць Україна продала за кордон 151,08 ГВт·год електроенергії.

Постачання тривали щодня без перерв. Основні покупці — Угорщина (56,9 ГВт·год), Молдова (52,7), Румунія (23,2) і Словаччина (18,2).

Імпорт скоротився до 187,2 ГВт·год у порівнянні з 272,2 ГВт·год у березні. Найбільше електроенергії надійшло з Угорщини (83,1 ГВт·год) та Словаччини (34,3).

Також постачали Польща (34,3), Румунія (24,5) й Молдова (11). Вся імпортована електроенергія оплачувалась — це не була допомога.

Чистий експорт був позитивним (тобто Україна продавала більше, ніж купувала) протягом 16 днів місяця.

Графік: Трекер економіки (виходить за підтримки ПриватБанку).

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram  

🇪🇺 ЄС продовжив торговельні преференції для української сталі до 2028 року 

На відміну від агро, металургійну продукцію з України і надалі імпортуватимуть до ЄС без мит і квот. 8 травня Європейський парламент ухвалив рішення продовжити цей режим ще на три роки — до червня 2028 року. Поточний режим мав завершитися вже 5 червня. 

⚡️ У якому стані зараз українська металургія? Прямо зараз презентуємо головні зміни:

▪️ У квітні виплавка чавуну зросла на 17% (661 тис. т), сталі — на 26% (692 тис. т), а комерційного прокату — на 14% (546,5 тис. т) у порівнянні з березнем.

▪️ За січень–квітень виробництво чавуну зросло на 8% р/р до 2,36 млн т, сталі — на менше ніж 1% (2,42 млн т), прокату — на 1% (1,98 млн т).

▪️ Внутрішнє споживання прокату в першому кварталі зросло на 23% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року до 666 тис. т. Попит на гарячекатаний плоский прокат зріс на 60% до 243 тис. т. 

▪️ Компанія «Інтерпайп» запустила виробництво надважких труб (понад 3 т, до 7 м) для інфраструктурних і енергетичних обʼєктів у ЄС. Вони стануть частиною опор мостів, стадіонів та морських вітрових електростанцій.

Графік з нашого огляду економіки (проєкт реалізуємо спільно з German Economic Team).

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💻 Держава не встигає за розвитком MilTech, знайти фахівців стає все складніше — головне про український ІТ у 2025 році

Переказуємо ключове з нашої вчорашньої події «Що чекає на український ІТ-ринок?», яку ми провели спільно з German Economic Team (GET). 

▪️ Український ІТ-експорт приносить понад 14% валютних надходжень країни. 
▪️ У 2024 році галузь сплатила більше 7 млрд грн податків тільки в рамках «Дія.City». 
▪️ Загалом в ІТ працює понад 343 тисячі людей.

🤖 Один із найбільших чинників змін в ІТ — це розвиток штучного інтелекту. Роботу, на яку раніше йшли місяці й сотні людей, тепер виконують маленькі команди всього за кілька тижнів.

Ще один напрям, що стрімко зростає — військові технології (MilTech). У Харкові, як розповів Олександр Медовой, голова наглядової ради Харківського IT-кластера та CEO компанії AltexSoft, вже працюють десятки MilTech-команд. Водночас держава не встигає за розвитком галузі.

«Держава у нас його [новітній продукт] закуповувати не хоче, експортувати його з України не можна. Що ми робимо? Відкриваємо компанію в Литві і все легко туди переноситься. І далі імпортуємо звідти те, що потрібно», — каже Медовой.

Про зміни в структурі попиту на ринку праці розповіла Ірина Іпполітова, аналітикиня DOU. 

За її словами, кількість вакансій зросла: 6,5 тис. у квітні, тоді як у 2023 році було близько 4 тис. Водночас знайти роботу стало складніше — зараз 15% спеціалістів активно шукають вакансії, два роки тому таких було 9%. Сам процес займає понад два місяці.

🧑‍💻 Роботодавці пояснюють це дефіцитом сильних фахівців. Найчастіше згадують проблеми з слабкими технічними знаннями й нестачею soft skills. Про те, що підбір кадрів зараз нескладний кажуть лише 21% компаній.

«Якщо до повномасштабної війни більшість ІТ-фахівців працювали у сервісних або аутсорсингових компаніях, то зараз все більше людей залучено до продуктових компаній. І частково саме цим пояснюється зміна розміру компаній: великі аутсорс-компанії поступаються місцем меншим продуктовим командам», — додає Іпполітова.

Віктор Шальнєв, CEO ІТ-компанії NIХ розповів, що практика набирати студентів «на виріст» також відходить, бо компанія не може дозволити собі чекати, поки вони навчаться. 

Він також згадує про обмеження з боку клієнтів щодо розробників, які перебувають в Україні:

«Дехто з замовників уже особисто переконався, що розробник може раптово зникнути, наприклад, його можуть мобілізувати. А це може бути ключовий фахівець на проєкті. У таких випадках команда на деякий час втрачає стабільність, а розвиток продукту призупиняється. Тому дедалі більше клієнтів або виводять проєкти з України, або ставлять жорстку вимогу, щоб основна команда працювала з безпечних регіонів — Європи, США тощо».

👉 Подивитися запис дискусії можна за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

У 2025 році Європа може закупити більше зброї, ніж США — вперше з Другої світової війни.

Дані: Aviation Week Network.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 Що зміниться для українців із приєднанням до SEPA?

Місяць назад Кабмін схвалив законопроєкт, що має сприяти приєднанню України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) (детальніше про це писали тут). Це європейська система, яка дозволяє швидко та без зайвих комісій переказувати кошти між банками в межах ЄС. 

💶 Після приєднання українським компаніям і громадянам не потрібно буде відкривати рахунки за кордоном, щоб переказувати чи отримувати євро. Цей крок 一 одна з частин інтеграції до фінансового ринку ЄС.

Законопроєкт також передбачає створення Реєстру банківських рахунків та сейфів, який адмініструватиме Державна податкова служба (ДПС). 

Там буде зберігатись базова інформація про власників рахунків — IBAN, ПІБ, банк, дата відкриття/закриття, без деталей про залишки чи транзакції.

👉 Як це вплине на бізнес і громадянське суспільство? Будемо розбиратись на експертній зустрічі «Україна на шляху до SEPA: законодавчі зміни та їхній вплив» уже завтра, 20 травня о 10:00. 

Організатори: Центр демократії та верховенства права разом з EasyBusiness та ЦЕС.

Поговоримо про:

✅ Аналітичний огляд законопроєкту №13233, який підготували юристи ЦЕДЕМ;
✅ Потенційні ризики та можливості для громадянського суспільства і бізнесу;
✅ Шляхи доопрацювання законодавства для ефективної адаптації до вимог SEPA.

🔗 Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/B3q6QaG2Lgr7d5FC9 

Під час заходу передбачено час для модерованої дискусії, щоб кожен учасник міг висловити свою думку та поділитися ідеями.

Зустріч відбудеться за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження” в рамках спільної ініціативи “Вступаємо в ЄС разом”. Думки, висловлені під час заходу, є виключно відповідальністю Центру демократії та верховенства права і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду "Відродження".

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

В інфографіці Visual Capitalist, створеній на основі звіту EY, тіньову економіку оцінюють через частку готівки в обігу — на припущенні, що саме через неї проходить більшість тіньових транзакцій. 

Чому це застарілий підхід пояснює наш старший економіст Юрій Гайдай в дописі:

«Що робить Visual Capitalist? Потоково пиляє інфографіку, яка буде глобально віруситися.

Що робить EY? Випускає звіт, з якого VC захоче зробити інфографіку, яка завіруситься і глобально порекламує EY.

Що роблю я? Замість дати "дежурний коментар" про тіньову економіку України, лізу в методологію звіту EY і бачу, що вони взяли залежною змінною частку кешу в M1!

Ключове припущення авторів EY, на якому виросла оця вірусна інфографіка, що тіньові транзакції відбуваються здебільшого в ГОТІВЦІ (окрім частини нелегальних транзакцій в крипті). Відтак вони беруть контрольні змінні, які пояснюють частину кешу у формальній економіці, а все, що зверху 一 тінь). І дивляться на детермінанти.

Класна ідея для другої половини XX-го ст., коли виникла і розвинулася методологія оцінки тіні через попит на готівку. Дані по готівці за межами кредитних установ  якісні, доступні, порівнювані 一 бери і ганяй модельки.

Але кожен український обнальщик, чи, правильніше, оператор зустрічних потоків, буде довго реготати зі спроби оцінити тінь через обсяг "зайвої" готівки.

Воно вже давно так не робе, і якщо ви принаймні читали мої дописи про ігорку чи зернові схеми, або слідкували за роботою ТСК ВР по економічних злочинах, то теж це розумієте.

Але автори EY отак через кеш оцінюють тінь, далі додають оцінку негрошової тіні через оцінку неформальної аграрочки і роблять приписку "нє, є ще якісь цифрові транзакції, переважно в крипті, але їх обсяг 一 неістотний для більшості країн".

АГА, ЩАС, НЕІСТОТНИЙ.

Ну тобто в цілому в EY класний звіт вийшов. Аналіз детермінант тіні 一 цікавий, пізнавальний.

Наприклад, те, що високі ставки податків істотно впливають на частку тіньової економіки лише для країн з високими доходами. 

А для low income та lower-middle income країн ставки податків визначають лише 10-15% всієї тіньової економіки, а домінуючою детермінантою тіні є неефективність уряду (29%).

Але от за межами цих результатів моделювання, серйозно ставитися до показників тіні та порівняння їх між країнами 一 не можу».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Рівень безробіття в Україні другий місяць поспіль залишається на найнижчому рівні 一 12,1%

З початку повномасштабної війни Держстат не публікує офіційних даних щодо безробіття. Ми використовуємо оцінки дослідницької агенції Info Sapiens.

👉 Попри це, кадровий дефіцит стає системною загрозою для економічного відновлення. Про це розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський на події ЄБРР, присвяченій темі людського капіталу.

«Сьогодні в Україні лише 26 мільйонів людей віком від 15 років і старше. Загальна чисельність населення — лише 31 мільйон. Навіть якщо війна завершиться наступного року, до 2032 року в Україні проживатиме лише близько 30 мільйонів людей.

Лише 13 мільйонів економічно активного населення та 10 мільйонів — неактивного, з найбільшою часткою пенсіонерів. Поточний рівень народжуваності в Україні — найнижчий у Європі, близький до одного народження на жінку.

Одна з причин низької народжуваності — системні проблеми з доглядом за дітьми та людьми похилого віку, що заважає економічній участі жінок. Згідно з останнім звітом OECD, рівень економічної активності жінок в Україні значно нижчий, ніж у країнах-сусідах».

Графік: Трекер економіки під час війни (виходить за підтримки ПриватБанку). 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

«Це моя реформа — і ми дійсно зганьбилися як влада», — Гетманцев про БЕБ, тіньову економіку й TikTok

🎙 Минулого тижня ми записали відеоподкаст із головою Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим. Поговорили про реформу Бюро економічної безпеки, тіньовий сектор, роль бізнесу — і навіть про TikTok.

Саме зараз триває відкритий конкурс на нового голову БЕБ, і вже в червні 2025 року очікується фінальне рішення.

«Перший раз, коли ми створили БЕБ, і був призначений Мельник – колишній податковий міліціонер – ми дійсно зганьбилися як влада. Тому моя справа честі – виправити цю помилку». 

Також у подкасті:

▪️ Правоохоронна система повинна забезпечити закон один для всіх. 

«Візьміть приклад: “Оріон Табако”. Бюро економічної безпеки — те саме, яке роками підозрювали в корупції — заходить, вирізає виробничу лінію, знаходить докази: виготовлення тютюну, безакцизна продукція. Реально припиняють злочин, вивозять обладнання. Що робить суд? Повертає цю лінію. Знову арешт, знову підозри, знову рішення — і знову суд її повертає. Це не помилка, це система. Кланова, корупційна, сформована ще, можливо, з радянських часів. Це і є "руський мір", з яким ми воюємо. І зламати йому хребет можемо тільки разом — разом з вами, разом із бізнесом».

▪️ Детінізація 一 не про бюджет, а про інтереси бізнесу

«Детінізація — це насамперед не про доходи бюджету. Це — про інтереси бізнесу. Вона дає змогу бізнесу розвиватися, залучати інвестиції й кредити, вона його захищає. 

Детінізація робить бізнес цивілізованим, дозволяє йому спокійно спати й не думати про те, кому дати хабар, коли прийде черговий правоохоронець чи податківець і вхопить за відсутність чеку, за роботу в кеші чи за використання “скрутчиків” з ПДВ».

▪️ Для чого Гетманцеву TikTok:

«Я зайшов у ТікТок, бо переконаний: влада має спілкуватися і звітувати перед людьми. Я не імітую відкритість — у мене третій рік відкриті коментарі в телеграмі, і тепер так само в ТікТоці. Саме це допомагає уникати помилок і тримати фокус на тому, для чого ти тут. На шостому році каденції відповідати непросто, але є що сказати. І є кому дякувати — навіть тим, хто пише неприємне». 

🔗 Подивитися та послухати подкаст можна за посиланням. Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💼 В Україні скасують деякі регуляторні вимоги до бізнесу

Учора уряд скасував 63 регуляторні акти. Це дозволить бізнесу зекономити понад 400 млн грн, але головне 一 безліч робочого часу.

👉 Про один із прикладів — скасування свідоцтва національного фільму — написав наш старший економіст Володимир Ланда.

«Скасування свідоцтва національного фільму номінально зекономить бізнесу лише 0,3 млн грн. Але як фільми мали отримувати цей статус?

1. Треба було набрати визначену кількість балів, залежно від кількості акторів, операторів, режисерів монтажу, наявності студії та продюсера.
2. Довести, що ці люди – громадяни України. Якщо в українському фільмі гратиме Леонардо ДіКапріо – балів це йому не додасть.
3. Довести, що більша кількість знімальних днів також була в межах України.

Для мультфільмів — окрема система балів за авторів ідеї, композиторів і художників-розкадровників. Для неігрового кіно — ще більше нюансів.

Щоб отримати свідоцтво, потрібно було подати заяву встановленого зразка, додати інформацію про кар’єру продюсера, копії паспортів усіх причетних, розрахунок балів, фільмокопію, а якщо у фільмі є іноземна мова — ще й рішення Ради з державної підтримки кінематографії. Це все регулювалося наказом Держкіно відповідно до закону «Про кінематографію». 

І тут раптом виявилося, що усе це непотрібно. І ще непотрібні 62 схожих історії від погодження санітарних зон водних об’єктів до дозволів на заняття народною медициною.

Тому, на жаль, цей пост не про кіно».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇺🇦 Чи треба підвищувати податки, щоб зберегти фінансову стабільність?

Під час останніх Spring Meetings у Вашингтоні українська влада та МВФ обговорювали можливі фіскальні зміни з 2026 року — підвищення ПДВ, прогресивний податок на доходи та «податок на розкіш». Основний акцент — боротьба з тіньовою економікою, зокрема зловживання спрощеною системою оподаткування.

В останньому Меморандумі з МВФ Україна підтвердила намір провести податкові реформи згідно з Нацстратегією доходів, включно з реформою спрощеної системи. Підвищення основної ставки ПДВ залишається потенційним джерелом додаткових надходжень на випадок непередбачуваних обставин.

👉 Чи зможе бюджет обійтись без підвищення податків? Та чи готова Україна до восьмого перегляду програми? Обговоримо це з партнерами RRR4U під час онлайн-дискусії.

Подія пройде 28 травня о 15:00 на платформі Zoom. 

🔗 Реєстрація доступна за посиланням.

*RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group.

RRR4U щомісяця випускає моніторинг виконання Україною умов ключових міжнародних програм фінансування з МВФ та ЄС. Ознайомитися з підсумками попередніх випусків можна на сайті консорціуму – https://rrr4u.org/.

Захід відбувається за підтримки Міжнародного фонду Відродження.