🍫 Ціни на шоколад у Британії зросли на 17,7% у річному вимірі.

Це найвище зростання з початку відстеження даних у 2016 році, повідомляє британське управління статистики. Загальний рівень інфляції при цьому залишається на рівні 3,4% — найвищий показник за більше ніж рік.

Основна причина стрибка цін на шоколад — дефіцит какао на глобальному ринку. Понад половини світового врожаю дають Гана і Кот-д’Івуар — і обидві країни зіткнулися з важкими погодними умовами, неефективним управлінням в агросекторі та ураженням врожаїв хворобами.

Джонатан Паркман, керівник агровідділу фінансової компанії Marex, зазначає, що не варто чекати зниження цін на шоколад і в наступному році.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👔 Українські біженці добре інтегруються на європейському ринку праці

Втім це ускладнює їхнє повернення.

Переказуємо статтю Financial Times, які зокрема спираються на дані з нашого #дослідження_про_біженців

▪ Понад 5 млн українців залишаються за кордоном після початку повномасштабного вторгнення. За даними ОЕСР, у багатьох країнах рівень їхньої зайнятості вже вдвічі вищий, ніж у середньому серед інших груп біженців. Особливо це помітно в Польщі, де й до війни були стійки міграційні зв’язки та мовна близькість. Додатковим фактором став статус тимчасового захисту, який одразу відкрив доступ до ринку праці.

▪ Більшість українців працюють у сфері обслуговування, виробництві, адміністрування — попри те, що 40% мають ступінь магістра або вище.

▪ Серед причин, чому біженці часто обирають роботу не за фахом — мовні бар’єри та складність підтвердження дипломів і кваліфікацій. Тим не менш, рівень їхніх доходів поступово зростає.

▪ Як пишуть в FT за нашим дослідженням, у грудні 2024 року частка біженців, що можуть собі дозволити купити одяг та їжу, майже повернулась до довоєнного рівня — 18%.

👥 Але з інтеграцією в нове суспільство приходить і нова проблема: менше бажання повертатися. За три роки частка українців, які точно планують повернення додому, знизилась із 50% до 20% — про це ми писали тут.

Повна стаття за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📉Безробіття в ЄС тримається на рекордному мінімумі — 5,9%, а рівень зайнятості досягає історичного максимуму — 70,9%.

З грудня 2024 року рівень безробіття в ЄС тримається на рівні 5,9%. Найкраща ситуація з зайнятістю в Німеччині (3,6%) та Нідерландах (3,8%), тоді як найскладніша — в Іспанії, де рівень безробіття на рівні 10,9%.

📋Основна причини — падіння цін на енергоносії та виробничі матеріали, стабілізація інфляції. Витрати бізнесу зменшились, і компанії зберегли робочі місця. Додатковим чинником стало зростання робочих місць у “зеленій” і цифровій економіці — секторах, що дуже швидко розвиваються.

Учора ми також писали про те, як добре українські біженці інтегруються на європейському ринку праці.

В Україні водночас від початку повномасштабного вторгнення Держстат не публікує даних щодо безробіття. Дослідницька агенція Info Sapiens робить власні оцінки його рівня. 

Для порівняння, у травні 2025 року рівень безробіття в Україні трохи зріс до 13,6% — і це один з найнижчих показників від початку повномасштабної війни, хоча й удвічі більше, ніж у середньому по ЄС. Детальніше про це у нашому Трекері економіки. 

📈 У той же час, за даними ОЕСР, рівень зайнятості в ЄС наприкінці 2024 року сягнув історичного максимуму — 70,9%. У восьми країнах-членах ЄС ці показники стали найвищими з 2005 року. Найкраща ситуація все також у Нідерландах (82,3%) та Німеччині (77,6%), а найнижчий рівень зайнятості в Італії (62,2%).

Більше про це за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💰 Четвертий рік підряд уряд збільшує бюджет посеред року. Це необхідний крок, але тривожна тенденція 

Які і минулого року уряд поклався на оптимістичні сценарії, які знову не справдилися через позицію США. 

Що має змінитися: 

▪️ Уряд пропонує збільшити та переглянути видатки на 449 млрд грн (з них на військові потреби 412 млрд грн). Це +15% до оборонного бюджету;

▪️ Ці кошти мають покрити частину витрат на війну, зокрема більші витрати на зброю і боєприпаси в умовах активних бойових дій;

Нові видатки планується покривати через: 

а) Майже половину або 185 млрд грн покриють через ОВДП, основними покупцями яких залишаються державні банки. Хоча це не емісія, у середньостроковій перспективі це загрожує фінансовій стабільності через продаж облігацій під високі відсотки.

б) Інше джерело — перевиконання плану доходів (без підвищення податків) на 147,5 млрд грн, — близько половини з цієї суми вже забезпечено за 5 місяців року; попередні оцінки доходів бюджету виявилися більш консервативними за реальність;

в) Перерозподіл видатків на 51,3 млрд грн, а також економія платежів із погашення внутрішнього боргу на 65,1 млрд грн. Це відбулося за рахунок кращого валютного курсу, ніж передбачено в бюджеті, та нереалізації ризиків за державними гарантіями.

Єдиним позитивним сигналом на тлі змін до бюджету є оновлена позиція країн НАТО. Відтепер пряма військова допомога Україні враховуватиметься до 5% ВВП витрат на оборону, обов’язкових для членів альянсу.

👉 У цих умовах Україні варто активніше включатися в дипломатичні домовленості на рівні ЄС та інших партнерів, щоб використати це вікно можливостей.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Минулого місяця Рада провалила голосування за реформу спецпенсій

Законопроєкт, який мав на меті скасувати низку пенсійних привілеїв для суддів, прокурорів та силовиків, не набрав необхідної кількості голосів у другому читанні.

Система спецпенсій в Україні є постійним джерелом соціальної напруги і давно потребує перегляду.

Колишні силовики отримують значно вищі пенсії за спеціальними формулами. Натомість військовослужбовці, які не є кадровими військовими, не можуть розраховувати на подібні виплати — якщо лише не мають статусу особи з інвалідністю.

Це створює відчутний дисбаланс і підриває довіру до системи. Зокрема, за даними Київської школи економіки, 79% українців вважають пенсійну систему в Україні несправедливою.

Запрошуємо вас послухати подію на цю тему, де ми обговоримо:

▪️ як масштаби витрат на спецпенсії впливають на держбюджет;
▪️ чи справедливими є привілеї для спецпенсіонерів;
▪️ чому реформу спецпенсій так важко реалізувати.

👉 Захід відбудеться 1 липня о 17:00 у Zoom.

Реєстрація на подію обов’язкова за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

«Від пологового до кладовища» — Андрій Москаленко про відповідальність міської влади Львова
 
🎙  У прем’єрному випуску подкасту «Що з економікою?» з новими ведучими – економістом ЦЕС Максимом Самойлюком і комунікаційною менеджеркою ЦЕС Ангеліною Завадецькою — говоримо з Андрієм Москаленком, першим заступником міського голови Львова. Декілька цитат:

▪️Львів сьогодні – це місто-мільйонник? Як змінилась кількість населення Львова під час війни?

«Якщо говорити про big data, ми фіксуємо до 200 тисяч додаткового населення з інших міст – тобто говоримо про населення приблизно 1-1,05 мільйони. Це дуже залежить від місяця і від ситуації в державі.

Мушу звернути увагу, що Львів просто зростає. Перед повномасштабним вторгненням до Львова було додано 18 населених пунктів. Львів не є агломерацію, але по факту – це вже агломерація». 

▪️Чому львів’яни критично оцінюють місцеву владу – навіть попри видимий прогрес?

Згідно з муніципальним опитуванням від групи «Рейтинг», лише 52% львів’ян вважають, що справи в місті йдуть у правильному напрямку, а якість міських послуг оцінили на 3,3 з 5.
 

«Наші львів’яни — не лише вимогливі, вони дуже активні. І саме в цьому наша перевага: коли мешканці «спушують» теми, ставлять питання, відстоюють ініціативи. Це постійно тримає нас у тонусі. Бо місто — це відповідальність від пологового до кладовища, і між ними — школи, дороги, лікарні, комунікації. Влада має бути в діалозі, і ми не боїмося цієї критичності — навпаки, вона допомагає робити краще. Львів завжди був містом демократії — і цю традицію ми несемо в усіх щоденних рішеннях».

▪️Як змінилась ситуація з вивозом сміття у Львові?

«Ми на завершальному етапі будівництва першого в Україні заводу механіко-біологічної переробки сміття, спільно з ЄБРР. Якщо все буде гаразд, цього року він уже має бути запущений. 

Грибовицьке сміттєзвалище [закрите у 2016 році після пожежі] рекультивоване. На самій верхівці буде облаштовано спеціальний гольф- і парковий простір … для ветеранів, соціалізації».

▪️ Що порадите іншим містам? Як найкраще використовувати бюджет міста під час війни?

«Найважливіша інвестиція – це інвестиція в людей. Для нас зараз – золотий час, щоб сфери defense tech та med tech стали найкращими у світі. Це має стати на сталі рейки й стати великою перевагою нашої держави. І точно зараз – це той час, коли для цього є всі передумови. На жаль, так, але треба використати цей шанс, щоб ставати сильнішими». 

🎙️ У подкасті також про перспективи відновлення роботи львівського аеропорту, співпрацю міста з міжнародними донорами — і навіть роль котика Левчика у мерії.

❗️ Важливо: ми створили новий YouTube-канал «Що з економікою?», на якому буде ще зручніше слідкувати за новими випусками подкастів. Тому підписуйтесь (всі старі випуски теж додамо туди в плейлист).   

🎧 Послухати подкаст можна за посиланням.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Як перезапустити кредитування бізнесу в умовах війни?

👉 Цю тему ми в ЦЕС вирішили розглянути у новому дослідженні спільно з German Economic Team. 

Без доступу до кредитів бізнес не може інвестувати, масштабувати виробництво, виходити на нові ринки чи адаптуватися до викликів воєнного часу. Особливо це стосується малих і середніх підприємств, які створюють робочі місця та забезпечують гнучкість економіки.

Декілька висновків з нашого дослідження:

▪️ Після повномасштабного вторгнення банки в Україні поводилися по-різному в залежності від структури власності. Державні банки почали кредитувати бізнес активніше — але далеко не на повну силу. Іноземні банки, навпаки, майже відразу скоротили видачу кредитів, хоча їхні фінансові позиції залишилися стабільними. Українські приватні банки спершу утримували обсяги кредитування, але згодом стали обережнішими.

▪️ У 2022 році банки вкладали в держоблігації через ризики та низький попит на кредити (ефект витіснення crowding-out). Проте з 2023 року цей ефект зник — ОВДП більше не конкурують із корпоративним кредитуванням.

▪️ Облікова ставка все ще впливає на обсяги кредитування, попри війну. Підвищення ставки на 1% скорочує кредитування на ≈0,04% щомісяця. Водночас сама війна знижує кредитну активність значно сильніше — на 0,1–0,2% щомісяця.

▪️ Значення облікової ставки впливає на обсяги кредитування значно слабше, аніж війна — отже, зусилля слід зосередити саме на зменшенні цього ризику. Державне страхування кредитів, покриття воєнних ризиків, гарантії, підтримка МСП та інструменти донорів можуть стати ключем до відновлення кредитування.

Які рекомендації ЦЕС?

На презентації дослідження наші експерти порадили:

▪️ Запровадити страхування воєнних ризиків і кредитів із державною підтримкою.

▪️ Посилити інструменти зниження ризиків для МСП та інноваційних компаній — замість надмірного фокусування на пільговому кредитуванні в окремих регіонах.

▪️ Навчати підприємців фінансової грамотності, паралельно стимулюючи вихід з тіні.

▪️ Запустити цільові кредитні програми через державні банки та розширити гарантії для іноземних банків.

Вдячні представникам Національного банку, а також колегам з експертного середовища за участь у дискусії та коментарі. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🔞 Підпишіть петицію про декриміналізацію порно.

ЦЕС підтримує законопроєкт про декриміналізацію порно — виключно за участі повнолітніх та згодою всіх учасників.

Кримінальна відповідальність має залишатись за:

▪️ порно без згоди (порнопомста, deep fake);
▪️ екстремальне порно (насильництво, зоо-, некрофілія);
▪️ порно з дітьми і розповсюдження серед дітей;
▪️ сутенерство, втягнення в проституцію та торгівля людьми.

📌 Детальніше про нашу позицію можна почитати тут.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Податкова перевиконала план надходжень на понад 60 млрд грн — ці кошти вже враховані у планах по збільшенню видатків 

👉 За перше півріччя 2025 року до держбюджету надійшло 647 млрд грн. Це на 60,8 млрд грн більше плану (+10,4%) і на 22,5% більше, ніж за той самий період торік.

Зокрема у червні бюджет отримав 126,5 млрд грн — на 9 млрд грн більше плану.

Основні джерела за червень:

— ПДФО — 30,1 млрд грн (+10,6% до плану);
— податок на прибуток — 5,2 млрд грн (+13%);
— акциз з товарів — 15,5 млрд грн (+4,2%).

Частково такі показники — це результат обережних прогнозів, зроблених під час підвищення податків та акцизів. 

Загалом, деталізовані дані за 6 місяців стануть доступними за кілька тижнів. 

«Попри перевиконання планів з низки податків, варто звернути увагу, що близько п’ятої частини усіх доходів загального фонду в червні — і майже 40% з того, що адмініструє ДПС — забезпечили дивіденди від держкомпаній. Основні суми вже були сплачені в першому півріччі, дещо ще може надійти в липні. Надалі потенціал цього ресурсу до кінця року буде вичерпано. Фінансовий резерв, що утворився, уже врахований у проєкті запропонованих змін до держбюджету», — коментує Богдан Слуцький, економіст Центру економічної стратегії.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Які два сценарії визначає Бюджетна декларація на 2026-2028 роки?

👉 Днями Кабмін схвалив Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки і передав її на розгляд Верховної Ради. 

Подання декларації 一 це один із структурних маяків МВФ, який нам треба було виконати до кінця червня. Бюджетна декларація 一 це основа середньострокового бюджетного планування, яка визначає орієнтири для державних фінансів на наступні три роки.

Торік уряд подав до парламенту Бюджетну декларацію на 2025–2027 роки, але Рада її не підтримала. Цього року документ знову подали із запізненням. Тому незрозуміло, чи проголосують його і цього разу.

📌 Головна особливість цієї декларації 一 це наявність двох сценаріїв розвитку подій 一 базового та альтернативного.

Базовий сценарій (“позитивний”) передбачає суттєве покращення безпекової ситуації у 2026 році та поступове скорочення видатків на війну. 

На 2026 рік закладено вже менше видатків сектору безпеки та оборони, ніж у 2025 році (навіть за початковим планом). Проте видатки на війну все одно залишаться пріоритетними.

“Позитивним” сценарієм передбачено наступні показники розвитку економіки:

▪️ реальна зміна 一 ВВП 4,5% у 2026 році, 5% у 2027-му та 5,7% у 2028-му;
▪️ зростання споживчих цін на кінець року 一 8,6% у 2026 році, 5,9% у 2027-му та 5,3% у 2028-му;
▪️ курс долара (середній) 一 44,7 грн у 2026 році, 45,2 грн у 2027-му і 45,6 грн у 2028-му.

Альтернативний сценарій натомість, моделює “негативний” перебіг подій із тривалішою фазою активних бойових дій.

Водночас він є малодеталізованим і описує лише загальні тенденції:

▪️ уповільнення темпів зростання економіки до 2,4% у 2026 році, 4,6% у 2027 та 2028 роках;
▪️ більший інфляційний тиск (зростання споживчих цін на 9,9% у 2026 році, 9,4% у 2027 році, 7,5% у 2028 році);
▪️ подальше скорочення невійськових видатків.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📉 Безробіття в Україні падає до рекордно низького рівня, але бідність не зменшується

📌 Після початку повномасштабного вторгнення Держстат припинив публікацію офіційної статистики безробіття. Дані на графіку — результати опитувань дослідницької агенції Info Sapiens.

У червні 2025 року рівень безробіття в Україні становив 12% — це найнижчий показник із початку повномасштабки. Втім, проксі-показник рівня бідності — частка опитаних людей, що змушена економити на їжі — у червні 2025 року зріс порівняно з травнем до 25,2%. 

Впродовж останніх кількох років в Україні спостерігається чіткий тренд на зменшення рівня безробіття, однак рівень бідності залишається відносно стабільним.

📊 Більше про українську економіку можна дізнатись у нашому Трекері економіки під час війни.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🤝 Як Україна та ЄС домовились про нові умови торгівлі?

Днями Європейська комісія та Україна досягли згоди щодо оновлення угоди про вільну торгівлю після припинення дії автономних торгових заходів (АТЗ) 6 червня. Нові умови є компромісом: вони кращі за довоєнні, але не забезпечують повного спрощення умов торгівлі, що діяло з червня 2022 року. 

Що передбачає нова угода:

▪️ Для найчутливіших продуктів (цукор, м'ясо птиці, яйця та пшениця) надалі зберігають жорсткіші обмеження на імпорт.

▪️ Для багатьох інших товарів, які вже мали спрощений доступ до ринку, квоти будуть збільшені. Водночас угода дозволяє будь-якій стороні обмежувати імпорт, якщо він спричиняє серйозні порушення на ринку.

▪️ Україна підтвердила зобов'язання продовжити адаптацію своїх стандартів до норм ЄС, зокрема у сферах добробуту тварин та використання пестицидів. Очікується, що повне узгодження відбудеться до 2028 року.

👉 На тему торговельних преференцій з ЄС ми говорили в останньому подкасті «Що з економікою?» з Яною Охріменко, старшою економісткою ЦЕС, та Ольгою Трофімцевою, докторкою аграрних наук та керівницею напрямку агро в Ukraine Facility Platform. 

«Складнощі і бар'єри для експорту нашої органічної продукції до ЄС будуть залишатись до того моменту, поки Україна в усіх сенсах не стане частиною внутрішнього ринку Європейського Союзу. [...] Нас будуть чекати перехідні періоди, по деяких питаннях буде залежати теж від нашого прогресу», — говорить Ольга Трофімцева.

«Насправді в ЄС діє така умова, якщо товар повністю за якістю та стандартами еквівалентний продукції ЄС, то це може служити підставою для того, щоб переглянути умови торгівлі для нього. Тобто вірогідність того, що для нас все б проходило більш гладко, була б набагато вища», 一 каже Яна Охріменко. 

Також у подкасті про:
▪️ альтернативні шляхи експорту;
▪️ аграрку, як наріжний камінь євроінтеграції;
▪️ рівень адаптації українського агросектору до стандартів ЄС.

❗️ Важливо: ми створили новий YouTube-канал «Що з економікою?», на якому буде зручніше слідкувати за новими випусками подкастів. Тому підписуйтесь (всі старі випуски теж додамо туди в плейлист).   

🎧 Послухати подкаст можна за посиланням.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💰 Скільки отримує прем'єр-міністр України Денис Шмигаль?

Допис виконавчого директора ЦЕС Гліб Вишлінського:

«Подивився декларацію прем’єра за 2024 рік 一 середньомісячна зарплата з усіма доплатами за мінусом податків менше 80 тис грн.

І Денису Анатолійовичу ще пощастило, бо дружина займається підприємницькою діяльністю і вже п'ять років годує сім'ю.

А от Юлії Анатоліївні так не пощастить, бо сама виховує дитину, і на посаді ПМ займатися викладанням точно не вийде.

Насправді, зарплати президента, ПМ і тих, хто обіймає політичні посади, визначені урядової постановою.

Зарплата ПМ 一 п'ять середньомісячних зарплат по економіці. Крім того, що це неадекватно мало 一 це офіційні зарплати, а з урахуванням конвертів і ФОПів може і 3-4 середні зарплати вийти.

Якщо заміна ПМ таки відбудеться, то я б Денису Анатолійовичу був би надзвичайно вдячним, якби він цю постанову на останньому засіданні уряду змінив 一 і президенту його нинішню зарплату в 20 тис грн теж підняв, бо це вже менше навіть за середню по економіці.

Бо зараз це просто майновий та етичний ценз в політиці 一 ти можеш претендувати на найвищі посади в Україні лише якщо в тебе є (1) пасивні доходи, як у президента, (2) заможна родина, як у ПМ або (3) ти готовий отримувати зарплати в конвертах з вкраденого в держави».

👉 Ми у ЦЕС послідовно підтримуємо справедливі та конкурентні зарплати в державному секторі. Без справедливої оплати держсектор приречений на втрату професійних кадрів.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🍒 Чому черешня коштує 1000 грн за кілограм? І що відбувається з цінами на українські фрукти?

Завтра пишемо подкаст з Президентом плодоовочевої асоціації Тарасом Баштанником про ціни на фрукти та овочі в магазинах.

❓ Якщо вас давно щось цікавило на цю тему 一 залишайте свої питання в коментарях, найцікавіші поставимо в ефірі.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Як самому впливати на розмір пенсії, що буде з підтримкою ВПО та спецпенсіями?

👉 На вихідних випустили подкаст «Що з економікою?» з міністеркою соціальної політики України Оксаною Жолнович. 

🔥 Спеціально під наші подкасти ми створили новий YouTube-канал «Що з економікою?» 一 підписуйтесь, коментуйте та поширюйте з друзями якісний контент про українську економіку.

Поки вибрали декілька цікавих цитат пані Оксани, а подивитись весь випуск можна за посиланням. 

▪️ про накопичувальну пенсійну систему

Мінсоцполітики пропонує поєднувати солідарну та накопичувальну пенсійну системи. У межах солідарної моделі людина отримує пенсію відповідно до страхових внесків, які за неї сплачували роботодавці. 

Водночас новий законопроєкт передбачає можливість самостійно впливати на розмір майбутньої пенсії — через особисті внески до накопичувального пенсійного фонду протягом трудового життя. 

«Уже сьогодні доступна накопичувальна пенсійна система, яка є добровільною. Нею може скористатись будь-яка людина і створити додаткові накопичувальні заощадження.

Ми поступово будемо збільшувати спочатку 1% заробітної плати людей, потім 2%-3% — так, щоб воно теж поступово накопичувало ресурс і цей ресурс заходив на ринок, розвиваючи його і масштабуючи. [...] Найкраща дохідність — від пенсійних накопичень. Вони краще навіть, ніж вклад в банку, тому що вони не оподатковуються. І точно кращі, ніж інвестування в житло під оренду, бо не потребують великого початкового капіталу

Накопичувальна система не замінює солідарну, вона її доповнює. В законі записано “трирівнева складова”, і вона такою й залишається: солідарна, накопичувальна обов’язкова і добровільне накопичення».

▪️ про підтримку ВПО

«Ми зберігаємо всім ВПО перших півроку безумовну підтримку. Тільки після того ставимо вимогу зареєструватись в службі зайнятості, віддати дитину в школу, почати включатись в активне суспільне життя або хоча би волонтерити. Так, ми не можемо забезпечити такий рівень підтримки, як у Німеччині — в нас просто немає таких фіскальних ресурсів. Але в межах своїх можливостей ми намагаємося поєднувати фінансову допомогу з послугами, житлом і залученням людей до активного життя. Ми хочемо це поєднати з роботою, очевидно.

Багато роботодавців готові пропонувати. Є багато проєктів, які формують фонди соціального житла, де людина може жити з дешевшою орендою і мати можливість працевлаштовуватись. [...] Нам важливо не повторити помилки, які ми зробили після 2014 року, коли люди звикали до умов компактного проживання, повної утриманськості, і потім їх було практично неможливо повернути до самостійного життя. Тому тепер ми обов’язково включаємо елементи соціалізації». 

▪️ про проблему спецпенсій

«Наші спецпенсіонери користуються усіма трьома привілеями: менший страховий стаж, менший вік і більший відсоток. Насправді ні в одній з країн Європи вже такий обсяг привілеїв не зберігся. Крім того, ми бачимо викривлення, коли двоє людей з однаковим стажем і зарплатою, але які вийшли на пенсію в різні роки, отримують абсолютно різні виплати. 

А ще є проблема зіставлення професій з різною небезпекою: умови праці 20 років тому і сьогодні в ДСНС чи в Збройних Силах — це зовсім різний рівень ризику й навантаження. Неправильно, коли люди з минулого претендують на перерахунок під реалії нинішньої небезпеки. Це занадто великі викривлення, бо пенсія — це, насамперед, страхування. Скільки ти вносиш, стільки ти приблизно й отримуєш. Ми вже також підготували законопроєкт про єдиний формат індексації — оновлення пенсій лише за рівнем інфляції і за єдиними стандартами».

🎧 Слухайте подкаст «Що з економікою?» за посиланням.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🙄 «Добре не жили, нема чого й починати»

Кабмін не затвердив Олександра Цивінського на посаду очільника Бюро економічної безпеки — хоча ще минулого місяця він переміг у конкурсі.

Уряд одноголосно вирішив повернути все назад і попросив конкурсну комісію знову подати не більше двох кандидатур, які нібито відповідатимуть вимогам національної безпеки.

Що не так із конкурсом?

▪️ Ще 8 червня СБУ надіслала листа з «сумнівами» щодо доброчесності кандидатів — без жодних конкретних доказів.

▪️ Після цього скасували співбесіди, а троє українських членів комісії просто не з’явились на засідання, зірвавши кворум.

▪️ Жоден з кандидатів не набрав 4 голоси, як вимагає закон. Але міжнародні експерти надали три голоси Цивінському — і саме він мав бути призначений.

▪️ Тим часом урядові представники підтримали інших кандидатів — зокрема, детектива НАБУ Михайла Буртова та Олега Борисенка.

Таким чином, під надуманим приводом українська влада відмовилася від призначення найкращого за результатами конкурсу кандидата. Він мав би перезапустити Бюро економічної безпеки як ключовий орган мобілізації бюджетних надходжень під час війни.

Але політична незалежність кандидата виглядає неприпустимою для влади, яка звикла керувати правоохоронними органами в ручному режимі. Це дозволяє їй як закривати очі на схеми «своїх», так і використовувати ці органи для політичного рейдерства і рекету, які створюють великі ризики для інвестицій в Україну.

Крім того, непризначення керівника БЕБ означає, що Україна не виконає зобов'язання перед МВФ 一 це мало би відбутися до кінця цього місяця.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram