💸 Продавців маркетплейсів, як OLX та Rozetka можуть зобов’язати платити податки

Про це поговорили у нашому подкасті «Що з економікою?» разом з Ігорем Дядюрою, експертом з дерегуляції та колишнім заступником Міністра економіки України.

👉 Уряд пропонує оподатковувати доходи від продажу товарів чи послуг через маркетплейси (OLX, Rozetka, Uber та інші). Фізособам потрібно буде сплачувати 18% ПДФО і 1,5% військового збору.

Згідно з законопроєктом №13232 (вже зареєстрованим у Раді), оператори платформ щороку подаватимуть дані про продавців та їхні доходи до податкової.

Хто платитиме?
▪️ Якщо платформа приймає оплату — вона сама утримує податки з покупців та перераховує державі.
▪️ Якщо розрахунки поза платформою (наприклад, готівка при самовивозі при покупках на OLX) — продавець платить самостійно.

Втім, у законопроєкті багато плутанини. 

«Він тільки дивно називається, що це для міжнародного обміну. А суть його, в основному, в тому, що там Rozetka, Prom та всі інші мають стати податковими агентами, мають вести цей облік і так далі. Хоча я не зовсім розумію: якщо з чеками все правильно зробити, то це буде не потрібно. Або якщо це буде робитися через цифрові платформи, тоді треба відмінити чеки в інтернет-торгівлі», — зазначив Ігор Дядюра.

Він також зауважив, що нові правила можуть змусити людей уникати офіційних розрахунків:

«Все те, що зараз робить податкова, приводить тільки до того, що я не плачу красиво і зручно прямо на сайті. Потім у Viber отримую номер картки і перераховую. Це вже ніяк не контролюється».

Дядюра додав, що в законопроєкті є ще один спеціальний податковий режим — 5% для тих, хто торгує на таких майданчиках. На його думку, це лише створює додаткову плутанину:

«Реєструєшся ФОПом, торгуєш — третя група, 5% плюс 1% військового збору — і все. Для чого ще один заплутаний варіант?».

А що ви думаєте про цю ініціативу?

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Україна втратить близько $800 млн в червні-грудні 2025 року після скасування преференцій для української агропродукції — НБУ

Учора завершились дія європейського торговельного безвізу для України.

Це означає, що з сьогоднішнього дня, ми повертаємося до умов Повної та всеохопної зони вільної торгівлі, що діяли до початку повномасштабного вторгнення, пояснює наша старша економістка Яна Охріменко. 

🌾 Попереду – переговори із європейськими партнерами, результатом яких мають стати постійні домовленості щодо нових лімітів квот та ставок мит.

Вже відомо, що преференційний режим для українських заліза та сталі буде продовжено ще на три роки. Утім, в 2024-му році, український експорт металів та виробів із них до ЄС становив €2.6 млрд (або 11% українського експорту до ЄС), тоді як експорт товарів агро-промислового комплексу – €13.1 млрд (більше ніж 50% нашого експорту до ЄС). 

До кінця 2025 року українські агроекспортери матимуть доступ лише до 7/12 лімітів митних квот зразка 2021 року. 

«Проте, є приводи для обережного оптимізму. Заяви українських урядовців та європейські джерела вказують на можливість встановлення тимчасових перехідних періодів – преференцій для українських експортерів на час переговорів», — резюмує Яна Охріменко.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

«Закручують там, де не страшно закручувати», 一 старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай про роботу податкової в подкасті “Хроніки економіки” на Економічній правді

Минулого року податкова активізувалася в боротьбі зі «схемами», але переважно там, де це політично безпечно й не надто складно. Так, наприклад, податківці приходять до моделей OnlyFans, чия діяльність заборонена в Україні, чи беруться за оподаткування OLX, тоді як відомі виробники контрафактних цигарок, залишаються поза увагою: 

«Закручують там, де не страшно закручувати. Коли ти останній раз чув якісь новини про Винниківську тютюнову фабрику?», 一 згадує Гайдай.

👉 Ще цікаве з подкасту:

«Ключові пункти хорошої податкової реформи: змиритися з тим, що податок на прибуток у нас всі платять, як хочуть, або не платять, і рухати його в тому напрямку, як він працює в розвинених країнах. Працювати з тим, що насправді для нас приносить кошти — це, в першу чергу, непряме оподаткування, тобто ПДВ. 

Друге — треба змінювати підхід до оподаткування доходів фізосіб, зокрема, рухатися до наскрізного декларування та більшої мотивації платників. Можливо, прогресивна шкала теж, але вона працює тільки тоді, коли є нормальне адміністрування. 

Третє — це як в нас працюють міжбюджетні відносини: щоб податки зараховувались там, де люди живуть, а не там, де працюють. (…) Тоді громади бачитимуть прямий зв’язок між створенням умов і надходженнями».

▪️ Про підвищення податків:

«Ми вже десь на межі того, що можна збирати. Згенерувати економіка може більше, але це вже буде скоріше за все спричиняти істотно більше шкоди. А якщо ми все-таки підвищуємо, то, принаймні, не ставки підвищувати, а розширювати базу. (…) 

У цьому році у нас в будь-якому випадку не буде проблем з фінансуванням, тому що є зобов'язання наших зовнішніх партнерів».

▪️ Про нового голову ДПС: 

«Він, моє особисте враження, зацікавлений показати швидкий результат, для того, щоб піти далі, просуватися по кар'єрі в тому напрямку, який логічніший для нього, а він явно логічніший не в фіскальних органах, а в правоохоронних.

Це як корпоративний управлінець, який зацікавлений показати зараз гарний результат для свого річного бонусу, а не побудувати те, що зробить бізнес стійким через 5-7 років», 一каже Юрій Гайдай.

Слухайте більше про те, якою має бути хороша податкова реформа, чи вистачить Україні грошей на оборону цьогоріч та що будемо робити з державним боргом в майбутньому за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Шукаємо старшого економіста(ку) у Центр економічної стратегії 

Це вакансія для людини зі знанням економічної теорії, аналітичними навичками та вмінням працювати з цифрами, яка готова самостійно вести дослідницькі проєкти.

Ми пропонуємо гідну оплату праці, медичне страхування, гнучкий формат роботи (в офісі в Києві чи віддалено) та можливість долучитися до формування економічної політики та реформ в Україні.

👉 Детальний опис вакансії та вимоги за посиланням: https://ces.org.ua/about/careers/ 

Чекаємо на ваші резюме та супровідні листи – [email protected] 

Надсилайте допис знайомим, яких може зацікавити ця вакансія.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Вперше за понад два роки інфляція перевищила облікову ставку 

У травні індекс споживчих цін рік до року сягнув 15,9%, тоді як облікова ставка Національного банку України з 6 червня залишилась на рівні 15,5%

Те, що зараз інфляція обігнала ставку 一 це тимчасово, і не страшно. НБУ сподіваються, що ставки у 15,5% буде достатньо для стримання інфляції. 

🍇 Найбільше за місяць подорожчали фрукти — на 17,6%, а найбільше здешевшали яйця, ціна на які знизилася на 8,7%.

У рішенні НБУ щодо збереження облікової ставки зазначалося, що інфляція в травні, ймовірно, досягне свого локального максимуму, і в подальшому вона поступово сповільнюватиметься. 

👉 Попри те, що інфляція перевищує рівень депозитних ставок, ОВДП все ще залишаються вигідним інструментом для заощаджень. 

Графік — Трекер економіки під час війни (виходить за підтримки ПриватБанку). 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Минулого тижня конкурс на посаду Директора БЕБ фактично було зірвано

📄 8 червня 2025 року конкурсна комісія отримала лист від СБУ, де без конкретних доказів висловлювалися сумніви щодо доброчесності деяких претендентів. 

Далі скасували співбесіди з кандидатами, а троє українських членів комісії не з’явилися на засідання, зірвавши кворум і фактично заблокувавши подальший хід конкурсу.

Сьогодні стало відомо, що конкурс на директора БЕБ таки розблокований. 

Комісія щойно провела засідання і повертається до проведення інтерв'ю.

Одностайно, шістьма голосами, інтерв'ю перенесли на 21-23 червня (по 5-6 кандидатів щодня).

👉 Ось що з цього приводу думає наш старший економіст Юрій Гайдай.

«Про конкурс на посаду Директора БЕБ.

Я поки обережно добираю слова, бо все ж є шанс, що конкурс буде розблокований. На сьогодні Комісія призначила засідання, і я маю поміркований оптимізм.

За ці дні я наслухався oфрек, що: у цієї реформи немає стейкхолдерів, бо цю тему затоксичили; що чесний конкурс не гарантує, що посаду займе «хороша, рівновіддалена людина»(sic!); що комісія непрозоро приймає рішення; що «НАБУшники остаточно захоплять владу»; і т.д. і т.п.
Все це газлайтинг і раціоналізація негідної поведінки.

Для мене незаперечним виглядає наступне:

1) Перезавантаження БЕБ і розвиток його, як незалежної, аналітично-орієнтованої інституції - необхідна (але недостатня) умова для здорового бізнес-середовища в Україні.

2) Призначення незалежного і професійного Директора БЕБ – необхідна (але недостатня) умова для п.1, а також – для збереження співпраці (і довіри!) з міжнародними донорами, на яких тримається половина бюджету.

3) Була ухвалена законодавча і нормативна рамка для п.2. В Комісію були запрошені три українські правники та три міжнародники з доброю репутацією. (…)

4) Згідно ухваленої рамки, вибір кандидата, якого Комісія рекомендуватиме (!) призначити – відповідальність Комісії.

5) Комісія детально публікує інформацію по ходу конкурсу – методологію проведення конкурсу, зразки тестових завдань до проведення тестування, самі завдання і відповіді кожного кандидата після тестування, його бали. Засідання Комісії транслюються публічно.

Комісія не обов’язково має рекомендувати кандидата з найбільшою кількістю балів. Це комплексне рішення, і оцінки за кожне із завдань – це просто додаткова вхідна інформація для ухвалення цього рішення. Апелювання до того, що Комісія має розкрити детальну методологію оцінювання – спроба знайти зачіпки і зірвати конкурс, наприклад через суди.

6) Перевірка кандидатів СБУ була проведена і проблем не виявила. Від формулювань листа українських членів комісії, яким виправдовують спробу зірвати конкурс під соусом "а давайте перевіримо ще, бо на помийці пишуть", мені хочеться ригати. (...)

7) Під це все розгортається потік дискредитаційних матеріалів, які зроблені в кращих (гірших?) традиціях джинси епохи Януковичаа на УНІАН, УНН та помийках, плюс вкиди від показових кадрів накшталт Владіміра Бондаренка (хто знає, той знає).
(...)

Чому це все відбувається?

Продовження у коментарях 👇

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

❗️Закликаємо зберегти та продовжити участь міжнародних експертів у конкурсних комісіях!

🎯Більше 50 громадських організацій підписали спільну заяву про продовження участі міжнародних експертів у конкурсних комісіях. Влада усе ще ігнорує проблеми у сфері реформи верховенства права, тому громадськість об’єдналася для того, аби вберегти суди від стороннього керування.

▪️ На сьогодні незалежність Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) під загрозою. Від її роботи залежить якість суддів, призначених пожиттєво на свої посади. Тепер же окрім того, що інституція піддається системному тиску ДБР, до її складу відкриваються двері для політично залежних кандидатів через те, що Верховна Рада не продовжила повноваження незалежних міжнародних експертів в Конкурсній комісії при ВККС.

📌1 червня завершились повноваження міжнародних експертів у Комісії, яка добирає членів Вищої кваліфкомісії суддів (ВККС). На їхні місця претендуватимуть представники нереформованих Ради суддів та Ради адвокатів України, очільники яких мають звʼязки з Вовком, Портновим та Медведчуком. Слідом за Комісією мандат міжнародних експертів у листопаді має закінчитись у Громадській раді міжнародних експертів (ГРМЕ) при Вищому антикор суді (ВАКС) та інших подібних комісіях. Якщо це станеться є ризик відкату реформи правосуддя на роки назад.

📌Саме після оновлення за участі міжнародних експертів, ВККС розпочала відбір понад 2 000 суддів та зрушила з місця очищення судової системи від одіозних суддів. Реформа ВККС та Вищої ради правосуддя була другим з семи пунктів вимог, за які Україні дали статус кандидата і відкрили перемовини про вступ до Євросоюзу.

📌Попереду у ВККС — ще більше викликів: добір кандидатів до нових адмінсудів, оновлення Верховного Суду, добір суддів до ВАКС. Отже, якщо участь міжнародних експертів у Конкурсній комісії не буде безперервно продовжено, Україна втратить запобіжник незалежності ВККС, а разом із ним – стане можливим пропуск “зручних” кандидатів до системи.

Ми закликаємо владу забезпечити безперервність мандатів міжнародних експертів у всіх конкурсних комісіях.

Долучайтеся до поширення та підписання заяви: https://forms.gle/VMF1FnzS9xMzqDtW7

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ До 10-річчя ЦЕС записали подкаст про зміни в українській економіці за останні 10 років

Для цього зібралися в одній студії Гліб Вишлінський, директор ЦЕС, Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки, Євген Глібовицький, директор Інституту фронтиру, та ведучий подкасту старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай.

З цікавих цитат:

Тимофій Милованов:

«Держава нікому нічого не має. Держави як такої немає — це конструкція. Насправді держава — це ми всі. Це інтелектуальна конструкція, щоб легше було про це говорити. Я завжди бачив, як у Міністерстві економіки ходиш по коридору — зліва святі, справа чорти. І вони разом ходять на обід, щось обмінюють... Як це співіснує? А отак. Нема того світу, який мав би бути, його треба побудувати. Моя філософія проста 一 що я можу зробити сам?».

Євген Глібовицький:

«Ми живемо у світі миттєвої винагороди. У нас — короткий горизонт дій: обираємо одну зефірку зараз, а не дві потім. Але саме це не дає нам побудувати стійкість, яка дозволила б конкурувати із Заходом. Справжня незалежність настала у 2014-му, коли країна почала платити за право бути самостійною. І тільки нова суб’єктність — економічна, культурна, етична — може втримати цей вибір. Бо стара система досі диктує правила». 

 
Гліб Вишлінський:

«У 2018 році ми створили короткий маніфест — KPI для економіки через 5 років. Повномасштабне вторгнення частково змінило фокус, але ми вирішили оцінити, що вдалося, а що ні. Серед досягнень — запуск ринку землі й просування євроінтеграції. Де я не бачу і наближення до того рівня, який ми ставили для себе як цільовий, це якість врядування на рівні Центральної і Східної Європи. Приватизація державних банків і підприємств також не реалізувалася».

👉 Подивитися подкаст можна на нашому YouTube за посиланням.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💶 НБУ встановив рекордний курс гривні до євро – 48 грн 8 коп.

Попередній максимум (47 грн 77 коп.) був зафіксований у квітні.

Як і тоді, здорожчання європейської валюти пояснюється не проблемами гривні, а зміцненням євро до світових валют.

Зокрема, вчора євро зріс у вартості до $1,16 вперше з 2021 року.

Схоже, торгівельне перемир’я в США лише ненадовго підтримало долар. Зараз валютні ринки реагують на нові митні погрози від Трампа, очікування зниження ставки ФРС і яструбині коментарі спікерів Європейського Центрального Банку, через що євро зміцнюється проти долара.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Україна недоотримає до €1,5 млрд допомоги через невчасне виконання зобов’язань 

👉 Також, з 11 маяків, які треба було виконати до кінця другого кварталу, станом на вчора уряд виконав лише три.

Через невиконання трьох структурних маяків, передбачених Планом України (Ukraine Facility) на перший квартал 2025 року, державний бюджет недоотримає від ЄС до €1,5 млрд.

Про це йдеться у щомісячному Моніторингу виконання програми МВФ та допомоги ЄС від консорціуму аналітичних центрів RRR4U.

Протермінованими залишаються:

▪️ Збільшення кадрового складу Вищого антикорупційного суду;
▪️ Реформування АРМА;
▪️ Реформування територіальної організації виконавчої влади. 

«Висока ритмічність ERA loans 一 не панацея і не привід завалювати Ukraine Facility. Особливо коли планується збільшення видатків держбюджету на 400 млрд грн, значна частина яких буде покриватися за рахунок розміщення додаткових ОВДП під 16%+ річних.

Як грантова складова, так і відсотки за кредитами в межах Ukraine Facility вже закладені в бюджет ЄС. Інакше кажучи, для України вартість цих кредитів становить 0% річних – усі витрати на обслуговування боргу покриваються за рахунок внесків країн-членів ЄС», 一 коментує наш економіст Богдан Слуцький.

Водночас всі маяки МВФ, які стосувалися інтеграції плану пріоритетних публічних інвестицій у бюджетний процес та мали бути виконані для восьмого перегляду Програми, були впроваджені вчасно. Експерти очікують, що завдяки цьому Україна отримає черговий транш від МВФ у розмірі $490 млн. 

Попри те, що у короткостроковій перспективі всі зобов’язання виконано, загальна ситуація з реформами за програмою МВФ залишається складною. Наприклад, у випадку реформи митниці довелося заздалегідь домовлятися з МВФ про перенесення відповідного маяка з кінця червня на кінець року. 

🔗 Презентація моніторингу доступна за посиланням.

Підготовка Моніторингу та цей захід відбулися за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, DiXi Group.

Цікава інфографіка від TopLead з даних нашого дослідження спільно з Інститутом поведінкових досліджень при American University Kyiv

👉 Нагадаємо, що раніше ми писали про те, чому більше 70% жінок не розглядають виїзд за кордон, а також чому жінки за кордоном частіше вважають Україну небезпечнішою, ніж ті, хто живе тут.

📌 Повне дослідження за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Китай витискає все до останньої краплі, Німеччина здає позиції — що відбувається з іноземними інвестиціями?

Цього тижня вийшов останній подкаст «Що з економікою?» за участі нашого старшого економіста Юрія Гайдая. Дякуємо Юрію за ці 200+ епізодів.

🫶 Ми продовжимо записувати подкаст вже без Юрія, а з новими ведучими — але про це все згодом.

👉 В останньому випуску поговорили про тему прямих іноземних інвестицій в Центрально-Східній Європі разом з економісткою Віденського інституту міжнародних економічних досліджень Ольгою Піндюк. Їхній новий звіт — про те, хто втрачає позиції, хто інвестує агресивніше і яке місце займає Україна.

Кілька цікавих думок:

🇩🇪 Про Німеччину: Країни Центрально-Східної Європи, які швидко зростали завдяки розбудові виробничих ланцюжків з Німеччиною, зараз від цього і потерпають. 

«У Німеччині модель, яка довго вважалась успішною, перестає працювати: високі ціни на енергоносії, конкуренція з Китаєм, часткова втрата ринків у США. Автомобільна промисловість уже не така конкурентоздатна, особливо в сегменті електрокарів», 一 каже Ольга Піндюк.

Це означає, що німецькі компанії не будуть далі інвестувати у розширення виробництва в країнах, де розміщені їхні заводи, що створює значні проблеми для всього регіону.

🇺🇦 Про Україну: В Україні інвестори зараз радше запускають невеликі проєкти, часто в ІТ або послугах, де не потрібно великих капіталовкладень. Безпекові ризики залишаються головною перешкодою. Поки не буде чіткого завершення війни з надійними гарантіями, складно очікувати на масштабний приплив капіталу. 

Навіть попри те, що Україна має потенціал дати Європі доступ до рідкоземельних металів і джерел зеленої енергетики — поки немає безпеки, це все залишається на рівні намірів. І навіть реформи та статус кандидата в ЄС цього не переб’ють.

🇨🇳 Про Китай: В ЄС було суттєво підвищено бар’єри на вхід для китайського капіталу: запроваджено перевірки, скринінг. І саме через це багато масштабних інфраструктурних проєктів — портових чи залізничних — зрештою не були реалізовані. Наприклад, Китай придбав грецький порт, але подальший розвиток там зупинився. Зараз фактично лише Угорщина залишається відкритою до таких інвестицій.

«Китай не надає гуманітарну допомогу, (...) вони вижимають все до останньої краплі, особливого позитивного ефекту для економіки Росії, наприклад, не варто очікувати», 一 коментує Піндюк.

🎧 Слухайте наш подкаст «Що з економікою?» на усіх подкаст-платформах.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Рада прийняла в цілому закон про введення інституту множинного громадянства в Україні 

Що змінюється:

▪️ Українці зможуть офіційно мати кілька громадянств.
▪️ Спроститься процедура отримання українського громадянства.
▪️ Уточнюється статус іноземців і осіб без громадянства, які служили в українській армії.

Навіщо це потрібно:

▪️ Щоб українцям за кордоном було легше підтримувати зв’язок із країною, навіть якщо вони стали громадянами інших держав.
▪️ Щоб залучати кваліфікованих іноземців до відбудови країни й посилення оборони.

Нагадаємо, що раніше ми писали про те, чому підтримуємо цю ідею:

Україна стикалися із серйозними демографічними викликами ще до війни: старіння населення, низька народжуваність, рання смертність, еміграція. 

▪️ Введення множинного громадянства може стати стимулом для українців, які виїхали за кордон і отримали інше громадянство, залишатися пов'язаними з Україною, зберігаючи своє українське громадянство.

▪️ Іноземці, включаючи представників української діаспори та інших, які бажають імігрувати в Україну, могли б отримати громадянство, не втрачаючи попереднього. Це могло б стимулювати їх до тривалого проживання та інтеграції в українське суспільство.

*Дані таблиці станом на кінець листопада 2024 року з нашого дослідження про біженців.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💶 “Дорожче” євро не покращить торгівельний баланс України найбличжим часом

Україна традиційно імпортує значно більше, ніж експортує. 

(Графік — наш Трекер економіки під час війни)

За попередніми даними НБУ, у квітні 2025 року баланс товарів та послуг був негативним: $-3,6 млрд. 

▪️ Імпорт товарів: $6,3 млрд 一 Експорт товарів: $3,1 млрд

▪️ Імпорт послуг: $1,7 млрд 一 Експорт послуг: $1,3 млрд

Проте, відносне подорожчання європейських товарів в Україні та зниження цін (в євро) на українські товари не здатне покращити торговельний баланс 一 принаймні, в короткотерміновій перспективі. 

“Істотного покращення торговельного балансу очікувати не варто, натомість ціни в Україні можуть зрости. Вирішальну роль відіграє структура торгівлі. Значна частина українського експорту до ЄС – сільськогосподарська сировина, попит на яку слабко реагує на зміни цін. У той же час, для імпорту з ЄС – машин, обладнання, і техніки – немає повноцінної альтернативи в Україні (отже, ми продовжимо імпортувати, але за вищими цінами)”, — коментує наша старша економістка Яна Охріменка для Forbes.

📈 Нагадаємо, що наш Трекер — це місце, де ми зібрали найважливіші графіки, які пояснюють стан української економіки. Ми регулярно оновлюємо дані за більше, ніж 20 ключовими показниками — від курсу та торгівлі, до енергетики та ринку праці.

Щоб отримувати оновлення не тільки в Telegram, але і на пошту — підпишіться за посиланням.

Трекер виходить за підтримки ПриватБанку. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Як ви себе почуваєте? 

Це питання 一 частина міжнародного дослідження про психічне здоров'я, яке проводить Колумбійський університет (США) у 90+ країнах.

Наші колеги з Інституту поведінкових досліджень AUK долучились до нього, аби Україна теж була представлена.

👉 Якщо вам 18+ років, ви проживаєте зараз в Україні і маєте 5-10 хвилин вільного часу – заповніть коротку анонімну анкету (всього 20 запитань) за посиланням.

Результатами дослідження обов’язково поділимося на нашому каналі, щойно вони стануть доступні.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Звісно, опитування не просто так робили

Додали у наш Трекер економіки нову таблицю, яка дозволяє зручно орієнтуватися в актуальних даних про інфляцію — за останній місяць, з початку року та в річному вимірі.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram