💸 Програма Національного кешбеку може частково компенсувати підвищення податків для малозабезпечених сімей

Про це в етері телеканалу «Київ 24» розповів виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський:

«Якщо програма запрацює на повну, вона матиме позитивний вплив особливо для тих родин, які витрачають більшу частку свого доходу на продовольчі товари, і зможе частково компенсувати підвищення військового збору, заплановане на жовтень».

Програма також цікава для українських компаній, що конкурують з іноземними виробниками, зокрема в харчовій промисловості.

👉 Нагадаємо, що на фінансування програми до кінця 2024 року з бюджету мають витратити 3 млрд грн. Однозначної оцінки «кешбеку» немає 一 адже паралельно уряд шукає гроші на покриття дефіциту бюджету.

❓А ви вже користуєтесь Національним кешбеком?

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📱Як ми втрачаємо мільярди на контрабанді айфонів?

Генеральний директор Comfy Ігор Хижняк до офіційного старту продажів купив три iPhone 16 Pro. Жоден з магазинів (Ябко, Yabluka та ТехноЇжак) не видав фіскального чека (продовження на скрині).

👉 З допису старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.

«Як гадаєте, чому відповідальні державні органи прикидаються тряпочкою та ігнорують ухилення від сплати податків у себе перед носом?

Це ж легка перемога, ні? Відкриваєш кримінальне провадження, робиш контрольну закупівлю, документуєш, розмотуєш, ДПС виходить на позапланову податкову перевірку, донарахування суми з 7-8 нулями, відшкодування завданої шкоди, переможні прес-релізи, зірочки на погони, подяки та підвищення, красиві слайди для донорів-міжнародників.

І далі в сусідню мережу і знову по колу. А паралельно можна розмотати й тих, хто ці айфони через кордон пропускає, і тих, хто обслуговує платежі».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⛽️ Мито на російський скраплений газ – це реальний механізм зменшити доходи Росії

За підрахунками фінської організації CREA з початку повномасштабного вторгнення від продажу енергетичних ресурсів Росія заробила майже €800 млрд. З них €33 млрд заплатили країни ЄС за російський СПГ.

Російський СПГ імпортується до ЄС за нульовою ставкою через «режим найбільшого сприяння» (MFN), оскільки Росія є членом Світової організації торгівлі.

При цьому, після введення санкцій на трубопровідний газ у 2022 році, поставки російського СПГ тільки зросли. З вересня 2022 року імпорт російського СПГ в країни ЄС виріс майже на 40%. А частка російського СПГ зросла з 11% до майже 20%. Також країни ЄС продовжують продовжують заключати довгострокові контракти з Росією на купівлю СПГ до 2040 року.

👉 Втім, уже сьогодні реально змусити Росію платити «war tax» 一 запровадивши на рівні країн ЄС мито на російський СПГ.

Про це розповіла Ольга Балицька, юристка та учасниця Наглядової ради ЦЕС на конференції «Make Russia Pay» 2024 від Міжнародного центру української перемоги:

«Згідно зі статтею 21 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) від 1947 року, країни можуть обмежувати режим найбільшого сприяння з міркувань безпеки або відповідно до Статуту ООН. Тобто, ЄС має юридичне право запровадити мито виключно для Росії, якщо зможе обґрунтувати це питанням національної безпеки або міжнародної стабільності».

Детальніше про цей підхід можна прочитати тут.

🇪🇺 Рішення має ухвалити Рада ЄС, у складі міністрів торгівлі країн-членів. Найближче засідання Ради заплановане на жовтень цього року. Зараз ЄС очолює Угорщина, а з 2025 року головування перейде до Польщі.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👷‍♂️ Чому будівельники не поспішають брати участь у тендерах?

У рамках проєкту «Контроль витрат на відновлення» продовжуємо щомісяця моніторити хід відбудови.

«Нам подобається Prozorro, але є недоліки, що дозволяють місцевим органам влади здійснювати корупційні дії. Наприклад, ставити вимоги, які можуть виконати лише одна-дві компанії», — розповів президент Конфедерації будівельників України Лев Парцхаладзе під час нашого заходу.

👉 Інші причини, які впливають на бажання будівельних компаній брати участь у тендерах:

▪️Середня заробітна плата у галузі не відповідає ринковим умовам. Через тіньовий ринок у кошторисах вказують нерелевантну зарплату, наприклад, 7 тис. грн. У результаті будівельні компанії змушені закладати ці витрати в інші статті бюджету, що призводить до ризику перевірок правоохоронних органів.
▪️ Проблеми з фінансуванням. Компанії часто не мають доступу до авансу, поки не виконують певні роботи. Це створює фінансові проблеми, оскільки необхідно сплачувати податки (ПДВ), не отримавши коштів.
▪️ Недосконала проєктна документація. Іноді вона застаріла на 2-3 роки, що призводить до постійних коригувань і збільшує корупційні ризики на місцевому рівні.
▪️ Недостатня відкритість для міжнародних компаній. Через короткі строки на подання документів (наприклад, 7 днів), важко правильно та якісно підготувати тендерні пропозиції. Це фактично унеможливлює участь іноземних компаній. Крім того, вони прискіпливо ставляться до таких моментів, як застарілі ціни в документації.

📌 Завантажити презентацію з заходу або послухати дискусію можна у нас на сайті.

Проєкт «Контроль витрат на відновлення» реалізує Центр економічної стратегії, ІЕД та ГО «Технології Прогресу» за фінансової підтримки Європейського Союзу. Всі учасники проєкту є членами коаліції RISE.

Чому у багатих країн виникає потреба підвищити податки? За статтею The Economist

Вони витрачають все більше на соціалку - пенсії, пільги та виплати, піклуючись про старіюче населення та борючись із нерівністю доходів. За 40 років такі видатки зросли з 14 до 21% ВВП.

💸 Але політики не хочуть підвищувати податки для фінансування соціалки, тому збільшують запозичення і зменшують фінансування державних послуг. В Канаді ростуть черги в дитсадки, Британія змушена достроково звільняти засуджених через переповнені тюрми, поїзди в Німеччині постійно запізнюються.

Політики також не хочуть підвишувати пенсійний вік чи скорочувати соціалку, щоб зберегти шанси на переобрання. Тому, щоб уникнути колапсу державних послуг (або бюджетної кризи), вони підвищують податки.

Чи обов’язково зростання розмірів держави означає кінець капіталізму? Ні. Вільні ринки та зростання перерозподілу в державі можуть добре співіснувати. Для цього потрібно, щоб податки не викривлювали стимули до підприємництва, а соціалка не затягувала потенційно продуктивних працівників. Перерозподіл сам по собі є “м’якішою” економічною політикою, ніж збільшення кількості держслужбовців чи націоналізація підприємств.

😨 Але, наприклад, Британія планує підвищити податки на заощадження та інвестиції, що шкодитиме зростанню. В США, з їх шаленим дефіцитом бюджету, Трамп замість підвищення податків пропонує збільшити мита, що грубо викривить стимули в міжнародній торгівлі.

Які ж податки є більш ефективними? На першому місці - оподаткування нерухомості. Але виборці ненавидять цей податок, бо він стягується у вигляді регулярних, осяжних і великих платежів.

👉 На другому місці - ПДВ. Він оподатковує споживання і викривлює стимули в економіці лише у разі звільнень окремих товарів та послуг від нього. Також перевагою ПДВ є те, що виборці легше сприймають сплату і підвищеня цього податку.

У 2011 Британія підвищила ставку ПДВ з 17,5 до 20% і це практично не викликало спротиву. Скандинавські країни поєднують великі державні видатки з процвітаючою економікою завдяки високим ставкам ПДВ - до 25%. Естонія теж підвищить ПДВ до цього рівня, щоб профінансувати оборону.

А які аргументи проти ПДВ? ПДВ є регресивним, бо бідні витачають більшу частку свого доходу на споживання, а отже на сплату ПДВ. Але бідні також набільше виграють від державних послуг та соціальних виплат! Також ПДВ впливає на інфляцію. Але інфляція зараз низька, і поетапне підвищення ставки мало б незначний вплив на зростання цін.

📌 В сухому підсумку - ПДВ недосконалий, але це найкращий спосіб профінансувати державні послуги та соціалку за старіючого населення, не прибивши підприємництво.

«Все зазначене вище є навіть більш актуальним для України. Уряд стоїть перед вибором - чиїм коштом профінансувати збільшення оборонних видатків. Збирати більше з доходів громадян та прибутків бізнесу, чи з непрямих податків - ПДВ та акцизів. І додатковим аргументом на користь останніх є значна тіньова економіка України. ПДВ зачіпає і тих, хто не робить внеску у фінансування війни та державних послуг. А військовий збір з доходів заплатять ті, хто й так платить відчутні податки, працюючи «вбілу», — коментує наш старший економіст Юрій Гайдай.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Україна відновила незначний експорт електроенергії

В останні дні вересня вдалося експортувати близько 0,8 ГВт·год в окремі години, коли попит всередині країни був невеликим.

«Це дуже мало: такий обсяг може виробити Південноукраїнська АЕС за 15 хвилин, якщо працюватиме на повній потужності. Експорт електроенергії за кордон — позитивна новина, що свідчить про нормалізацію ситуації в енергосистемі. Якщо ж дефіцит електроенергії в Україні відновиться, експорт можна буде швидко відмінити», 一 пояснює економіст ЦЕС Максим Самойлюк у нашому Трекері економіки під час війни.

👉 Незважаючи на відновлення експорту в окремі години, загалом домінує імпорт.

У вересні Україна імпортувала 436,7 ГВт·год електроенергії, а експортувала тільки 0,8 ГВт·год. Навіть враховуючи ті технічні обмеження імпорту, що існують (до 1,7 ГВт потужності), його можна ще суттєво наростити, до приблизно 1200 ГВт·год на місяць.

Додамо, що вчора енергетики достроково вивели з ремонту енергоблок однієї з АЕС. Він додасть енергосистемі 1000 МВт.

Графік 一 Трекер економіки під час війни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📈 ПДВ vs Військовий збір

Старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай з робочої групи по податковому законопроєкту.

«Позиція Голови податкового комітету (Гетманцева) амбівалентна 一 «є плюси, є мінуси». Ряд депутатів різних фракцій підтримують підвищення ПДВ замість військовий збір (ВЗ).

👉 Єдині, хто активно підтримують ВЗ 一 Мінфін, в особі Світлани Воробей. Основний аргумент пані Світлани — більший інфляційний вплив ПДВ. Хоча монетарка та інфляція - це прерогатива НБУ.

Інфляція прогнозується поміркована, і що 9, що 10% 一 абсолютно ок рівень інфляції під час війни. Буде навіть трішки більше доходів до бюджету.

Інші аргументи — «ВЗ менш токсичний в адмініструванні» та «ПДВ теж доведеться піднімати, давайте залишимо його на потім» 一 я навіть не коментуватиму.

Схиляюся до того, щоб погодитися з Ярославом Железняком — єдине пояснення цьому всьому 一 хтось переконав Президента, що ВЗ краще рішення, і тепер усі змушені дотримуватися «лінії партії», не маючи змоги сказати про це відверто».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

«У нас вперше може бути проблема відсутності не грошей, а людей»

👉 30 вересня Уряд ухвалив Стратегію демографічного розвитку-2040. Це було однією з вимог ЄС для отримання фінансування.

Стратегія включає понад 250 конкретних заходів з дедлайнами і відповідальними. До створення документу долучились й експерти ЦЕС.

Про Стратегію, ситуацію з міграцією та тенденцію старіння населення говоримо у новому подкасті з Володимиром Ландою, старшим економістом ЦЕС.

▪️Скільки людей насправді живе в Україні? А скільки – в Європі? Чому цифри в різних джерелах так сильно відрізняються?
▪️Як зберігати економічну і соціальну активність людей старшого віку?
▪️В якій країні середній вік громадян втричі менший ніж в Україні – лише 15 років?

🎧 Послухати можна за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💻 Для ІТ-послуг можуть прибити спрощену систему оподаткування

(допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая).

«Вчора на робочій групі дискусія про те, як захистити (і чи треба захищати) Дія.Сіті від перетоку у ФОПи (якщо спрощенцям 3-ї групи встановлять 1% ВЗ, а для Дія.Сіті буде 5%) дійшла до несподіваної ідеї.

Її суть 一 «держава гарантувала, що режим Дія.Сіті буде захищеним від конкуренції з тими, хто оптимізує через спрощенців 一 то давайте просто заборонимо на спрощенці займатися усіма видами діяльності, які є в Дія.Сіті».
Ця ідея несподівано отримала доволі широку підтримку.

Ну бо зберігати чинний режим Дія.Сіті, коли всім навколо підвищують податки (хоча спрощенцям 一 взагалі на півшишечки) 一 виглядає політично неможливим.

👉 Підвищити ПДВ замість ВЗ 一 теж не хочуть, учора писав про це.

Відтак, може скластися несподіваний консенсус, і всі ІТ-послуги зі спрощенки приберуть. Не беруся оцінити шанси на проходження такої норми у парламенті. Можливо, це просто тролинг (взагалі на РГ було багато тролингу, прихованого за ввічливими відповідями).

Лише зауважу, що чинна Нацстратегія доходів передбачає диференціацію ставок єдиного податку за видами діяльності, щоб врахувати різну маржинальність цих видів діяльності.

Умовно 一 торгівля за ставкою, близькою до теперішніх, консалтинг та інші інтелектуальні послуги 一 за ставкою, ближчою до ПДФО.

І замість заганяти всіх ІТ-спрощенців у Дія.Сіті (а серед них є і реальні фрилансери, не лише зарплатні ФОПи), можна реалізувати цей крок НСД і залишити їм вибір. І навіть не гратися із запровадженням ВЗ для спрощенців натомість».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👨‍👩‍👧‍👦 Чому оцінки ЦЕС про кількість українців за кордоном відрізняються від оцінок ООН? І чому це не протирічить один одному?

(з допису нашого старшого економіста Володимира Ланди).

Одне з питань, яке найчастіше ставлять до Стратегії демографічного розвитку – це кількість українців за кордоном. У тексті Стратегії наводиться оцінка 5 млн, тоді як критики зазвичай наводять оцінку UNHCR (Управління Верховного комісара ООН у справах біженців) у 6,7 млн. Поясню, чому обидві оцінки є коректними одночасно.

UNHCR оцінює кількість осіб, що зареєстровані за межами України як такі, що перемістилися внаслідок війни в Україні. Які саме переміщені внаслідок війни люди включені до цієї оцінки?

▪️ Громадяни України (близько 5 млн, близько 3/4 загальної оцінки)
▪️ Громадяни інших країн (крім громадян країн ЄС) та особи без громадянства, які перемістилися внаслідок війни, переважно у 2022 році
▪️ Частина громадян України, які вже повернулися в Україну, але перебувають на обліку як біженці за кордоном
▪️ Громадяни, які перебувають на обліку одночасно більше ніж в одній країні (в кількох країнах ЄС навряд вийде зареєструватися одночасно, а от, умовно, у Туреччини з Сербією може бути неідеально налагоджений обмін даними).
▪️ Деякі інші категорії, кожна з яких сама по особі є не дуже чисельною (наприклад, громадяни України, що вийшли з українського громадянства після переміщення з України).

Як порахована оцінка 5 млн? У нашому дослідженні про біженців ми проаналізували дані про перетини кордонів у 2022-2023 рр.

Проте кордон перетинають не лише біженці, а й багато інших людей: волонтерів, тих, що їдуть у відрядження, задля торгівлі, у відпустку, тощо. Тому, щоб оцінити кількість біженців, потрібно зважати саме на різницю між виїздами та в’їздами в Україну, а не на абсолютну кількість виїздів.

👉 За нашими підрахунками, 3,3 млн українців виїхали за кордон через західний кордон України (можуть перебувати у ЄС або в інших країнах), 250 тис. 一 через Росію чи Білорусь, але зараз перебувають в третіх країнах та 1,3 млн перебувають в Росії. Загалом 一 4,9 млн українців (станом на початок 2024 року, ця цифра продовжує зростати).

Оцінки в 5 млн та 6,7 млн не протирічать одна одній 一 залежить від того, кого саме рахувати 一 громадян України за кордоном чи кількість реєстрацій біженців з України.

🎧 Нагадаємо, що цього тижня ми записали подкаст з Володимиром, де поговорили про Стратегію демографічного розвитку та ситуацію з міграцією.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇷🇴Румунія звернулась до Єврокомісії з проханням обмежити імпорт яєць і м’яса птиці з України

Про це повідомило румунське Міністерство сільського господарства.

Тижнем раніше з проханням заборонити імпорт яєць звернулась Болгарія.

Насправді, частка тваринництва в українському експорті до ЄС порівняно невелика. Наприклад, з усього обсягу на Болгарію припадало 3,5%, а на Румунію 0,8%.

🌾 Однак, за структурою сільського господарства ці дві країни найбільш подібні до України з усіх членів ЄС, тобто мають порівняно великий сектор рослинництва і менш розвинений сектор тваринництва.

Зараз румунські представники тваринницької галузі лобіюють власні інтереси, попри загальну користь вільної торгівлі з Україною для ЄС.

«Тимчасові втрати порівняно невеликої групи суперечать інтересам загалу та продовольчій безпеці ЄС», 一 пояснює старша економістка ЦЕС Яна Охріменко.

Нагадаємо, що у 2022 році ЄС зняв обмеження на імпорт агропродукції з України, проте під час останнього його продовження навесні 2024 року було створено механізм запобіжників для обмеження вільної торгівлі, якщо вона загрожує європейським виробникам.

У червні цей механізм був застосований уперше і поширився лише на український овес, згодом його задіяли щодо яєць і цукру, а також меду.

👉 Раніше ми писали про нові правила для українських агроекспортерів в ЄС.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 У вересні Україна отримала 0$ іноземного фінансування 一 але це було очікувано

👉 Після значного обсягу зовнішньої допомоги у серпні ($8,5 млрд), у вересні Україна не отримала нічого. До цього найгіршим за іноземним фінансуванням місяцем був травень 2024 一 коли ми отримали лише $20 млн кредиту від Світового Банку.

Незрозумілою залишається ситуація з $3,9 млрд гранту від США, який мав надійти до кінця американського бюджетного року (до 30 вересня), однак цього не відбулося.

За січень-вересень 2024 року іноземна допомога покрила лише 69% потреб держбюджету у додатковому фінансуванні.

Графік 一 Трекер економіки під час війни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 UPD: Все ж 27 вересня до загального фонду держбюджету надійшло €10 млн кредиту від Банку Розвитку Ради Європи.

Втім, вересень залишається місяцем із найменшими надходженнями за всю повномасштабну війну.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Уперше за пів року Україна експортує більше електроенергії, ніж імпортує

Це стало можливим завдяки зменшенню внутрішнього споживання та завершенню ремонту енергоблока однієї з АЕС. Крім того, вже більше місяця не було масованих російських обстрілів енергосистеми.

Проте імпорт все ще зберігається в окремі години, коли обсяг внутрішнього споживання найбільший.

Чому важливо експортувати? Україна є частиною європейської електромережі, і продаж електроенергії за кордон 一 це оптимальний спосіб позбутися надлишку електроенергії, якщо він є.

💰 Завдяки цьому українські енергокомпанії також отримують валютну виручку, що зрештою позитивно впливає на стабільність курсу гривні.

📊 Графік 一 Трекер економіки під час війни. У Трекері ми відслідковуємо найважливіші зміни в 11 сферах економіки. Також щомісяця ми робимо за ним розсилку з головними даними, на яку можна підписатися.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🧐 Зміни у видатках місцевих бюджетів і два слова про «перекладання бруківок»

(з допису старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая).

«45% усіх видатків місцевих бюджетів зараз йде на освіту.

🛤 Витрати на дорожнє господарство за 7 місяців у порівнянні з минулим роком скоротилися вдвічі, з 14,5 до 7,2 млрд грн. Тому витрати за функцією «економічна діяльність», куди входять і дорожні ремонти, зменшилися на 15% з минулого року, і на 14% до 2021-го. Якщо врахувати інфляцію, то ці видатки істотно зменшилися в реальному вимірі.

З графіку також кидається в очі, що зросли «Загальнодержавні» видатки 一 за 7 місяців 2021 року було 38,8 млрд грн, 2023 一 58,2 млрд грн, 2024 一 59,5 млрд грн. Але з минулого року структура цих видатків серйозно змінилася:

1) В рамках компенсації вилучення «військового» ПДФО у 2024 була призупинена реверсна дотація з місцевих бюджетів до держбюджету (9,4 млрд грн за 7 місяців 2023), яка йшла у цю категорію.

2) Натомість на 4 млрд грн зросли видатки на органи держуправління та місцевої влади 一 це винятково через зростання витрат на оплату праці на 18,7% рік до року.

3) Субвенції з місцевих до державного бюджету на виконання програм соціально-економічного розвитку регіонів та на фінансування ВЦА зросли на 3,3 млрд грн.

4) Інші дотації та субвенції зросли на 3,7 млрд грн 一 перш за все, це освітні та медичні субвенції іншим місцевим бюджетам та грошові компенсації за житло для ВПО та учасників бойових дій.

Істотно зменшилися видатки на експлуатацію житлового фонду, та внески до статутників комунальних підприємств.

🌳 Єдина стаття такого роду, яка «вистояла» 一 видатки на благоустрій населених пунктів. За 7 місяців цього року такі видатки додали ще 3% і сягнули 14,3 млрд грн. У 2021-му за 7 місяців було 9,5 млрд грн, на 51% менше».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Раді оголосити про початок співпраці з ПриватБанком у підтримці нашого «Трекеру економіки під час війни» та подкасту «Що з економікою?».

Два флагманських проєкти Центру економічної стратегії отримали визнання від найбільшого банку країни і тепер зможуть залучити ще більшу аудиторію.

У свою чергу, підтримуючи нас, ПриватБанк робить додатковий внесок у стійке економічне зростання України

🎧 З 2020 року ми випустили більше 250 випусків «Що з економікою?» — щотижневих професійних розмов про економіку, фінанси та бізнес.

Ведучий подкасту — економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай, серед гостей: топ-полісімейкери, авторитетні експерти, політики та підприємці. Подкаст виходить у співпраці з Громадським радіо в радіоетері, а також на стрімінгових платформах ЦЕС.

📊 Трекер економіки під час війни — сторінка українською та англійською мовами, на якій ми акумулюємо та оперативно оновлюємо більше 20 інтерактивних графіків про різні сфери української економіки - від курсу гривні і торгівлі до енергетики та споживчих настроїв.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Підвищення ПДВ — найоптимальніший шлях підняття податків, проте так не вважають в Офісі Президента

👉 Про це у матеріалі Forbes розповів засновник Dragon Capital та голова Наглядової ради ЦЕС Томаш Фіала:

«ПДВ 一 це податок, який генерує найбільші надходження. Він оподатковує споживання. Чим більше ви витрачаєте, тим більше платите. Його сплачують і ті, хто генерує доходи в тіньовій економіці, витрачаючи гроші. Цей підхід був узгоджений Мінфіном і МВФ, поки на нього не наклали вето на Банковій».

Нагадаємо, що «ресурсним» законопроєктом передбачено підвищення військового збору, яке зачепить лише «білий» бізнес та офіційно оформлених працівників.

📦 Також пан Фіала вважає за необхідне оподатковувати посилки з Китаю:

«Рішуче підтримую стягнення ПДВ на імпорт, митна вартість якого до €150. Він повинен стягуватися з нульової вартості, як у ЄС. Для українського уряду немає сенсу субсидувати переважно китайський імпорт. Китай не є нашим другом у цій війні. Ця «субсидія» уряду ставить у невигідне становище всіх українських роздрібних торговців як офлайн, так і онлайн, оскільки вони платять ПДВ, а китайські онлайн-магазини – ні.

Дуже прикро чути від успішних бізнесменів економічно некомпетентні аргументи на користь збереження безмитного імпорту».

🔗 За посиланням повна стаття з іншими цікавими думками від українських бізнесменів.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що заважає металургійному виробництву зростати?

Українська металургія навчилася працювати в умовах повномасштабної російської агресії. За вісім місяців 2024 року виробництво основних видів металопродукції зросло на 21-31% порівняно з тим самим періодом у 2023.

👉 Втім це все ще втричі нижче за довоєнні показники. Разом з тим світові ціни на залізну руду з початку року падають, зокрема, завдяки дешевої китайської продукції.

⏰ Уже в наступний вівторок, 15 жовтня о 17:00, ми обговоримо, що заважає українським металургам працювати на повну потужність. Безпекові ризики, стан виробничих потужностей, логістичні труднощі чи несприятлива кон’юнктура на світових ринках?

Крім цього, традиційно експерти ЦЕС оглянуть головні зміни в економіці країни за останній місяць.

🔗 Реєстрація на подію за посиланням.

Медіапартнер події — GMK Center.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram