👨‍👩‍👧‍👦 Чому оцінки ЦЕС про кількість українців за кордоном відрізняються від оцінок ООН? І чому це не протирічить один одному?

(з допису нашого старшого економіста Володимира Ланди).

Одне з питань, яке найчастіше ставлять до Стратегії демографічного розвитку – це кількість українців за кордоном. У тексті Стратегії наводиться оцінка 5 млн, тоді як критики зазвичай наводять оцінку UNHCR (Управління Верховного комісара ООН у справах біженців) у 6,7 млн. Поясню, чому обидві оцінки є коректними одночасно.

UNHCR оцінює кількість осіб, що зареєстровані за межами України як такі, що перемістилися внаслідок війни в Україні. Які саме переміщені внаслідок війни люди включені до цієї оцінки?

▪️ Громадяни України (близько 5 млн, близько 3/4 загальної оцінки)
▪️ Громадяни інших країн (крім громадян країн ЄС) та особи без громадянства, які перемістилися внаслідок війни, переважно у 2022 році
▪️ Частина громадян України, які вже повернулися в Україну, але перебувають на обліку як біженці за кордоном
▪️ Громадяни, які перебувають на обліку одночасно більше ніж в одній країні (в кількох країнах ЄС навряд вийде зареєструватися одночасно, а от, умовно, у Туреччини з Сербією може бути неідеально налагоджений обмін даними).
▪️ Деякі інші категорії, кожна з яких сама по особі є не дуже чисельною (наприклад, громадяни України, що вийшли з українського громадянства після переміщення з України).

Як порахована оцінка 5 млн? У нашому дослідженні про біженців ми проаналізували дані про перетини кордонів у 2022-2023 рр.

Проте кордон перетинають не лише біженці, а й багато інших людей: волонтерів, тих, що їдуть у відрядження, задля торгівлі, у відпустку, тощо. Тому, щоб оцінити кількість біженців, потрібно зважати саме на різницю між виїздами та в’їздами в Україну, а не на абсолютну кількість виїздів.

👉 За нашими підрахунками, 3,3 млн українців виїхали за кордон через західний кордон України (можуть перебувати у ЄС або в інших країнах), 250 тис. 一 через Росію чи Білорусь, але зараз перебувають в третіх країнах та 1,3 млн перебувають в Росії. Загалом 一 4,9 млн українців (станом на початок 2024 року, ця цифра продовжує зростати).

Оцінки в 5 млн та 6,7 млн не протирічать одна одній 一 залежить від того, кого саме рахувати 一 громадян України за кордоном чи кількість реєстрацій біженців з України.

🎧 Нагадаємо, що цього тижня ми записали подкаст з Володимиром, де поговорили про Стратегію демографічного розвитку та ситуацію з міграцією.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇷🇴Румунія звернулась до Єврокомісії з проханням обмежити імпорт яєць і м’яса птиці з України

Про це повідомило румунське Міністерство сільського господарства.

Тижнем раніше з проханням заборонити імпорт яєць звернулась Болгарія.

Насправді, частка тваринництва в українському експорті до ЄС порівняно невелика. Наприклад, з усього обсягу на Болгарію припадало 3,5%, а на Румунію 0,8%.

🌾 Однак, за структурою сільського господарства ці дві країни найбільш подібні до України з усіх членів ЄС, тобто мають порівняно великий сектор рослинництва і менш розвинений сектор тваринництва.

Зараз румунські представники тваринницької галузі лобіюють власні інтереси, попри загальну користь вільної торгівлі з Україною для ЄС.

«Тимчасові втрати порівняно невеликої групи суперечать інтересам загалу та продовольчій безпеці ЄС», 一 пояснює старша економістка ЦЕС Яна Охріменко.

Нагадаємо, що у 2022 році ЄС зняв обмеження на імпорт агропродукції з України, проте під час останнього його продовження навесні 2024 року було створено механізм запобіжників для обмеження вільної торгівлі, якщо вона загрожує європейським виробникам.

У червні цей механізм був застосований уперше і поширився лише на український овес, згодом його задіяли щодо яєць і цукру, а також меду.

👉 Раніше ми писали про нові правила для українських агроекспортерів в ЄС.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 У вересні Україна отримала 0$ іноземного фінансування 一 але це було очікувано

👉 Після значного обсягу зовнішньої допомоги у серпні ($8,5 млрд), у вересні Україна не отримала нічого. До цього найгіршим за іноземним фінансуванням місяцем був травень 2024 一 коли ми отримали лише $20 млн кредиту від Світового Банку.

Незрозумілою залишається ситуація з $3,9 млрд гранту від США, який мав надійти до кінця американського бюджетного року (до 30 вересня), однак цього не відбулося.

За січень-вересень 2024 року іноземна допомога покрила лише 69% потреб держбюджету у додатковому фінансуванні.

Графік 一 Трекер економіки під час війни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 UPD: Все ж 27 вересня до загального фонду держбюджету надійшло €10 млн кредиту від Банку Розвитку Ради Європи.

Втім, вересень залишається місяцем із найменшими надходженнями за всю повномасштабну війну.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Уперше за пів року Україна експортує більше електроенергії, ніж імпортує

Це стало можливим завдяки зменшенню внутрішнього споживання та завершенню ремонту енергоблока однієї з АЕС. Крім того, вже більше місяця не було масованих російських обстрілів енергосистеми.

Проте імпорт все ще зберігається в окремі години, коли обсяг внутрішнього споживання найбільший.

Чому важливо експортувати? Україна є частиною європейської електромережі, і продаж електроенергії за кордон 一 це оптимальний спосіб позбутися надлишку електроенергії, якщо він є.

💰 Завдяки цьому українські енергокомпанії також отримують валютну виручку, що зрештою позитивно впливає на стабільність курсу гривні.

📊 Графік 一 Трекер економіки під час війни. У Трекері ми відслідковуємо найважливіші зміни в 11 сферах економіки. Також щомісяця ми робимо за ним розсилку з головними даними, на яку можна підписатися.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🧐 Зміни у видатках місцевих бюджетів і два слова про «перекладання бруківок»

(з допису старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая).

«45% усіх видатків місцевих бюджетів зараз йде на освіту.

🛤 Витрати на дорожнє господарство за 7 місяців у порівнянні з минулим роком скоротилися вдвічі, з 14,5 до 7,2 млрд грн. Тому витрати за функцією «економічна діяльність», куди входять і дорожні ремонти, зменшилися на 15% з минулого року, і на 14% до 2021-го. Якщо врахувати інфляцію, то ці видатки істотно зменшилися в реальному вимірі.

З графіку також кидається в очі, що зросли «Загальнодержавні» видатки 一 за 7 місяців 2021 року було 38,8 млрд грн, 2023 一 58,2 млрд грн, 2024 一 59,5 млрд грн. Але з минулого року структура цих видатків серйозно змінилася:

1) В рамках компенсації вилучення «військового» ПДФО у 2024 була призупинена реверсна дотація з місцевих бюджетів до держбюджету (9,4 млрд грн за 7 місяців 2023), яка йшла у цю категорію.

2) Натомість на 4 млрд грн зросли видатки на органи держуправління та місцевої влади 一 це винятково через зростання витрат на оплату праці на 18,7% рік до року.

3) Субвенції з місцевих до державного бюджету на виконання програм соціально-економічного розвитку регіонів та на фінансування ВЦА зросли на 3,3 млрд грн.

4) Інші дотації та субвенції зросли на 3,7 млрд грн 一 перш за все, це освітні та медичні субвенції іншим місцевим бюджетам та грошові компенсації за житло для ВПО та учасників бойових дій.

Істотно зменшилися видатки на експлуатацію житлового фонду, та внески до статутників комунальних підприємств.

🌳 Єдина стаття такого роду, яка «вистояла» 一 видатки на благоустрій населених пунктів. За 7 місяців цього року такі видатки додали ще 3% і сягнули 14,3 млрд грн. У 2021-му за 7 місяців було 9,5 млрд грн, на 51% менше».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Раді оголосити про початок співпраці з ПриватБанком у підтримці нашого «Трекеру економіки під час війни» та подкасту «Що з економікою?».

Два флагманських проєкти Центру економічної стратегії отримали визнання від найбільшого банку країни і тепер зможуть залучити ще більшу аудиторію.

У свою чергу, підтримуючи нас, ПриватБанк робить додатковий внесок у стійке економічне зростання України

🎧 З 2020 року ми випустили більше 250 випусків «Що з економікою?» — щотижневих професійних розмов про економіку, фінанси та бізнес.

Ведучий подкасту — економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай, серед гостей: топ-полісімейкери, авторитетні експерти, політики та підприємці. Подкаст виходить у співпраці з Громадським радіо в радіоетері, а також на стрімінгових платформах ЦЕС.

📊 Трекер економіки під час війни — сторінка українською та англійською мовами, на якій ми акумулюємо та оперативно оновлюємо більше 20 інтерактивних графіків про різні сфери української економіки - від курсу гривні і торгівлі до енергетики та споживчих настроїв.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Підвищення ПДВ — найоптимальніший шлях підняття податків, проте так не вважають в Офісі Президента

👉 Про це у матеріалі Forbes розповів засновник Dragon Capital та голова Наглядової ради ЦЕС Томаш Фіала:

«ПДВ 一 це податок, який генерує найбільші надходження. Він оподатковує споживання. Чим більше ви витрачаєте, тим більше платите. Його сплачують і ті, хто генерує доходи в тіньовій економіці, витрачаючи гроші. Цей підхід був узгоджений Мінфіном і МВФ, поки на нього не наклали вето на Банковій».

Нагадаємо, що «ресурсним» законопроєктом передбачено підвищення військового збору, яке зачепить лише «білий» бізнес та офіційно оформлених працівників.

📦 Також пан Фіала вважає за необхідне оподатковувати посилки з Китаю:

«Рішуче підтримую стягнення ПДВ на імпорт, митна вартість якого до €150. Він повинен стягуватися з нульової вартості, як у ЄС. Для українського уряду немає сенсу субсидувати переважно китайський імпорт. Китай не є нашим другом у цій війні. Ця «субсидія» уряду ставить у невигідне становище всіх українських роздрібних торговців як офлайн, так і онлайн, оскільки вони платять ПДВ, а китайські онлайн-магазини – ні.

Дуже прикро чути від успішних бізнесменів економічно некомпетентні аргументи на користь збереження безмитного імпорту».

🔗 За посиланням повна стаття з іншими цікавими думками від українських бізнесменів.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що заважає металургійному виробництву зростати?

Українська металургія навчилася працювати в умовах повномасштабної російської агресії. За вісім місяців 2024 року виробництво основних видів металопродукції зросло на 21-31% порівняно з тим самим періодом у 2023.

👉 Втім це все ще втричі нижче за довоєнні показники. Разом з тим світові ціни на залізну руду з початку року падають, зокрема, завдяки дешевої китайської продукції.

⏰ Уже в наступний вівторок, 15 жовтня о 17:00, ми обговоримо, що заважає українським металургам працювати на повну потужність. Безпекові ризики, стан виробничих потужностей, логістичні труднощі чи несприятлива кон’юнктура на світових ринках?

Крім цього, традиційно експерти ЦЕС оглянуть головні зміни в економіці країни за останній місяць.

🔗 Реєстрація на подію за посиланням.

Медіапартнер події — GMK Center.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💻 Чи можна вважати ІТ-аутсорс таким самим екстракційним (ресурсним) бізнесом, як залізорудний, і чи виправдані податкові пільги для нього?

✍️ Про це у колонці на Liga.net пише сташий економіст ЦЕС Юрій Гайдай.

«Рудний бізнес користається надрами, що є у власності держави. Ресурс, який вони видобувають та експортують, – руда. Експорт руди приносить валютну виручку (за мінусом тієї, що осідає на холдингах по всяких люксембургах через трансфертне ціноутворення).

ІТ-аутсорс користається людським капіталом – достатньо якісним, як би там не критикували нашу освіту. Ресурсом, який «майнять» та експортують ІТ-компанії є висококваліфіковані людиногодини. Експорт людиногодин теж приносить експортну виручку в країну.

То що ж тут поганого? Нічого. Крім того, що ІТ-індустрія вигрібає продуктивний талант з усієї економіки та експортує його з мінімумом доданої вартості. Додану вартість цей ресурс створює в інших країнах. Як і руда.

І, маючи преференційний режим, ІТ-індустрія не вкладається на рівні з іншими галузями у відновлення цього капіталу, тобто – в освіту. І це друга важлива ознака екстракційного бізнесу, на противагу відтворюваному.

Тому – так, ІТ-індустрія – екстракційний бізнес, лише джерелом ренти є людський капітал, а не природний ресурс.

Звісно, краще мати ресурси для експорту, ніж не мати, але ще краще – вирватися з сировинного прокляття і збільшувати додану вартість всередині країни. Тим паче що ресурси – і руда, і людський капітал – скінченні.

Для цього розвинені країни, на кшталт Австралії, максимально оподатковують прибуток від надр, щоб перерозподілити його для зростання економіки. У випадку руди платою за користування надрами, що належать народу, є рента. Українські добувні компанії завжди лобіювали низьку рентну плату. Тим часом ІТ-аутсорсери пролобіювали для себе особливий пільговий режим Дія.City. Якби такий режим намагався пролобіювати «класичний олігарх», скандал був би до неба. Але ІТ у нас отримує зовсім інше ставлення.

Чому? Бачу кілька причин.

1) ІТ сприймається як прогресивний, інтелектуальний бізнес, безпечний та навіть корисний для держави.

2) ІТ-сектор до вторгнення мав малу вагу в економіці та бюджеті через його менший розмір і вкрай низьке податкове навантаження, що робило його менш «помітним» і давало простір для податкових експериментів та пільг.

3) Ще до вторгнення (і частково після) ряд ІТ-компаній перемістили частину розробників за кордон. Так само вони можуть реагувати у разі, якщо податковий режим в Україні буде менш сприятливим, ніж у сусідніх країнах.

З останньої причини держава справді не може підходити до оподаткування ІТ, як до класичних екстракційних (видобувних) ресурсних індустрій. Однак на сьогодні режим, передбачений Дія.City та можливістю використання спрощеної системи, є значно преференційнішим за той, що пропонують країни, які конкурують за наш людський капітал».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🎙 Говоримо про гроші на війну та на життя з директором ЦЕС Глібом Вишлінським у новому випуску подкасту “Що з економікою?”.

Нижче обрали кілька цитат з розмови:

▪️Політики вважають, що люди краще зрозуміють підвищення військового збору, бо це нібито податок на війну. Хоча насправді все збирається в один кошик, і це виключно питання брендингу. Нічого хорошого в такому поясненні немає, але, на жаль, не лише в Україні політики керуються рішеннями, які впливатимуть на рейтинги.

▪️Влада боїться невдоволення громадян через зростання цін. З одного боку, це призводить до хороших наслідків, коли друк грошей сприймають як поганий варіант. Але, з іншого боку, нормальне рішення підняти ставку ПДВ вважається токсичним, бо є очікування, що за цим слідуватиме зростання цін.

▪️Якщо ми підвищуємо військовий збір з 1,5% до 5% і не закладаємо в бюджет на 2025 рік перегляду мінімальної зарплати та зарплат бюджетникам, це означає, що ми 3,5% забираємо в людей, які працюють на державу. А це зазвичай небагаті люди, зокрема, вчителі, лікарі.

🎧 Більше — у подкасті «Що з економікою?» на зручних платформах.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 $50 млрд з відсотків заморожених російських активів стануть гарантією для України у випадку перемоги Трампа на виборах у США

Про це ми говорили у нашому подкасті «Що з економікою?» з директором ЦЕС Глібом Вишлінським.

Що зараз відбувається з цими грошима?

▪️ У червні лідери G7 домовилися виділити Україні $50 млрд і розділити цю суму, де ЄС і США покрили б по $20 млрд, а Канада, Японія і Великобританія 一 решту.

▪️ Проте США знадобились гарантії, що росактиви залишаться замороженими на довший час. ЄС, де заморожено близько €200 млрд, не зміг цього гарантувати через опозицію Угорщини.

▪️ Щоб це компенсувати, Єврокомісія планувала збільшити свою частку в кредиті до €40 млрд. Остаточна сума в €35 млрд стала компромісом, який дозволить США долучитися до кредиту пізніше і, таким чином, зменшити ризик для ЄС.

▪️ Країнам ЄС та Європарламенту потрібно швидко пройти всі законодавчі процедури, щоб Україна могла отримати виплати по новому кредиту у €35 млрд вже до кінця поточного року.

«Якщо ми швидше використаємо ці 50 мільярдів, це нас підведе ближче до перемоги, при цьому залишиться основна сума 一 близько €300 млрд.

Якщо у нас закінчуються гроші (отримані як кредит під заставу доходів від основної суми російських активів) ми завжди можемо сказати, вибачте, ці гроші закінчилися, але ми готові виплачувати вам відсоток безпосередньо з основної суми, а не з доходів від активів», 一 розповів Гліб Вишлінський.

📌 Більше про джерела наповнення бюджету, зокрема про підвищення податків та використання російських активів слухайте у подкасті за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📈 Інфляція у вересні перевищила прогноз НБУ і склала 8,6% у річному вимірі

Порівняно з серпнем інфляція у вересні становила 1,5%. Темпи інфляції також зросли: у серпні порівняно з липнем ціни зросли на 0,6%.

🧺 За місяць найбільше подорожчали освіта (+10,1% м/м), одяг і взуття (+7,8%) та продукти і напої (+1,8%). З продуктів найбільше подорожчали яйця (+12,1%) та овочі (+3,8%).

🥦 Овочі у вересні 2024 року були на 56,4% дорожчими, ніж у вересні 2023 року. Це — наслідок сильної спеки та посухи цього літа. Нагадаємо, що через посуху експорт зерна в цьому сезоні зменшиться на 12-15%.

У своєму останньому інфляційному звіті у липні НБУ прогнозував, що інфляція становитиме 8,5% на кінець 2024 року. Оновлення прогнозу можливе на початку листопада.

Графік 一 Трекер економіки під час війни. Проєкт реалізується за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Нацкешбек має бути короткостроковою маркетинговою акцією, а не постійною програмою

👉 Переказуємо ключові тези директора ЦЕС Гліба Вишлінського з бізнес-форуму «Зроблено в Україні».

▪️ Вибір українських товарів на користь імпортних позитивно позначиться на торговельному балансі країни. Чим більше ми виробляємо самі, тим менш потрібно імпортувати. Отже, НБУ буде витрачати менше валютних резервів, й курс гривні буде стійкішим.

▪️ Більшим буде вплив через податки, особливо під час війни. Окрім податку на додану вартість за товари, вироблені в Україні, сплачується податок на доходи фізичних осіб працівників та податок на прибуток підприємств.

▪️ Вищий попит на українські товари збільшує кількість високооплачуваних робочих місць в Україні та прибутки українських підприємців.

▪️ Під час війни зросла мотивація підтримувати своє, але це ще не стало повсякденною звичкою. Люди не завжди свідомо обирають українське, тому важливо стимулювати їх через вигідні пропозиції, як-от кешбек.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💪 МВФ зменшить свої комісії, що позитивно вплине на український бюджет

Минулого тижня МВФ ухвалив рішення зменшити рівень комісій (charges, surcharges та commitment fees), які впливають на вартість ресурсів для країн, що розвиваються і мають програми фінансування від фонду.

У середньому, розмір комісій зменшується на 36%, що знизить доходи МВФ приблизно на $1,2 млрд на рік.

«Це рішення також має позитивний вплив для України: наші загальні річні витрати за користування ресурсами МВФ зменшаться приблизно на $130 млн. Беручи до уваги майбутні транші МВФ по існуючій програмі, ефект на наступні 5 років 一 $650-700 млн. Непогано, в тому числі тому, що затрати для України зменшуються на рівні 38-39%, тобто більше, ніж для інших країн», 一 написав заступник виконавчого директора в МВФ Владислав Рашкован.

👉 Нагадаємо, що за 2024 рік Україна уже отримала $3,1 млрд кредиту від МВФ. Ще $1,1 млрд маємо отримати за умови успішного пʼятого перегляду програми. Більше про це ми писали тут.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Втрата Покровська може значно знизити виробництво сталі в Україні — The Economist.

👉 Переказуємо ключове зі статті:

▪️ Шахтоуправління «Покровське» 一 це найбільша шахта з видобутку коксівного вугілля в Україні, де працює близько 6 тис. людей.

▪️ Ще у 2021 році, до втрати двох маріупольських заводів, Україна виробила 21,4 млн тонн сталі і займала 14 місце серед найбільших виробників сталі у світі. Після початку повномасштабного вторгнення виробництво та експорт сталі поступово відновлювалися. Так, минулого року металургійні заводи видобули 6,2 млн тонн сталі (24 місце у світі).

▪️ За даними президента об’єднання «Укрметалургпром» Олександра Каленкова, втрата Покровська може скоротити виробництво сталі до 2-3 млн тонн у 2024 році замість прогнозованих 7,5 млн тонн.

Без вугілля і коксу, який видобувають у Покровську, процеси виплавки заліза та виробництва сталі не були б такими ефективними й економічно вигідними.

«Навіть за умови безперебійного постачання сировини, ціни на металопродукцію не найвищі. Ситуація на світових ринках помірно негативна. А якщо брати до уваги логістичні складності, Україні буде важко конкурувати зі світовими виробниками. Тому нам важливо знайти альтернативні шляхи для забезпечення українських металургійних підприємств вугіллям», 一 пояснює у коментарі для BBC Україна старший економіст ЦЕС Володимир Ланда.

📌 Обговорювати причини, які стримують сектор металургії будемо вже сьогодні о 17:00. Серед гостей — представники найбільших українських підприємств та аналітики.

Реєстрація за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що (окрім війни) зараз загрожує українській металургії?

👉 Переказуємо тези Станіслава Зінченко, директора GMK Center з нашого вчорашнього обговорення.

📉 Попит у світі на сталь у цьому році знижується. Це наслідок жорсткої монетарної політики центробанків, деіндустріалізації розвинених країн та різних невдач урядів в їхніх промислових та економічних політиках.

Цей тренд давить і на Україну. До війни ми експортували близько 80% сталі, зараз цей показник становить 45-50%, і виробляємо в рази менше.

🇨🇳 Дешева китайська сталь. За перші дев'ять місяців 2024 року експорт сталі з Китаю досяг восьмирічного максимуму — 81 млн тонн. Дешева сталь з Китаю негативно впливає на ціни та виробництво в інших країнах.

«Як кажуть китайські експортери, їм вигідно експортувати через будівельну кризу всередині країни, і багато малих і середніх компаній вперше вийшли на експортні ринки», 一 каже Станіслав Зінченко.

🇪🇺 Стагнація економіки у Європі. У Німеччині цього року очікують падіння машинобудівного сектору на 8%, а в будівельній галузі — на 2%.

«Невелике скорочення економіки ЄС суттєво впливає на українську промисловість, експорт і ціни. У нас обмежені можливості для пошуку альтернативних ринків.

До війни Україна експортувала свою металургійну продукцію до понад 90 країн світу, але зараз через логістичні обмеження ми вже не маємо такої гнучкості. Навіть з портами та Чорноморським коридором ціни на логістику надто високі», 一 пояснює Зінченко.

Внутрішні виклики. Нестабільність морського коридору, конкуренція з дешевшою російською продукцією та торговельні бар'єри, зокрема механізм CBAM 一 екологічне мито за імпорт продукції в ЄС у залежності від обсягів викидів СО2 під час її виробництва.

«З 1 січня 2026 року нас очікує впровадження механізму CBAM. За оцінками GMK Center, перший рік дії це обійдеться нам у €200 млн збитків.

Кілька заводів, які працюють на неповну потужність, можуть закритися, і залишиться лише 2-3 з шести», 一 резюмує Зінченко.

📌 Подивитися запис події можна за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Головні зміни в економіці за вересень

Переказуємо головне з огляду економіки від експертів ЦЕС.

💸 Курс. Гривня залишалась відносно стабільною, спред між готівковим та офіційним курсом — нижче 1,0%.

Макро. ВВП України зріс на 3,7% у II кварталі 2024 року рік-до-року. Ділові настрої покращилися в торгівлі та промисловості, але погіршилися в будівництві та сфері послуг.

Фіскальний сектор: Податкові надходження до держбюджету у вересні становили 117,9 млрд грн, збільшившись на 26% порівняно з аналогічним періодом минулого року. У вересні іноземне фінансування очікувано впало до мінімуму.

Видатки держбюджету без урахування натуральної військової допомоги сягнули 2,3 трлн за 8 місяців 2024 року. Це на 12,6% більше за аналогічний період минулого року.

Видатки на оборону та безпеку 一 1 308 млрд грн за 8 місяців 2024 року (+ 15,3% рік-до-року). Витрати на обслуговування боргу в серпні сягнули рекордних 49 млрд грн.

🌾 Галузі. Україна відновлює енергетичний баланс та готується до опалювального сезону. Експорт електроенергії відновився у вересні і незабаром почав перевищувати імпорт. Експорт зернових та олійних культур скоротився на 15% до 3,9 млн т через сезонність.

Виробництво усіх основних видів продукції чорної металургії скоротилось: чавун -3%, сталь -12%, сталевий прокат -14,5%.

📈 Монетарна політика. Інфляція прискорилася до 8,6%, а облікова ставка залишилася незмінною – 13%.

📌 Детальніше 一 у презентації на сайті ЦЕС.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram